- •Фізична хімія
- •Розчини електролітів. Електрохімія
- •Основні поняття, рівняння і символи
- •Приклади розв’язку типових задач
- •Завдання для самостійної роботи Задача 1.1
- •Варіанти завдань до задачі 1.1
- •Приклад розв’язку задачі 1.1
- •А) Розв’язок задачі для слабкого електроліту.
- •Значення питомої і молярної електропровідності
- •Б) Приклад розв’язку задачі для сильного електроліту
- •Контрольні задачі
- •Хімічна кінетика
- •Основні рівняння і символи
- •Приклади розв’язку типових задач
- •0.25 Моль/л
- •Задачі для самостійної роботи Задача 2.1
- •Варіанти завдань до задачі 2.1
- •Задача 2.2
- •Варіанти завдань до задачі 2.2
- •Задача 2.3
- •Варіанти завдань до задачі 2.3
- •Задача 2.4
- •Варіанти завдань до задачі 2.4
- •Вихідні дані до задачі 2.4
- •Приклад розв’язку задачі 2.1
- •Експериментальні значення кінетичних досліджень
- •Результати розрахунку констант швидкості
- •Дані для побудови графіків
- •Приклад розв’язку задачі 2.2
- •Приклад розв’язку задачі 2.3
- •Константи швидкості та термодинамічні параметри реакції
- •Приклад розв’язку задачі 2.4
- •Вихідні дані до задачі 2.4
- •Результати розрахунку квантового виходу реакції
- •Контрольні задачі
- •Список літератури
- •Фізична хімія
Приклади розв’язку типових задач
Приклад 1. Розрахуйте ступінь дисоціації і рН розчину фенолу концентрації 1,5·10-4 М за температури 298 К, якщо його константа дисоціації дорівнює Кс=1.01·10-10.
Розв'язок. Фенол (С6Н5ОН) дисоціює з утворенням одного катіону Н+ і одного аніону С6Н5О-:
С6Н5ОН = Н+ + С6Н5О-
(1-α)с αс αс
Для електроліту типу 1-1 константу рівноваги можна записати у вигляді рівняння:

Розв'язок цього квадратного рівняння дає значення ступеня дисоціації α=8.19·10-4. Концентрація іону водню дорівнює:
[H+]= αс = 8,19·10-4·1.5·10-4 = 1,23·10-7.
звідки: рН = - lg[Н+] = - lg1,23·10-7 = 6,91.
Приклад 2. Питома електропровідність розчину пропіонової кислоти С2Н5СООН концентрацією χ = 0.135 моль/л дорівнює 4.79·10-4 Ом-1·см-1. Розрахуйте еквівалентну електропровідність розчину, константу дисоціації кислоти і рН розчину, якщо рухливості Н+ і С2Н5СОО¯ за нескінченого розбавлення дорівнюють 349.8 Ом-1·см2 моль-1 і 37.2 Ом-1·см2 моль-1 відповідно.
Розв’язок. Еквівалентна електропровідність розчину кислоти дорівнює:
λ = χ·1000/С = 4.79·10-4·1000/0.135 = 3.55 Ом-1·см2 моль-1.
Пропіонова кислота відноситься до електролітів типу 1-1 і дисоціює за схемою: С2Н5СООН = С2Н5СОО¯ + Н+
Константа дисоціації кислоти має вигляд:
К
=

