
- •Паскевич Тетяна Іванівна магістерська робота електронний посібник для поглибленого вивчення математики учнями математичних ліцеїв та шкіл
- •1. 1. Поняття про електронний підручник
- •1. 2. Основні вимоги до електронного підручника
- •1. 3. Структуризація та оформлення електронного підручника
- •1. 3. 1. Особливості мови html
- •1. 3. 2. Редагування тексту
- •3Адання заголовків
- •1. 3. 3. Створення гіперпосилань і графіки на Web-cторінках
- •1. 3. 4. Робота з таблицями
- •1. 4. Програма Advanced Grapher.
- •1. 5. Етапи створення посібника
- •2. 1. Границя послідовності
- •2. 1. 1. Деякі позначення і термінологія
- •2. 1. 2. Числові послідовності та їх класифікація
- •2. 1. 3. Нескінченно малі послідовності та їх властивості
- •2. 1. 4. Границя послідовності
- •2. 1. 5. Граничний перехід в нерівностях
- •2. 1. 6. Нескінченно великі послідовності
- •2. 2. Теорія дійсних чисел
- •2. 2. 1. Теорія дійсних чисел
- •Порівняння дійсних чисел
- •Властивість транзитивності
- •Додавання дійсних чисел
- •Віднімання дійсних чисел.
- •Множення дійсних чисел
- •Частка двох дійсних чисел
- •Інші властивості дійсних чисел
- •2. 2. 2. Точні грані множини
- •2. 2. 3. Поняття підпослідовності. Теорема Больцано-Вейєрштрасса. Поняття часткової границі. Верхні і нижні границі, проблема їх існування
- •2. 2. 4. Критерій Коші збіжності послідовності
- •2. 3. Границя і неперервність функції
- •2. 3. 1. Гранична точка множини. Означення границі функції
- •2. 3. 2. Границя функції на нескінченності (випадок, коли )
- •2. 3. 3. Односторонні границі функції в точці
- •Перша цікава границя.
- •2. 3. 4. Означення неперервності функції в точці. Точки розриву функції та їх класифікація
- •2. 3. 5. Арифметичні операції над неперервними функціями
- •Одностороння неперервність функції в точці
- •2. 3. 6. Властивості неперервних функцій
- •Локальна властивість
- •2. Глобальні властивості
- •2. 3. 7. Обернена функція
- •2. 4. Показникова та логарифмічна функції і їх властивості
- •2. 4. 1. Степінь з раціональним показником. Показникова функція та її властивості
- •2. 4. 2. Логарифмічна функція
- •2. 4. 3. Загальностепенева функція і її властивості
- •2. 4. 4. Друга та інші цікаві границі
- •2. 4. 5. Гіперболічні функції та їх графіки
- •3. 1. Похідна та її обчислення
- •3. 1. 1. Поняття дотичної до кривої. Кутовий коефіцієнт дотичної
- •3. 1. 2. Диференційованість функції в точці. Зв’язок її з неперервністю і існуванням похідної
- •3. 1. 3. Правила диференціювання
- •3. 1. 4. Диференціал функції та його застосування
- •3. 1. 5. Похідні і диференціали вищих порядків
- •3. 1. 6. Параметрично задані функції і обчислення їх похідних
- •3. 1. 7. Теореми про середнє. І, іі правила Лопіталя. Критерій строгої монотонності функції
- •3. 2. Дослідження функції та побудова її графіку
- •3. 2. 1. Дослідження функції на екстремум
- •3. 2. 2. Дослідження функції диференційованої на відрізку на найбільше та найменше її значення на цьому ж відрізку
- •3. 2. 3. Опуклість і вгнутість графіка функції. Теорема про достатні умови опуклості, вгнутості функції на проміжку
- •3. 2. 4. Точки перегину графіка функції та їх відшукання
- •3. 2. 5. Асимптоти графіка функції
- •4. 1. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 1. Первісна. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 2. Заміна змінних у невизначеному інтегралі. Інтегрування за частинами
- •4. 2. Інтегрування різних класів функцій
- •4. 2. 1. Інтегрування раціональних функцій
- •4. 2. 2. Інтегрування деяких класів ірраціональних функцій
- •4. 2. 3. Інтегрування ірраціональних функцій з квадратним тричленом під квадратним коренем. Підстановки Ейлера
- •4. 2. 4. Підстановки Чебишева
- •4. 2. 5. Інтегрування тригонометричних функцій
- •4. 3. Інтеграл Рімана
- •4. 3. 1. Суми Дарбу. Їх властивості та означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 2. Рівномірно-неперервні функції. Теорема Кантора
- •4. 3. 3. Друге означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 4. Властивості інтеграла Рімана
- •4. 3. 5. Інтеграл із змінною верхньою межею. Його властивості
- •4. 3. 6. Формула Ньютона-Лейбніца (основна формула інтегрального числення). Інтегрування методом підстановки та за частинами
- •4. 4. Застосування інтеграла Рімана
- •4. 4. 1. Площа криволінійної трапеції
- •4. 4. 2. Площа криволінійного сектора.
- •4. 4. 3. Об’єм тіла обертання
- •4. 4. 4. Довжина дуги кривої
- •4. 4. 5. Площа поверхні обертання
- •4. 4. 6. Координати центра ваги матеріальної дуги та пластинки. Теореми Гульдена
Властивість транзитивності
якщо
і
то
Доведемо
це. Нехай маємо монотонно-неспадні і
обмежені зверху послідовності чисел
,
які відповідно збігаються до чисел
Те, що
означає:
Тоді
(1)
З
того, що
маємо:
і
(2)
З
(1) і (2) отримуємо, що
А це означає, що послідовність
не мажорує послідовність
і згідно з означенням
Додавання дійсних чисел
Візьмемо
Тоді нехай
і
монотонно неспадні послідовності
раціональних чисел, для яких
і
є
границями. Розглянемо послідовність
.
