Контрольні запитання

1. АРМ спеціаліста. Що забезпечує створення АРМ?

2. Поняття автоматизованих інформаційних технологій (АІТ) та їх класифікація.

3. Забезпечувальні та функціональні інформаційні техно­логії. Наведіть приклад.

4. Класифікація інформаційних технологій за класом реалізуючих технологічних операцій та за типом користува­цького інтерфейсу.

5. Класифікація інформаційних технологій за способом ре­алізації в системі управлінської інформації та за ступенем охоплення задач управління.

6. Класифікація інформаційних технологій за способом побу­дови мережі та за обслуговуючими предметними сферами.

7. Експертні системи. Напрями їх розвитку.

8. Пакетний режим роботи. Діалоговий режим роботи.

9. Інформаційні мережеві технології.

10. Технологія застосування електронного документообігу.

11. Технологія «клієнт-сервер». Моделі реалізації цієї тех­нології.

12. Глобальні інформаційні мережі.

13. Основні етапи реалізації нейромережних технологій у розв'язанні прогнозних задач.

14. Технологія мультимедіа.

15. Автоматизовані банки даних (БнД), їх особливості.

16. Інформаційні бази даних (БД), їх особливості.

17. Бази знань їх призначення.

18. Система управління базами даних (СУБД). Напрями за­стосування професійних СУБД.

19. Методи захисту інформації від несанкціонованого до­ступу.

Лекція 8. Організаційно-методичні основи створення та функціонування інформаційних систем обліку

Принципи створення та функціонування АІСБО

Автоматизована інформаційна система обліку

Масове проектування АІС спричинило необхідність розробки єдиних теоретичних засад, методичних підходів до їх створення, впровадження і функціонування.

Сформульовані академіком В.М.Глушковим науково-методичні засади й практичні рекомендації щодо проектування АІС управління в сучасних умовах перетворилися на методичні принципи створення автоматизованих інформаційних систем.

Під час створення АІС потрібно керуватися принципами:

• системності;

• розвитку;

• сумісності;

• стандартизації та уніфікації;

• ефективності.

Принцип системності (системний підхід) є основоположним при створенні, функціонуванні і розвитку АІС в цілому та АІСБО зокрема. Він дає змогу: розглядати досліджуваний об’єкт як єдине ціле; виявляти завдяки цьому різноманітні типи зв’язків між структурними елементами, які забезпечують цілісність системи; встановлювати напрям виробничо-господарської діяльності системи та реалізовувати в ній конкретні функції. Системний підхід передбачає проведення двоаспектного аналізу, що поєднує в собі макро- і мікропідходи.

При мікроаналізі система обліку або її елемент розглядаються як частина системи вищого порядку. Особлива увага приділяється інформаційним зв’язкам: установлюється їх кількість, виокремлюються та аналізуються ті зв’язки, що зумовлені метою вивчення системи, й відбираються найперспективніші, які реалізують задану цільову функцію. Вивчається структура об’єкта, аналізуються її складові елементи щодо їх функціональних характеристик, які виявляються через зв’язки з іншими елементами та зовнішнім середовищем. У процесі проектування АІС з обліку системний підхід дає змогу використовувати математичний опис функціонування й дослідження різноманітних властивостей окремих елементів і системи обліку в цілому, моделювати досліджувані процеси для аналізу роботи створюваних систем обліку.

Практичне значення системного підходу полягає в тому, що він ще й дає змогу використати ЕОМ для дослідження поводження системи, яка проектується, в конкретних умовах. Тому в основу створення АІСБО в сучасних умовах покладено метод моделювання на базі системного підходу, який дає змогу відшукувати оптимальний варіант структури системи, забезпечуючи найвищу ефективність її функціонування.

Принцип розвитку (відкритості) полягає в тому, що АІС створюється з урахуванням можливості постійного поповнення й оновлення функцій цієї системи та видів її забезпечення. Передбачається, що АІСБО має нарощувати свої обчислювальні можливості, оснащуватися новими технічними і програмними засобами, бути здатною постійно розширювати й оновлювати склад задач та інформаційний фонд, створюваний у вигляді баз даних.

Принцип сумісності полягає в забезпеченні здатності взаємодії АІС різних видів і рівнів у процесі їхнього спільного функціонування. Реалізація цього принципу дає змогу забезпечувати нормальне функціонування економічних об’єктів, підвищувати ефективність управління.

Принцип стандартизації та уніфікації полягає в необхідності застосування типових уніфікованих і стандартизованих елементів функціонування АІС. Упровадження у практику створення і розвитку АІС цього принципу дає змогу скоротити часові, трудові та вартісні витрати на їх створення з максимально можливим використанням нагромадженого досвіду щодо формування проектних рішень та автоматизації проектних робіт.

Принцип ефективності полягає в досягненні раціонального співвідношення між витратами на створення АІС з обліку та цільовим ефектом, отриманим при їхньому функціонуванні.

Необхідно також врахувати організаційно-технологічні принципи, без яких неможливе розроблення та впровадження НІТ в практику управління.

Дотримуватися наведених принципів необхідно під час проведення робіт зі створення та експлуатації АІСБО, тобто протягом усього життєвого циклу цих систем.

У процесі створення АІС виникають вимоги, продиктовані додатковими принципами, а саме: принцип безпеки даних; принцип надійності системи; принцип продуктивності; принцип пристосування.

Організація робіт зі створення інформаційних систем обліку.

Проектування інформаційних систем – це тривалий, трудомісткий і динамічний процес, у якому на різних етапах беруть участь фахівці різних напрямів і кваліфікацій.

