
- •Енергозберігаючі технології
- •4. Основні термодинамічні процеси в ідеальних газах та їх аналіз
- •4.1. Ізохорний процес
- •За рівнянням першого закону термодинаміки
- •4.2. Ізобарний процес
- •4.3. Ізотермічний процес
- •4.4. Адіабатний (ізоентропійний) процес
- •4.5. Політропний процес
- •5. Процеси течіння газів та рідин
- •5.1. Рівняння I-го закону термодинаміки для потоку робочого тіла (відкрита система)
- •Запишемо рівняння (5.8) у вигляді
- •5.2. Витікання газів та пари із сопел, які звужуються.
- •5.2.1. Швидкість руху потоку робочого тіла
- •Рівнянням:
- •5.2.2. Швидкість звуку
- •5.2.3. Перехід через швидкість звуку. Сопло Лаваля
- •5.3. Дроселювання газів і парів. Ефект Джоуля –Томсона
- •6. Процеси стиснення газу в компресорі
- •7. Способи охолодження робочого тіла.
- •7.1. Ізоентальпійне розширення робочого тіла (дроселювання)
- •7.2. Адіабатне розширення робочого тіла з віддачею зовнішньої роботи (детандування)
- •7.3. Аналіз ідеальних процесів розширення робочого тіла в детандерах
- •Література
- •Навчальне видання
- •Енергозберігаючі технології
7.2. Адіабатне розширення робочого тіла з віддачею зовнішньої роботи (детандування)
В холодильній техніці поряд із дроселюванням робочого тіла (рідини, газу, пари) для отримання низьких температур (холоду) використовують адіабатичне розширення робочого тіла із виконанням корисної роботи.
Машини, які використовуються в холодильних установках для охолодження робочого тіла (холодоагента) в процесі його розширення із виконанням роботи, називаються детандерами, які можуть бути поршневого або турбінного типів.
Рис. 7.4. Принципова схема поршневого адіабатичного детандера: 1-циліндр; 2-поршень; 3,4- клапани; 5- шток; 6- маховик (виконавчий механізм); 7- цапфи
На рис. 7.4 зображено принципову схему поршневого адіабатичного детандера.
Дана машина подібна до поршневого компресора, але лише з тією різницею, що циліндр 1 детандера добре теплоізольований, що забезпечує адіабатність розширення робочого тіла в ньому, та клапани 3,4 - вимушеної дії, тобто вони закриваються (відкриваються) за командою ззовні від відповідного пристрою.
Термодинамічні
основи роботи поршневого адіабатичного
детандера
Рис. 7.5. Індикаторна діаграма адіабатного детандера: 1-2-процес заповнення циліндра; 2-3- процес адіабатного розширення газу в циліндрі; 3-4- процес виштовхування газу із циліндра; 4-1 - вирівнювання тиску в циліндрі.
Відкривають клапан 4. Газ високого тиску р1 надходить в циліндр детандера (т. 1) і штовхає поршень вправо на частину довжини ходу поршня (т. 2). (V2 - об'єм газу в циліндрі).
Процес 1-2- ізобарне заповнення циліндра газом (р-V- діаграма). Після того, як в циліндр надійшов газ об'ємом V2, клапан 4 закривають, а газ продовжує розширюватися адіабатно (процес 2-3), тобто при s = соnst за рахунок зміни внутрішньої енергії газу, і продовжує штовхати поршень вправо ще на якусь довжину ходу поршня поки не буде витрачена вся внутрішня енергія газу. При цьому газ виконує роботу lзовн. Кінцевий об'єм газу, який знаходиться в циліндрі, Vз (р-V - діаграма).
В результаті розширення газу, його температура буде знижуватись (див. рис. 7,6) від Т2 до Т3 (процес 2-3 на Т-s - діаграмі). Це спричиняється тим, що розширення проходить в адіабатичних умовах за рахунок зменшення внутрішньої енергії газу.
Рис. 7.6. Графічне зображення процесу детандування газу в координатах Т-s
Отже, на шляху 2-З розширюючись в циліндрі в адіабатних умовах газ виконує зовнішню роботу по штовханню поршня вправо обертаючи при цьому маховик машини.
Коли рух поршня вправо припиниться, відкривається клапан 3 і холодний газ із циліндра детандера виштовхується зворотним ходом поршня вліво (процес 3-4 на р- V- та Т-s - діаграмах). Процес 4-1 - вирівнювання тиску в циліндрі детандера.
Машини такого типу використовуються для пониження температури невеликих об'ємів газу високого тиску.
Із розглянутої Т-s - діаграми випливає, що при розширенні газу від тиску р1 до тиску р2 найбільше зниження температури буде досягнуто в тому випадку, коли розширення проходить по ізотермі (процес 2-3). Тому детандер роблять із досконалою теплоізоляцією для того, щоб процес розширення був якнайближчим до адіабатного.
Також при порівнянні коефіцієнта Джоуля-Томсона для обидвох способів охолодження газу, отримують
тобто
де
та
-
диференційний дросель-ефект процесів
детандування та дроселювання відповідно.
Тобто, процес адіабатичного детандування
з віддачею зовнішньої
роботи забезпечує ефективніше з
термодинамічної точки зору охолодження
газу або рідини, ніж процес дроселювання.