Оскільки
і
то
З того, що
випливає,
.
А це означає, що послідовність
є монотонно неспадною. Крім того
Значить
-
монотонно неспадна, обмежена зверху
послідовність раціональних чисел, яка
згідно із означенням визначає деяке
дійсне число, яке ми і назвемо сумою
двох дійсних чисел
і
Для введеної дії додавання дійсних чисел, як і для інших чисел справедливі асоціативний та комутативний закони,
1)
2)
Доведемо,
наприклад, другу властивість. Візьмемо
Нехай маємо послідовності
і
,
які визначають відповідно числа
і
Далі
що і треба було довести.
Асоціативний закон пропонуємо читачу довести самостійно.
Легко,
також, перевірити, що
.
Спосіб, який ми використали для введення операції додавання дійсних чисел не можемо використати для введення дії віднімання дійсних чисел, тому що різниця двох монотонно неспадних послідовностей не зобов’язана бути монотонно неспадною. Отже, для введення віднімання дійсних чисел слід використати якісь нові підходи.
Віднімання дійсних чисел.
Ідея, яка дозволить нам ввести операцію віднімання полягає в наступному:
побудувати монотонно спадну послідовність раціональних чисел (і обмежену знизу)
, яка має своєю границею число
взяти послідовність
яка буде монотонно зростаючою, обмеженою зверху та збіжною до числа
сума попередньої послідовності з послідовністю
дасть монотонно неспадну і обмежену зверху послідовність, яка і визначатиме число
Почнемо реалізовувати цю ідею починаючи із такого твердження.
Теорема
1. (Про існування раціонального числа
між будь-якими двома дійсними числами).
Між
будь-якими двома дійсними числами завжди
існує раціональне число, тобто
Доведення.
Нехай
і
- послідовності, що визначають дійсні
числа
і
відповідно. З того, що
маємо, що
не мажорує
.
А це означає:
(1)
Оскільки
в нерівності (1)
є деяке стале конкретне число, а
- пробігає всі натуральні числа і
має своєю границею число
то на основі цього з нерівності (1) за
теоремою про граничний перехід в
нерівностях матимемо:
(2)
Можна
вважати, що послідовність
не є стаціонарною (тобто така, що немає
в ній члена починаючи з якого всі
наступні, після нього, будуть рівні між
собою. Якщо послідовність
є стаціонарною, то вона обов’язково
задаватиме деяке раціональне число
і
ми її замінимо іншою послідовністю
яка буде монотонно зростаюча і також
матиме своєю границею число
).
Тому існує номер
такий, що
.
Звідси будемо мати:
(3).
Знайдемо ще одне
(4).
Число
- раціональне:
.
Порівняємо його з числом
(як порівнюються дійсні числа). Задамо
число
послідовністю (як дійсне число):
число
також задамо послідовністю:
яка утворена з послідовності
вилученням
членів (така процедура на збіжність і
границю не впливає). Оскільки будь-який
член другої послідовності не менший за
будь-який член першої послідовності,
то зразу бачимо, що перша послідовність
не мажорує другу. Тому за означенням
матимемо, що:
Звідси і з (4) отримаємо:
А це разом з (3) означає, що
І оскільки
є числом раціональним, то воно може бути
взяте в якості потрібного нам
Теорема доведена.
За допомогою цієї теореми вже можна реалізувати перший пункт оголошеної вище ідеї. Справедлива така
Теорема 2. Для будь-якого дійсного числа існує збіжна до нього, монотонно-спадна і обмежена знизу послідовність раціональних чисел.
Доведення.
Розглянемо монотонно спадну послідовність
дійсних чисел:
Порівняємо сусідні числа:
Тоді за теоремою 1 ми знайдемо число
Використовуючи цю ж ідею отримаємо:
і тому
Продовжуючи цей процес на
-му
кроці ми знайдемо
і на
-му
кроці
і т. д. Звідси і попередньої нерівності
отримаємо
(*). Продовжуючи цей процес і так далі
ми отримаємо послідовність
таку, що:
1) всі її члени є раціональні числа;
2) ця послідовність є монотонно спадною;
3)
а це означає, що знайдена послідовність
є обмеженою зверху.
Для
того, щоб показати, що ця послідовність
збіжна до числа
потрібно використати наступну нерівність:
і застосувати теорему „про два
міліціонери”. Оскільки зліва і справа
є збіжні до числа
послідовності, то
що і треба було довести.
Тепер
вже легко можемо ввести операцію
віднімання на множині дійсних чисел.
Візьмемо дві послідовності раціональних
чисел
і
:
перша з них монотонно неспадна і обмежена
зверху, а друга монотонно спадна і
обмежена знизу, які збіжні відповідно
до дійсних чисел
і
Розглянемо
Неважко показати, що ця послідовність
є монотонно неспадною і обмеженою
зверху. Значить остання послідовність
визначає деяке дійсне число, яке логічно
прийняти за різницю чисел
і
Зауважимо, що ми при введенні різниці
одночасно зробили все потрібне і для
того, щоб ввести поняття протилежного
елемента,
Тепер
вже можна ввести поняття модуля дійсного
числа: