[Ред.] Система державних органів федерації [ред.] Основний Закон – конституція федерації

Конституція ФРН прийнята 23 травня1949р. і носить дослівну назву „Основний Закон для Федеративної Республіки Німеччини”. Назва Основний Закон (Grundgesetz) пояснюється тим, що з самого початку документ задумувався як тимчасова конституція, за якою житимуть об”єднанні вФРНзахідні землі Німеччини до повного відновлення єдиної німецької держави. Конституційний процес розпочався1 липня1948р. передачею верховним командуванням західних окупаційних зон тзв. „франкфуртських документів”міністрам-президентамстворених на території їхніх зон німецьких земель. В цих документах містилися вимоги створити демократичну, федералістичну систему правління, яка б ґарантувала дотримання особистих прав і свобод. Саму розробку проекту майбутньої конституції здійснювалаПарламентська рада. Найбільші дискусії викликала при цьому концепція федеративного устроюФРН. СхваленаПарламентською радоюконституція вступила в дію23 травня1949р. на території тодішньоїФРН. Згідно з тодішніми планами ця конституція мала діяти до повного відновлення німецької державності, але беручи до уваги 40 років її бездоганного функціонування, вона була збережена майже без змін і після вступу колишньоїНімецької Демократичної Республікидо складуФедеративної Республіки Німеччина.

Конституція ФРН свідомо розпочинається переліком основних прав і свобод людини та громадянина. Їм посвячені перші 19 статей. В наступних статтях конституція описує основи побудови політичної системи і визначає статус і компетенції органів федерації та суть відносин між ними. Стаття 79 частина 3 захищає недоторканість людської гідності – основи конституційних прав людини - , федеральний устрій та визначені статтею 20 структурні принципи державного ладу ФРН.

Конституція може бути змінена тільки двома третинами голосів депутатів БундестаґутаБундесрату. Контроль над дотриманням конституції здійснюєФедеральний Конституційний Суд.

[Ред.] Глава держави: федеральний президент

Головна стаття: Федеральний президент

Главою держави в ФРНєфедеральний президент(Bundespräsident). Батьки німецької конституції свідомо відвелифедеральному президентувідносно слабку роль в політичній системі Німеччини, щоб відмежувати його пост від подібного постурейхспрезидента(Reichspräsident) вВеймарській республіці, і наділили його переважно репрезентативними та формальними повноваженнями. Його політчна роль обмеженна функцією надпартійного, націленого на політичнийкомпромісарбітра. Але навіть ця функція значно послабленпа на практиці, прикладом тут є дострокове притпинення повноваженьБундестаґув1982р., колифедеральний президентвиконав тільки побажання задіяних політиків, які були справжніми ініціаторами припинення повноважень парламенту. Найефективнішим засобом, якимфедеральний президентможе досягти деякого політичного ефекту, є його звернення і промови, через які він втручається в політичні дискусії або навіть ініціює в політикумі дискусії з певних тем.

Федеральний президентобираєтьсяФедеральними Зборамина п”ять років і може бути один раз переобраним на наступний термін.