3.2 Проблеми збереження туристичного потенціалу та шляхи покращення туристичної галузі в районі

Долинський район, як і Карпатський регіон в цілому, характеризується унікальними природними, історико-культурними та рекреаційними ресурсами, які використовуються вкрай нераціонально.

Однак, незважаючи на велику кількість законів, природні та історико-культурні ресурси Долинського району охороняються недостатньо. Це зумовлено, передусім, недостатнім фінансуванням, байдужістю, як місцевих так і державних органів влади та вандалізмом місцевих жителів. Нажаль, закони діють тільки “на папері” і не втілюються в життя. Яскравим прикладом цього є будівлі Долинської солеварні, які знаходяться у жахливому стані, хоча й перебувають на державному реєстрі як пам’ятки архітектури національного значення.

На сьогодні, на мою думку, в розвитку туризму на Долинщині є три основні проблеми, пов’язані між собою: туристи, маршрути та сміття (відходи від туризму). Першого хочеться якнайбільше, останнього – якнайменше, а середнього – в достатній кількості. Збільшення першого приводить до збільшення останнього, але саме середнє може зменшити проблеми для всіх згаданих. Один прознакований маршрут – це додатковий стимул для туриста залишитись в даній місцевості ще на день, а звідси – додаткові доходи для сфери обслуговування, нові робочі місця тощо.

Якщо маршрутів немає, чи вони не означені, то туристи ходять в гори куди завгодно, звідси виникають і небезпечні наслідки як для них самих, так і для природи. На маршрутах сміття локалізується і процес засмічення можна тримати під контролем. Період міжсезоння, коли туристів та сміття мало, є найбільш сприятливим для організації маршрутів.

Будівництво у цьому районі санаторіїв, лікарень, пансіонатів, виконаних з дерева у традиційно бойківському архітектурному стилі, спортивних комплексів, кемпінгів сприятиме визначенню цих нових туристських маршрутів та їх поєднанню в єдиному курортно-туристичному комплексі, розрахованому на повне залучення до цього процесу місцевих природних умов, різноманітних мінеральних вод, лікарських рослин та ягід.

Зростає попит на туристський продукт, який включає в себе максимум задоволень за мінімальний проміжок часу. Тож туристичні маршрути повинні бути різної тривалості – і короткотермінові, і довготермінові.

Маршрутів не потрібно багато. Їх кількість повинна бути достатньою для того, щоб туристи мали можливість різнобічно ознайомитись з районом відвідування, а також давати можливість відповідальним органам підтримувати дані маршрути в належному стані (очистка від повалених дерев, збір сміття тощо).

У даний час значної популярності набирає пішохідний туризм. Це, перш за все, вид туризму, що не потребує значних матеріальних затрат та є доступним для всіх вікових категорій населення.

На мою думку, доречним стане запровадження нових маршрутів по території Долинського району, а саме:

Пішохідний маршрут “Заповідними стежками Долинщини” (смт. Вигода – с. Новий Мізунь – г. Лиса – Болото “Ширковець” 12 км, 1 день).

Пішохідний маршрут до о. Синєвир (с. Мислівка – долина р. Свіча – г. Великий Пустошак – болото Лисак – о. Синєвир 30 км, 2 дні).

Пішохідний маршрут “Бескидськими стежками” (с. Козаківка — г. Буковець — хр. Яворина — ур. Глибоке — мендунок Солотвино — г. Хом — г. Лиса — с. Новий Мізунь 39 км, 3 дні)

Пішохідний маршрут “Горганськими стежками” (с. Мислівка – г. Великий Пустошак – г. Яйко-Ілемське – с. Мислівка 25 км, 2 дні).

