Konspekt_VPA

Дослідження ефективності проекту базується на порівнянні вигод і витрат. Дана концепція реалізується використанням грошового потоку, а не прибутку. Це робить обрахунок більш ефективним і більш достовірним та створює сприятливі умови для управління проектами.

Для розуміння суті грошового потоку розглянемо його з позицій фінансового менеджменту. Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, які генеруються його господарською діяльністю. Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства у його успішному функціонуванні визначається наступними основними положеннями:

1.Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Грошовий потік можна сприймати як систему “фінансового кровообігу” господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його “фінансового здоров’я”, передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому.

2.Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою за обсягами і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення стратегічних цілей підприємства.

3.Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій у здійсненні платежів негативно впливає на формування виробничих запасів сировини і матеріалів, рівень продуктивності праці, реалізації готової продукції тощо. У той же час ефективно організовані грошові потоки підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечують ріст обсягу виробництва і реалізації його продукції.

4.Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потребу підприємства в позиковому капіталі. Активно керуючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне й ощадливе використання власних фінансових ресурсів, формованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від кредитів. Особливу актуальність цей аспект управління грошовими потоками має для підприємств, що здійснюють певний проект або перебувають на ранніх стадіях свого життєвого циклу, коли доступ до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений.

5.Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення оборотності капіталу підприємства. Цьому сприяє

61

скорочення тривалості виробничого і фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками. Важливим результатом є зниження потреби в капіталі, який обслуговує господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок ефективного управління грошовими потоками оборот капіталу, підприємство забезпечує ріст накопиченого прибутку.

6.Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і мають достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходжень і виплат коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності.

7.Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами. Йдеться в першу чергу про ефективне використання тимчасово вільних залишків коштів у складі оборотних активів, та інвестиційних ресурсів, що накопичуються, у здійсненні проектів, Високий рівень синхронізації надходжень і виплат коштів за обсягом і

вчасі дозволяє знижувати реальну потребу підприємства в поточному і страховому залишках грошових активів, що обслуговують операційний процес, а також резерв інвестиційних ресурсів, що формулюються у процесі здійснення реального інвестування. Таким чином, ефективне управління грошовими потоками підприємства сприяє формуванню додаткових інвестиційних ресурсів для здійснення інвестицій.

Зазвичай, грошовий потік складається з часткових потоків від окремих

видів діяльності:

1.Грошовий потік від інвестиційної діяльності – у цей потік включаються зміни обігового капіталу.

В якості відтоку грошових коштів включається перш за все розподілені по всьому розрахунковому періоді витрати зі створення та введення в

експлуатацію нових основних засобів та їх ліквідації.

2.Грошовий потік від операційної діяльності – у цьому потоці враховуються всі види доходів і витрат, що пов’язані з виробництвом продукції, та податки, що сплачуються з вказаних доходів. Припливами при цьому є доходи від реалізації продукції та інші доходи, відпливами – витрати на виробництво та збут продукції, які зазвичай складаються з виробничих витрат та податків.

62

3.Грошовий потік від фінансової діяльності – до цих потоків відносяться операції з коштами, зовнішніми по відношенню до проекту, тобто такі, що надходять не за рахунок здійснення проекту, а складаються з власного капіталу та залучених коштів. Припливами є вкладення власного капіталу та залучених коштів, відпливами – витрати на повернення та обслуговування позик, та випущених підприємством боргових цінних паперів, та за потреби на виплату дивідендів по акціям підприємства.

У проектному аналізі важливо зробити оцінку саме тих грошових потоків, які будуть прийняті при розрахунках критеріїв та показників ефективності.

Релевантними грошовими потоками називаються визначені грошові потоки, які розглядаються у проектному аналізі доцільності інвестицій та оцінки їх ефективності.

“Грошовим” критерієм оцінки доцільності проекту виступають додаткові грошові потоки, які утворюються в результаті здійснення проекту.

Додаткові грошові потоки – це грошові потоки, що є виразом додаткових вигід і витрат проекту та стосуються, переважним чином, інвестиційного проекту.

Існує декілька підходів до визначення грошового потоку залежно від методів його розрахунку:

1.Традиційний грошовий потік – це сума чистого доходу та нарахованої амортизації.

2.Чистий грошовий потік – це загальні зміни у залишках грошових коштів підприємства за певний період.

3.Операційний грошовий потік – це фактичні надходження або витрати грошових коштів у результаті поточної (операційної) діяльності підприємства.

4.Фінансовий грошовий потік – це надходження або витрати грошових коштів, пов’язані зі змінами власного та позикового довгострокового капіталу.

5.Загальний грошовий потік – це фактичні чисті грошові кошти, що надходять на підприємство чи витрачаються ним протягом певного періоду.

