- •Паскевич Тетяна Іванівна магістерська робота електронний посібник для поглибленого вивчення математики учнями математичних ліцеїв та шкіл
- •1. 1. Поняття про електронний підручник
- •1. 2. Основні вимоги до електронного підручника
- •1. 3. Структуризація та оформлення електронного підручника
- •1. 3. 1. Особливості мови html
- •1. 3. 2. Редагування тексту
- •3Адання заголовків
- •1. 3. 3. Створення гіперпосилань і графіки на Web-cторінках
- •1. 3. 4. Робота з таблицями
- •1. 4. Програма Advanced Grapher.
- •1. 5. Етапи створення посібника
- •2. 1. Границя послідовності
- •2. 1. 1. Деякі позначення і термінологія
- •2. 1. 2. Числові послідовності та їх класифікація
- •2. 1. 3. Нескінченно малі послідовності та їх властивості
- •2. 1. 4. Границя послідовності
- •2. 1. 5. Граничний перехід в нерівностях
- •2. 1. 6. Нескінченно великі послідовності
- •2. 2. Теорія дійсних чисел
- •2. 2. 1. Теорія дійсних чисел
- •Порівняння дійсних чисел
- •Властивість транзитивності
- •Додавання дійсних чисел
- •Віднімання дійсних чисел.
- •Множення дійсних чисел
- •Частка двох дійсних чисел
- •Інші властивості дійсних чисел
- •2. 2. 2. Точні грані множини
- •2. 2. 3. Поняття підпослідовності. Теорема Больцано-Вейєрштрасса. Поняття часткової границі. Верхні і нижні границі, проблема їх існування
- •2. 2. 4. Критерій Коші збіжності послідовності
- •2. 3. Границя і неперервність функції
- •2. 3. 1. Гранична точка множини. Означення границі функції
- •2. 3. 2. Границя функції на нескінченності (випадок, коли )
- •2. 3. 3. Односторонні границі функції в точці
- •Перша цікава границя.
- •2. 3. 4. Означення неперервності функції в точці. Точки розриву функції та їх класифікація
- •2. 3. 5. Арифметичні операції над неперервними функціями
- •Одностороння неперервність функції в точці
- •2. 3. 6. Властивості неперервних функцій
- •Локальна властивість
- •2. Глобальні властивості
- •2. 3. 7. Обернена функція
- •2. 4. Показникова та логарифмічна функції і їх властивості
- •2. 4. 1. Степінь з раціональним показником. Показникова функція та її властивості
- •2. 4. 2. Логарифмічна функція
- •2. 4. 3. Загальностепенева функція і її властивості
- •2. 4. 4. Друга та інші цікаві границі
- •2. 4. 5. Гіперболічні функції та їх графіки
- •3. 1. Похідна та її обчислення
- •3. 1. 1. Поняття дотичної до кривої. Кутовий коефіцієнт дотичної
- •3. 1. 2. Диференційованість функції в точці. Зв’язок її з неперервністю і існуванням похідної
- •3. 1. 3. Правила диференціювання
- •3. 1. 4. Диференціал функції та його застосування
- •3. 1. 5. Похідні і диференціали вищих порядків
- •3. 1. 6. Параметрично задані функції і обчислення їх похідних
- •3. 1. 7. Теореми про середнє. І, іі правила Лопіталя. Критерій строгої монотонності функції
- •3. 2. Дослідження функції та побудова її графіку
- •3. 2. 1. Дослідження функції на екстремум
- •3. 2. 2. Дослідження функції диференційованої на відрізку на найбільше та найменше її значення на цьому ж відрізку
- •3. 2. 3. Опуклість і вгнутість графіка функції. Теорема про достатні умови опуклості, вгнутості функції на проміжку
- •3. 2. 4. Точки перегину графіка функції та їх відшукання
- •3. 2. 5. Асимптоти графіка функції
- •4. 1. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 1. Первісна. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 2. Заміна змінних у невизначеному інтегралі. Інтегрування за частинами
- •4. 2. Інтегрування різних класів функцій
- •4. 2. 1. Інтегрування раціональних функцій
- •4. 2. 2. Інтегрування деяких класів ірраціональних функцій
- •4. 2. 3. Інтегрування ірраціональних функцій з квадратним тричленом під квадратним коренем. Підстановки Ейлера
- •4. 2. 4. Підстановки Чебишева
- •4. 2. 5. Інтегрування тригонометричних функцій
- •4. 3. Інтеграл Рімана
- •4. 3. 1. Суми Дарбу. Їх властивості та означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 2. Рівномірно-неперервні функції. Теорема Кантора
