2. Формування загальновиробничих та адміністративних витрат, їх оціночні показники

Якщо собівартість виробництва в цілому – це витрати на виготовлення та реалізацію продукції, то важливими складовими витрат підприємства є непрямі витрати, до яких відносяться витрати на обслуговування та управління виробництвом.

До таких витрат відносяться :

• загальновиробничі витрати,

• адміністративні витрати [20, с.259 ].

Витрат на утримання та експлуатацію устаткування, що входять до складу загально виробничих витрат пов’язані з підтриманням в робочому стані устаткування, з витратами на експлуатацію його, на проведення різного роду ремонтів. До таких витрат відносяться наступні витрати :

1) амортизаційні відрахування від вартості виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів, що відносяться до складу основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів;

2) витрати на утримання і експлуатацію виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів і приладів, що входять до складу основний виробничих засобів (технічний огляд, технічне обслуговування);

3) витрати на ремонти, що здійснюються для підтримання устаткування в робочому стані ;

4) сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами нематеріальними активами;

5) витрати на утримання цехових транспортних засобів;

6) інші витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією устаткування, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів.

Загальновиробничі витрати - це витрати цехового характеру, пов’язані з утриманням цехових управлінських працівників та інші витрати. До них належать такі витрати [20, с. 260 ]. :

• витрати на управління виробництва:

• на утримання працівників апарату управління виробництвом (цехами, дільницям тощо);

• на оплату службових відряджень персоналу цехів;

• на сплату послуг за участь у семінарах, що провадяться з метою підвищення професійного рівня робітників, зайнятих виробництвом продукції (робіт, послуг), які перебувають у трудових відносинах з підприємством;

2) амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загально виробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

3) амортизація нематеріальних активів загально виробничого (цехового, дільничного лінійного) призначення;

4) сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в лізинг основних засобів, інших необоротних матеріальних активів ;

5) витрати некапітального характеру, пов’язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних властивостей у ході виробничого процесу;

6) витрати на обслуговування виробничого процесу:

а) на забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, паливом, енергією, інструментом, пристроями та іншими засобами і предметами праці;

б) на транспортне обслуговування:, яке включає витрати на утримання експлуатацію автотранспорту (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

в) на утримання та експлуатацію, технічний огляд і технічне обслуговування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів у тому числі взятих у тимчасове користування за угодами оперативного лізингу (оренди);

г) на проведення ремонтів, які здійснюються для підтримання в робочому стані одержання первинно очікуваних економічних вигод від використання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загально виробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

7) витрати на охорону праці:

а) на забезпечення правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації нагляду і контролю за діяльністю виробництв, цехів у встановленому законодавством порядку;

8) витрати на пожежну і сторожову охорону (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств за пожежну та сторожову охорону) цеху, дільниці;

9) плата за використання та обслуговування засобів сигналізації, за надані для виробничих потреб послуги телефонного зв’язку.

10) податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі безпосередньо пов’язані з виробничим процесом і кількістю продукції, що випускається, а саме :

* плата за землю, якщо виробничий, підрозділ (цех) є власником відокремлене ділянки землі.

* податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів загального призначення. Цей податок включається до складу витрат виробництва незалежно від виду транспортного засобу, але за наявності його зв’язку з виробничою діяльністю цеху дільниці;

* збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету здійснюється згідно з Порядком нарахування та стягнення відрахувань на геологорозвідувальні роботи;

* плата за спеціальне використання природних ресурсів (водних, лісових ресурсів надр при видобутку корисних копалин), якщо діяльність виробничого підрозділу (цеху безпосередньо пов’язана з їх використанням),

11). Витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень.

Збір також сплачують господарські виробничі підрозділи, що не мають статус юридичної особи і підвідомчі негосподарським організаціям. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується юридичними та фізичними особами (лісокористувачі, які визначені статтею 9 Лісового Кодексу України).

Всі витрати загально виробничих витрат поділяються на постійні і змінні витрати.

До постійних витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці машино-годин, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні витрати включаються до складу ї собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення, тобто ця частина витрат зразу списується на рахунок собівартості реалізації. Розподілена частина постійних витрат відноситься на виробничу собівартість продукції.

Слід зазначити, що абсолютно точного розподілу витрат на постійні і зміни не може бути, так як існують витрати, що містять в собі постійну і змінну частини. Так оплата праці апарату управління виробництвом може включати в себе постійну частину – оклад і змінну частину – винагороди (премії) за збільшення обсягів виробництва за високі досягнення у праці тощо. Крім того, затрати, які для одного підприємства є постійними, для іншого можуть бути змінними.

Перелік і склад постійних і змінних загально виробничих витрат установлюють підприємством.

