- •3. Україна напередодні Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.. Причини та характер війни.
- •4. Гетьман України б.Хмельницький: його життя і діяльність. Оцінка його особи в історіографії.
- •5. Початок Національно-визвольної війни середини XVII ст.. Перші перемоги козацько-селянських військ під Жовтими Водами і Корсунем.
- •6. Розгортання повстанських рухів та створення народної армії (1648 – 1649 рр.).
- •7. Розгром польсько-шляхетських військ під Пилявцями восени 1648 р. Та визвольний похід б. Хмельницького в Галичину (1648 р.).
- •8. Народні повстання в Галичині в 1648 р. (с.Височан, і. Грабовський та інші).
- •9. Бойові соратники б. Хмельницького та їх роль у Національно-визвольній війні середини XVII ст..
- •10. Формування Української гетьманської держави в середині XVII ст..: територія, органи влади і управління, роль гетьмана.
- •11. Програма державного будівництва б. Хмельницького.
- •12. Соціальна політика гетьманського уряду б. Хмельницького (1648 - 1657 рр.).
- •13. Зовнішня політика гетьманської адміністрації б. Хмельницького (1648 - 1657 рр.).
- •14. Облога Збаража. Зборівська битва та укладення Зборівського договору.
- •15. Берестецька битва та підписання Білоцерківського договору.
- •16. Хід воєнних дій в Україні у 1652 – 1653 рр.
- •17. Україно-російські відносини в ході Національно-визвольної війни середини XVII ст..
- •18. Українсько-московський договір 1654 р. Та його оцінка в історіографії.
- •19. Воєнні дії 1654 – 1657 років та їх наслідки.
- •20. Віленське перемир'я 1656 р. Та його наслідки для України. Союз із Швецією і Трансільванією.
- •23. Політичне становище Гетьманщини після смерті б. Хмельницького. Боротьба козацько-старшинських угруповань за владу (кінець 50-х років XVII ст..).
- •24. Внутрішня і зовнішня політика і. Виговського.
- •25. Гадяцький договір 1658 р. Та його оцінка в історіографії.
- •26. Гетьманування Юрія Хмельницького. Переяславські статті 1659 р. Слободищенський трактат.
- •27. Боротьба козацько-старшинських угруповань в Україні в 60-80-х роках XVII ст.. Доба Руїни: причини, характер, наслідки.
- •30. Гетьманування і.Брюховецького. Московські статті 1665 року.
- •31. Гетьманування д. Многогрішного. Глухівські статті.
- •32. Обрання гетьманом і. Самойловича та його діяльність.
- •33. Андрусівське перемир’я і «Трактат про вічний мир». Їх значення в історії України.
- •34. Роль Запорозької Січі в період Руїни і. Сірко.
- •35. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Гетьманщини в другій половині XVII ст..
- •36. Слобідська Україна в другій половині XVII ст..: адміністративно-військовий устрій та соціально-економічні відносини.
- •40. Початок гетьманування і. Мазепи. Коломацькі статті.
- •42. Українська культура другої половини XVII ст..
- •43. Церковні відносини в Україні другої половини XVII ст..
- •44. Підпорядкування української церкви московському патріархату та його наслідки.
- •45. Гетьман і. Мазепа, його внутрішня та зовнішня політика.
- •47. Україна в період Північної війни. Полтавська битва та її значення в історії України.
- •48. Українсько-шведські відносини та договір 1708 р. В історіографії.
- •50. Гетьман п.Орлик та його «Конституція».
- •52. Гетьманування і. Скоропадського. Решетилівські статті 1709 р.
- •53. Діяльність Першої Малоросійської колегії та обмеження політичної автономії Гетьманщини.
- •54. Гетьман п. Полуботок та його боротьба за збереження козацької автономії.
- •55. Гетьманування д. Апостола. «Рішительні пункти» 1728 р.
- •56. «Правління гетьманського уряду» (1734 – 1750 рр.) та наслідки його діяльності для України.
- •58. Політичне становище та господарський розвиток Правобережжя та західноукраїнських земель у першій половині XVIII ст..
- •60. Визвольне повстання 1702 – 1704 рр. На Правобережній Україні. С. Палій.
- •63. Розвиток опришківського руху в першій половині XVIII ст.. О.Довбуш та його сподвижники. Історіографія проблеми.
- •64. Посилення соціально-економічного гніту і закріпачення українських селян у першій половині XVIII ст..
- •66. Українська культура першої половини XVIII ст..
- •67. Відновлення гетьманства на Україні. Гетьман Кирило Розумовський та його діяльність.
- •69. Стан сільського господарства і розвиток феодально-кріпосницьких відносин на Лівобережжі та Слобідської Україні. Юридичне оформлення кріпацтва.
- •71. Господарський розвиток Правобережжя та західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст..
- •72. Ліквідація гетьманства на Лівобережній Україні і утворення Другої Малоросійської колегії.
- •75. Остаточна ліквідація Запорозької Січі.
- •76. Історичне значення Запорозької Січі та ї роль і історії України.
- •77. Народні рухи на Лівобережній та Слобідській Україні в другій половині XVIII ст..
- •79. Загарбання західноукраїнських земель Австрією та їх становище наприкінці XVIII ст..
