- •Паскевич Тетяна Іванівна магістерська робота електронний посібник для поглибленого вивчення математики учнями математичних ліцеїв та шкіл
- •1. 1. Поняття про електронний підручник
- •1. 2. Основні вимоги до електронного підручника
- •1. 3. Структуризація та оформлення електронного підручника
- •1. 3. 1. Особливості мови html
- •1. 3. 2. Редагування тексту
- •3Адання заголовків
- •1. 3. 3. Створення гіперпосилань і графіки на Web-cторінках
- •1. 3. 4. Робота з таблицями
- •1. 4. Програма Advanced Grapher.
- •1. 5. Етапи створення посібника
- •2. 1. Границя послідовності
- •2. 1. 1. Деякі позначення і термінологія
- •2. 1. 2. Числові послідовності та їх класифікація
- •2. 1. 3. Нескінченно малі послідовності та їх властивості
- •2. 1. 4. Границя послідовності
- •2. 1. 5. Граничний перехід в нерівностях
- •2. 1. 6. Нескінченно великі послідовності
- •2. 2. Теорія дійсних чисел
- •2. 2. 1. Теорія дійсних чисел
- •Порівняння дійсних чисел
- •Властивість транзитивності
- •Додавання дійсних чисел
- •Віднімання дійсних чисел.
- •Множення дійсних чисел
- •Частка двох дійсних чисел
- •Інші властивості дійсних чисел
- •2. 2. 2. Точні грані множини
- •2. 2. 3. Поняття підпослідовності. Теорема Больцано-Вейєрштрасса. Поняття часткової границі. Верхні і нижні границі, проблема їх існування
- •2. 2. 4. Критерій Коші збіжності послідовності
- •2. 3. Границя і неперервність функції
- •2. 3. 1. Гранична точка множини. Означення границі функції
- •2. 3. 2. Границя функції на нескінченності (випадок, коли )
- •2. 3. 3. Односторонні границі функції в точці
- •Перша цікава границя.
- •2. 3. 4. Означення неперервності функції в точці. Точки розриву функції та їх класифікація
- •2. 3. 5. Арифметичні операції над неперервними функціями
- •Одностороння неперервність функції в точці
- •2. 3. 6. Властивості неперервних функцій
- •Локальна властивість
- •2. Глобальні властивості
- •2. 3. 7. Обернена функція
- •2. 4. Показникова та логарифмічна функції і їх властивості
- •2. 4. 1. Степінь з раціональним показником. Показникова функція та її властивості
- •2. 4. 2. Логарифмічна функція
- •2. 4. 3. Загальностепенева функція і її властивості
- •2. 4. 4. Друга та інші цікаві границі
- •2. 4. 5. Гіперболічні функції та їх графіки
- •3. 1. Похідна та її обчислення
- •3. 1. 1. Поняття дотичної до кривої. Кутовий коефіцієнт дотичної
- •3. 1. 2. Диференційованість функції в точці. Зв’язок її з неперервністю і існуванням похідної
- •3. 1. 3. Правила диференціювання
- •3. 1. 4. Диференціал функції та його застосування
- •3. 1. 5. Похідні і диференціали вищих порядків
- •3. 1. 6. Параметрично задані функції і обчислення їх похідних
- •3. 1. 7. Теореми про середнє. І, іі правила Лопіталя. Критерій строгої монотонності функції
- •3. 2. Дослідження функції та побудова її графіку
- •3. 2. 1. Дослідження функції на екстремум
- •3. 2. 2. Дослідження функції диференційованої на відрізку на найбільше та найменше її значення на цьому ж відрізку
- •3. 2. 3. Опуклість і вгнутість графіка функції. Теорема про достатні умови опуклості, вгнутості функції на проміжку
- •3. 2. 4. Точки перегину графіка функції та їх відшукання
- •3. 2. 5. Асимптоти графіка функції
- •4. 1. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 1. Первісна. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 2. Заміна змінних у невизначеному інтегралі. Інтегрування за частинами
- •4. 2. Інтегрування різних класів функцій
- •4. 2. 1. Інтегрування раціональних функцій
- •4. 2. 2. Інтегрування деяких класів ірраціональних функцій
- •4. 2. 3. Інтегрування ірраціональних функцій з квадратним тричленом під квадратним коренем. Підстановки Ейлера
- •4. 2. 4. Підстановки Чебишева
- •4. 2. 5. Інтегрування тригонометричних функцій
- •4. 3. Інтеграл Рімана
- •4. 3. 1. Суми Дарбу. Їх властивості та означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 2. Рівномірно-неперервні функції. Теорема Кантора
- •4. 3. 3. Друге означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 4. Властивості інтеграла Рімана
- •4. 3. 5. Інтеграл із змінною верхньою межею. Його властивості
- •4. 3. 6. Формула Ньютона-Лейбніца (основна формула інтегрального числення). Інтегрування методом підстановки та за частинами
- •4. 4. Застосування інтеграла Рімана
- •4. 4. 1. Площа криволінійної трапеції
- •4. 4. 2. Площа криволінійного сектора.
- •4. 4. 3. Об’єм тіла обертання
- •4. 4. 4. Довжина дуги кривої
- •4. 4. 5. Площа поверхні обертання
- •4. 4. 6. Координати центра ваги матеріальної дуги та пластинки. Теореми Гульдена
Множення дійсних чисел
Оскільки добуток двох монотонно неспадних послідовностей не завжди є монотонно неспадною послідовністю, то введення добутку на множині дійсних чисел будемо здійснювати таким чином.
