2.4. Соціально-економічні ресурси

Туристично-рекреаційна галузь проголошена стратегічним напрямом розвитку економіки Долинщини і є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки. Об'єктивно район має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму.

Розвиток туристичної сфери носить мультиплікативний характер, тому завдяки туризму відбувається стимулювання розвитку таких супутніх секторів економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, виробництво товарів широкого вжитку та ін. [4, с.232]

У Долинському районі діє Програма розвитку туризму на 2012 – 2015 роки, виконання заходів якої передбачає ефективність використання рекреаційного, історико-культурного, природно-кліматичного потенціалу району, розвиток матеріально-технічної бази гірських населених пунктів, проведення рекламно-інформаційних акцій та фестивалів

У Долинському районі інфраструктура, орієнтована на туристичну індустрію частково вже розвинена. На території району функціонує кілька відомих санаторних закладів. [9].

Насичене киснем повітрям і лікувальна мінеральна вода становить основу відпочинку і оздоровлення. Обсяг запасів мінеральної води дає змогу займатись її промисловим виробництвом: неподалік від санаторію-профілакторію розміщене підприємство “Джерело Прикарпаття”.

В оточенні гір і ріки Свіча знаходиться оздоровча база “Бескид”. Тут не заважають відпочинку ані рух транспорту, ані шум міського життя. На межі Закарпаття і Прикарпаття розташована база відпочинку “Високий перевал”, на якій у зимовий період можна покататися на лижах. Гостей тут посиляють у 2-3- місних кімнатах, окремі кімнати відводяться для керівників груп. До послуг туристів побутові, душові та туалетні кімнати з автономним безперебійним забезпеченням гарячою та холодною водою. Достатньо розвинений дитячий туризм та оздоровлення. Культурно-виховними програма у санаторіях “Долина”, “Карпати”, “Дружба” та “Бескид” передбачені цікаві екскурсії на легендарні Скелі Довбуша, в Гошівський монастир, урочище Шандра, на гірську річку Свіча. Відпочиваючи в Долинщині, туристи, що приїхали з інших регіонів чи країн, мають можливість відвідати міста Львів, Івано-Франківськ, Галич, Яремче, Трускавець, Моршин, Чернівці, перлину Карпат – озеро Синевир .

На сьогодні заклади розміщення Долинського району, а це переважно санаторії, бази відпочинку і готелі, можуть прийняти близько однієї тисячі людей. Для району з таким потужним природно-ресурсним потенціалом це вкрай мало. Для прикладу стільки ж місць мають деякі санаторії в м. Яремче, Трускавці. Звичайно, самих закладів розміщення не достатньо для того, щоб запрацював механізм домінування туристичної галузі в економіці району [42].

Слід зауважити, що туристи додатково багато коштів витрачають на транспортні засоби, розваги, продукти харчування, промислові товари, сувеніри та інші послуги, що значно збільшує загальну масу надходженнь від туристичної діяльності. Тим самим туризм підтримує практично всі галузі економіки, починаючи від мешканців Долинського району і закінчуючи такими галузями, як зв’язок, харчова промисловість, транспорт.

Однак попри все, цей мальовничий карпатський район відвідує ще дуже мало туристів, туризм у ньому повільно розвивається. Для Долинського району, економіка якого переважно базується на деревообробній промисловості, туристична індустрія може стати додатковим джерелом наповнення місцевого бюджету і збільшення добробуту населення.

По-іншому, мабуть, міркують місцеві урядовці. Об’єкти, зведені в другій половині ХХ ст., а це санатарій “Мізунь”, санаторій- профілакторій “Джерело Прикарпаття”, і успішно функціонували, давали значний прибуток, були економічно рентабельними, сьогодні закриті.

Характеристики цих об’єктів достатньо позитивні. Санаторій “Джерело Прикарпаття” розташований в c. Мізунь, в одному з наймальовничих куточків Прикарпаття. Його унікальні джерела мінеральних вод — ефективний засіб лікування шлунково-кишкових захворювань. В арсеналі лікування: вживання мінеральної води “Горянка”, яка є аналогом трускавецької "Нафтусі", хвойні ванни і душі, озокеритолікування, кишкові та гінекологічні зрошення, масаж (звичайний, підводний душ-масаж), фітотерапія, інгаляції, великий комплекс сучасних клініко-біохімічних та інструментальних методів обстеження, лікувальна фізкультура. В минулі роки санаторій круглорічно був заповнений і щоденно міг прийняти понад 100 осіб [38].