- •4. 3. 3. Друге означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 4. Властивості інтеграла Рімана
- •4. 3. 5. Інтеграл із змінною верхньою межею. Його властивості
- •4. 3. 6. Формула Ньютона-Лейбніца (основна формула інтегрального числення). Інтегрування методом підстановки та за частинами
- •4. 4. Застосування інтеграла Рімана
- •4. 4. 1. Площа криволінійної трапеції
- •4. 4. 2. Площа криволінійного сектора.
- •4. 4. 3. Об’єм тіла обертання
- •4. 4. 4. Довжина дуги кривої
- •4. 4. 5. Площа поверхні обертання
- •4. 4. 6. Координати центра ваги матеріальної дуги та пластинки. Теореми Гульдена
3. 1. 2. Диференційованість функції в точці. Зв’язок її з неперервністю і існуванням похідної
Означення
1.
Функція
називається диференційованою
в точці
з інтервалу
,
де визначена функція, якщо приріст цієї
функції
можна зобразити у вигляді
,
(1)
де
– число, незалежне від
,
а
– нескінченно мала функція при
,
тобто
![]()
Зауважимо,
що функція
із зображення (1) не визначена при
.
Наприклад.
Перевіримо,
чи буде
диференційованою в точці
.
Надамо
приріст
(
).
![]()
![]()
,
,
коли
.
Отже,
ми показали, що функція
диференційована в кожній точці числової
осі, причому
.
З іншої сторони неважко переконатися,
що похідна від
теж дорівнює
,
а це наводить на думку, що між
диференційованістю в точці і існуванням
похідної в цій точці є певний зв’язок.
Цей зв’язок виражається наступним твердженням
Теорема 1 (Про зв’язок між диференційованістю і існуванням похідної).
Для
того, щоб функція
була диференційована в точці
,
необхідно і достатньо, щоб вона в цій
точці мала похідну, причому
в рівності (1) завжди дорівнює похідній
.
Доведення:
Необхідність.
Нехай
диференційована в точці
.
Тоді з означення маємо
![]()
(де
задані вказаним вище умовам).
Поділимо
обидві частини нерівності на
:
![]()
Оскільки
існує границя правої частини останньої
рівності при
, яка дорівнює
,
то і існуватиме границя лівої частини,
яка дорівнює
Значить, ми показали не тільки існування
похідної, а й наявність рівності
![]()
Достатність.
Нехай
існує
.
Тоді за означенням
(2)
Звідси маємо, що
![]()
Ясно, що з рівності (2) будемо мати, що
(3)
Тоді
з передостанньої рівності, знайшовши
одержимо
,
А
це разом із (3) означає, що
є диференційованою в точці
.
Теорема доведена.
Зауваження 1. Після цієї теореми в означенні диференційованості функції рівність (1) можна писати так:
,
(
при
).
Зауваження 2. Як випливає з доведеної теореми, поняття диференційованості функції в точці і існування в цій точці похідної – еквівалентні.
У зв’язку з тим, що ми говорили про властивість функції бути в точці диференційованою і про неперервність функції в точці, виникає питання: Чи між цими двома властивостями функції існує якийсь зв’язок?
Нехай
– диференційована в точці
.
Тоді її приріст можна зобразити у вигляді
(1).
![]()
Ми
одержали, що
.
Якщо
,
то
![]()
;
![]()
![]()
А
остання рівність означає, що
неперервна в точці
.
Отже, ми довели
Теорема 2 (Про зв'язок диференційованості і неперервності)
Якщо
диференційована в точці, то вона в цій
точці неперервна.
Що
стосується оберненого твердження, то
воно невірне. В цьому нас переконує
приклад функції
,
яка неперервна в точці
,
але не диференційована в ній, бо в цій
точці не існує похідна.
Тепер перед нами стоїть задача, пошукати деякі правила, з допомогою яких можна було б ефективно обчислювати похідні різних функцій. Такі правила є і ми їх розглянемо в наступному параграфі.
3. 1. 3. Правила диференціювання
Нехай
і
– функції, диференційовані в точці
.
Тоді справедливою буде наступна
Теорема 1.
Якщо
і
– функції, диференційовані в точці
,
то диференційованими в цій точці будуть
і наступні функції :
1)
,
причому вірно, що
![]()
2)
,
причому
![]()
Тут
частковий випадок :
(Тобто, сталий множник можна виносити
за знак похідної)
3)
Якщо при цьому
,
то

