- •Паскевич Тетяна Іванівна магістерська робота електронний посібник для поглибленого вивчення математики учнями математичних ліцеїв та шкіл
- •1. 1. Поняття про електронний підручник
- •1. 2. Основні вимоги до електронного підручника
- •1. 3. Структуризація та оформлення електронного підручника
- •1. 3. 1. Особливості мови html
- •1. 3. 2. Редагування тексту
- •3Адання заголовків
- •1. 3. 3. Створення гіперпосилань і графіки на Web-cторінках
- •1. 3. 4. Робота з таблицями
- •1. 4. Програма Advanced Grapher.
- •1. 5. Етапи створення посібника
- •2. 1. Границя послідовності
- •2. 1. 1. Деякі позначення і термінологія
- •2. 1. 2. Числові послідовності та їх класифікація
- •2. 1. 3. Нескінченно малі послідовності та їх властивості
- •2. 1. 4. Границя послідовності
- •2. 1. 5. Граничний перехід в нерівностях
- •2. 1. 6. Нескінченно великі послідовності
- •2. 2. Теорія дійсних чисел
- •2. 2. 1. Теорія дійсних чисел
- •Порівняння дійсних чисел
- •Властивість транзитивності
- •Додавання дійсних чисел
- •Віднімання дійсних чисел.
- •Множення дійсних чисел
- •Частка двох дійсних чисел
- •Інші властивості дійсних чисел
- •2. 2. 2. Точні грані множини
- •2. 2. 3. Поняття підпослідовності. Теорема Больцано-Вейєрштрасса. Поняття часткової границі. Верхні і нижні границі, проблема їх існування
- •2. 2. 4. Критерій Коші збіжності послідовності
- •2. 3. Границя і неперервність функції
- •2. 3. 1. Гранична точка множини. Означення границі функції
- •2. 3. 2. Границя функції на нескінченності (випадок, коли )
- •2. 3. 3. Односторонні границі функції в точці
- •Перша цікава границя.
- •2. 3. 4. Означення неперервності функції в точці. Точки розриву функції та їх класифікація
- •2. 3. 5. Арифметичні операції над неперервними функціями
- •Одностороння неперервність функції в точці
- •2. 3. 6. Властивості неперервних функцій
- •Локальна властивість
- •2. Глобальні властивості
- •2. 3. 7. Обернена функція
- •2. 4. Показникова та логарифмічна функції і їх властивості
- •2. 4. 1. Степінь з раціональним показником. Показникова функція та її властивості
- •2. 4. 2. Логарифмічна функція
- •2. 4. 3. Загальностепенева функція і її властивості
- •2. 4. 4. Друга та інші цікаві границі
- •2. 4. 5. Гіперболічні функції та їх графіки
- •3. 1. Похідна та її обчислення
- •3. 1. 1. Поняття дотичної до кривої. Кутовий коефіцієнт дотичної
- •3. 1. 2. Диференційованість функції в точці. Зв’язок її з неперервністю і існуванням похідної
- •3. 1. 3. Правила диференціювання
- •3. 1. 4. Диференціал функції та його застосування
- •3. 1. 5. Похідні і диференціали вищих порядків
- •3. 1. 6. Параметрично задані функції і обчислення їх похідних
- •3. 1. 7. Теореми про середнє. І, іі правила Лопіталя. Критерій строгої монотонності функції
- •3. 2. Дослідження функції та побудова її графіку
- •3. 2. 1. Дослідження функції на екстремум
- •3. 2. 2. Дослідження функції диференційованої на відрізку на найбільше та найменше її значення на цьому ж відрізку
- •3. 2. 3. Опуклість і вгнутість графіка функції. Теорема про достатні умови опуклості, вгнутості функції на проміжку