Тут же знаходиться санаторно-курортний комплекс “Мізунь” – оздоровчо-туристичний об’єкт, розташований в екологічно чистій зоні Карпат. На території санаторію є свердловини, що дають мінеральну воду типу “Миргородська”, “Моршинська”, ‘Трускавецька”, “Нафтуся”. Санаторний корпус розрахований на 150 місць загальною площею 3 154 м2.

Послуги готелю зв'язані з забезпеченням "гостинності" клієнтам, що проводять тривалий час під її дахом. І якість персональної взаємодії співробітників готелю з клієнтом-єдиний інструмент створення в клієнта відчуття гостинності й уваги в обраному їм готелі.

Крім персонального обслуговування, у готельному бізнесі значну роль відіграють "операційні" стандарти, пов'язані з чистотою, охайністю, комплектацією номерів, освітленням, зовнішнім і внутрішнім дизайном готелю, функціонуванням устаткування. При цьому підтримка операційної частини сервісу в ідеальному стані ніколи не компенсує байдужого і недоброзичливого відношення з боку персоналу. Клієнти не стануть повертатися навіть у самий чудовий і сучасний готель, що виблискує чистотою й оздобленням номерів, якщо персонал у ньому грубий і негостинний.

Дитячий туризм та оздоровлення проводиться в санаторіях "Долина", "Карпати", "Дружба" та "Бескид".

Культурно-виховна програма включає в себе захоплюючі екскурсії на легендарні Скелі Довбуша, в Гошівський монастир, урочище Шандра, на гірські річки Свіча, Прут. Здійснюються екскурсії в міста Львів, Івано-Франківськ, Галич, Яремче, Трускавець, Моршин, Чернівці, перлину Карпат - озеро Синевир. До послуг відпочиваючих - диско-зали, кафетерії, бібліотеки, кінозали, ігрові майданчики, де проводяться різноманітні розважальні програми, спортивні заходи.

Протягом минулих років спостерігалася тенденція активного входження малого бізнесу у сферу туризму.

На початку минулого року відкрито колибу у готельному комплексі «Князь Олег», завершено будівництво готелю в м. Долина по вул. Промислова.

Транспортна система району - автомобільний та залізничний транспорт. В межах району функціонують 26 приміських регулярних автобусних маршрутів, якими щоденно здійснюється 118 оборотних рейсів. Добре налагоджене сполучення з обласним центром, в напрямку якого щодня здійснюється 21 оборотний рейс з м. Долина та 15 рейсів з сіл району. Районний центр м. Долина має пряме сполучення з м. Київ. Щоденно виконуються міжнародні рейси до міст Праги та Варшави. [19, с.149]

Функціонують – 6 служб таксі (Еліт-Клас; Афганець­2; Радіо-таксі 2-88-88; Економ-клас; Радіо-таксі 2-82-82; Вибір).

В районі за фізичними особами рахується - 9743 траспортні засоби (без тракторів та мотоциклів), власниками яких є 8348 осіб. Із них 105 автобусів та мікроавтобусів. За юридичними особами рахується – 1511 т.з. (без тракторів), із них 100 автобусів.

Перевезення пасажирів всіма видами транспорту – 5080 тис. осіб, у тому числі:

• залізничним – 84,46 тис. осіб;

• автомобільним (з врахуванням перевезень фізичними особами) – 4995,6 тис. осіб.

Автомобільні дороги загального користування району є найважливішою складовою частиною транспортної системи району.

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування в районі складає 280,2 км., в тому числі:

• державного значення-83,5 км;

• місцевого значення (районних)-144,5 км;

• місцевого значення (сільських)-36,7 км.

Послуги телефонного зв'язку в районі надаються Долинським центром електрозв'язку Івано-Франківської дирекції ВАТ „Укртелеком".

На території району розміщено 3 міські та 11 сільських телефонних станцій. Сьогодні центр електрозв'язку обслуговує понад 7 тис. абонентів, в т. ч. 5,7 тис. домашніх абонентів.