Проектування має ціль – забезпечити ефективне функціонування АІС та взаємодію АІТ зі спеціалістами, які використовують у сфері діяльності конкретного об’єкта обчислювальну техніку й розвинуті засоби комунікації для виконання своїх професійних завдань і прийняття управлінських рішень. Тільки якісне проектування забезпечить створення такої системи, яка зможе функціонувати за постійного вдосконалення її технічних, програмних, інформаційних складових і яка зможе розширювати спектр управлінських рішень, що реалізуються, та об’єктів взаємодії.

У процесі проектування удосконалюються як організація основної діяльності економічного об’єкта, так і організація управлінських процедур.

Проектування АІС потребує розроблення єдиних теоретичних засад, методичних підходів до їх створення та функціонування, без чого неможлива взаємодія різних економічних об’єктів, їх функціонування в складному багаторівневому комплексі.

Дотримуватися цих принципів потрібно, виконуючи роботи на всіх стадіях створення і функціонування АІС і АІТ, тобто протягом усього життєвого циклу.

Стадії та етапи робіт зі створення та впровадження ІСО.

В основі створення, використання та вдосконалення АІС лежить поняття життєвого циклу (ЖЦ). Життєвий цикл є моделлю створення та використання АІС, яка відображає різні її стани, починаючи з моменту виникнення необхідності в цьому виробі і закінчуючи моментом його повного виходу з експлуатації.

Існуючі моделі ЖЦ визначають порядок виконання етапів у ході розробки, а також критерії переходу від етапу до етапу. Відповідно до цього найбільше поширення отримали такі три моделі ЖЦ:

1. Каскадна модель

2. Поетапна модель з проміжним контролем

3. Спіральна модель.

Життєвий цикл – це період, який проходить АІСБО в своєму розвитку від моменту прийняття рішення про початок удосконалення системи обліку на об’єкті, до моменту, коли АІСБО перестає функціонувати (припиняє своє існування).

Життєвий цикл АІС і АІТ дає можливість виокремити чотири основні стадії:

• передпроектну;

• проектну;

• введення в дію;

• функціонування.

Кожна стадія проектування поділяється на ряд етапів і передбачає складання документації, яка відображає результати роботи.

Стадія створення інформаційної системи – одна з частин процесу створення інформаційної системи, установленої нормативними документами та документацією на інформаційну систему з описом повної моделі ІС на даному рівні, або прийняття ІС до експлуатації.

Етапи створення інформаційної системи – це складові стадії створення, об’єднані характером робіт.

Державним стандартом ГОСТ 34.601-90 визначено стадії та етапи розроблення інформаційних систем. У цьому стандарті наводиться перелік стадій і етапів створення інформаційних систем.

Основні роботи, які виконуються на стадіях та етапах проектування:

І стадія – передпроектне обстеження:

1-й етап – зібрання матеріалів для проектування – формування вимог, вивчення об’єкта проектування, розроблення та вибір варіанта концепції системи;

2-й етап – аналіз матеріалів і формування документації – створення і затвердження техніко-економічного обгрунтування та технічного завдання на проектування системи на основі аналізу матеріалів обстеження, зібраних на першому етапі.

ІІ стадія – проектування:

1-й етап – технічне проектування, коли ведеться пошук раціональних проектних рішень по всіх аспектах розроблення, створюються й описуються всі компоненти системи, а результати роботи відображаються в технічному проекті;

2-й етап – робоче проектування, у процесі якого здійснюється розроблення і доведення програм, коригування структур бази даних, складання документації на постачання, установлення технічних засобів та інструкцій їх експлуатації, підготовка для кожного користувача системи інструктивного матеріалу, що оформляється у вигляді посадових інструкцій спеціалістам, які виконуватимуть свої професійні функції з використанням технічних засобів управління. Технічний і робочий проект можуть об’єднуватися в єдиний документ – техно-робочий проект.

ІІІ стадія – введення системи в дію:

1-й етап – підготовка до введення – установлення та введення в експлуатацію технічних засобів, завантаження баз даних і попередні випробовування програм, навчання персоналу;

2-й етап – проведення попередніх випробувань для всіх компонентів системи перед здачею в експлуатацію, навчання персоналу;

3-й етап (завершальна стадія створення АІС і АІТ, яка оформляється актами приймання і здачі робіт) – уведення в експлуатацію.

ІV стадія – промислова експлуатація – функціонування системи, що охоплює супроводження програмних засобів і всього проекту, оперативне обслуговування та адміністрування баз даних.

Треба звернути увагу, що головна особливість розробки АІС і АІТ полягає в концентрації складності на стадіях передпроектного обстеження та проектування і відносно невисокої складності та трудомісткості на ступних етапів. Більше того, невирішені питання й помилки, допущені на етапах аналізу та проектування, породжують на етапах запровадження й експлуатації труднощі, невирішені проблеми, що стає причиною відмови використання матеріалів проекту.

Розглянемо особливості проектування АІТ.

Сучасна інформаційна технологія реалізується в умовах спроектованих автоматизованих інформаційних систем, де у процесі їх створення повинні бути взаємопов’язані раціональні методи рішення управлінських задач і технологія оброблення даних.

Проектування автоматизованих інформаційних технологій передбачає такі аспекти:

• технологічний – як апаратно-комунікаційний комплекс, що має конкретну конфігурацію та служить для оброблення й передавання інформації;

• програмно-математичний – як набір математичних, інфологічних, статистичних, алгоритмічних та інших машинних моделей, а також комп’ютерних програм, що їх реалізують;

• методичний – як сукупність засобів реалізації функцій управління;

• організаційний – як опис документообігу й регламенту діяльності апарата управління;

• поопераційний – як сукупність технологічних, логічних і арифметичних операцій, що реалізуються в автоматичному режимі.