3.3. Захист сходів цукрових буряків від шкідників

Як відомо, основні шкідники сходів цукрових буряків на території України розпов­сюджені нерівномірно. Такі фітофаги як дротяники, бурякові блішки, сірий буряковий довгоносик та деякі інші розповсюджені в усіх районах бурякосіяння, а звичайний, східний, смугастий, білуватий довгоносики, бурякова крихітка, щитоноски, окремі ви­ди пластинчатовусих тощо - тільки в окремих. Накладаючи на карту республіки аре­али шкодочинності цих фітофагів сходів цукрових буряків, у зоні бурякосіяння Укра­їни можна визначити райони з характерними фауністичними комплексами шкідників:

– у північно-західній частині зони бурякосіяння (Рівненська і Волинська облас­ ті, північні райони Львівської, Тернопільської і Хмельницької областей, центральні райони Житомирської області) основними шкідниками сходів цукрових буряків є дротяники, бурякові блішки, сірий буряковий довгоносик, щитоноски, травневий хрущ, мертвоїди;

– у західному регіоні (Чернівецька і Івано-Франківська області, центральні і пів­денні райони Львівської, Тернопільської і Хмельницької областей, південні райони Житомирської області, північні і центральні райони Київської та Черкаської областей)дротяники, бурякова крихітка, бурякові блішки, сірий буряковий довгоносик,щитонос­ки, травневий і червневий хрущі;

– у центральній зоні (центральні і південні райони Чернігівської області, східні райони Київської і Черкаської областей, західні райони Полтавської області) - дротя­ники, бурякові блішки, звичайний, білуватий, смугастий, сірий бурякові довгоносики, щитоноски, травневий і червневий хрущі, у південному регіоні (південні райони Вінницької, Черакської областей, західні райони Кіровоградської області, північні райони Одеської, Миколаївської областей) - дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, звичайний, білуватий, смугастий, сірий бурякові довгоносики, бурякові блішки, щитоноски, бурякова крихітка, піщаний медляк;

– у південно-східному регіоні (Сумська, Харківська, Дніпропетровська області, центральні і східні райони Кіровоградської і Миколаївської областей і центральні райони Одеської області) - дротяники, бурякові блішки, звичайний, східний, білуватий, смугастий, сірий бурякові довгоносики, хрущі, жук-кравчик.

Кожний з цих районів із специфічним фауністичним комплексом відрізняються між собою не тільки видовим складом фітофагів сходів цукрових буряків, але і їх чи­сельністю та ступенем пошкодження ними рослин. Наприклад, у північно-західному і західному районах чисельність основних шкідників нижча, ніж в інших регіонах, за виключенням бурякової крихітки у західно­му районі, щільність якої у 4 рази перевищує економічний поріг її шкодочинності.

Рівень пошкодження сходів цукрових буряків фітофагами також значно колива­ється по районах бурякосіяння. Так, сумарний коефіцієнт пошкодження рослин фітофагами у північно-західному ра­йоні у 3 рази, а у західному - в 2 рази менший, ніж у південному.

Значення фітофагів, які входять у той чи інший ком­плекс основних шкідників схо­дів цукрових буряків, також не­однакове. Як правило, в кожно­му районі виділяються один чи два домінуючих види комах, які найнебезпечніші для сходів цукрових буряків.

Так, у північно-західному районі найбільш шкодочинними є дротяники і бурякові блішки, на долю яких приходиться відповідно 33 % і 30 % від загального обсягу пошкод­ження рослин основними шкідниками. У західному районі на першому місці зна­ходяться бурякова крихітка і дротяники (відповідно 24% і 23% пошкоджених рос­лин), у центральному, південному і південно-східному - звичайний, східний смугастий і білуватий бурякові довгоносики (32... 44%), дротяники і несправжні дро­тяники (18...25%).

Таким чином, районування фауністичних комплексів основних фітофагів в зо­ні бурякосіяння України є однією з передумов диференційного підходу до розроб­ки наукових основ і технології захисту сходів цукрових буряків від них. У даному напрямі проводились чисельні дослідження з оцінки впливу ос­новних прийомів агротехніки на щільність фітофагів, визначалась ефективність но­вих інсектицидів та різних способів їх застосування проти шкідливих комах, вивча­лась можливість широкого використання для цієї мети токсикації сходів даної куль­тури системними препаратами при обробці ними насіння, уточнювалась біологія ба­гатьох шкідливих членистоногих.

В Інституті цукрових буряків та мережі його дослідно-селекційних станцій постій­но здійснюються дослідження з даних питань. Наприклад, вивчення впливу прийомів агротехніки на Веселоподільській дослідно-селекційній станції, показали, що передпопередник цукрових буряків відчутно впливає на чисельність дротяників, пластинча­товусих жуків і інших шкідників даної культури. Найбільша кількість личинок коваликів виявлена на полях, де передпопередником цукрових буряків були багаторічні трави і кукурудза на силос.