Доведення.
3)
Нехай
– диференційовані в точці
функції. Доведемо, що
теж диференційована в цій точці функція
і має місце рівність

Нехай


Далі розглянемо частку:
(1)
Покажемо,
що існує і встановимо чому дорівнює
границя правої частини (1) при
З
того, що
диференційована в точці
маємо, що вона і неперервна в цій точці.
А це означає, що
![]()
Звідси
випливає, що існує границя знаменника
правої частини, якщо
,
яка дорівнює
.
З умови маємо, що
.
Повернемось
до чисельника. З того, що
і
диференційовані в точці
випливає, що існують
і
Звідси,
із врахуванням того, що
і
від
не залежать, маємо (за теоремою про
границю різниці), що існує границя
чисельника при
,
яка дорівнює
![]()
Отже,
за теоремою про границю частки одержуємо,
що існує границя правої частини рівності
(1) при
,
а це означає, що існує і границя лівої
частини (1), при
,
а це в свою чергу значить, що функція
є диференційованою в точці
.
Крім того ми ще одержали рівність

Теорема у випадку частки доведена.
Попередні частини цієї теореми доводяться аналогічно, але простіше. Пропонуємо вам довести їх самостійно.
Приклад.
а)
![]()
б)
![]()
в)
![]()
![]()
г)

д)

е)

Крім правил відшукання похідної від арифметичних дій над диференційованими функціями є ще декілька правил.
Теорема 2. (Про похідну складної функції)
Нехай
– функція, диференційована в точці
,
причому область значень цієї функції
містить інтервал
,
якому належить точка
,
що дорівнює
Тоді,
якщо функція
задана на інтервалі
і диференційована в точці
,
то складна функція
диференційована в точці
,
справедлива рівність:
,
![]()
Доведення.
З
того, що
диференційована в точці
,
за означенням маємо, що її приріст
можна зобразити у вигляді
,
коли
(2)
(зауважимо,
що
– це функція, яка визначена для
.)
Враховуючи,
що функція
диференційована в точці
маємо, що її приріст
в точці
,
що відповідає одержаному рівністю (2)
приросту
,
можна записати наступним чином
де
коли
(3)
Як
випливає з означення диференційованості
функція
не визначена при
,
оскільки
ми вибираємо не самі, а воно дається нам
рівністю (2) . То не виключено, що при
якомусь
,
набуде значення 0. Тоді при
,
(3) позбавлена змісту, бо
не визначена . Щоб вирішити цю проблему
доозначимо
в нулі таким чином:
Нехай
.
Тоді
рівність (3) матиме зміст при всеможливих
малих
.
Підставивши в рівність (3) вираз з (2), матимемо:
(
).
Для
доведення того, що функція
є диференційованою в точці
,
достатньо показати, що
А
це випливає із самого означення величини
від
і з того, що
коли
,
теж прямує до 0. Отже, ми зараз показали,
що приріст функції
в точці
зображується у вигляді
![]()
А
це і означає, що складна функція
є диференційованою в точці
і коефіцієнт при
в першому доданку є її похідною в точці
.
Отож маємо:
![]()
Теорема доведена.
Закінчимо розгляд правил диференціювання ще однією теоремою.
Теорема 3 (Про похідну оберненої функції).
Нехай
– функція, задана в деякому околі точки
,
строго монотонна в цьому околі і
диференційована в точці
,
причому
.
Тоді у відповідному околі точки
(
)
існуватиме обернена функція
,
яка в цій точці
буде диференційована і справедлива
рівність

Доведення.
З
того, що функція
строго монотонна випливає, що вона є
оборотною. Тоді в
існує функція
,
яка буде також монотонною. Для того, щоб
довести, що вона в точці
має похідну, надамо точці
приріст
,
тоді дана функція одержить приріст
,
оскільки
строго монотонна.
Розглянемо
частку

З
останньої рівності, врахувавши, що при
,
матимемо що й
.
З того, що існує відмінна від 0 границя
одержимо, що

А,
значить, існує границя лівої частини,
коли
![]()


Отже, ми встановили існування похідної оберненої функції. Теорема доведена.
Приклад.
Застосуємо
доведену теорему для одержання похідних.
Нехай візьмемо
.
Очевидно, що попередня теорема може
бути застосована для інтервалу
в точках
не виконується умова відмінності від
0. Звідси стає зрозуміло, що
.
За цією теоремою

(Знак
«+» тому, що
в 1 і 4 чвертях додатній.)
Отже, ми отримали, що

Аналогічно вирішуються проблеми інших обернених функцій.
Використовуючи всі вище одержані теореми, ми можемо скласти таблицю похідних.
Таблиця похідних.
|
Функція |
Похідна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
