- •3. Україна напередодні Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.. Причини та характер війни.
- •4. Гетьман України б.Хмельницький: його життя і діяльність. Оцінка його особи в історіографії.
- •5. Початок Національно-визвольної війни середини XVII ст.. Перші перемоги козацько-селянських військ під Жовтими Водами і Корсунем.
- •6. Розгортання повстанських рухів та створення народної армії (1648 – 1649 рр.).
- •7. Розгром польсько-шляхетських військ під Пилявцями восени 1648 р. Та визвольний похід б. Хмельницького в Галичину (1648 р.).
- •8. Народні повстання в Галичині в 1648 р. (с.Височан, і. Грабовський та інші).
- •9. Бойові соратники б. Хмельницького та їх роль у Національно-визвольній війні середини XVII ст..
- •10. Формування Української гетьманської держави в середині XVII ст..: територія, органи влади і управління, роль гетьмана.
- •11. Програма державного будівництва б. Хмельницького.
- •12. Соціальна політика гетьманського уряду б. Хмельницького (1648 - 1657 рр.).
- •13. Зовнішня політика гетьманської адміністрації б. Хмельницького (1648 - 1657 рр.).
- •14. Облога Збаража. Зборівська битва та укладення Зборівського договору.
- •15. Берестецька битва та підписання Білоцерківського договору.
- •16. Хід воєнних дій в Україні у 1652 – 1653 рр.
- •17. Україно-російські відносини в ході Національно-визвольної війни середини XVII ст..
- •18. Українсько-московський договір 1654 р. Та його оцінка в історіографії.
- •19. Воєнні дії 1654 – 1657 років та їх наслідки.
- •20. Віленське перемир'я 1656 р. Та його наслідки для України. Союз із Швецією і Трансільванією.
- •23. Політичне становище Гетьманщини після смерті б. Хмельницького. Боротьба козацько-старшинських угруповань за владу (кінець 50-х років XVII ст..).
- •24. Внутрішня і зовнішня політика і. Виговського.
- •25. Гадяцький договір 1658 р. Та його оцінка в історіографії.
- •26. Гетьманування Юрія Хмельницького. Переяславські статті 1659 р. Слободищенський трактат.
- •27. Боротьба козацько-старшинських угруповань в Україні в 60-80-х роках XVII ст.. Доба Руїни: причини, характер, наслідки.
- •30. Гетьманування і.Брюховецького. Московські статті 1665 року.
- •31. Гетьманування д. Многогрішного. Глухівські статті.
- •32. Обрання гетьманом і. Самойловича та його діяльність.
- •33. Андрусівське перемир’я і «Трактат про вічний мир». Їх значення в історії України.
- •34. Роль Запорозької Січі в період Руїни і. Сірко.
- •35. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Гетьманщини в другій половині XVII ст..
- •36. Слобідська Україна в другій половині XVII ст..: адміністративно-військовий устрій та соціально-економічні відносини.
- •40. Початок гетьманування і. Мазепи. Коломацькі статті.
- •42. Українська культура другої половини XVII ст..
- •43. Церковні відносини в Україні другої половини XVII ст..
- •44. Підпорядкування української церкви московському патріархату та його наслідки.
- •45. Гетьман і. Мазепа, його внутрішня та зовнішня політика.
- •47. Україна в період Північної війни. Полтавська битва та її значення в історії України.
- •48. Українсько-шведські відносини та договір 1708 р. В історіографії.
- •50. Гетьман п.Орлик та його «Конституція».
- •52. Гетьманування і. Скоропадського. Решетилівські статті 1709 р.
- •53. Діяльність Першої Малоросійської колегії та обмеження політичної автономії Гетьманщини.
- •54. Гетьман п. Полуботок та його боротьба за збереження козацької автономії.
- •55. Гетьманування д. Апостола. «Рішительні пункти» 1728 р.
- •56. «Правління гетьманського уряду» (1734 – 1750 рр.) та наслідки його діяльності для України.
- •58. Політичне становище та господарський розвиток Правобережжя та західноукраїнських земель у першій половині XVIII ст..
- •60. Визвольне повстання 1702 – 1704 рр. На Правобережній Україні. С. Палій.
- •63. Розвиток опришківського руху в першій половині XVIII ст.. О.Довбуш та його сподвижники. Історіографія проблеми.
- •64. Посилення соціально-економічного гніту і закріпачення українських селян у першій половині XVIII ст..
- •66. Українська культура першої половини XVIII ст..
