- •Паскевич Тетяна Іванівна магістерська робота електронний посібник для поглибленого вивчення математики учнями математичних ліцеїв та шкіл
- •1. 1. Поняття про електронний підручник
- •1. 2. Основні вимоги до електронного підручника
- •1. 3. Структуризація та оформлення електронного підручника
- •1. 3. 1. Особливості мови html
- •1. 3. 2. Редагування тексту
- •3Адання заголовків
- •1. 3. 3. Створення гіперпосилань і графіки на Web-cторінках
- •1. 3. 4. Робота з таблицями
- •1. 4. Програма Advanced Grapher.
- •1. 5. Етапи створення посібника
- •2. 1. Границя послідовності
- •2. 1. 1. Деякі позначення і термінологія
- •2. 1. 2. Числові послідовності та їх класифікація
- •2. 1. 3. Нескінченно малі послідовності та їх властивості
- •2. 1. 4. Границя послідовності
- •2. 1. 5. Граничний перехід в нерівностях
- •2. 1. 6. Нескінченно великі послідовності
- •2. 2. Теорія дійсних чисел
- •2. 2. 1. Теорія дійсних чисел
- •Порівняння дійсних чисел
- •Властивість транзитивності
- •Додавання дійсних чисел
- •Віднімання дійсних чисел.
- •Множення дійсних чисел
- •Частка двох дійсних чисел
- •Інші властивості дійсних чисел
- •2. 2. 2. Точні грані множини
- •2. 2. 3. Поняття підпослідовності. Теорема Больцано-Вейєрштрасса. Поняття часткової границі. Верхні і нижні границі, проблема їх існування
- •2. 2. 4. Критерій Коші збіжності послідовності
- •2. 3. Границя і неперервність функції
- •2. 3. 1. Гранична точка множини. Означення границі функції
- •2. 3. 2. Границя функції на нескінченності (випадок, коли )
- •2. 3. 3. Односторонні границі функції в точці
- •Перша цікава границя.
- •2. 3. 4. Означення неперервності функції в точці. Точки розриву функції та їх класифікація
- •2. 3. 5. Арифметичні операції над неперервними функціями
- •Одностороння неперервність функції в точці
- •2. 3. 6. Властивості неперервних функцій
- •Локальна властивість
- •2. Глобальні властивості
- •2. 3. 7. Обернена функція
- •2. 4. Показникова та логарифмічна функції і їх властивості
- •2. 4. 1. Степінь з раціональним показником. Показникова функція та її властивості
- •2. 4. 2. Логарифмічна функція
- •2. 4. 3. Загальностепенева функція і її властивості
- •2. 4. 4. Друга та інші цікаві границі
- •2. 4. 5. Гіперболічні функції та їх графіки
- •3. 1. Похідна та її обчислення
- •3. 1. 1. Поняття дотичної до кривої. Кутовий коефіцієнт дотичної
- •3. 1. 2. Диференційованість функції в точці. Зв’язок її з неперервністю і існуванням похідної
- •3. 1. 3. Правила диференціювання
- •3. 1. 4. Диференціал функції та його застосування
- •3. 1. 5. Похідні і диференціали вищих порядків
- •3. 1. 6. Параметрично задані функції і обчислення їх похідних
- •3. 1. 7. Теореми про середнє. І, іі правила Лопіталя. Критерій строгої монотонності функції
- •3. 2. Дослідження функції та побудова її графіку
- •3. 2. 1. Дослідження функції на екстремум
- •3. 2. 2. Дослідження функції диференційованої на відрізку на найбільше та найменше її значення на цьому ж відрізку
- •3. 2. 3. Опуклість і вгнутість графіка функції. Теорема про достатні умови опуклості, вгнутості функції на проміжку
- •3. 2. 4. Точки перегину графіка функції та їх відшукання
- •3. 2. 5. Асимптоти графіка функції
- •4. 1. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 1. Первісна. Невизначений інтеграл
- •4. 1. 2. Заміна змінних у невизначеному інтегралі. Інтегрування за частинами
- •4. 2. Інтегрування різних класів функцій
- •4. 2. 1. Інтегрування раціональних функцій
- •4. 2. 2. Інтегрування деяких класів ірраціональних функцій
- •4. 2. 3. Інтегрування ірраціональних функцій з квадратним тричленом під квадратним коренем. Підстановки Ейлера
- •4. 2. 4. Підстановки Чебишева
- •4. 2. 5. Інтегрування тригонометричних функцій
- •4. 3. Інтеграл Рімана
- •4. 3. 1. Суми Дарбу. Їх властивості та означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 2. Рівномірно-неперервні функції. Теорема Кантора
- •4. 3. 3. Друге означення інтеграла Рімана
- •4. 3. 4. Властивості інтеграла Рімана
- •4. 3. 5. Інтеграл із змінною верхньою межею. Його властивості
- •4. 3. 6. Формула Ньютона-Лейбніца (основна формула інтегрального числення). Інтегрування методом підстановки та за частинами
- •4. 4. Застосування інтеграла Рімана
- •4. 4. 1. Площа криволінійної трапеції
- •4. 4. 2. Площа криволінійного сектора.
