- •Паскевич Тетяна Іванівна магістерська робота електронний посібник для поглибленого вивчення математики учнями математичних ліцеїв та шкіл
- •1. 1. Поняття про електронний підручник
- •1. 2. Основні вимоги до електронного підручника
- •1. 3. Структуризація та оформлення електронного підручника
- •1. 3. 1. Особливості мови html
- •1. 3. 2. Редагування тексту
- •3Адання заголовків
- •1. 3. 3. Створення гіперпосилань і графіки на Web-cторінках
- •1. 3. 4. Робота з таблицями
- •1. 4. Програма Advanced Grapher.
- •1. 5. Етапи створення посібника
- •2. 1. Границя послідовності
- •2. 1. 1. Деякі позначення і термінологія
- •2. 1. 2. Числові послідовності та їх класифікація
- •2. 1. 3. Нескінченно малі послідовності та їх властивості
- •2. 1. 4. Границя послідовності
- •2. 1. 5. Граничний перехід в нерівностях
- •2. 1. 6. Нескінченно великі послідовності
- •2. 2. Теорія дійсних чисел
- •2. 2. 1. Теорія дійсних чисел
- •Порівняння дійсних чисел
- •Властивість транзитивності
- •Додавання дійсних чисел
- •Віднімання дійсних чисел.
- •Множення дійсних чисел
- •Частка двох дійсних чисел
- •Інші властивості дійсних чисел
- •2. 2. 2. Точні грані множини
- •2. 2. 3. Поняття підпослідовності. Теорема Больцано-Вейєрштрасса. Поняття часткової границі. Верхні і нижні границі, проблема їх існування
- •2. 2. 4. Критерій Коші збіжності послідовності
- •2. 3. Границя і неперервність функції
- •2. 3. 1. Гранична точка множини. Означення границі функції
- •2. 3. 2. Границя функції на нескінченності (випадок, коли )
- •2. 3. 3. Односторонні границі функції в точці
- •Перша цікава границя.
- •2. 3. 4. Означення неперервності функції в точці. Точки розриву функції та їх класифікація
- •2. 3. 5. Арифметичні операції над неперервними функціями
- •Одностороння неперервність функції в точці
- •2. 3. 6. Властивості неперервних функцій
- •Локальна властивість
- •2. Глобальні властивості
- •2. 3. 7. Обернена функція
- •2. 4. Показникова та логарифмічна функції і їх властивості
- •2. 4. 1. Степінь з раціональним показником. Показникова функція та її властивості
- •2. 4. 2. Логарифмічна функція
- •2. 4. 3. Загальностепенева функція і її властивості
- •2. 4. 4. Друга та інші цікаві границі
- •2. 4. 5. Гіперболічні функції та їх графіки
- •3. 1. Похідна та її обчислення
- •3. 1. 1. Поняття дотичної до кривої. Кутовий коефіцієнт дотичної
- •3. 1. 2. Диференційованість функції в точці. Зв’язок її з неперервністю і існуванням похідної
- •3. 1. 3. Правила диференціювання
- •3. 1. 4. Диференціал функції та його застосування
- •3. 1. 5. Похідні і диференціали вищих порядків
- •3. 1. 6. Параметрично задані функції і обчислення їх похідних
- •3. 1. 7. Теореми про середнє. І, іі правила Лопіталя. Критерій строгої монотонності функції
- •3. 2. Дослідження функції та побудова її графіку
- •3. 2. 1. Дослідження функції на екстремум
- •3. 2. 2. Дослідження функції диференційованої на відрізку на найбільше та найменше її значення на цьому ж відрізку
- •3. 2. 3. Опуклість і вгнутість графіка функції. Теорема про достатні умови опуклості, вгнутості функції на проміжку
- •3. 2. 4. Точки перегину графіка функції та їх відшукання
- •3. 2. 5. Асимптоти графіка функції
- •4. 1. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 1. Первісна. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 2. Заміна змінних у невизначеному інтегралі. Інтегрування за частинами
- •4. 2. Інтегрування різних класів функцій
- •4. 2. 1. Інтегрування раціональних функцій
- •4. 2. 2. Інтегрування деяких класів ірраціональних функцій
- •4. 2. 3. Інтегрування ірраціональних функцій з квадратним тричленом під квадратним коренем. Підстановки Ейлера
- •4. 2. 4. Підстановки Чебишева
- •4. 2. 5. Інтегрування тригонометричних функцій
- •4. 3. Інтеграл Рімана
- •4. 3. 1. Суми Дарбу. Їх властивості та означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 2. Рівномірно-неперервні функції. Теорема Кантора
- •4. 3. 3. Друге означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 4. Властивості інтеграла Рімана
- •4. 3. 5. Інтеграл із змінною верхньою межею. Його властивості
- •4. 3. 6. Формула Ньютона-Лейбніца (основна формула інтегрального числення). Інтегрування методом підстановки та за частинами
- •4. 4. Застосування інтеграла Рімана
- •4. 4. 1. Площа криволінійної трапеції
- •4. 4. 2. Площа криволінійного сектора.