- •67. Відновлення гетьманства на Україні. Гетьман Кирило Розумовський та його діяльність.
- •69. Стан сільського господарства і розвиток феодально-кріпосницьких відносин на Лівобережжі та Слобідської Україні. Юридичне оформлення кріпацтва.
- •71. Господарський розвиток Правобережжя та західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст..
- •72. Ліквідація гетьманства на Лівобережній Україні і утворення Другої Малоросійської колегії.
- •75. Остаточна ліквідація Запорозької Січі.
- •76. Історичне значення Запорозької Січі та ї роль і історії України.
- •77. Народні рухи на Лівобережній та Слобідській Україні в другій половині XVIII ст..
- •79. Загарбання західноукраїнських земель Австрією та їх становище наприкінці XVIII ст..
- •80. Входження Північного Причорномор’я, Приазов’я та Криму до складу Російської держави.
- •83. Поділи Польщі та їхнє значення для історичного розвитку українських земель.
- •88. «Історія Русів» - видатна пам’ятка суспільно-політичної думки України кінця XVIII – початку XIX ст.
- •89. Українська культура в другій половині XVIII ст..
47. Україна в період Північної війни. Полтавська битва та її значення в історії України.
У 1700 p. розпочалася Північна війна між Швецією і Росією; остання прагнула отримати вихід до Балтійського моря. Україна надавала активну допомогу Росії у цій війні. Але у 1708 p. І.Мазепа уклав таємний союз зі шведським королем Карпом XII, спрямований проти Петра І. Передбачалося, що Україна надасть Швеції допомогу у війні проти Росії, а Швеція забезпечить повне звільнення України від влади Москви. За цей вчинок російські, а потім і радянські історики називали Мазепу “зрадником”, а слово “мазепинець” стало синонімом слова “сепаратист”.
Петро І виявився прибічником політики жорсткого централізму, прагнув цілком підпорядкувати Україну Російській державі, що не співпадало з прагненням І. Мазепи розширити самостійність Гетьманщини.
Північна війна виснажила Україну. Російський цар побудував на українських землях велику кількість укріплень, серед них і Київську фортецю на Печерську. Військові витрати тягарем лягли на місцеве населення: російські війська вимагали харчів, фуражу, коней, волів. Козацькі частини вимушені були приєднатися до царської армії під зверхність російських генералів. Поведінка російських вельмож та німецьких військових, які перебували на службі в Петра І, викликала масові невдоволення в Україні, про що І. Мазепа постійно сповіщав царя.
На думку істориків, Україна опинилася в досить скрутній ситуації: у разі перемоги Петра І і його союзника, польського короля Августа II, Правобережна Україна, яка щойно перейшла під владу І. Мазепи, відійшла б до Польщі; невідомо, чи залишилася б автономною Гетьманщина. У разі ж перемоги Карла XII і його польського прибічника Станіслава Лещинського вся Україна, як союзник Росії, мала опинитися під владою Польщі.
У цій трагічній ситуації І. Мазепа прийняв рішення перейти на бік шведів. У жовтні 1708 p. військо Карла XII вступило на Україну. На його бік перейшов Мазепа з 15 тис. козаків, а також 8 тис. запорізьких козаків на чолі з кошовим отаманом Гордієнком. Основна ж маса козаків, старшини, селянства і міщан відмовилася підтримати гетьмана.
27 червня 1709 p. відбулася Полтавська битва – вирішальна битва Північної війни, яка завершилась поразкою Карла XII та І. Мазепи. Спочатку битва йшла з перемінним успіхом, але досить швидко далася взнаки кількісна перевага російської армії, особливо в артилерії, та ліпший вишкіл військ. Під тиском російської піхоти шведи почали відступати.
У розпалі бою від вибуху перевернулися ноші, на яких був Карл XII. Усім здалося, що король загинув, тому шведи в розпачі стали тікати. Кардові XII й І. Мазепі разом з невеликим загоном козаків удалося переправитися через Дніпро й утекти в турецькі володіння.
Під час Полтавської битви вбито 9 тис. шведів та 1 345 російських бійців, а також узято в полон 3 тис. підданих Карла XII. Усіх українців, які брали участь у битві на боці шведів і потрапили в московський полон, люто мордували: їх садили на палі, вішали, їм ламали руки й ноги, а покалічені тіла виставляли на привселюдний огляд для залякування народу.. 21 вересня 1709 р. гетьман помер.