- •80. Входження Північного Причорномор’я, Приазов’я та Криму до складу Російської держави.
- •83. Поділи Польщі та їхнє значення для історичного розвитку українських земель.
- •88. «Історія Русів» - видатна пам’ятка суспільно-політичної думки України кінця XVIII – початку XIX ст.
- •89. Українська культура в другій половині XVIII ст..
89. Українська культура в другій половині XVIII ст..
Особливістю культурних процесів на українських землях було те, що до кінця XVIII ст. в Гетьманщині, з одного боку, і Правобережжі й західноукраїнських землях, з іншого, вони розвивалися в різних умовах. Але це не вплинуло на єдність національної культури українців. Вагомий внесок у розвиток російського мистецтва XVIII ст. зробили українські митці.
Освіта. На середину XVIII ст. загальний рівень грамотності населення України був досить високим. Його забезпечував, перш за все, найпоширеніший тип початкових шкіл — українські народні школи. Утримувалася школа коштом парафіяльного братства. У другій половині XVIII ст. тут працювало 866 українських народних шкіл. Подібні ніколи існували й на Слобідській Україні. Навчання здійснювалося українською мовою, учнями могли стати найнезаможніші прошарки населення. У 1829 р. Києво-Могилянську академію було перетворено на типовий для Російської імперії духовний навчальний заклад.
Важливим осередком вищої освіти на західноукраїнських землях продовжував залишатися Львівський університет. Із приєднанням Галичини до Австрійської імперії в ньому відбулися певні зміни. Австрійський уряд дозволив існування певних кафедр, які увійшли до так званого Українського інституту. Діяльність цієї структури суворо регламентувалася. У навчальний процес було запроваджено викладання української мови. Однак викладання інших предметів здійснювалося лише польською і німецькою мовами. Інститут проіснував до 1805 р. Ситуація в освітньому житті галичан суттєво змінилася із заснуванням імператрицею Марією-Терезією в 1776 р. у Відні Греко-католицької генеральної семінарії. Щорічно в ній могли навчатися 29 юнаків із Галичини.
Книгодрукування. У другій половині XVIII ст. добре розвивалося книгодрукування. Роль найважливіших видавничих осередків відігравали друкарні Києво-Печерського монастиря та чернігівського Троїце-Іллінського монастиря. Тут друкувалися твори як богословської, так і світської літератури. Незважаючи на постійні обмеження й заборони, українські друкарі в другій половині XVIII ст. істотно збагатили національне духовне життя. Серед тогочасних книгодруків найпомітнішими були Біблія (1759 р.), «Києво-Печерський патерик» (1760, 1762 рр.), «Синопсис» (1755 р.), «Часослов навчальний» (1753, 1758, 1766 рр.), «Буквар» (шість видань) та багато інших.
Кілька друкарень існувало й на західноукраїнських землях. Найбільшою з них була друкарня А. Пілєра. Вона видавала книжки різними мовами. До 1800 р. тут було видано 250 книжок. Також французькою мовою друкувалася «Львівська газета».
Література. Українська література другої половини ХVІІІ ст. розвивалися на традиціях попереднього періоду. Упродовж багатьох десятиліть домінуючим тут лишався стиль бароко. Цікавим явищем тогочасної літератури став розвиток української історикомемуарної прози.
Важливе місце в літературі другої половини ХVІІІ ст. займають поетичні твори. Тогочасна поезія відображала проблеми, які були в центрі уваги українського суспільства.
Музика. Друга половина ХVІІІ ст. позначена вагомими здобутками вітчизняної музичної культури. Улюбленцями українського народу, як і раніше, залишалися козаки-бандуристи.
Прикметною рисою розвитку тогочасної української музики було посилення її зв’язків із західноєвропейською музичною культурою. Найвідомішими осередками музичної освіти були Глухівська співацька школа і Києво-Могилянська академія.
Архітектура. В українській архітектурі другої половини ХVІІІ ст. співіснували різні стилі. Кращі риси архітектурного бароко. Розвинув І. Григорович-Барський.
У середині ХVІІІ ст. в українську архітектуру прийшов новий західноєвропейський стиль рококо. Він є подальшим розвитком бароко і відрізняється від нього витонченими деталями декоративного оздоблення. Будівлі в цьому стилі на українських землях споруджувалися переважно за проектами іноземних будівничих. У цей час починає також поширюватися стиль класицизму. Вищим зразком для своєї творчості його послідовники визнавали античне мистецтво. Українські народні майстри не забували також секретів дерев’яної архітектури.
Скульптура. Протягом цього часу на українських землях успішно розвивалася скульптурна творчість.
Значного поширення набуло декоративне ліплення і різьблення, що прикрашало стіни архітектурних споруд. Розвиток скульптури на Лівобережжі та в Києві пов'язаний з творчістю І. Равича. На західноукраїнських землях працювали С. Фесінгер, А. Осинський та Пензель.
Отже: 1) У другій половині ХVІІІ ст. українська культура ще по інерції продовжувала бурхливо розвиватися. 2) В українській культурі з’явилася постать світового значення — Г. Сковорода. 3) Наприкінці століття українська культура швидко стала втрачати свій самобутній характер, її видатних представників було інтегровано до російської культури, а вона сама стала набувати рис провінційної.