Послуги поштової пересилки надає робочий вузол поштового зв'язку, який має свої відділення в 30 населених пунктах. Вузол приймає платежі за комунальні послуги телефон, переговори, радіо. В районі регулярно виходить в ефір телерадіокомпанії „Захід", яка належить Долинській районній раді народних депутатів. Вона ознайомлює населення з новинами краю транслює художні фільми і різноманітні розважальні програми.

Отже, концептуальні плани розвитку Долинського району Івано-Франківської області потребують переорієнтації. Адміністрація району, взявши курс на поглиблене використання туристично-ресурсного потенціалу регіону, повинно інформувати суспільство, рекламувати туристичні ресурси району для залучення туристів і інвесторів. [35, с.84]

Важливою особливістю району є людські ресурси. Висококваліфікований потенціал сприяє соціально-економічному розвитку району. Населення району на початок 2000 року становило 72626 чол., з них сільське — 48653 чол.

Населеними пунктами Долинського району є:

Велика Тур'я - село прилягає до річки Тур'янки, за 27 км від районного центру та залізничної станції

Долина. Населення - дві тисячі шістсот тридцять три чоловік. Є школа № 9, дві бібліотеки, клуб, лікарня, аптека, відділення зв'язку, 6 магазинів.Споруджено 540 житлових будинків.

Витвиця - лежить у долині річки Лужанки за 17 км від районного центру. До залізничної станції Болехів 11 км. Населення 1200 чоловік. Сільраді підпорядковане селище Вигодське.Є школа І - II ст., клуб, дві бібліотеки, амбулаторний пункт, дільнична лікарня, аптека, ветлікарня, п'ять магазинів, відділення зв'язку.

Вишків - знаходиться на річці Мізунці, за 45 км. від районного центру. Населення - 835 чоловік. У сільраді розташовані лісництво й лісопункт вигодського лісокомбінату.

Гошів - розташований в долині біля річки Лужанки і Свічі, 12 км. від міста Долина. Посеред села проходить автомагістраль Львів - Івано-Франківськ.

Гузіїв - розташоване на березі річки Свіча. Віддаль до районного центру - 18 км, до залізничної станції Болехів-4 км. На території села існували поселення первісної людини. Тут знайдено крем'яні знаряддя праці епохи бронзи.

Кальна - опоясується передгір'ям зелених Карпат. Знаходиться за 24 км від міста Долина та за 18 км від залізничної станції Болехів.

Княжолука - розташована на правому березі річки Свіча, за 11 км від районного центру. Населення 705 чоловік.

Козаківка - лежить у передгір'ї Карпат. Тут є лісництво Болехівського лісокомбінату.

Кропивник - розташований за 15 км від районного центру.

Лолин - розташований за 19 км від районного центру та залізничної станції Долина. Через село проходить річечка Лолинець. На відстані 4 км від села проходить автомагістраль Долина- Вишків.

Міжгір'я - опоясується річками Свіча і Сукель. Роташоване за 27 км від районного центру. Населення – 1903 чоловіки. У XVII ст. тут був Шляхетний замок.

Надіїв - 9 км від Долини. Перша літописна згадка - 1469 р. На території села встановлено пам'ятник Т.Г.Шевченку. Поблизу Надієва виявлено могильник культури карпатських курганів (III - VI ст. н.е.).

Новичка - розташований на річці Тур'янка, за 2 км від райцентру. Село відоме в документах XVII ст. В селі споруджено пам'ятник - обеліск на честь загиблих на фронтах Великої Вітчизняної війни.

Солуків - лежить на річці Лугаві, 11 км від Долини. Перша історична письмова згадка про село датується XVII ст. Селяни брали участь у відомому антифеодальному повстанні на Долиншині в 1658 р.

Шевченкове - розташований у передгір'ї Карпат на р. Свіча за 14 км від Долини. Поблизу села є мальовниче місце відпочинку - урочище Шандра. В селі народилась українська поетеса К.К.Попович - Боярська (1863 - 1945 pp.). У Шевченковому споруджено пам'ятник великому Кобзареві та обеліск жителям села, які полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни.[11, с.78]

Населення району майже порівну складається з осіб чоловічої та жіночої статі, причому чоловічої статі 47,7%, жіночої — 52,3%. Загалом, як бачимо, жінок більше, ніж чоловіків. У середньому віці розбіжностей майже немає. Найбільші розбіжності у відсотковому відношенні між жінками і чоловіками спостерігаються у віковій групі 70 років і старші, відповідно 67,9% і 32,1%.

