- •Паскевич Тетяна Іванівна магістерська робота електронний посібник для поглибленого вивчення математики учнями математичних ліцеїв та шкіл
- •1. 1. Поняття про електронний підручник
- •1. 2. Основні вимоги до електронного підручника
- •1. 3. Структуризація та оформлення електронного підручника
- •1. 3. 1. Особливості мови html
- •1. 3. 2. Редагування тексту
- •3Адання заголовків
- •1. 3. 3. Створення гіперпосилань і графіки на Web-cторінках
- •1. 3. 4. Робота з таблицями
- •1. 4. Програма Advanced Grapher.
- •1. 5. Етапи створення посібника
- •2. 1. Границя послідовності
- •2. 1. 1. Деякі позначення і термінологія
- •2. 1. 2. Числові послідовності та їх класифікація
- •2. 1. 3. Нескінченно малі послідовності та їх властивості
- •2. 1. 4. Границя послідовності
- •2. 1. 5. Граничний перехід в нерівностях
- •2. 1. 6. Нескінченно великі послідовності
- •2. 2. Теорія дійсних чисел
- •2. 2. 1. Теорія дійсних чисел
- •Порівняння дійсних чисел
- •Властивість транзитивності
- •Додавання дійсних чисел
- •Віднімання дійсних чисел.
- •Множення дійсних чисел
- •Частка двох дійсних чисел
- •Інші властивості дійсних чисел
- •2. 2. 2. Точні грані множини
- •2. 2. 3. Поняття підпослідовності. Теорема Больцано-Вейєрштрасса. Поняття часткової границі. Верхні і нижні границі, проблема їх існування
- •2. 2. 4. Критерій Коші збіжності послідовності
- •2. 3. Границя і неперервність функції
- •2. 3. 1. Гранична точка множини. Означення границі функції
- •2. 3. 2. Границя функції на нескінченності (випадок, коли )
- •2. 3. 3. Односторонні границі функції в точці
- •Перша цікава границя.
- •2. 3. 4. Означення неперервності функції в точці. Точки розриву функції та їх класифікація
- •2. 3. 5. Арифметичні операції над неперервними функціями
- •Одностороння неперервність функції в точці
- •2. 3. 6. Властивості неперервних функцій
- •Локальна властивість
- •2. Глобальні властивості
- •2. 3. 7. Обернена функція
- •2. 4. Показникова та логарифмічна функції і їх властивості
- •2. 4. 1. Степінь з раціональним показником. Показникова функція та її властивості
- •2. 4. 2. Логарифмічна функція
- •2. 4. 3. Загальностепенева функція і її властивості
- •2. 4. 4. Друга та інші цікаві границі
- •2. 4. 5. Гіперболічні функції та їх графіки
- •3. 1. Похідна та її обчислення
- •3. 1. 1. Поняття дотичної до кривої. Кутовий коефіцієнт дотичної
- •3. 1. 2. Диференційованість функції в точці. Зв’язок її з неперервністю і існуванням похідної
- •3. 1. 3. Правила диференціювання
- •3. 1. 4. Диференціал функції та його застосування
- •3. 1. 5. Похідні і диференціали вищих порядків
- •3. 1. 6. Параметрично задані функції і обчислення їх похідних
- •3. 1. 7. Теореми про середнє. І, іі правила Лопіталя. Критерій строгої монотонності функції
- •3. 2. Дослідження функції та побудова її графіку
- •3. 2. 1. Дослідження функції на екстремум
- •3. 2. 2. Дослідження функції диференційованої на відрізку на найбільше та найменше її значення на цьому ж відрізку
- •3. 2. 3. Опуклість і вгнутість графіка функції. Теорема про достатні умови опуклості, вгнутості функції на проміжку
- •3. 2. 4. Точки перегину графіка функції та їх відшукання
- •3. 2. 5. Асимптоти графіка функції
- •4. 1. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 1. Первісна. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 2. Заміна змінних у невизначеному інтегралі. Інтегрування за частинами
- •4. 2. Інтегрування різних класів функцій
- •4. 2. 1. Інтегрування раціональних функцій
- •4. 2. 2. Інтегрування деяких класів ірраціональних функцій
- •4. 2. 3. Інтегрування ірраціональних функцій з квадратним тричленом під квадратним коренем. Підстановки Ейлера
- •4. 2. 4. Підстановки Чебишева
- •4. 2. 5. Інтегрування тригонометричних функцій
- •4. 3. Інтеграл Рімана
- •4. 3. 1. Суми Дарбу. Їх властивості та означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 2. Рівномірно-неперервні функції. Теорема Кантора
- •4. 3. 3. Друге означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 4. Властивості інтеграла Рімана
- •4. 3. 5. Інтеграл із змінною верхньою межею. Його властивості
- •4. 3. 6. Формула Ньютона-Лейбніца (основна формула інтегрального числення). Інтегрування методом підстановки та за частинами
- •4. 4. Застосування інтеграла Рімана
- •4. 4. 1. Площа криволінійної трапеції
- •4. 4. 2. Площа криволінійного сектора.