- •3. 2. 4. Точки перегину графіка функції та їх відшукання
- •3. 2. 5. Асимптоти графіка функції
- •4. 1. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 1. Первісна. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 2. Заміна змінних у невизначеному інтегралі. Інтегрування за частинами
- •4. 2. Інтегрування різних класів функцій
- •4. 2. 1. Інтегрування раціональних функцій
- •4. 2. 2. Інтегрування деяких класів ірраціональних функцій
- •4. 2. 3. Інтегрування ірраціональних функцій з квадратним тричленом під квадратним коренем. Підстановки Ейлера
- •4. 2. 4. Підстановки Чебишева
- •4. 2. 5. Інтегрування тригонометричних функцій
- •4. 3. Інтеграл Рімана
- •4. 3. 1. Суми Дарбу. Їх властивості та означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 2. Рівномірно-неперервні функції. Теорема Кантора
- •4. 3. 3. Друге означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 4. Властивості інтеграла Рімана
- •4. 3. 5. Інтеграл із змінною верхньою межею. Його властивості
- •4. 3. 6. Формула Ньютона-Лейбніца (основна формула інтегрального числення). Інтегрування методом підстановки та за частинами
- •4. 4. Застосування інтеграла Рімана
- •4. 4. 1. Площа криволінійної трапеції
- •4. 4. 2. Площа криволінійного сектора.
- •4. 4. 3. Об’єм тіла обертання
- •4. 4. 4. Довжина дуги кривої
- •4. 4. 5. Площа поверхні обертання
- •4. 4. 6. Координати центра ваги матеріальної дуги та пластинки. Теореми Гульдена
2. 1. Границя послідовності
2. 1. 1. Деякі позначення і термінологія
При
введенні різних понять математичного
аналізу і доведенні теорем, в нас часто
тут будуть зустрічатися наступні
словосполучення: «для будь-якого», «для
всякого», «існує», «існує єдине». Для
того, щоб скоротити записи формулювань
означень та доведення теорем ми будемо
ці звороти позначати відповідно
наступними символами -
-
«для будь-якого»,
-
«існує»,
-
«існує єдиний», які називаються
кванторами.
В
процесі вивчення математичного аналізу
ми весь час матимемо справу з певними,
в основному, числовими множинами, які
позначатимемо великими літерами
латинського алфавіту, а об’єкти, з яких
складаються ці множини, називатимемо
їх елементами і позначатимемо малими
літерами латинського алфавіту:
Те, що
є елементом множини
,
позначатимемо
В протилежному випадку -
(рідше
).
Якщо ж всі елементи множини
є одночасно і елементами множини
то множину
називатимемопідмножиною
множини
а множину
-надмножиною
множини
і позначатимемо
Якщо
і
то множини
і
називають
рівними
(тобто множини називаються рівними,
якщо вони складаються з одних і тих
самих елементів).
Над множинами здійснюються наступні операції: об’єднання, переріз, різниця та симетрична різниця.
Об’єднанням двох множин
і
(
)
називається множина, кожний елемент
якої є або елементом множини
або елементом множини
Перерізом множин
і
(
)
називається множина, яка складається
з тих і тільки тих елементів, які
одночасно є елементами і множини
і множини
Різницею множин
і
(
)
назвемо множину, яка складається з тих
елементів множини
які не є елементами множини
Наприклад.