6.Кумулятивний грошовий потік – це чистий грошовий потік протягом тривалого часу.

6.2. Види грошових потоків. Поняття “грошового потоку” є складним і охоплює декілька видів грошових потоків. З метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками вони вимагають їх класифікації (рис. 6.1).

1. За масштабами обслуговування господарського процесу виділяють наступні два види грошових потоків:

- грошовий потік підприємства в цілому;

63

-грошовий потік окремого структурного підрозділу підприємства. Така диференціація грошового потоку визначає структурний підрозділ як самостійний об’єкт управління в системі організаційно-господарської будови підприємства.

-грошовий потік в окремих господарських операціях. У системі господарського процесу підприємства такий вид грошового потоку варто розглядати як первинний об’єкт самостійного управління.

2. За видами господарської діяльності відповідно до міжнародних стандартів обліку виділяють наступні види грошових потоків:

-операційний грошовий потік. Він характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини і матеріалів; стороннім виконавцям окремих видів послуг, що забезпечують операційну діяльність; заробітної плати персоналу, зайнятого в операційному процесі; податкових платежів підприємства в бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди; інші витрати, пов’язані зі здійсненням операційного процесу. Одночасно цей вид грошового потоку відображає надходження коштів від покупців продукції; від податкових органів

упорядку здійснення перерахунку зайвих сплачених сум і деякі інші платежі, передбачених міжнародними стандартами обліку.

-грошовий потік від інвестиційної діяльності. Він характеризує платежі і надходження коштів, пов’язані зі здійсненням реального і фінансового інвестування, продажем основних засобів, що вибувають, і нематеріальних активів, ротацією довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля й інші аналогічні потоки коштів, що обслуговують інвестиційну діяльність підприємства.

-фінансовий грошовий потік. Він характеризує надходження і виплати коштів, пов’язаних з залученням додаткового акціонерного чи пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, сплатою в грошовій формі дивідендів і відсотків по вкладах власників та деякі інші грошові потоки, пов’язані зі здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства.

64

грошового потоку може характеризуватися як позитивною, так і негативною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної господарської діяльності підприємства і, що впливають, у кінцевому підсумку на формування

ідинаміку розміру залишку його грошових активів.

5.За рівнем достатності обсягу коштів виділяють наступні види грошових потоків підприємства:

- надлишковий грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно перевищують реальну потребу підприємства в цілеспрямованій їхній витраті.

- дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно нижче реальних потреб підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Навіть при позитивному значенні суми чистого грошового потоку він може характеризуватись як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планову потребу у витраті коштів у всіх передбачених напрямках господарської діяльності підприємства. Негативне ж значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним.

6.За безперервністю формування у визначеному періоді розрізняють наступні види грошових потоків підприємства:

- регулярний грошовий потік. Він характеризує потік чи надходження витрати коштів по окремих господарських операціях (грошовими потоками одного виду), що у розглянутому періоді часу здійснюється постійно по окремих інтервалах цього періоду. Характер регулярного носять більшість видів грошових потоків, що генеруються операційною діяльністю підприємства: потоки, зв’язані з обслуговуванням фінансового кредиту у всіх його формах; грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів тощо.

- дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження чи витрату коштів, зв’язану зі здійсненням одиничних господарських операцій підприємства в розглянутому періоді часу. Характер дискретного грошового потоку носить одноразова витрата коштів, зв’язана з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу; покупкою ліцензії тощо.

7.За стабільністю інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються наступними видами:

- грошовий потік з рівномірними часовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Такий грошовий потік коштів носить характер ануїтету.

- регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Прикладом такого грошового потоку може служити графік лізингових платежів за орендоване майно з погодженими

66

сторонами нерівномірними інтервалами часу їх здійснення протягом періоду лізингової угоди.

6.3. Проектний грошовий потік та його розрахунок. Результатом впровадження проекту є зміна загальних грошових потоків фірми сьогодні та в майбутньому. Для оцінки пропонованої інвестиції необхідно розглянути зміни в грошових потоках фірми, а потім вирішити, чи приносять вони прибутки фірмі. Першим, і найбільш важливим кроком, є визначення грошових потоків, обумовлених проектом (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Розрахунок грошового потоку.

Операційний грошовий потік – це фактичні надходження або витрати грошових коштів у результаті поточної (операційної) діяльності підприємства.

Чисті капітальні витрати – це кошти, витрачені на придбання основних активів за мінусом коштів, отриманих від продажу основних активів.

Амортизаційні відрахування – це вид затрат, які фірма не сплачує зовнішнім постачальникам як заробітну плату, а акумулює в окремий фонд, чим

67

зменшує суму оподаткованого доходу та створює таким чином додатковий грошовий потік.