Ступінь дисоціації α можна розрахувати за відомими значеннями еквівалентних електропровідностей розчину електроліту даної концентрації і за нескінченного розбавлення:
α = λ/λ0
=
349.8
+ 37.2 = 387
α
= 3.55/387
=0.0092
К
=
=
=
1.15·10-5
моль/л
Концентрація іонів водню дорівнює:
[H+] =αc =1.24.10-3 моль/л.
pH = -lg[H+] = 2.91.
Приклад 3. За температури 250С рухливості катіону водню і аніону гідроксилу дорівнюють 3.4982·10-2 м2·ом-1·моль-1 і 1.98·10-2 м2·ом-1·моль-1 відповідно. Розрахуйте молярну електропровідність (λ) і іонний добуток води (Kw), якщо питома електропровідність води дорівнює χ = 5,7·10-6 Ом-1м-1.
Розв’язок. За законом Кольрауша еквівалентна електропровідність електроліту за нескінченного розбавлення дорівнює сумі рухливостей іонів:
=
3.4982·10-2
+ 1.98·10-2
= 5.4782·10-2
Ом-1
·м2·моль-1
Молярна концентрація води дорівнює (густина води ρ = 999.87 кг·м-3, молярна маса води М = 18·10-3кг·моль-1):
с=
=
55548 моль·м-3
Еквівалентна електропровідність води буде дорівнювати:
λ = χ/с = 5.7·10-6/55548 = 1.026·10-10 м2·ом-1·моль-1
Ступінь дисоціації води по відомих значеннях λ і λ0 дорівнює:
α= λ/ λ0 = 1.026·10-10/5.4782·10-2 = 1.8729·10-9
При дисоціації води утворюються іони Н+ і ОН- Концентрації яких:
[Н+]=[ОН-]= αс = 1.8729·10-9·55.548 = 1.04·10-7 моль/л
Іонний добуток води дорівнює добутку концентрацій іонів:
Kw = [Н+]·[ОН-]= (1.04·10-7)2 = 1.0816·10-14.
Приклад 4. Розрахуйте іонну силу розчину, який містить 0.0015 моль H2SO4 i 0.0025 моль Na2SO4 на 1000 г води.
Розв’язок.
Іонну силу розраховуємо за рівнянням
І
= 0.5
де mі – моляльність і-го іону, zі – заряд і-го іону. Приймаючи до уваги, що розчин містить 1000 г розчинника, число молів кожного компоненту дорівнює його моляльності в розчині. Тоді іонна сила розчину дорівнює:
І
= 0.5(
)
=
= 0.5 ( 2·0.0015·12 + 0.0015·22 + 2·0.0025·12 + 0.0025·22) = 0.012
Приклад 5. Для окисно-відновної реакції, що протікає в гальванічному елементі (Mn(OH)2(тв)+H2O2(рід)→MnO2(тв)+2H2O(рід)) зміна ізобарно-ізотермічного потенціалу становить ΔrG0=-190400 Дж. Чому дорівнює стандартна ЕРС елементу?
Розв’язок. ΔrG0 = - nFЕ0, де n – число електронів, що приймають участь в елементарному акті окисно-відновної реакції (n = 2); F – число Фарадея (F = 96480 Кл/моль).
Е0
=
0.987
В.
Приклад. 6 Складіть схему гальванічного елементу, в якому відбувається реакція Ag+ + Br¯ = AgBr. Розрахуйте стандартну ЕРС елементу за температури 250С, стандартну зміну енергії Гіббса ΔG0, константу рівноваги реакції і розчинність AgBr у воді.
Розв’язок. Схема елементу має вигляд:
Ag | AgBr | Br¯|| Ag+| Ag
На правому електроді відбувається реакція:
Ag+ + е = Ag. Е0пр. = 0.799 B;
На лівому електроді:
AgBr + e = Ag + Br¯ Е0лів. = 0.071B.
При роботі елементу реакція на правому електроді, що має більш позитивний потенціал, протікає у напрямку відновлення, а на лівому – відбувається процес окиснення. Тому загальна реакція, що відбувається у цьому гальванічному елементі, дорівнює алгебраїчній сумі елементарних реакцій на електродах і має вигляд:
Ag+ + Br¯ = AgBr
Стандартна електрорушійна сила елементу дорівнює різниці стандартних потенціалів електродів:
Е0 = Е0пр -Е0лів. = 0.799 – 0.071 = 0.728 В
ΔG0 = -nFE0 = - 1·96485·0.728 = - 70240 Дж/моль.
К
=
=
2.024·1012
Константа рівноваги реакції Ag+ + Br¯ = AgBr.:
К
=

AgBr – чиста конденсована (тверда) сполука, активність якої дорівнює одиниці. Тому:
=1/К
=

