Література (основна)

[1, С.34-48], [5, С.149-171], [6, С.16-22], [7], [10, С.152-173], [11, С.66-84], [12, С.72-96], [13, С.36-50]

Додаткова література до теми 2, 3

1. Брюшинкин В. Н. Практический курс логики для гуманитариев. Учебное пособие. – М.: Новая школа, 1996. – С.33-102.

2. Гетманова А. Д. Логика: Словарь и задачник: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: Гуманитарное издательство Центр ВЛАДОС, 1998. – С.143-159.

3. Никифоров А. Книга о логике. – М.: Гнозис, - 1996. – С.37-54.

Тема 4. Судження Лекційний матеріал (2 години)

Судження як форма мислення, його якісні відмінності від поняття. Судження та речення. Обмеження використань речень буденної мови у якості суджень.

Структура судження. Суб^’єкт та предикат як основа судження, квантор та зв^,язка як його службові частини. Визначення кожної частини судження. Дві можливості розуміння судження – атрибутивна та об^,ємна. Переваги та недоліки кожної з них. Загальна класифікація суджень – загальностверджувальні A, загальнозаперчні E, частковостверджувальні I, частковозаперечні O. Розподіленість суб^’єкта та предиката як відношення об^’ємів їх понять. Розподіленість суб^’єкта та предиката у судження типа А, Е, І, О.

Відношення між судженнями: підпорядкованості, протилежності (контрарності), підконтрарності, а також суперечності. Схеми та логічні формули кожного виду відносин, типи суджень, між якими можливі зазначені відносини. Логічний квадрат як засіб міркувань, що узагальнює відносини між судженнями типа А, Е, І, О. Операції за допомогою логічного квадрата.

Види простого судження за модальністю: визначення його як об’єктивно можливого, дійсного та необхідного.

Література (основна)

[5, С.38-59], [3, С.21-53.], [6, С.22-38], [7], [8, С.72-76],[9, С.43-49], [10, С.176-191], [11, С. 84-105], [12, С.97-119],[13, С.64-83]

Додаткова література до теми 4

1. Брюшинкин В. Н. Практический курс логики для гуманитариев. Учебное пособие. – М.: Новая школа, 1996. – 106-157

2. Войшвилло Е. К., Дягтерев М. Г. Логика: Учебник для вузов. – М.: Гуманитарное издательство Центр Владос, 1998. – С.277-333.

3. Курбатов В. И. Как развить своё логическое мышление. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. - С.72-76

Тема 5. Безпосередні дедуктивні умовисновки Лекційний матеріал (2 години)

Поняття дедуктивного умовисновку як достовірного (необхідного), такого, що не підвищую ступінь загальності судження. Відношення між логікою та діалектикою: межі використання логіки як такої дисципліни, що має справу лише з незмінними поняттями.

Безпосередні дедуктивні умовиводи як такі, що надають висновки того ж рівня загальності. Їх види: перетворення, обернення, протиставлення.

Перетворення - як умовивід, у разі якого ми маємо судження протилежної якості. Перетворення суджень типа А, Е, І, О.

Обернення - як умовивід, у разі якого суб’єкт та предикат міняються місцями. Обернення суджень типа А, Е, І. Особливості обернення судження типа О.

Протиставлення - як умовивід, у разі якого судження, по-перше перетворюють, по-друге, обертають. Протиставлення суджень типа А, Е, О. Особливості обернення суджень типа І.