- •1. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •2. Методологія політологічних досліджень
- •3. Елементи інституційної підсистеми політичної системи суспільства
- •4.Функції політичної системи
- •5. Нормативно правова підсистема політичної системи суспільства
- •9. Взаємодія політичної системи з середовищем на прикладі моделі істона Теоретичні моделі політичних систем
- •Структура політичної системи
- •Функції політичної системи
- •Типологія політичних систем
- •10. Демократичний політичний режим
- •11. Авторитарний політичний режим
- •12. Тоталітарний політичний режим
- •14. Держава як базовий елемент політичної системи
- •15.Партійні типи політичних систем
- •16. Виборчі типи політичних систем
- •17. Роль засобів масової інформації в політичній системі суспільства
- •18. Цивілізаційні типології політичних систем
- •8. Інтеграційні (цивілізаційні) політичні системи
- •21.Політична система Німеччини
- •[Ред.] Засади державного ладу
- •[Ред.] Парламентська демократія
- •[Ред.] Федералізм
- •[Ред.] Демократія, яка готова захистити себе
- •[Ред.] Система державних органів федерації [ред.] Основний Закон – конституція федерації
- •[Ред.] Глава держави: федеральний президент
- •[Ред.] Законодавча влада федерації
- •[Ред.] Бундестаґ
- •[Ред.] Бундесрат
- •[Ред.] Закондавчий процес [ред.] Виконавча влада федерації
- •[Ред.] Федеральний канцлер
- •[Ред.] Федеральні міністерства
- •22. Роль глави держави у політичній системі Росії
- •23. Політична система рф
- •25. Політична система польщі
- •1. Поняття політичної системи, її елементи
- •2. Сучасна політична система Польщі
- •3. Партійна система Польщі
- •26. Президентські вибори 2010 в польщі Президентські вибори у Польщі виграв Коморовський
- •31. Політична систама Британії
- •33. Трансформація політичної системи Чехословаччини
- •1.2 Площа території, протяжність кордонів, сусіди
- •1.3 Кількісний, етнонаціональний і релігійний склад
- •1.4 Державна мова, грошова одиниця, валютні запаси
- •1.5 Конституційні основи державного ладу
- •1.6 Політичні партії, громадські організації і рухи
- •1.7 Зовнішні атрибути держави (прапор, герб, гімн, національні свята)
- •1.8 Коротка характеристика історичного розвитку
- •1.9 Загальна характеристика природно-ресурсного потенціалу
- •1.10 Внутрішня політика та екологія
- •1.11 Наука і культура
- •1.12 Зовнішня політика та зовнішньоекономічні зв'язки
- •II. Трансформація політичної системи Чехословаччини в 1989 - 1992 рр.
- •34. Політична система Словаччини
- •1.1 Загальні відомості про Словаччину
- •2. Конституційні засади й особливості державного устрою та політичної системи Словаччини
- •37. Політична система швейцарії
- •Кандидати, яким відмовили у реєстрації
- •Результати другого туру
- •Рішення цвк
[Ред.] Законодавча влада федерації
Органи законодавчої влади федерації беруть участь в ухваленні федеральних законів та здійсненні контролю за виконанням федерального бюджету. До органів законодавчої влади федерації відносяться БундестаґтаБундесрат. Проте, на зважаючи на два органи, що беруть участь в законодавчому процесі,ФРНне слід сприймати, як це часто помилково робиться, як країну з типовою двопалатною систему якСШАчиВелику Британію. Власне парламентом є тількиБундестаґ, що обирається на загальнонімецьких виборах , його депутати володіютьвільним представницьким мандатомвід німецького народу. ДепутатиБундесратумають тзв.імперативний мандатвід урядівфедеральних земель, тобто вони зобов”язанні виконувати вказівки земельних урядів, інтереси яких вони представляють на федеральному рівні. Окрім того,БундесратіБундестаґмають різні повноваження і роль в законодавчому процесі, томуБундесратне можна розглядати як повноцінну другу палату парламенту.
[Ред.] Бундестаґ
Головна стаття: Бундестаґ
Бундестаґсхвалює федеральні закони, обираєфедерального канцлера, а також, як частинаФедеральних Зборів,федерального президента, здійснює контроль за виконанням федерального бюджету, контролює діяльністьфедерального уряду, приймає рішення про використання збройних формуваньБундесверу, утворює комітети для підготовки законопроектів, здійснює контроль за діяльністю німецьких спецслужб.
Німецька конституція визначає, що депутат Бундестаґуне пов”язаний при голосуванні чи інших діях ні до вказівок своєї партії, ні до якоїсь іншої групи впливу, однак в парламентській практиці спостерігається сильний вплив фракційної дсиципліни. Депутати однієй партії, як правило, погоджують перед голосуванням по кожному законопроекту свою поведінку при голосуванні. Відхилення від домовленої поведінки при голосуванні можуть мати внутрішньопартійні наслідки для окремого депутата, оскільки повторне проходження в парламент його кандидатури в великій мірі залежить від підтримки його партії. Підтримання фракційної дисципліни є основним завданням голови фракції партії в Бундестазі.
[Ред.] Бундесрат
Головна стаття: Бундесрат
Депутати Бундесратуна відміну від депутатівБундестаґупризначаються урядамифедеральних земель, а не обираються німецьким народом на загальних виборах. ТомуБундесратє постійно діючим органом в той час, як повноваженняБундестаґуобмежені чотирьохрічноюкаденцією. Розподіл голосів вБундесратізмінюється тільки в зв”язку зі зміною складівземельних парламентіві створених в них урядових коаліцій, оскільки вибори в окремих землях не збігаються у часі ні між собою, ні з виборами доБундестаґу. Тому вБундестазітаБундесратіне виключеною є можливість створення протилежних більшостей.
Бундесратне є типовим органом законодавчої влади, його було створено для забезпечення участіфедеральних земельв законодавчому процесі в тих частинах, які стосуються їх компетецій.Бундесратбере участь в підготовці всіх законів, але його вето може бути подоланеБундестаґом, якщо відповідний закон не визначений конституцією як такий, що потребує обов”язкового підтвердженняБундесратом.
Кожна земляотримує вБундесратів залежності від числа її жителів від 3 до 6 голосів, депутати однієї землі вБундесратіможуть голосувати тільки одинаково. Якщо партії, які входять вземельний уряд, не можуть погодитися на спільне голосування з якогось законопректу вБундесраті, то представники землі, як правило, утримуються від голосування по цьому законопроекту. Де факто таке утримання прирівнюється до голосування через „ні”. При виникненні конфлікту міжБундесратоміБундестаґомвключається спільнийПогоджувальний комітет.
Засідання Бундесратуведепрезидент Бундесрату. В визначеному конституцією порядку заступництваглави держави-федерального президента-президент Бундесратустоїть на другому місці, тобто у випадку дострокового припинення повноваженьфедерального президентафункціїглави державитимчасово виконуєперзидент Бундесрату. Президентство вБундесратіпереходить щопівроку у встановленому порядку від однієї землі до іншої.