1.7 Зовнішні атрибути держави (прапор, герб, гімн, національні свята)

Прапор - зліва рівносторонній трикутник з стороною, рівною ширині голубого кольору, дальше дві одинакові за шириною смуги: верхня - біла, нижня - червона. Національні свята: 8 травня - День звільнення від фашизму, 5 липня - День слов'янських проповідників Кирила і Мефодія, 6 липня - Спалення Яна Гуса (1415 р.), 28 жовтня - День утворення Чехословаччини (1918 р.).

1.8 Коротка характеристика історичного розвитку

400 р. до н.е. - на території країни жили племена кельтів.

5 ст. - переселення сюди слов'янських племен.

6 ст. - у складі слов'янської держави Само.

9 ст. - чехи прийняли християнство і близько 900 року заснували королівство Богемія.

10 ст. - утворилась Великоморавська держава.

Празьке князівство, що утворилося, стало ядром ранньофеодальної чеської держави; з другої половини 12 ст. - королівство у складі Священної Римської імперії.

1085 р. - чеський князь прийняв королівську корону

1241 р. - у Моравії розбиті татаро-монголи, що вторглися в країну (битва під Оломоуцом).

1310 р. - королями Чехії стала династія німецьких Люксембургів.

1419-1434 рр. - гуситський рух проти католицької церкви і німецького засилля, зазнав поразки.

1526 р. - розгром турками чесько-угорського війська. Обрання на чеський престол австрійського ерцгерцога.

1620 р. - після поразки в битві біля Білої Гори Чехія втратила незалежність і ввійшла до складу Австрії.

1781 р. - відміна кріпосного права в Чехії.

1867 р. - Чехія у складі Австро-Угорщини.

28 жовтня 1918 р. - утворення самостійної, незалежної Чехословаччини, до складу якої ввійшли чеські землі та Словаччина.

1938 р. - передача Німеччині Судетської області (Мюнхенська змова).

У березні 1939 р. всі чеські землі були окуповані фашистськими військами й оголошені (за винятком виключених у 1938 р.) “протекторатом Богемії і Моравії”. Народне (травневе) повстання

1945 р. й успішні дії Радянської Армії та її союзників призвели до розгрому окупантів

Після Другої світової війни була відновлена територіальна цілісність Чехословаччини, чеські та словацькі землі ввійшли до складу Чехословацької Республіки.

3 лютого 1948 р. - “Лютнева революція” і прихід до влади комуністів, проголошений вступ країни на шлях соціалістичного будівництва.

1960 р. - оголошено про “побудову соціалізму” в Чехословаччині.

Наприкінці 60-х рр. почався процес відновлення соціалізму шляхом його демократизації, який одержав назву “празької весни”, що був зупинений у серпні 1968 р. після введення військ п'яти країн Варшавського Договору (у заяві від 4 грудня 1989 р. радянський уряд визнав, що введення цих військ у Чехословаччину був необґрунтованим, а рішення про його здійснення помилковим).

1 січня 1969 р. чеські землі отримали статус республіки в складі федеративної Чехословацької Соціалістичної Республіки (ЧСРР), у 1990 р. - Чехословацької Федеративної Республіки (ЧФР), потім - Чеської і Словацької Федеративної Республіки (ЧСФР).

У результаті виникнення гострої суспільно-політичної кризи в листопаді 1989 р. КПЧ була відсторонена від влади. На парламентських і комунальних виборах 1990 р. нові політичні сили одержали підтримку виборців і приступили до демонтажу колишньої системи.

У 1990-1992 р. в ЧСФР різко загострилася проблема державно- правового устрою чехословацької федерації. Після парламентських виборів у червні 1992 р. питання чи збережеться чехословацька федерація, чи має статися розпад єдиної держави, стало у практичну площину. У грудні 1992 р. Федеральними зборами ЧСФР був прийнятий закон про поділ федерації.

1 січня 1993 р. - розпад Чехословаччини й утворення самостійних незалежних держав. Відповідно до Закону про поділ федерації правонаступництво ЧСФР було поширено на обидві республіки - Чехію і Словаччину.