Розчинність
AgBr.
є
дуже малою і середньо-іонний коефіцієнт
(
)
можна прийняти рівним одиниці. Тоді
розчинністьAgBr
дорівнює:
=
7.029·10-7
моль/кг
Приклад 7. Температурна залежність стандартної електрорушійної сили свинцевого акумулятора має вигляд: Е0 = 2.1191 + 1.62·10-4 t+ 8.5·10-7 t2 . Розрахуйте ΔG0, ΔS0, ΔH0 i ΔCp за t=250С для реакції, що відбувається в акумуляторі у процесі його розрядки:
Pb(тв) + PbO2(тв) + 2H2SO4(рід) → 2PbSO4(тв) + 2H2O(рід) .
Розв’язок. ΔG0=-nFE0, де n – число електронів, що приймають участь в елементарному окисно-відновному акті (n=2), F = 96480 Кл/моль – число Фарадея, Е – стандартна електрорушійна сила.
ΔG0 = -2·96480·(2.1191 + 1.62·10-4 25+ 8.5·10-7 252) = - 409786 Дж
Зміна ентропії може бути визначена за рівнянням;

Значення теплового ефекту реакції можна розрахувати за рівнянням:

Дж/К
Приклад
8.
У нескінченно розбавленому розчині
еквівалентна рухливість катіону К+
становить
=
7.352·10-3
Ом-1·м2·моль-1.Чому
дорівнює швидкість руху К+
в електричному полі з градієнтом напруги
Н=152
В/м?
Розв’язок. Швидкість руху іону в електричному полі (V) можна визначити як добуток абсолютної рухливості (К+) і напруженості електричного поля (градієнта напруги) - Н Абсолютну рухливість іону розраховуємо за формулою:
К+
=
/F
де F = 96480 Кл/моль– число Фарадея.
К+ =7.352·10-3/96480 = 7.620·10-8 м2/(В с)
За відомим значенням абсолютної рухливості визначаємо швидкість руху іону в електричному полі:
V+ = K+·H = 7.620·10-8·152 = 1.16·10-5 м/с
Приклад 9. Розрахуйте теплоту дисоціації (ΔНдис) і загальну теплоту нейтралізації (ΔНнейтр) мурашиної кислоти за температури 298К у розбавленому водному розчині лугу, якщо температурна залежність константи дисоціації кислоти підпорядковується рівнянню:
.
Теплота нейтралізації кислоти дорівнює ΔНнейтр. = -55.94 кДж/моль.
Розв’язок. Теплоту дисоціації можна розрахувати, використовуючи рівняння ізобари:
,
звідки



