- •Міністерство Освіти і Науки України Національний Університет “Львівська Політехніка”
- •Навчальний посібник
- •Елементи теорії множин Вступ
- •Операції над множинами
- •Алгебра множин
- •Відображення Визначення і приклади
- •Деякі часткові випадки
- •Ін’єктивні, сюр’єктивні та бієктивні відображення
- •Композиція відображень
- •Відношення
- •Відношення еквівалентності
- •Фактор-множина
- •Рівнопотужні множини
- •Зчисленні множини
- •Потужність континууму
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Елементи абстрактної алгебри
- •Алгебраїчні операції
- •Півгрупи
- •Кільця та поля
- •Гомоморфізми та ізоморфізми алгебр
- •Приклади розв’язування задач
- •Елементи теорії графів
- •1. Вступ
- •2. Основні поняття і операції
- •2.1. Визначення графу
- •2.2. Зображення графів
- •2.3. Способи задання графів
- •2.4. Степінь вершини графа
- •2.5. Частини, суграфи і підграфи графу.
- •3. Маршрути, ланцюги і цикли
- •3.1. Деякі визначення
- •3.2. Зв’язаність
- •3.3. Відстань, діаметр, радіус і центр графу
- •3.4 Алгоритм Дейкстри
- •3.5. Задача про ланцюги
- •3.6. Гамільтонові цикли
- •4. Деякі класи графів
- •4.1. Дерева
- •4.2. Двочасткові графи
- •5. Плоскі та планарні графи
- •6. Розфарбування графів
- •Список літератури
Композиція відображень
Нехай задано два відображення: f :X→Yтаg:Y→Z. Тоді композицією відображеньfіg(позначаємо символомg○f) будемо називати відображення з множиниXв множинуZ, визначене виразомg○f (x) =g(f (x)) для всіх елементівxз множиниX. Прийняте правило, згідно з яким у композиціїg○fтреба починати з відображенняf, розташованого праворуч.
Наприклад, нехай маємо множини Х = {l, 2, 3, 4},Y = {а, b, c},Z = {u, v}та два відображення
f : Х → Y,
,
g : Y → Z,
![]()
Тоді композиція
заданих відображень g○f: Х → Z,
![]()
Композиція відображень асоціативна, тобто якщо маємо три відображення f :X→Y,g:Y→Z,h:Z→U, то (h○g) ○f=h○ (g○f) =h○g○f.
Відображення g:Y→Xназивається оберненим до відображенняf :X→Y, якщо виконуються такі умовиf -1○f= IX(IX- тотожне відображення на множиніX),f○f -1=IY(IY- тотожне відображення на множиніY).
Для відображення fіснує обернене відображенняf -1тоді і тільки тоді, коли відображенняfбієктивне. Обернене відображенняf -1також є бієктивним.
Якщо f :X→Y- бієкція йg:Y→Z- бієкція, тоg○f- бієкція зХвZ, а її обернена бієкція дорівнюєf -1○g -1.
Наприклад, нехай
задані множини Х ={l, 2, 3},
Y = {а, b, c}
та відображенняf : Х → Y,
.
Це відображення є бієктивним, і тому
до нього існує оберненеf -1: Y → X,
.Дійсно,f -1○f=
= IX
та f○f -1=
=IY.
Відношення
Розглянемо декартовий добуток другого степеня множини Х:Х2 = Х Х.Довільну підмножинуRмножиниХ2(R Х2) будемо називати бінарним відношенням (або просто відношенням), заданим на множиніХ. Вважатимемо, що впорядковані елементиx, х' Хзнаходяться між собою у відношенніR, коли (x, х') R.Якщо наХзадано відношенняR X 2, то записx R х'означає, щоxіх'знаходяться у відношенніR, тобто (x, х') R.
Розглянемо кілька прикладів відношень:
1) на множині Nвідношення. Ясно, що впорядковані пари (3, 7) і (5, 5) належать цьому відношенню, а пара (4, 1) не належить;
2) на множині Р(Х) всіх підмножин множиниХ= {1, 3, 5, 7, 9} відношення. Пари підмножин ({1, 3}, {1, 3, 9}) і ({5, 7, 9}, {5, 7, 9}) належать цьому відношенню, а пара підмножин ({1, 5, 7}, {3, 5, 9}) не належить.
Відношення Rна множиніXназивається:
1) рефлективним, якщо довільний елемент множини знаходиться у відношенні сам з собою, тобто для будь-якого хÎХвиконуєтьсяхR х. Прикладами рефлективних відношень можуть бути ≤, ≥, = на множині натуральних чисел;
2) антирефлективним, якщо для будь-якогохÎХпара (х, х) не належить до відношенняR.Прикладами антирефлективних відношень можуть бути<, >, ≠ на множині раціональних чисел;
3) симетричним, якщо для довільнихx, х' Î Хз того, щоx R х'випливаєх' R x;
4) антисиметричним, якщо для довільнихx, х' Î Хз того, щоx R х'іх' R x, випливаєx = х'(наприклад,наN, тому що зx х'іх' xвипливаєх= х');
5) транзитивним, якщо для довільнихx, х', х'' Î Хз того, щоx R х'іх' R х'', випливаєx R х'' (наприклад, відношенняна множиніР(Х) чи відношенняна множиніN).
Наведемо деякі приклади відношень:
1) R = {(x, х') |x, х' Q, | x - х' | 2007}
Відношення рефлективне, бо для будь-якого xQ виконується нерівність | x - х | 2007
Відношення не є антирефлективним, бо скажімо для елемента x=5Qнерівність | x - х | 2007 виконується.
Відношення є симетричним, бо для довільних x, х' Q, з нерівності | x - х' | 2007 випливає нерівність | x' - х | 2007
Відношення не є антисиметричним, бо для різних елементів x=7 таx'=5 з множиниQодночасно виконуються нерівності | x - х' | 2007 та | x' - х | 2007
Відношення не є транзитивним, бо для елементів x=2010,x'=1 таx''=10 з множиниQнерівності | x - х' | 2007 та | x' - x'' | 2007 виконуються, а нерівність | x - х'' | 2007 не виконується.
2) R = {(x, y) |x, y С, якщо |x| |y| |y2|}
Розглянемо далі відношення, які мають особливе значення.
