Теми рефератів:

1. Вирішення аграрного питання в Україні у політиці більшовиків впродовж 1919 – 1928 років.

2. Голодомор-геноцид 1932 – 1933 років в Україні – найбільший злочин сталінського режиму.

3. Командно-адміністративна економіка в СРСР: етапи створення та особливості функціонування

4. Карпатська Русь та особливості національної політики Чехословаччини.

5. Діяльність ОУН та С. Бандери у міжвоєнній Польщі в 1930-х роках.

6. Кооперативний рух в Галичині у міжвоєнний період 1920 – 1930-ті роки.

7.Театр «Березіль» і його експериментальна драматургія.

8. Олександр Довженко та становлення українського кіно. Його місце та роль у світовому мистецтві.

9. Згортання українізації та методи його здійснення.

10. Національно-культурні процеси на західноукраїнських землях у 1920 – 1930-х роках.

11. Розвиток української науки у 1920 – 1930-ті роки. Заснування та діяльність ВУАН.

12. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) та його діяльність у межах політико-правової системи міжвоєнної Польщі.

13. Соціалістичний реалізм та його негативні наслідки для національної культури.

14. Заснування та діяльність таємного університету у Львові

Методичні поради для самостійної роботи:

Відповідь на перше питання висвітлюємо згідно з такої схеми:

• досвід правового та міждержавного співробітництва радянської України із більшовицькою Росією впродовж 1919 – 1922 років;

• суть так званого сталінського та ленінського плану утворення СРСР;

• конституцію СРСР 1924 року, яка закріпила право кожної союзної республіки на вільних вихід із Союзу;

• радянська державність УСРР носила декларативний характер і реальні важелі влади перебували в Москві;

• формальне право на вихід із складу СРСР, чітко визначені адміністративні кордони дозволили конституюватися в 1991 році після розпаду СРСР незалежній Україні.

При підготовці другого питання треба зосередити увагу на таких аспектах:

• особливості більшовицького режиму в Україні у 1919 – 1920 роках та його економічної складової відомої як політика «воєнного комунізму»;

• антибільшовицькі повстання загалом, та в Україні зокрема;

• причини запровадження Нової економічної політики (НЕПу);

• впровадження товарно-грошових і ринкових відносин у сільському господарстві та промисловості;

• встановлення одноосібної диктатури Й. Сталіна. Повернення до політики «воєнного комунізму»;

• витоки та характерні ознаки командно-адміністративної економічної моделі СРСР;

• наслідки сталінської індустріалізації для УСРР.

Відповідь на третє питання висвітлюємо згідно з такою схемою:

• колоніальний характер соціально-економічного становища західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини;

• українські землі як сировинний придаток національних економік Польщі, Румунії та Чехословаччини;

• економічна модель Польщі А та Польщі Б у міжвоєнній Польщі;

• національна економічна кооперація в Західній Україні.

У четвертому питання розглядаємо:

• причини запровадження більшовиками політики «коренізації», яка в Радянській Україні отримала назву «українізації»;

• ставлення більшовицького уряду до культури як до інструменту ідеологічного перевиховання мас;

• головні здобутки політики «українізації» у різних галузях культури;

• причини згортання більшовиками політики «українізації»;

• сталінська колективізація та політика «розкуркулення» як боротьба із українськими національними проявами;

• голодомор-геноцид 1932 – 33 років. Його причини та наслідки для України;

• знищення тоталітарним сталінським режимом літературно-мистецького покоління 20-х – початку 30-х рр. в Україні.

П’яте питання розглядаємо за такою схемою:

• Версальсько-Вашингтонська система міжнародних повоєнних договорів та її суперечливий характер;

• соціально-економічна та національна асиміляторська політика відновленої Польщі та Румунії стосовно Східної Галичини та Буковини;

• спротив українського суспільства – легальний (УНДО) та нелегальний (КПЗУ, ОУН, С. Бандера);

• особливе становище українців Закарпаття в Чехословаччині. Від автономії Закарпатської Русі до незалежності Карпатської України.