нах, плавання та ін. Сприяє розвиткові грудної клітки і правильне положення тіла (правильна поза) під час ходіння, стояння, сидіння за столом. Правильне положення тіла у всіх цих випадках сприяє розширенню грудної клітки, полегшує діяльність легень і забезпечує глибше дихання. При зігнутому положенні тулуба грудна клітка і легені стиснені, нормальна життєдіяльність і розвиток їх порушується, дихання стає поверхневим, повітря в легені заходить мало, тому постачання кисню органам зменшується.
ОРГАНИ ТРАВЛЕННЯ
Травна система складається з органів, які здійснюють механічне та хімічне перероблення їжі, перетворювання харчових продуктів на продукти живлення, всмоктування цих продуктів, а також виведення утворених шлаків.
У дітей 2 років глотка і стравохід опускаються, вхід у стравохід на рівні ІУ-У шийних хребців. Шлунок у дитини одного року збільшується в 3 рази, у 5 років - у 6 разів, у 10 років - у 10 разів, у 20 років — у 24 рази. З віком збільшується і площа поверхні слизової оболонки. Уже в 3 місяці площа слизової оболонки збільшується в З рази, у 6 місяців - у 4 рази, у 2 роки - у 5 разів, у 16 років - у 120 разів.
Змінюється і положення шлунка, на другому році життя воно стає вертикальним. Поступово розвивається кардіальна частина шлунка і його дно. Усі частини шлунка повністю закінчують розвиватися у 8 років.
Для процесів травлення в шлунку дуже важливим є розвиток і формування шлункових ямок. У 3 місяці їхня кількість збільшується в 2 рази і досягає 700 000, у 2 роки - 1 300 000.
У дітей 1-2 років та особливо 4-14 років співвідношення площі слизової оболонки шлунка до поверхні тіла більше, ніж у новонароджених і дорослих. З віком збільшується секреція шлункового соку натще. Секреція соляної кислоти прямо залежить від віку та маси тіла дітей. У хлопчиків секреція вища, ніж у дівчаток такого самого віку і такої самої маси тіла. З віком збільшується інтенсивність секреції пеп-синогенів залозами шлунка. Розвивається м'язовий шар, збільшується кількість еластичних волокон та інтрамуральних нервових закінчень. До трьох років життя стабілізується моторна діяльність шлунка.
На другому році життя удосконалюється гістологічна будова слизової оболонки тонкої кишки. У дитини віком 7 років вона не відрізняється від такої самої у дорослих.
Товста кишка анатомічне завершує свою будову у віці 3-4 роки, у 5—7 років кишки приймають положення, як у дорослих, удосконалюється, їх моторика, механізм нервової регуляції.
Підшлункова залоза завершує свій розвиток у 10—12 років. Най-інтенсивніше залоза росте в перші 3 роки і в період статевого дозрівання.
Печінка з системою проток і жовчним міхуром розвивається дуже швидко. У 2-3 роки її маса збільшується в 3 рази, у 7-8 років -у 5 разів. З віком збільшується і жовчний міхур. В 1 місяць його об'єм становить Змл, у 3 роки — 8 мл, у 10 років — 33 мл.
З посиленням харчування і отриманням різних продуктів у дітей посилюється секреторна і моторна діяльність травної системи. Єдиним типом травлення стає власне травлення під впливом ферментів у порожнині травного тракту.
З віком збільшується тривалість і об'єм виділення жовчі, зменшується латентний період скорочення жовчного міхура. У жовчі збільшується кількість жовчних кислот, що підвищує ефективність травлення жирів. Одночасно з посиленням секреції ферментів у тонкій кишці з віком зменшується проникність слизової оболонки і швидкість всмоктування поживних речовин у кров і лімфу.
Кількість калових мас з віком збільшується: в 1 рік — 69 г, у З роки - 90 г, у 7 років - 120 г.
На ранніх етапах розвитку травної системи діють гормональні та місцеві механізми регуляції діяльності травного тракту, але в подальшому до регуляції травлення включаються центральні механізми, що забезпечуються вегетативною нервовою системою й передніми відділами головного мозку.
Органи травлення у дітей раннього віку мають свої особливості. Дітям важко засвоювати суху, грубу, тверду їжу, у них легко виникають такі розлади, як блювання і зригування, проноси і запори. Проникливість стінок кишківника у дітей раннього віку підвищена, при його захворюваннях вона сприяє розвитку інтоксикації; кишкові інфекції часто супроводжуються ураженням нервової та серцево-судинної систем.
86
Розділ III. Фізіологічні особливості розвитку дітей дошкільного віку
87