Демографічна вікова оцінка населення району доводить, що більшість населення — переважно молодь. Значна кількість населення (67%) — люди віком до 45-ти. Щобільше, майже 40% населення — люди віком до 25 років.

Трудовий потенціал району — 43,2 тис. чол, або 60% від загальної чисельності населення. Всього в працездатному віці в районі нараховується близько 36,1 тис. чол. У виробничій сфері працює більша половина населення, зайнятого у всіх галузях народногосподарського комплексу району (близько 16 тис. чол.), а зокрема у промисловому виробництві — 6,1 тис. чол.

Надлишок трудових ресурсів відзначається в таких галузях матеріального виробництва, як легка та деревообробна промисловості, а також на підприємствах будівельної галузі та транспорту.

Станом на 01.01.2000 р. цей показник по району досить високий і складає 9,2% до працездатного населення.

Надлишок робочої сили в районі при сприятливих економічних умовах та наявній сировинній базі можна використовувати при розвитку нових підприємств.

Одним з пріоритетних напрямків соціально - економічного розвитку району, як і України в цілому, є прагнення побудувати відкрите, спрямоване на розвиток, інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, отримувати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, сприяючи суспільному і особистому розвиткові кожної людини.

Останніми роками в економіці району відбуваються позитивні зміни: закріплюються тенденції економічного зростання, підвищується конкурентоспроможність економіки, зростають доходи населення.

Сприятливе середовище для економічного зростання  створили довготермінові структурні чинники, такі як: приватизація та реструктуризація, проведення виваженої грошово-кредитної політики, покращення платіжної дисципліни, що відбувалось на тлі оздоровлення макроекономічного середовища та розвитку ринкових інституцій тощо.

2003-2006 роки позитивно характеризувались зростанням економіки району, про що свідчить динаміка росту обсягів промислового виробництва. Проте, починаючи з 2007 року, спостерігається зниження обсягів виробництва внаслідок природногоспаду видобутку нафти і газу. [42]

 Ключові проблеми, які повинні бути вирішеними для забезпечення економічного і соціального розвитку району:

Проблеми, які є характерними для Долинського району:

• високий дисбаланс між пропозицією робочої сили та попитом на неї;

• високий обсяг викидів від стаціонарних джерел забруднення;

• недостатній рівень прямих іноземних інвестицій;

• повна відсутність професійно-технічних навчальних закладів;

• низька ефективність використання земель.

• низька готовість району до інвестиційних вкладень;

• недостатньо (слабо) розвинуті виробнича та соціальна інфраструктури;

• диспропорції у соціально-економічному розвитку місцевих громад району;

• нераціональне використання людського потенціалу;

• -зниження чисельності населення.

Проблеми, які потребують пріоритетного вирішення:

• розвиток туристично-рекреаційного комплексу (в тому числі зеленого сільського туризму);

• реструктуризація нафтогазової промисловості;

• розвиток деревообробної і меблевої промисловості;

• розвиток легкої промисловості;

• забезпечення протипаводкового захисту;

• розбудова та модернізація транспортної інфраструктури, розвиток логістики;

• розвиток галузі зв’язку та телекомунікацій;

• розвиток сфери медичного обслуговування;

• подальший розвиток фермерських господарств.

Висновки до другого розділу

Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення. Важливе значення для розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму мають туристичні ресурси, які є основною метою подорожей. Внаслідок цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі як кількість туристів, ціна на послуги, географія подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та ін.

Вивчивши туристичну привабливість Долинського району, можна сказати що ця територія має хороші природні умови для розвитку туризму. Адже половина території району розміщена в гірській місцевості, достатньо заліснена, з мальовничими краєвидами, горами різної висоти і крутизною схилів, що дає змогу використовувати природні ресурси району цілорічно. Слід також зауважити, що туристично-рекреаційні ресурси Долинського району представлені ще й лікувальними мінеральними водами, лікувальним грязями, кліматичними і водними ресурсами.