- •4. 4. 3. Об’єм тіла обертання
- •4. 4. 4. Довжина дуги кривої
- •4. 4. 5. Площа поверхні обертання
- •4. 4. 6. Координати центра ваги матеріальної дуги та пластинки. Теореми Гульдена
1. 3. Структуризація та оформлення електронного підручника
1. 3. 1. Особливості мови html
Hyper Text Markup Language (Html) - Мова Розмітки Гіпер Текстів. Файл, що містить HTML документ повинний мати розширення ім'я_файлу.htm або ім'я_файлу.html. Для компонування Web-сторінок можна використовувати будь-як текстовий редактор, що зберігає "тільки текст", тобто текст без символів форматування, встановлення шрифтів і т.д. Картинки й інші нетекстові компоненти не вставляються в документ, а безпосередньо і зберігаються окремо. Замість цього в текст вставляються посилання, що вказують програмі перегляду ім'я файлу, що містить картинку. Для створення сторінок зовсім не обов'язково мати доступ до мережі. Усі відомі програми перегляду (Internet Explorer, Netscape, Mosaic, lynx і т.д.) можуть відкрити файл із документом.
Документ, складений за допомогою мови розмiтки HTML, є текстовим файлом. Такий файл можна створити в звичайному текстовому редакторі, наприклад, у програмах Блокнот чи WordPad, що входять до складу ОС Windows. Однак нині існують більш зручні та розвинутi програми підготовки НТМL-документiв. Їх умовно можна поділити на візуальні редактори HTML i редактори HTML-текстів.
Працюючи у візуальному НТМL-редакторi, користувач має справу з графічними образами елементів HTML, а не з кодом документа. Biн може шляхом перетягування мишею i простими операціями в інтерфейсі розміщати на сторінці необхідні елементи. Завдяки цьому навіть користувачеві, що не знає мови HTML, під силу створювати прості Web-сторінки. До візуальних редакторів HTML належать програми Microsoft FrontPage, Macromedia Dreamveawer, Netscape Navigator Gold та iн.
При cтвореннi сайту користувач звичайно сам визначає, працювати йому в візуальному чи в НТМL-редакторi, вручну складаючи НТМL-код. Але при цьому потрібно врахувати, що ефективно керувати НТМL-документами i вирішувати питання Web-дизайну можна тільки використовуючи мову розмiтки.
Теги i структура HTML-документа
Щоб виконати розмітку документа за допомогою HTML потрібно його розбити на елементи: заголовки, абзаци, малюнки, таблиці. Для кожного елементу задати команду мови HTML, яка називається тегом (або дескриптором). Ця команда містить інформацію про те, який вигляд повинен мати даний елемент на Web-сторiнцi, якi зв'язки він має з іншими елементами або документами.
У мові HTML є багато тeгів, серед яких – теги створення заголовка документа, задання параметрів шрифту, креслення ліній, вставки гiперпосилань, вставки графічних елементів. Тож Web-сторінка, окрім тексту i посилань, може містити графіку, звуки, відео.
Тег (у перекладі tag – покажчик, мітка) – це фрагмент коду, що описує певні елементи документа HTML і вміщений у кутові дужки < >.
Найпростішим тегом є, наприклад, тег з ім’ям HTML. Тег <HTML> визначає початок НТМL-документа. Початковому тегу <HTML> відповідає кінцевий тег </HTML> із тим самим ім’ям, але з косою рискою «/». Отже, початок i кінець НТМL-документа позначаються парою тегів: <HTML>... </HTML>.
НТМL-документ умовно можна розбити на три частини:
1) службова інформація для браузера, що вміщена у рядок з тегом < ! DOCTYPE>;
2) заголовок документа, який містить назву документа, а також службову інформацію для cepверів, описи невеликих програм-сценарiїв. Ця частина документа знаходиться між тегами <HTML> і </HTML>;
3) тіло документа, що обмежене тегами <BODY>...</BODY> (iнодi замість тегів <BODY> можуть використовуватися теги фреймової структури <FRAMESET>).
Елементи HTML
Кожний документ складається з окремих об’єктів: абзаців, заголовків, малюнків тощо. Ці об'єкти, переведені у формат HTML, зображаються у вигляді елементів HTML.
Елементи HTML – це пари тегів i символьні дані (текст або код), вміщені між ними.
Елемент називається, звичайно, за іменем тегу (без кутових дужок). Наприклад, елементом є заголовок сторінки: <ТIТLЕ> … </ТIТLЕ>.
Уci елементи, передбачені в HTML, можна умовно поділити на кілька категорій:
1) структурні – елементи, обов’язкові для документа, що відповідає стандарту HTML (наприклад, HTМL, HEAD, BODY i TITLE);
2) блокові – елементи, призначені для форматування цілих текстових блоків (наприклад, DIV, Н1, Н2, НЗ, Н4, Н5, Н6, Р, PRE); часто блокові елементи відокремлюються переведенням рядка вiд іншої частини документа;
3) текстові – елементи, що задають розмітку шрифту (І, В, О, BІG, SМALL i iн.), розмітку тексту (STRONG, CODE, VAR, C1TE i iн.);
4) спеціальні – елементи порожнього рядка (BR, HR), якірний елемент А, впроваджені елементи (ІMG, OBJECT, МАР i iн.), елементи таблицi (TABLE).
У будь-якому документі HTML обов’язково присутні вкладені елементи, тобто такі, що включені до складу інших елементів.
Зазначимо, що у запису елементів HTML можна використовувати як великі, так i малi літери. Так, браузер однаково буде сприймати теги <TІTLE>, <Title> або <title>. Однак для унiфiкацiї iменa тегів записують великими літерами.