Теми рефератів:

1. Культура східнослов’янських племен напередодні утворення Київської держави.

2. Язичництво в культурі Давньої Русі.

3. Входження Русі в християнський культурний світ.

4. Оригінальна та неоригінальна література Київської Русі.

5.Правова і політична культура Київської Русі.

6. Візантійські впливи в давньоукраїнській культурі.

7. Книжкова мініатюра як витвір давньоруського мистецтва.

8. Монументальний живопис Київської Русі.

9. Культурна самобутність Галицько–Волинського князівства.

10. Давньоукраїнський іконопис.

11. Декоративно–ужиткове мистецтво Київської Русі.

12. Культурне життя стародавнього Києва.

13. Давньоруська сакральна архітектура.

14. Військові, дипломатичні та культурні Киїськї Русі та Візантії.

15. Реформи Володимира Великого.

16. Становище жінки у Київській Русі.

17. Святослав – видатний полководець, що «мечем перекроїв карту світу».

18. Реформи Ольги.

Методичні поради для самостійної роботи:

Висвітлюючи перше питання, з’ясовуємо такі проблеми:

- концепції походження Давньоруської держави: норманська та автохтонна

- перші слов’янські протодержавні утворення;

- період завоювання нових територій (правління Олега, Ігоря та Святослава);

- дипломатичні, військові та культурні стосунки Русі з Візантією;

- реформи Ольги, спроба християнізації Русі

- військові походи Святослава та їх наслідки;

- вихід Давньоруської держави на міжнародну арену і перші спроби вписатися б геополітичний простір;

- зосередження уваги та сил держави не на внутрішній, а на зовнішній політиці;

- формування системи васально-ієрархічних відносин.

- укріплення кордонів та розвіт Русі (правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого);

- суть адміністративної, військової та фінансової реформ Володимира Великого;

- боротьба з кочівниками;

- завершення формування території держави,

- посилення централізованої влади;

- шлюбна політика Ярослава Мудрого;

- встановлення нової системи престолонаслідування Ярославом Мудрим: причини та наслідки цього рішення для держави;

У другому питанні необхідно розкрити:

- причини проведення релігійної реформи Володимиром Великим

- посилення культурних зв’язків з Візантією

- сакральна архітектура (поняття «базиліка», «неф», апсида, «паруса»): візантійський та місцевий впливи;

- риси іконопису (візантійські впливи та національні особливості);

- запровадження нового зведення законів усного звичаєвого права, названого літописцем „Уставом земленим", який надалі ліг в основу першого на Русі писаного зібрання юридичних норм – „Правди Ярослава" (1016);

створення першого писаного зведення законів Київської Русі – „Руської

правди", що регламентувала внутрідержавні феодальні відносини.

- кирилиця та глаголиця;

- перші скрипторії;

- агіографи, патерики, літописи;

- розвиток освіти Ярославом Мудрим

Під час розгляду третього питання необхідно з’ясувати наступне:

- етнічна неоднорідність Київської Русі, велика територія як одна з причин розпаду;

- реформа престолонаслідування призвела до міжусобиць

- відцентрові тенденції через зміцнення феодальної еліти

- напади кочівників

- зміна торгівельної кон’юнктури

- багатство історичної і культурної спадщини давньоруської держави.

При висвітленні четвертого питання розкриваємо таке:

- міф про колиску трьох братніх народів

- дослідження Опанаса Шафонського, Миколи Маркевича, Миколи Костомарова

- М. Грушевський про походження назв «Русь» та «Україна»

- Групування князівств-племен за етногенетичною, етнокультурною ознакою

- спроба перейменування «України» на «окраїну».

- етнонім «руський», «русич», «русин» залишався за українським народом аж до XIX — початку XX ст., хоч паралельно, починаючи з XII ст., побутував інший етнонім — «українець». Особливо живучим був етнонім «русин» у Галичині, на Закарпатті, Північній Буковині, що зумовлено певними політичними обставинами.