Капітальні витрати – це чисті витрати на придбання активів без продажу активів.

Приріст чистого робочого капіталу – це різниця між збільшенням поточних активів внаслідок реалізації нового проекту та автоматичним збільшенням кредиторських рахунків і нарахувань.

Обумовлені (доречні) грошові потоки – це потоки фірми, які є прямим наслідком рішення про впровадження проекту.

Вони розглядаються з точки зору змін або приросту існуючого грошового потоку фірми та мають назву додаткових грошових потоків, пов’язаних з проектом. Концепція додаткового грошового потоку є центральною в проектному аналізі.

Під додатковим грошовим потоком проекту розуміють всі зміни в майбутніх грошових потоках фірми, що є прямим наслідком впровадження проекту.

Дане визначення додаткових грошових потоків має очевидний і важливий результат: будь-який грошовий потік, що існує незалежно від наявності проекту, не є обумовленим, тобто доречним. При його оцінці слід пам’ятати, що витрати минулого періоду не є додатковими, тому їх не слід включати в розрахунок проектних витрат. Розрахунок додаткових потоків повинен базуватися на підході альтернативної вартості (оптимально можливих витрат, які показують прибуток від найкращого альтернативного використання активу), оскільки саме вони визначаються як грошові потоки, що можна було б отримати від активів, якими вже володіє фірма. При розгляді проекту слід обов’язково оцінювати власні ресурси як додаткові грошові витрати. Якщо реалізація проекту впливає на грошові потоки в інших підрозділах фірми, слід визначити, чи є ці додаткові надходження новими для компанії, чи вони – трансферти з іншого підрозділу. Якщо додаткові потоки не є новими для компанії, їх не слід враховувати як додаткові потоки від реалізації проекту.

Транспортні витрати та витрати на встановлення обладнання, які здійснює фірма, при купівлі активів, повинні враховуватися у вартості проекту. Крім того, для розрахунку амортизаційної основи використовується повна вартість обладнання, яка містить вартість обладнання, витрати на його транспортування та встановлення. Можливі приклади додаткових грошових припливів та відтоків від реалізації інвестиційного проекту подані у табл. 6.1.

68

Таблиця 6.1.

Додаткові вигоди (припливи) та затрати (відтоки) від реалізації інвестиційного проекту

На практиці розрахувати майбутні загальні грошові потоки фірми з проектами чи без них, особливо для великої фірми, досить важко. Тому після визначення ефекту впровадження запропонованого проекту на грошові потоки фірми необхідно зосередитися тільки на додаткових грошових потоках, що є результатом проекту. Такий підхід має назву принцип незалежності. Застосування його дає змогу відокремити додаткові грошові потоки за проектом та, як наслідок, розглядати проект як міні-фірму з власними майбутніми доходами і витратами, власними активами і, звичайно ж, грошовими потоками. Головне завдання аналітиків полягає у порівнянні грошових потоків міні-фірми із витратами, що понесені на її організацію. Таким чином, при оцінці проекту необхідно аналізувати проект з точки зору його переваг, відрізняючи від іншої діяльності фірми чи інших проектів.

Пам’ятаючи, що грошові потоки з активів складаються з трьох компонентів – операційного грошового потоку, капітальних витрат і приросту

69

чистого робочого капіталу, для оцінки проекту необхідно скласти характеристику кожного з компонентів (рис. 6.3).

Проектний операційний грошовий потік

мінус

Проектний приріст чистого робочого капіталу

мінус

Проектні капітальні витрати

дорівнює

Проектний грошовий потік

Рис. 6.3. Розрахунок проектного грошового потоку.

6.4. Принципи управління грошовими потоками. Управління грошовими потоками є важливою складовою ефективної реалізації проекту. Цей процес базується на відповідних принципах, основними з яких є такі.

1. Принцип інформативної вірогідності. Як і кожна управлінська система,

керування грошовими потоками повинне бути забезпечене необхідною інформаційною базою. Створення такої інформаційної бази є ускладненим тому, що пряма фінансова звітність, що базується на єдиних методичних принципах бухгалтерського обліку, відсутня. Певні міжнародні стандарти формування такої звітності почали розроблятися тільки з 1971 року і на думку фахівців ще далекі до завершення (хоча загальні параметри таких стандартів уже затверджені, вони допускають варіативність методів визначення окремих показників прийнятої системи звітності). Відмінності методів ведення бухгалтерського обліку в нашій країні від прийнятих у міжнародній практиці ще більше ускладнюють завдання формування достовірної інформаційної бази керування грошовими потоками підприємства. У цих умовах забезпечення принципу інформативної вірогідності зв’язано зі здійсненням складних обчислень, що вимагають уніфікації методичних підходів.

70