Теплота дисоціації дорівнює:
ΔНдис = -0.035 RT2 + 3092.6R = -129.2 Дж/моль
Термохімічне рівняння нейтралізації мурашиної кислоти має вигляд:
НСООН + ОН- = НСОО- + Н2О + ΔН
Це рівняння можна розглядати як алгебраїчну суму рівнянь двох реакцій:
реакції дисоціації НСООН = НСОО- + Н+ + ΔНдис.
реакції нейтралізації Н+ + ОН- + Н2О + ΔНнейтр.
Звідки загально теплота нейтралізації мурашиної кислоти в розбавленому розчині буде дорівнювати:
ΔН = ΔНдис + ΔНнейтр. = -56069 Дж/моль
Приклад 10. За даними про стандартні електродні потенціали цезію і кадмію розрахуйте за температури 298 К ЕРС елементу, складеного з електродів:
Cs
| Cs+
(
=
0.03)i
Cd
| Cd2+
(
=
0.05).
Розв’язок. Розрахуємо ЕРС елементу як різницю потенціалів електродів. Значення стандартних електродних потенціалів знаходимо у довіднику:
=
-2.923 В;
= - 0.403 В. Потенціал кадмієвого електроду
більш позитивний, ніж цезієвий, тому
віднімаємо від значення електродного
потенціалу кадмієвого електроду значення
потенціалу цезієвого:
Е
=
-
=
-
+
Е
= (-0.403) – (-2.923) +
= 2.527 В.
Приклад 11. За значеннями стандартних електродних потенціалів для реакції
Zn + H2SO4(розч.) = ZnSO4(розч.) + Н2
вкажіть напрямок протікання реакції за стандартних умов і наведіть схему відповідного електрохімічного елементу.
Розв’язок. Загальна окисно-відновна реакція, яка протікає у гальванічному елементі, може бути представлена як дві елементарні окисно-відновні реакції, що відбуваються на електродах:
І) 2Н+ + 2е = Н2
ІІ) Zn2+ + 2e = Zn
Стандартні електродні потенціали, що відповідають наведеним електродним реакціям дорівнюють: ЕІ = 0, ЕІІ = -0763 В. ЕІ >ЕІІ, тому від рівняння (І) необхідно відняти рівняння (ІІ) (у цьому випадку ЕРС>0). Тоді загальна реакція, що буде відбуватися у цьому гальванічному елементі, може бути записана:
2Н+ + Zn = Н2 + Zn2+
Схему гальванічного елементу записуємо таким чином, щоби справа знаходився більш позитивний (водневий), а зліва – більш негативний (цинковий) електроди:
Zn | ZnSo4 || H2SO4 | H2 | Pt
Приклад 12. Розрахуйте потенціал хлорного електроду і ЕРС газового елементу
Pt | H2 | HCl | Cl2 | Pt
за
температури 298К
, якщо тиск водню у водневому електроді
дорівнює 1 атм, а хлору у хлорному
електроді – 2 атм. Моляльність НСІ
дорівнює 0.2, а середньо-іонний коефіцієнт
активності
=0.796.
Стандартні електродні потенціали
електродів дорівнюють:
=
1.360 В;
=
0 В.
Розв’язок. Потенціал хлорного електроду, на якому відбувається окисно-відновна реакція 0.5Cl2 + е = Cl,- розраховуємо за рівнянням Нернста-Тюріна:
=
1.434
В.
На водневому електроді відбувається реакція (процес відновлення):
Н+ + е = 0.5Н2
Потенціал водневого електроду може бути розрахований за рівнянням:
=
- 0.047 В.
Електрорушійна сила елементу дорівнює різниці потенціалів правого і лівого електродів:
=
1.434 – (-0.047) = 1.481 В.
Приклад 13. Розрахуйте ступінь дисоціації води за температури 298К, якщо її питома електропровідність становить χ = 6.33·10-8 Ом-1·см-1. Рухливості іонів Н+ і ОН- за нескінченого розбавлення становлять λ+ =349.8 Ом-1·моль-1·см2, λ-=198.3 Ом-1·моль-1·см2.Густину води прийняти рівною ρ = 1 г/см3.
Розв’язок. Ступінь дисоціації можна визначити, скориставшись рівнянням:
α =λ/λ0
де λ – еквівалентна електропровідність розчину електроліту концентрації "с", а λ0 – його еквівалентна електропровідність у нескінченно розбавленому розчині.
λ = χ/с.
Кількість молів води в 1 літрі (концентрація) становить:
с=
= 55.56 моль/л = 55.56·10-3
моль/см3.
Тоді еквівалентна електропровідність буде дорівнювати:
λ = χ/с = 6.33·10-8/ 55.56·10-3 = 1.139·10-6 Ом-1·моль-1·см2.
Еквівалентна електропровідність за нескінченного розбавлення за законом Кольрауша дорівнює сумі рухливостей іонів за нескінченного розбавлення:
λ0 = λ+ + λ- = 349.8 + 198.3 = 548.1 Ом-1·моль-1·см2.
Ступінь дисоціації дорівнює:
α =λ/λ0 = 1.139·10-6/548.1 = 2.08·10-9.
Приклад
14. Розрахуйте
константу рівноваги реакції Zn+Cd2+=Zn2++Cd
двома способами: а) з використанням
термодинамічних даних про реагенти
(
);
б) за відомими значеннями електродних
потенціалів:
.
Реакція відбувається за температури
298К.
Розв’язок.
а)
Константа рівноваги реакції може бути
розрахована за рівнянням
.
Зміну енергії Гіббса реакції можна
визначити як різницю відповідних
кінцевих і вихідних значень енергій
Гіббса реагентів.
Враховуючи,
що стандартні зміни енергії Гіббса
чистих конденсованих речовин дорівнюють
нулеві (
0),
то
=
-
= -147.30 – (-77.794) =-69.506 кДж/моль = -69560 Дж/моль.
Константа рівноваги дорівнює:
К
= ехр
=
1.527·1012
.
б) За відомими значеннями стандартних потенціалів електродів гальванічного елементу, в якому відбувається дана окисно-відновна реакція,
Zn | Zn2+ ||Cd2+ | Cd
константа рівноваги може бути визначена за формулою:
К
=
ехр