- •4. 4. 3. Об’єм тіла обертання
- •4. 4. 4. Довжина дуги кривої
- •4. 4. 5. Площа поверхні обертання
- •4. 4. 6. Координати центра ваги матеріальної дуги та пластинки. Теореми Гульдена
2. 2. Теорія дійсних чисел
2. 2. 1. Теорія дійсних чисел
З’ясуємо
чи вистачає раціональних чисел для
вирішення різних проблем, як в математиці
так в її застосуваннях. Розглянемо
рівняння
і розберемось чи при всіх таких
дане рівняння має розв’язок в множині
.
Якщо
то![]()
то
А що буде коли
Доведемо, що таке рівняння не має коренів
на множині![]()
Припустимо
зворотне, нехай
де
і взаємно прості (тобто дріб
є нескоротний) є розв’язком цього
рівняння, тоді матимемо
або
і
де
а значить
Тому матимемо
а цей дріб скоротний. Одержане протиріччя
і показує, що не існує раціонального
числа, квадрат якого дорівнює 2, або що
те саме, яке є коренем рівняння
Таким чином ми довели, що навіть таке
просте рівняння
неможливо розв’язати користуючись
тільки множиною раціональних чисел. Ця
проблема, а також багато інших вимагають
розширення множини раціональних чисел
до деякої нової, на якій би ці проблеми
вже можна було б розв’язати.
Як
відомо з курсу елементарної математики,
число
квадрат якого дорівнює 2 називається
Ми тільки що встановили, що воно не є
раціональним числом. Але в школі ми
користувалися таким числом, зокрема
його наближеннями. Зрозуміло, щоб мати
повне уявлення про це число треба мати
можливість одержати будь-яке десяткове
наближення цього числа з недостачею
(чи з надлишком). Якщо ми випишемо всі
такі наближення з цього числа, то одержимо
деяку послідовність, яка вичерпно це
число характеризуватиме,
1;1,4;1,41;1,414;1,4142;1,41421;… Неважко помітити,
що така послідовність є обмеженою і
монотонно неспадною послідовністю
раціональних чисел. Більше того,
зобразивши всі члени цієї послідовності
на числовій осі, а також
ми помітимо, що
буде границею цієї послідовності.
Інтуїтивно відчутно, що кожна монотонно
неспадна і обмежена зверху послідовність
раціональних чисел „зобов’язана мати
границю” , проте не у всіх випадках ця
границя буде раціональним числом. І
тому дамо таке
Означення
1.
Число, що є границею монотонно неспадної
і обмеженої зверху послідовності
раціональних чисел називається дійсним.
Множину всіх таких чисел позначатимемо
.
Очевидно
множина
є підмножиною
Ми знаємо, що на множині
є дії додавання, віднімання, множення
та крім цього ці числа можна порівнювати.
Чи будуть ці операції здійснюватись на
новій множині
Нижче ми дамо відповідь на це запитання,
а також з’ясуємо чи не трапиться і тут
таке, що якась монотонна і обмежена
послідовність дійсних чисел не має
границі, що є дійсним числом.
Порівняння дійсних чисел
Для того, щоб порівняти два дійсні числа спочатку дамо таке
Означення
2. Нехай
![]()
і
- дві монотонно неспадні і обмежені
зверху послідовності раціональних
чисел. Будемо говорити, що
мажорує
якщо
Це будемо записувати так![]()
Проілюструємо
це означення на прикладі двох
послідовностей:
і
де
а
Будемо мати, що
таке,
що
тому
а значить![]()
![]()
![]()
З’ясуємо
чи
не мажоруватиме послідовності
Візьмемо
таке, що
Значить
і
таки
мажорує
Значить цей приклад показує, що можуть
існувати послідовності кожна з яких
мажорує іншу.
З’ясуємо
чи існує дві послідовності з яких ні
одна не мажорує іншу. Нехай такі
послідовності є:
і
.
Якщо невірно, що
![]()
![]()
,
то
і якщо неправда, що![]()
![]()
то
Ясно, що тут протиріччя, тому що з
останньої нерівності випливає: всі
а з передостанньої нерівності маємо,
що
одне із
Отже такої ситуації бути не може. Значить
для двох будь-яких монотонно-неспадних
і обмежених зверху послідовностей
раціональних чисел можливі три наступні
ситуації:
кожна з них мажорує іншу;
перша не мажорує другу;
друга не мажорує першу.
Якщо
в ситуаціях описаних вище перша
послідовність визначає дійсне число
,
а друга -
то справедливе таке:
Означення
3. В
ситуації 1) будемо говорити, що
![]()
в
ситуації 2) -
![]()
в
ситуації 3) -
![]()
Таким
чином, цим означенням ми впорядкували
множину дійсних чисел. Звідси і вказаного
вище випливає те, що для будь-яких дійсних
чисел
і
завжди виконується одна і тільки одна
з трьох ситуацій.
