Методичні поради для самостійної роботи:

Розглядаючи перше питання, характеризуємо:

- причини й прояви системної кризи, яка загострилася в СРСР у першій половині 80-х років ХХ ст.;

- сутність, напрямки та головні етапи горбачовської перебудови;

- зміни в організації державної влади, суспільно-політичному житті та в економіці України, у свідомості українців, які відбулися внаслідок перебудови;

- основні положення Декларації про державний суверенітет України;

- причини колапсу СРСР та процес здобуття Україною незалежності в серпні-грудні 1991 року;

- історичне значення горбачовської перебудови для України;

Аналізуючи друге питання, висвітлюємо такі моменти:

• становлення атрибутики незалежної української держави: (кордони, громадянство, символіка, власна грошова одиниця, Збройні сили, Конституція).

• процеси формування органів влади – законодавчої, виконавчої та судової;

• процеси трансформації в українських умовах соціалістичної планової економіки в капіталістичну ринкову («номенклатурний капіталізм», кланово-олігархічна система);

• здобутки й прорахунки Президента Л.Кравчука;

• наслідки економічних реформ Президента Л.Кучми;

• посилення авторитарних тенденцій Л.Кучми в управлінні державою, загострення парламентської боротьби й протистояння в суспільстві (убивство Г.Ґонґадзе, касетний скандал, акція «Україна без Кучми!»)

• формування об’єднань опозиційних партій в парламенті «Наша Україна», «Сила народу» під проводом В.Ющенка.

Висвітлюючи третє питання, відзначимо:

• головні тенденції культурно-духовного життя, що відбуваються в Україні в посттоталітарний період (критична переоцінка цінностей та ідеалів радянської людини; засвоєння заборонених у минулому національних культурних і духовних скарбів, адаптація на національному ґрунті здобутків світової культури);

• створення нової законодавчої бази розвитку культури та її окремих галузей;

• деідеологізація і дедогматизація діяльності в галузі культури;

• поглиблене вивчення й творче засвоєння традиційної української художньої й побутової культури;

• повернення в культурний обіг заборонених імен і творів;

• обмеження ролі держави в культурному процесі, зменшення фінансування із одночасним розвитком комерціалізації;

• відродження та створення громадських організацій, що опікуються розвитком культури;

• залучення культурних здобутків української діаспори до загальнонаціональної скарбниці;

• піднесення ролі української мови в усіх сферах суспільного життя, особливо в освітісприяння вільному розвиткові мов і культур усіх народів України;

• зростання ролі церкви, релігійного виховання в процесах духовного розвитку громадян України;

• існування й певних деструктивних тенденцій в сучасному соціокультурному просторі – таких, як маргіналізація культури й культурна деградація населення; комерціалізація культури, недостатнє фінансування й скорочення мережі установ культури; повільне формування правової бази, в т. ч. й для розвитку меценатства, що є двигуном культурного процесу в розвинених країнах;

У четвертому питанні характеризуємо:

• передумови та безпосередні причини, за яких стала можливою поява стихійних революційних протестів;

• перебіг президентської виборчої кампанії 2004 р., види і масовість порушень під час її проведення;

• програми претендентів, особисті якості й долі лідерів опозиції;

• сподівання й особливості поведінки електорату обох таборів;

• перебіг революційних подій у період 21 листопада- 26 грудня 2004 р.;

• значення Помаранчевої революції;

• причини неповної реалізації можливостей революції.

Аналізуючи п’яте питання, відзначаємо:

- стабільність внутрішньої економічної ситуації за президентства В.Ющенка, успіхи в зовнішньоекономічній сфері, визнання України країною з ринковою економікою, її вступ до СОТ;

- особливості подолання Україною наслідків світової фінансової кризи 2008 р.; - гостроту політичної боротьби в парламенті, протиборство між гілками влади та їхніми лідерами;

- важливі гуманітарні ініціативи команди В.Ющенка, спрямовані на піднесення ролі української мови, культури, історії у національно-патріотичному вихованні українського народу, визнання геноцидом Голодомору 1932-1933 рр. 23-ма державами світу;

- причини поразки «помаранчевих» на президентських виборах 2010 р;

- згубність внутрішньої та зовнішньої політики команди В.Януковича, для України, що призвела до масових протестів і Революції Гідності.

У шостому питанні розкриваємо:

• причини російської збройної агресії проти України;

• хроніку подій у лютому-березні 2014 р. : захоплення адмінбудівель, блокування українських збройних сил, проведення референдуму 16 березня 2014 р., анексію півострова Росією;

• особливості т.зв. «гібридної війни», застосованої Росією проти України;

• дії українського керівництва у відповідь на російську агресію;

• реакцію міжнародного товариства на події в Криму;

• перебіг агресії проти України в південно-східних регіонах;

• процеси формування добровольчих загонів і волонтерських мереж.

- розгортання повномасштабних бойових дій, участь російської регулярної армії і найманців, обставини, за яких стали можливими Іловайський і Дебальцевський котли.

- сутність Мінських угод, їхні головні положення і наслідки.

- проблеми озброєння й підготовки особового складу українського війська.

- становище населення в зоні бойових дій та на окупованій території;

- проблему переселенців;

- плани та дії західних союзників України (США, ЄС).

- ситуацію в поточний момент.

Висвітлюючи сьоме питання, визначаємо:

• місце й значення України в сучасній геополітиці, в світовому розподілі праці й ресурсів, її внесок у розвиток світової цивілізації та перспективи її поступу в майбутньому.

• характер чотирьох хвиль еміграції українців до Західного світу й на територію колишньої Російської імперії;

• досягнення українців у країнах Заходу і Сходу, передусім у найбільших центрах – США, Канаді, Бразилії, Австралії, а також на етнічних землях у сусідніх державах;

• роль української діаспори у здобутті Україною незалежності та в розбудові нашої Вітчизни, а також у війні з московськими окупантами;

• співпрацю діаспорян із співвітчизниками на історичній Батьківщині.

Розглядаючи восьме питання, аналізуємо:

• законодавчу базу діяльності України на міжнародній арені;

• місце України в міжнародній спільноті;

• становище України в трикутнику: ЄС-США-Україна;

• особливості політики «багатовекторності», її обумовленість геополітичною ситуацією та географічним положенням України;

• курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію України В.Ющенка та його головні здобутки;

• згубність для України політики підлягання впливові Росії, застосованої В.Януковичем, що призвела до тяжких наслідків;

• повернення до європейського та євроатлантичного вектора Президента Петра Порошенка, виникнення анти путінського угрупування Західних держав, що надає допомогу Україні в протистоянні путінській агресії.

• історію взаємовідносин Україна – ЄС, Україна – НАТО.

• політику України в регіональному співробітництві (ГУАМ) та країн Причорномор’я;

• взаємини України з найближчими сусідами (Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина, Молдова, Білорусь, Туреччина, Грузія).