Стандартну електрорушійну силу можна визначити як різницю стандартних потенціалів правого і лівого електродів:
Е0 = - 0.403 – (- 0.763) = 0.360 В.
Число електронів, що приймають участь в елементарній окисно-відновній реакції n = 2. Тоді константа дорівнює:
К
=ехр
= 1.522·1012
Розбіжність двох методів визначення константи рівноваги реакції не перевищує 0.25%.
Приклад 15. Розрахуйте корисну роботу окисно-відновної реакції за температури 298К, що відбувається в гальванічному елементі
Ag | AgCl | Cl- | Cl2, Pt,
якщо
тиск хлору у хлорному електроді дорівнює
1 атм, а активність іону хлору дорівнює
=
1.
Розв’язок.
Корисна робота за сталих значень тиску і температури дорівнює від'ємному значенню зміни енергії Гіббса: W = - ΔG. Зміна енергії Гіббса за стандартних умов (тиск газу і активність іону дорівнюють одиниці) може бути визначена за формулою:
ΔG0 = - nFE0
У довіднику фізико-хімічних величин знаходимо значення стандартних електродних потенціалів даного гальванічного елементу:

Стандартна електрорушійна сила елементу дорівнює різниці стандартних електродних потенціалів:
Е0
=
-
= 1.360 – 0.222 = 1.138 В.
Корисна робота, що виконується у даному елементі, дорівнює (n = 1):
W = - ΔG0 = nFE0 = 1·96480·1.138 = 109784 Дж/моль = 109.78 кДж/моль.
Приклад 16. ΔН реакції Pb + Hg2СІ2 = PbСІ2 + 2Hg, що відбувається у гальванічному елементі, дорівнює -94.2 кДж/моль за температури 298 К. При підвищенні температури на 1 К ЕРС цього елементу зростає на 1.45·10-4 В. Розрахуйте величину ЕРС цього елементу і ΔS за температури 298 К.
Розв’язок.
Зміна
ЕРС елементу при нагріванні системи на
1 градус являє собою температурний
коефіцієнт ЕРС -
.
Тому зміна ентропії дорівнює:
ΔS
= n·F
=
2
96480·1.45·10-4
= 28.0 Дж/(моль·К)
ΔG = ΔН - Т·ΔS= - nFE
Звідки
Е
=
=
0.5314 В.
Приклад 17. У гальванічному елементі відбувається окисно-відновна реакція
Pb + Hg2SO4 = PbSO4 + 2Hg.
Користуючись
даними таблиць стандартних термодинамічних
величин для реагентів, наведіть схему
цього гальванічного елементу, розрахуйте
його ЕРС за температури 298 К
і визначить температурний коефіцієнт
ЕРС
.
Розв’язок. На електродах цього гальванічного елементу відбуваються наступні окисно-відновні реакції:
Pb2+ + 2e = Pb E0 = - 0.126 B
Hg2SO4 + 2e = 2Hg + SO42- E0 = +0.615 B.
Ртутний електрод є більш електропозитивний і тому цей електрод записуємо в схемі елементу праворуч:
Pb | PbSO4(тв) | Na2SO4 | Hg2SO4(тв) | Hg
Для
визначення
скористаємось рівнянням звязку між
зміною ентропії реакції і температурним
коефіцієнтом ЕРС:
ΔS
= n·F
.
Електрорушійну силу елементу розраховуємо з рівняння:
ΔG
= - nFE
= ΔН
- Т·ΔS
= ΔН
- Т n·F
.
Звідки:
Е
=
Для визначення змін ентропії і ентальпії в ході реакції скористаємось довідниковими даними термодинамічних величин:
|
Сполука |
Pb |
PbSO4(тв |
Hg2SO4(тв) |
Hg |
|
S0, Дж/(моль·К) |
64,81 |
148,67 |
200,71 |
75,90 |
|
ΔfН0298 кДж/(моль) |
0 |
-920,48 |
-744,65 |
0 |
ΔS0=2
S0Hg+
-
-
=2·75.9+148.67–64.81–200.71=34.95
Дж/К
Звідки:
=ΔS
/ (n·F)=
34.95/ (2·96480)
= 1.81·10-4
В/К
ΔН0
=
= -920.48 – (-744.65) = -175.11 Кдж = 175110 Дж.
ЕРС даного гальванічного елементу дорівнює:
Е
=
=
= 0.961 В.