- •4. 4. 3. Об’єм тіла обертання
- •4. 4. 4. Довжина дуги кривої
- •4. 4. 5. Площа поверхні обертання
- •4. 4. 6. Координати центра ваги матеріальної дуги та пластинки. Теореми Гульдена
2. 1. 4. Границя послідовності
Розглянемо
послідовність
.
Якщо зобразити її члени на числовій
осі, то можна помітити, що члени цієї
послідовності із збільшенням номера
„все ближче” наближаються до 1, причому
так що послідовність
є нескінченно малою. Це означає, що число
1 є границею послідовності
Дамо означення цьому поняттю.
Означення
1. Число
називаєтьсяграницею
послідовності
і записується
якщо послідовність
- нескінченно мала.
Вище
ми довели, що
Подивимось чи 2 не буде границею цієї ж
послідовності.
- не є нескінченно малою, бо всі її члени
більші за 1.
Зауважимо, що послідовність, яка має границю називається збіжною, в протилежному випадку – розбіжною.
Якщо скористатися означенням 1 і означенням 1 з 1.1.3, то матимемо наступне.
Означення
2.
Число
є границею
якщо
або
або
або![]()
Таким чином, ми зараз можемо дати ще одне означення границі послідовності.
Означення
3. Число
є границею послідовності
якщо
![]()
З цього означення зразу випливає: кожна нескінченно мала послідовність збіжна і її границя дорівнює 0.
Якщо об’єднати означення 1 і 1’ з попереднього параграфа, то одержимо ще одне
Означення 4.
,якщо
![]()
Вивчимо
деякі властивості збіжних послідовностей.
Те що число 2 не є границею послідовності
яка збіжна до числа 1, наводить на думку,
що вірною буде наступна
Теорема 1 (про єдність границі). Кожна збіжна послідовність має тільки одну границю.
Доведення.
Доведемо
цю теорему методом від супротивного.
Припустимо, що збіжна послідовність
має дві границі
і
Тоді з означення 1 матимемо
- нескінченно малі послідовності.
Тоді
або
і
Але ж
- нескінченно мала послідовність всі
члени якої співпадають з одним і тим
самим числом
що можливо лише при умові коли
Теорема доведена.
З’ясуємо співвідношення між обмеженістю і збіжністю послідовності.
Теорема
2 (про обмеженість збіжної послідовності).
Якщо
послідовність
- збіжна, то вона обмежена.
Доведення.
Нехай
Тоді за означенням 2 матимемо, що для
Позначимо
через
Тоді зрозуміло, що
отже послідовність
обмежена. Теорема доведена.
Чи вірне обернене твердження?
Для
відповіді на це запитання розглянемо
послідовність:
Очевидно ця послідовність обмежена.
З’ясуємо чи вона збіжна. Припустимо,
що вона збіжна і
– її границя. Тоді, згідно з означення
1
і
- нескінченно малі послідовності, а
значить їх різниця теж нескінченно
мала:
Але![]()
Остання
послідовність не є нескінченно малою,
бо в
не ввійде жоден член цієї послідовності
( а повинні входити всі починаючи з
деякого номера!). Тому розглядувана
послідовність
розбіжна, хоча й обмежена. Отже обернене
твердження невірне.
З’ясуємо далі чи послідовності, що є результатами арифметичних дій над збіжними послідовностями залишаються в множині збіжних послідовностей.
Теорема
3. Нехай
і
- збіжні до чисел
і
послідовності. Тоді збіжними будуть
послідовності:
1.
![]()
2.
![]()
3.
(при умові, що
);
відповідно
до границь
![]()
Доведення.
2.
З того, що
і
маємо за означенням 1,
є
нескінченно малими. Розглянемо
послідовність
і доведемо, що ця послідовність є
нескінченно малою. Це означатиме, що
є збіжною і
є її границею. Оскільки
то матимемо,![]()
-
нескінченно мала, як добуток двох
нескінченно малих послідовностей;
-
нескінченно малі, як добуток обмеженої
на нескінченно малу.
Отже,
- нескінченно мала послідовність, як
сума трьох нескінченно малих послідовностей
і теорему 3 у випадку 2 доведено.
Для доведення частини 3 теореми 3 нам потрібна буде
Лема.
Якщо
![]()
то
якщо її розглядати починаючи з деякого
номера є обмеженою.
Доведення.
З того, що
![]()
матимемо за означенням 2, для
![]()
Звідси маємо, що
(1)
(2)
З нерівностей (1), (2) маємо:
1)
![]()
2)
при
або
при![]()
А
останні дві нерівності і означають, що
послідовність
(якщо її розглядати починаючи з номера
)
є обмеженою. Лема доведена.
Доведемо тепер твердження 3 теореми 3.
По-перше
розглядатимемо з того номера
щоб всі
були відмінні від нуля. Розглянемо далі
послідовність
де
яка є нескінченно малою, бо
-
обмежена, як стаціонарна,
-
обмежена за лемою;
-
нескінченно малі, а , отже
- теж нескінченно мала.
Оскільки
- є нескінченно малою, то згідно означення
1, послідовність
- збіжна і має своєю границею число
Теорема доведена.
Коротко попередню теорему можна переписати так:

Наприклад.
бо
- нескінченно малі послідовності.
