Методичні поради для самостійної роботи:

Відповідь на перше питання висвітлюємо згідно з такої схеми:

• стан та адміністративно-територіальний поділ українських земель кінці XVII –XVIII ст.;

• наступ російського царизму на автономні права Гетьманщини та Слобожанщини;

• скасування козацького ладу на Гетьманщині;

• ліквідація автономії Гетьманщини та Слобожанщини;

• правові взаємовідносини між Запоріжжям та Російським урядом в умовах Лубнівського договору 1734 року;

• знищення Запорізької Січі;

• гайдамацькі рухи на Правобережній Україні, Коліївщина;

• стан українських земель в результаті трьох поділів Польщі.

При підготовці другого питання треба зосередити увагу на таких аспектах:

• стан освіти та науки у Гетьманщині;

• значення Києво-Могилянської колегії в розвитку науки та освіти України;

• перетворення колегії в академію;

• Києво-Могилянська академія – центр освіти центральної Європи;

• видатні діячі Києво-Могилянської академії у XVII – п.пол. XVIII ст..;ї

• Києво-Могилянська академія – центр філософської та історичної думки;

• вклад викладачів та випускників Києво-Могилянської академії у розвиток української літератури, музики та театру;

• видавнича діяльність академії;

• робота Києво-Могилянської академії по зміцненню великоросійської наукового потенціалу.

Відповідь на третє питання висвітлюємо згідно з такою схемою:

• загальна характеристика культури бароко;

• особливості формування українського бароко;

• національні відмінності українського архітектурного бароко;

• вплив стильових характеристик бароко на забудову українських міст;

• провідні школи бароко архітектури в Україні;

• особливості „мазепинського” бароко;

• вплив інтенсивного розвитку архітектури XVII – XVIII ст. на піднесення монументально-декоративного мистецтва;

• досягнення лаврської школи іконопису;

• лубенська школа іконопису;

• портретний живопис доби бароко;

• оригінальний жанр у станковому живописі;

• скульптурна творчість Лівобережної України та негативне ставлення до неї російської церкви;

• поширення декоративного ліплення як прикраси фронтонів і порталів будівель;

• художні досягнення Івана Равича та Сисоя Шалматова;

• розвиток графіки та декоративного ужиткового мистецтва України доби бароко.

У четвертому питання розглядаємо:

• стильові особливості бароко в культурі західноукраїнських земель та Правобережжя;

• роль Львівського університету в розвитку освіти на західноукраїнських землях;

• досягнення західноукраїнських барокових архітекторів Б.Меретина, К.Фесінгера, А.Морщинського, М.Урбаника, П.Гижицького, Г.Гофмана та інших;

• національне дерев’яне зодчество епохи бароко;

• скульптурні барокові школи І. Пінзеля, С.Фесінгера, А.Шлютера, Й.Лебхана, та Ю.Шимоновича;

• особливості барокового живопису Західної України та Лівобережжя;

• Львівська школа ілюзіоністичного живопису;

• Жовківська школа іконопису (досягнення І.Рудковитча, Й. Конзилевича та В.Петрахновича).

Питання для самоконтролю:

1. Що Вам відомо про політику централізації та русифікації як засіб знищення Козаччини за часів Катерини ІІ?

2. Як відбувалася ліквідація Гетьманщини?

3. Що Ви знаєте про знищення Запорізької Січі?

4. Як мінявся адміністративно-територіальний устрій українських земель в ході трьох поділів Польщі?

5. Коли і як відбулося запровадження кріпосного права в Україні?

6. Яку роль у розвитку українського суспільства відіграла Києво-Могилянська академія?

7. Що Ви знаєте про стильові особливості бароко?

8. Чим відрізняється українське бароко від європейського?

9. Що Ви знаєте про український театр доби бароко?

10. В чому полягають відмінності розвитку барокової культури у Гетьманщині та західноукраїнських землях та Правобережжі?