Тоді



Симетричною різницею двох множин
і
(
)
називається множина
Очевидно, що
Тепер
домовимось про позначення основних
числових множин, якими ми будемо далі
користуватися.
Множина
натуральних чисел -
![]()
множина
цілих чисел -
(будь-яке ціле число - це різниця двох
натуральних);
множина раціональних чисел – Q (раціональне число - це частка цілого числа на натуральне).
Що стосується наступної числової множини дійсних чисел, то дещо пізніше буде побудована більш-менш строга теорія цієї числової множини.
2. 1. 2. Числові послідовності та їх класифікація
Послідовністю
називається функція, областю визначення
якої є множина всіх натуральних чисел.
Якщо цю функцію позначити через
то згідно цього означення має існувати
які назвемо відповідно першим, другим,
…,
-нним
або загальним членом нашої послідовності.
Частіше
ми таку послідовність позначатимемо
інакше, а саме
- перший член (
),
- другий член (
),
-
-нний
(
),
і значить послідовність записуватимемо
так -
.
Будемо вважати, що членами послідовності
будуть елементи деякої множини (в
майбутньому дійсних чисел), що містить
множину Q.
Наприклад.
Послідовність -
;
послідовність -
.
Очевидно,
що будь-яку послідовність можна вважати
заданою, якщо відомо її загальний член.
Інколи, маючи перші члени можна знайти
загальний член, проте є послідовності,
загальні члени яких або важко або навіть
неможливо задати. Оскільки маючи
загальний член послідовності можна
одержати будь-який її член, то послідовність
можна записувати ще й так
![]()
Наприклад.
![]()
Розглянемо деякі класи послідовностей.
Означення
1. Послідовність
називаєтьсямонотонно
зростаючою
(спадною),
якщо будь-який член цієї послідовності,
починаючи з другого більший (менший) за
попередній, або коротко
![]()
![]()
Н
априклад.
- монотонно зростаюча послідовність
(позначатимемо це
), а послідовність
- монотонно спадна (позначатимемо це
).
Означення
2. Послідовність
називаєтьсямонотонно
неспадною
(незростаючою),
якщо:![]()

(
).
Наприклад.
- монотонно неспадна послідовність, а
- монотонно незростаюча.
Означення 3. Якщо послідовність задовольняє якомусь із означень 1 або 2, то ми її називатимемо монотонною, в протилежному випадку немонотонною.
Послідовності ще й можна класифікувати по іншому принципу.
Означення
4. Число
називаєтьсянижньою
(верхньою)
межею
послідовності
,
якщо![]()
![]()
Для
послідовності
нижньою межею буде
і будь-яке менше за нього число, а верхньою
межею буде 1 і будь-яке більше за нього
число. Цікаво було б з’ясувати чи існує
число, яке менше за 1 і яке було б верхньою
межею цієї послідовності. Послідовність
1,1,2,2… має нижню межу
а верхньої межі
вона не має. Хоча й можна придумати й
інші послідовності, які:
а) не мають нижньої межі, але мають верхню межу;
б)не мають ні нижньої ні верхньої меж.
Означення
5. Якщо
послідовність
має нижню (верхню) межу, то вона називаєтьсяобмеженою
знизу
(зверху).
Означення
6. Послідовність
назвемообмеженою,
якщо вона обмежена і знизу і зверху або
якщо ж хоча б одного з чисел
чи
не існує, то послідовність
називається необмеженою.
Зауважимо,
що обмеженість послідовності можна
означити і дещо іншим способом. Для того
нам буде потрібно поняття модуля числа.
Нагадаємо, що модулем
числа
називається число
яке визначається так
![]()
Приведемо тут без доведення наступні елементарні властивості модуля, доведення яких одержуються безпосередньо з означення






якщо
то множина розв’язків нерівності
може бути задана так
,
або
.
Останній проміжок називається відрізком;якщо
то
рівносильно
аналогічно, якщо
то
рівносильно
або
;якщо
то

Повернемось знову до послідовностей і приведемо ще одне означення обмеженої послідовності.
Означення
7. Послідовність
називаєтьсяобмеженою,
якщо
![]()
Оскільки ми поняття обмеженості послідовності означили двома способами, то потрібно показати еквівалентність обох цих означень. Пропонуємо читачу зробити це самостійно. Закінчимо цей параграф розглядом ще одного важливого в майбутньому поняття. Почнемо з
Означення
8. Під
-околом
точки
(позначається це -
)
будемо розуміти проміжок з центром в
точці
,
довжиною
і кінці якого до нього не включаються
або що те саме![]()
Наприклад.
![]()
Те,
що
означає, що
є розв’язком наступної нерівності,
В математичному аналізі, як правило,
радіус околу позначають грецькою літерою
(епсілон)
і тоді![]()