Велосипедний маршрут “Пам’ятками історії та культури” (м. Болехів (музей історії Болехова; церкви Святої Параскеви, Святої Анни, Жон Мироносиць, римо-католицький костел Вознесіння Матері Божої; солеварня; міська ратуша) – с. Гошів (Монастирський комплекс) – м. Долина (музей “Бойківщина”; Церква Різдва Пресвятої Богородиці; Костел Різдва Анни-Марії; солеварня) – с. Пациків (Церква Успення Пресвятої Богородиці у с. Пациків, 1686 р.) 24 км, 2 дні).

Пішохідно-велосипедний маршрут “Дорогами УПА” (м. Болехів (братська могила воякам УПА) – с. Витвиця (пам’ятник Зеновію Красівському, могила члена ОУН, вояка УПА, довголітнього в’язня сталінських тюрем і психіатричних лікарень Остапа Вітвицького) – с. Липа (гора Яворина, Бункер провідника карпатського краю Я. Мельника “Роберта”; урочище Глибоке, Капличка і цвинтар на місці загибелі штабу школи “Олені” 29 км, 2 дні).

Подорожуючи мальовничими куточками Долинщини можна зіткнутися з деякими перешкодами. Людина, яка вперше приїхала на Прикарпаття, звертаючись до того чи іншого туроператора чи турагенції, розчаровується, тому що ні одна фірма не пропонує повний спектр послуг для відпочинку в Долинському районі. Брак інформаційного забезпечення являється одною з головних проблем розвитку туризму в будь-якому районі.

Більшість вітчизняних та іноземних туристів бажають відпочивати в осередках живої природи, пізнати довкілля, покуштувати смачні домашні страви, приготовлені з свіжих екологічно чистих продуктів. Саме в цьому вам можуть допомогти власники сільських садиб. Потрібно стимулювати розвиток цього виду туризму, тому що, чисельність туристів, яка прагне відпочити в домашніх умовах, з кожним роком зростає.

Але для розвитку сільського зеленого туризму потрібні певні кошти для того, щоб удосконалити житло та зробити оселю відповідно до міжнародних вимог, адже більшість сільських садиб, які є на території району не відповідають міжнародним стандартам.

Сільський туризм – це форма відпочинку у сільській місцевості в приватній садибі сільського господаря з широкими можливостями використання природного, матеріального та культурного потенціалу регіону.

Недостатньою є і кількість закладів розміщення туристів в районі. Особливо це стосується: туристських притулків, кемпінгів, мотелів. Потрібно провести реконструкцію та ремонт окремих санаторіїв та баз відпочинку.

Майже немає і розважальних закладів в районі. Розширення бази закладів громадського харчування, розважально-відпочинкових закладів для молоді, спортивних закладів та клубів позитивно вплине на розвиток туризму в районі.

Також сільські працівники, що працюють у туристичній галузі мають недостатню кваліфікаційну підготовку, що помітно гальмує розвиток туризму.

Повільні та шумні поїзди, зупинки працівниками державної автомобільної інспекції, застарілі літаки та занедбані аеропорти, ревні працівники митних та прикордонних служб – це ті неприємні перешкоди, які з’являються на шляху іноземців, які прагнуть відвідати наш край.

В країнах Європи поїзди – швидкі та зручні, працівники правоохоронних органів не проводять весь свій робочий день зупиняючи автомобілі чи автобуси, якість аеропортів набагато вища, а митні та імміграційні служби починають усвідомлювати цінність кожного туриста для їх країни. Працівники таких служб здебільшого завжди привітні та готові допомогти як при в’їзді в країну так і при виїзді з неї.

В Україні слід якнайшвидше звернути увагу на вирішення цих питань для того, щоб скористатись тими економічними вигодами, які може забезпечити Україні та її народу туризм. Адже з своїм багатим потенціалом Україна може створити конкуренцію багатьом країнам Європи.