Нехай
і
два довільні додатні дійсні числа і
,
- монотонно неспадні послідовності
раціональних чисел, що задають ці числа
(можна вважати, що всі члени цих
послідовностей є додатні числа. Тоді
розглянемо послідовність
Вона буде обмеженою зверху послідовністю
раціональних чисел і, крім того, монотонно
неспадною. Значить ця послідовність
визначає деяке дійсне число, яке і
приймемо за добуток чисел
і![]()
Добуток будь-яких двох дійсних чисел введемо за таким правилом:

Можна довести, що введений вище добуток двох дійсних чисел теж підпорядковується асоціативному, комутативному, дистрибутивному законах.
Частка двох дійсних чисел
Для введення різниці дійсних чисел нам знадобилось поняття протилежного елемента. А зараз для введення частки двох дійсних чисел нам потрібно ввести поняття оберненого елемента.
Візьмемо
За доведеною вище теоремою існує
послідовність раціональних чисел
,
яка монотонно спадна і обмежена знизу.
Причому можна вважати, що всі члени цієї
послідовності мають один і той же знак,
який співпадає зі знаком числа
![]()
Розглянемо
послідовність
раціональних чисел, яка є монотонно
зростаючою і обмеженою зверху. Ця
послідовність визначатиме деяке дійсне
число, яке ми назвемо числом оберненим
до
і позначатимемо
або
Неважко довести, що![]()
Тепер
вже можна ввести частку двох дійсних
чисел:
Таким чином ми побудували арифметику
дійсних чисел. На кінець з’ясуємо, чи
зобов’язана кожна монотонна і обмежена
послідовність дійсних чисел мати серед
цієї множини границю (як ми знаємо такі
послідовності з множини раціональних
чисел на цій множині границі можуть і
не мати). Саме за рахунок цього ми одержали
множину дійсних чисел. Як випливатиме
з наступної теореми таким самим способом
ми множину дійсних чисел не розширимо.
Теорема 3 (Вейєрштрасса). Кожна монотонно неспадна і обмежена зверху послідовність дійсних чисел збіжна до деякого дійсного числа.
Доведення.
Нехай
- монотонно неспадна і обмежена зверху
послідовність. Можливі два варіанти:
вона стаціонарна;
вона не стаціонарна.
У 1) випадку послідовність збіжна до того числа, якому рівні всі члени цієї послідовності, починаючи з деякого номера. Тому розглянемо 2) випадок.
У цьому випадку послідовність може мати рівні члени, групи рівних членів. Цих груп може бути нескінченна кількість. Але кількість членів в кожній з цих груп обов’язково скінченна.
Розглянемо
далі нову послідовність
яка утворюється з попередньої шляхом
вилучення з неї членів, які повторюються.
Наприклад,
якщо
то![]()
Тоді
новоутворена послідовність буде
монотонно зростаючою і обмеженою зверху.
Причому обидві ці послідовності збіжні
до одного числа. Покажемо, що
збіжна до деякого числа. Для цього
побудуємо ще одну послідовність
раціональних чисел наступним чином.
Розглянемо
і
причому
Тоді за доведеною вище теоремою,
Між числами
і
,
де
теж за цією теоремою
Тому маємо,
В результаті ми одержимо деяку
послідовність
раціональних чисел, яка має такі
властивості:
1)
монотонно-зростаюча. Справді із побудови
маємо:
значить![]()
2)
обмежена зверху. Дійсно, згідно побудови
маємо, що
Але ж
обмежена, а тому обмеженою буде і
(бо всі члени останньої є членами першої).
Тому
Значить послідовність
матиме за означенням границю, що є деяким
дійсним числом
Отже![]()
Доведемо,
що наша послідовність
теж має своєю границею число
Справді із побудови послідовності
маємо, що
З цієї нерівності, а також з того, що
за теоремою „Про два міліціонери”
маємо, що
Теорема доведена.
Зауважимо,
що вірною буде також аналог останньої
теореми у випадку, коли послідовність
дійсних чисел:
монотонно зростаюча і обмежена зверху;
монотонно незростаюча і обмежена знизу;
монотонно спадна і обмежена знизу.
Ці теореми вирішують ще й питання про класи збіжних послідовностей. Ми дізнались зараз про не дуже вузький клас послідовностей, кожній з яких ми гарантуватимемо її збіжність – клас монотонних і обмежених послідовностей.
Застосуємо
теорему Вейєрштрасса для доведення
існування границі наступної важливої
послідовності,
Для цього ми розглянемо дещо іншу
послідовність, а саме
Оцінимо частку![]()
![]()

Таким
чином ми довели, що
а це означає, що послідовність
- монотонно спадна. Оскільки всі члени
цієї послідовності додатні числа, то
вона ще й обмежена знизу, а значить за
теоремою Вейєрштрасса вона збіжна вона
збіжна, тобто існує деяке дійсне число![]()
![]()
Можна
довести, що це число буде ірраціональним.
Воно в математичному аналізі відіграє
таку ж важливу роль, як 1 в арифметиці
або
в геометрії.
Тільки-що
доведена границя дозволяє розкривати
невизначеність
Оскільки
то з доведеної вище рівності за теоремою
про границю частки одержимо, що
Одержані вище дві формули називаютьІІ
цікавою границею.
Таким чином, ми розглянули множину дійсних чисел, задали на ній арифметичні операції, поряд з цим ми останньою теоремою визначили певний клас гарантовано збіжних послідовностей.
В наступному параграфі ми вивчимо ще деякі властивості дійсних чисел, кожна з яких могла б бути взята в якості означення дійсного числа.