Розподіл витрат здійснюється в такому порядку:

- виходячи з очікуваного обсягу виробництва на один або декілька років визначається нормальний та фактичний рівень виробничої потужності і сума змінних та постійних витрат. При цьому треба враховувати технічки характеристики, змінний режим, експлуатаційне забезпечення, обсяг виробництва та інші умови в залежності від особливостей вибраної бази розподілу. При цьому змінні постійні загально виробничі витрати визначаються за фактичними обліковими даними минулих періодів. Якщо підприємство не веде окремого обліку постійних та змінних витрат, або за обліковими даними неможливо визначити фактичну суму таких то для визначення змінних витрат може бути визначена питома вага цих витрат одиницю продукції. Наприклад, витрати на електроенергію при незмінних тарифах будуть рости прямо пропорційно до росту обсягу виробництва. В зв’язку з цим суми змінних витрат можуть бути визначені як добуток обсягу виробництва на суму змінна витрат, розрахованих на одиницю продукції;

- розраховуються коефіцієнти (нормативи) розподілу постійних та змінна загально виробничих витрат на одиницю бази розподілу (на 1 машино-годину, 1 виріб тощо) шляхом ділення суми постійних та змінних загально виробничих витрат при нормальному рівні потужності на кількість відпрацьованих машино-годин, кількість одиниць продукції чи інших величин в залежності від вибраної бази розподілу;

- розрахований коефіцієнт (норматив) на постійні виграв помножується на фактичну величину вибраної бази розподілу за звітний період одержана сума вважається розрахованою нормою постійних фактичних витрат звітного періоду;

- розрахована норма постійних фактичних витрат звітного періоду порівнюється з сумою постійних фактичних витрат звітного періоду (яка в свою чергу визначається як різниця між загальною сумою фактичних загально виробничих витрат за звітній період та сумою змінних фактичних витрат цього ж періоду, обчисленою прямим шляхом на підставі первинних документів).

Постійні фактичні витрати, що не перевищують розрахованої норми, вважаються розподіленими витратами і включаються до виробничої собівартості, а надлишок нерозподіленими постійними витратами.

Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загально виробничих витрат не може перевищували їх фактичну величину.

Адміністративні витрати пов’язані з витратами, що проводяться в цілому по підприємству. До складу адміністративних витрат відносяться витрати, спря­мовані на обслуговування та управління підприємством, а саме [20, с.279]. :

- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати, витрати підприємства на прийом та обслуговування представників та делегацій інших підприємств, що прибули на запрошення з метою здійснення міжнародних зв’зків, встановлення і підтримання взаємовигідного співробітництва);

- витрати на службові відрядження та утримання апарату управлін­ня підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів загальногосподарського ви­користання (оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання та водовідведення, охорона);

- оплата професійних послуг (юридичних, аудиторських тощо);

- витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, факс, телекс тощо);

• амортизація нематеріальних активів загальногосподарського вико­ристання;

• витрати на врегулювання спорів у судових органах;

• витрати на пожежну та сторожову охорону об’єктів адміністративного призначення,

• витрати на обслуговування виробничого процесу ( витрати на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструментів, приспосіблень та інших засобів і предметів праці, витрати пов’зані з забезпеченням контролю за виробничими процесами і якістю продукції),

• податки, збори, обов’язкові платежі;, до яких відносяться плата за землю, податок з власників транспортних засобів, збір за спеціальне використання водних ресурсів, страхові внески на соціальне страхування від нещасного випадку, готельний збір, комунальний податок,

• оплата послуг банків;

• інші витрати загальногосподарського призначення.

Оціночними показниками витрат на обслуговування та управління виробництвом можуть бути наступні :

1. Економія умовно – постійних витрат в результаті зростання обсягу виробництва розраховується за формулою 1.1 або 1.2 :

Со * Пву пос %

С = ---------------------- (1.1 )

100

де Со – планова собівартість додаткового обсягу виробництва,

Пву пос % - питома вага умовно – постійних витрат у собівартості продукції, %.

С = Сбаз * Пву пос * ТП 23оз / 100 , (1.2)

де Сбаз – загальні витрати базового періоду,

ТП 23оз – приріст ( зменшення ) обсягів виробництва за планом, %.

2. Показник витрат на обслуговування та управління виробництвом на одну гривню товарної продукції, який вираховується як відношення вартості витрат на обслуговування та управління виробництвом ВОВ до обсягу товарної продукції ТП

В1 грн = ВОВ / ТП (1.3 )

3. Показник зниження витрат на обслуговування та управління виробництвом на одну гривню товарної продукції С %, який розраховується за формулою :

В1грн 23оз – В1грн Факт

С % = ------------------------------------- (1.4 )

В1грн 23оз

де В1 грн 23оз - показник витрат на обслуговування та управління виробництвом на одну гривню товарної продукції за планом,

В1 грн факт - показник витрат на обслуговування та управління виробництвом на одну гривню товарної продукції фактичний.

4. Питома вага витрат на обслуговування та управління виробництвом вираховується як відношення витрат на обслуговування та управління виробництвом до витрат по підприємству.

5. Відсоток накладних витрат, як плановий так і фактичний, вираховується як відношення витрат на обслуговування та управління виробництвом до витрат на основну заробітну плату виробничих робітників на рік.