На сьогоднішній день великої популярності став набувати кінний туризм. Природа Долинського району та береги річок ідеальні для верхової їзди. На мою думку впровадження кінних маршрутів є ще однією складовою подальшого розвитку туристичної галузі в районі. Адже, мандруючи прокладеними маршрутами туристи матимуть змогу побачити нові багатющі краєвиди, ознайомитися з побутом та культурою бойків, повечеряти біля багаття та продегустувати відомі національні страви. Дані кінні маршрути повинні не просто включати верхову їзду по певних місцевостях, а й забезпечувати туристів смачненьким обідом, з ознайомленням з місцевою кухнею, при зелених сільських садибах. Це, в свою чергу, вдосконалить самі кінні маршрути і дасть додатковий заробіток сільським зеленим садибам.

Таким чином, щоб покращити стан туристичної галузі в районі, ми пропонуємо вжити наступні заходи:

- збільшити обсяги інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму;

- розробити нові та відновити існуючі туристичні маршрути;

- здійснити маркування, оновлення та облаштування гірських туристичних маршрутів;

- організувати курси та проведення підготовки інструкторів туристичних походів;

- запровадити нові види туризму;

- модернізувати всі наявні туристичні заклади до належного міжнародного рівня;

- довести всі наявні на території гірсько-лижні підйомники до належного рівня;

- збільшити базу закладів розміщення та розважально-відпочинкових закладів;

- збільшити асортимент та якість пропонованих туристичних послуг;

- створити сувенірні магазинчики з народними виробами місцевих майстрів;

- провести комплексну сертифікацію та стандартизацію туристичних послуг;

- провести водопостачання та каналізацію в сільські населені пункти;

- запровадити розвиток туристичної галузі в сільських місцевостях, створивши конкурентоспроможний продукт для любителів сільського туризму;

- легалізувати роботу наявних сільських садиб;

- покращити використання рекреаційних ресурсів та культурної спадщини;

- забезпечити організаційні заходи та технічні вимоги до безпеки туристів;

- привести дороги в належний стан;

- створити сервісну, туристичну та інформаційну інфраструктуру в зонах автомобільних доріг;

- здійснити рекламно-інформаційну та маркетингову діяльність;

- створити туристичні карти, брошури, путівники з інформацією про район;

- забезпечити належну кваліфікаційну підготовку працівникам туристичної галузі району.

Висновки до третього розділу

Отже, проаналізувавши сучасний стан туризму та рекреації в Долинському районі, можна зробити наступні висновки:

Незважаючи на наявний туристичний потенціал, туризм в районі поки що розвинений не достатньо, а історико-культурне надбання краю не охороняється належним чином. Але існують і позитивні моменти, які сприяють його розвитку:

- ухвалення програми розвитку туризму в краї;

- розширення туристичної інфраструктури;

- збільшення інвестицій у туристичну галузь;

- проводження щорічних міжнародних фестивалів;

- відкриття вузькоколійки “Карпатський трамвай”;

- розвиток сільського туризму.

Все це призвело до збільшення туристичного потокутуристів.

ВИСНОВОК

Розкриваючи головну мету та завдання, що були поставлені перед нами, було використано і опрацьовано значний масив інформації. Це дає змогу зробити наступні висновки проведеної роботи:

Долинщина – край щедрої природи і багатих надр, лікувального мікроклімату, самобутнього народного мистецтва і великої історико-культурної спадщини. Мальовничі краєвиди гірських сіл, бистрінь шумних потоків і річок з кришталево чистою водою, вічнозелені смерекові ліси з цілющими дикоростучими ягодами та грибами, квітучі полонини, джерельні мінеральні води створюють всі необхідні передумови для організації і функціонування лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального, релігійно-просвітницького, спортивного, гірського, екстремального та сільського видів туризму. На цій благодатній землі живуть працелюбні і волелюбні бойки, які ще з сивої давнини боролись за волю свого народу, створюючи культурні та духовні надбання, запроваджуючи свої традиції.

У першому розділі роботи подано загальну характеристику Долинського району, широко досліджено географічне положення, природні ресурси, історію, етнографічні особливості. Результати дослідження показують, що наявні природні умови та ресурси, вигідне фізико-географічне положення дають змогу розвивати внутрішній та міжнародний туризм. В майбутньому Долинщина може стати одним із найрозвиненіших туристичних центрів Івано-Франківської області.

У другому розділі роботи висвітлено наявний туристсько-рекреаційний потенціал краю, широко досліджено археологічні та архітектурні пам’ятки, музеї, пам’ятники та пам’ятні місця історичних подій, місця пов’язані з життям та діяльністю видатних людей, пам’ятки природи, заклади розміщення та оздоровлення. Також, ми приділили увагу і Болехівщині, яка славиться багатими туристсько-краєзнавчими ресурсами. Аналізуючи отримані результати можна зробити висновок, що територія Долинського району володіє значним туристичним потенціалом, який успішно може використовуватись для розвитку туристичної галузі в районі. Наявні туристичні ресурси є хорошою базою для створення конкурентоспроможного туристичного продукту. Окремі природні та історико-культурні атракції краю вже сьогодні користуються неабиякою популярністю серед місцевих, вітчизняних та зарубіжних туристів.

Дослідження сучасного стану та перспектив розвитку туризму Долинщини розкрито у третьому розділі. Окрім цього було виявлено проблеми збереження туристичного потенціалу в районі та надано окремі рекомендації щодо покращення розвитку туризму.

Також мною було розроблено ряд туристичних маршрутів по Долинському району.

Можна зауважити, що на сьогоднішній день, територія Долинщини являється одним із перспективних районів освоєння Українських Карпат. І, хоча туристична інфраструктура ще не досить розвинена, тут вже можна виділити 3 основні центри туризму:

Болехів – “столиця” етнографічного краю Бойківщина. На території Болехівської міськради знаходяться легендарні “Скелі Довбуша” – масив скель-останців з штучними печерами, в яких відправлялися язичницькі культи, починаючи з доби неоліту названі на честь легендарного народного героя Олекси Довбуша. Також неабиякий туристичний інтерес становить Монастирський комплекс на Ясній Горі в с. Гошів.

Новий Мізунь – рекреаційна зона на базі родовища мінеральних вод аналогічним тим, які є в Моршині, Трускавці. Тут ще збереглася вузькоколійна залізниця, збудована на початку 20 ст. і туристи мають можливість скористатися цією атракцією.

Мислівка – перспективний центр гірськолижного туризму та мисливства приваблює любителів пригодницького та екстремального туризму. Звідси можна вийти на важко прохідні та мальовничі хребти Аршиця, Малахів та Горган.

Розвиток туристично-рекреаційної галузі Долинщини за останні роки характеризується позитивною та сталою динамікою. Цьому сприяє: ухвалення програми розвитку туризму в краї, розширення туристичної інфраструктури, збільшення інвестицій у туристичну галузь, проводження щорічних міжнародних фестивалів “Екстрім тревел” та “Мізунська Звигода”, відкриття вузькоколійки “Карпатський трамвай”, розвиток сільського туризму. Туристично-рекреаційна галузь відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку, стаючи з кожним роком все міцнішою.

Розвиток туризму в районі вплине на збереження історико-культурної спадщини та природного середовища, приведе до гармонізації відносин між різними країнами й народами, змусить уряд здійснювати заходи щодо збереження та оздоровлення довкілля.

Отже, у даній роботі було виконано поставлену мету та завдання, широко досліджено і висвітлено наявний туристичний потенціал краю, проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку туризму, виявлено проблеми збереження туристичного потенціалу та надано окремі рекомендації щодо покращення розвитку туризму.

Також, при написанні роботи, було опрацьовано і використано велику кількість літературних джерел: підручників та навчальних посібників з туризму, журнальні та газетні статті, картографічний матеріал, буклети та путівники, нормативні документи, Інтернет-сайти, проведено їх систематизацію та складено загальну бібліографію.

Саме це дало змогу грамотно і змістовно розкрити обсяг даної теми, науково підійти до висвітлення основних питань, а також виконати всі поставлені перед нами завдання.