Збільшення маси тіла дітей супроводжується відносним зменшенням його поверхні. Зі збільшенням товщини підшкірного жирового шару посилюється теплоізоляція організму та інтенсивність теплопродукції. Унаслідок цього з віком термоіндиферентна зона знижується. Значно удосконалюються механізми терморегуляції, посилюється і прискорюється реакція судин шкіри, знижується поріг потовиділення.
Посиленню теплопродукції допомагає відносне збільшення маси скелетних м'язів. У дітей віком 1 рік уже підтримується температура тіла у випадку зміни температури повітря. Але у дітей дошкільного віку недостатньо розвинутий контроль температури тіла, вони відчувають дискомфорт у разі перегрівання та охолодження.
СЕНСОРНОМОТОРНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Згідно з теорією І. Павлова відтворення зовнішнього світу відбувається завдяки впливу навколишнього середовища. Структури, які здійснюють аналіз подразників І. Павлов назвав аналізаторами.
Розвиток окремих аналізаторів відбувається по-різному. Найрані-ше дозріває структура вестибулярного аналізатора, потім нюхового, аналізатора смаку і шкірного. Пізніше відбувається розвиток слухового і зорового аналізатора.
Зоровий аналізатор
У момент народження дитини периферійна ділянка сітківки ока диференційована ліпше, ніж центральна.
Світлова чутливість у новонароджених низька. Вона підвищується в перші місяці життя. З 7 до 18років світлова чутливість очей збільшується в 2 рази. З віком підвищується функціональна рухливість зорових рецепторів. У маленьких дітей погано виражена темпова і світлова адаптація. Обидва процеси посилюються до 20-24 років.
Впродовж дитячого віку змінюється розмір очних яблук.
На третьому місяці життя в дітей виробляються умовні рефлекси на диференціювання кольорів у разі підкріплення безумовними подразниками. Наприклад, червоне світло підкріплюється безумовним подразником, зелене світло - не підкріплюється, і смоктальних рухів у дитини не буде. У 5 місяців дитинка починає вибирати іграшку за кольором. Свідоме сприйняття кольорів формується значно пізніше. У віці 2,5-3 років діти починають правильно називати кольори. Для розвитку кольорового зору має значення розвиток колбочкового
апарату, нейронів сітківки, центральних структур, що забезпечують кольорове сприйняття предметів.
Сльозовий апарат у новонароджених дітей сформований, але сльозова рідина виробляється в малій кількості. Посилюється сльо-зоутворення у дітей на третьому місяці життя.
Найбільш значний розвиток органу зору відбувається у перші роки життя дитини, коли паралельно з ростом і розвитком організму спостерігається зміна всіх частин ока. Це тривалий процес, особливо інтенсивно він триває між першим і п'ятим роками життя дитини. У цей період відбувається формування очниці, в основному завершується збільшення очної щілини, досягає нормальних розмірів рогівка, збільшується кришталик, продовжується розвиток ціліарного м'яза, який регулює ширину зіниці. На кінець п'ятого року життя дитини помітно збільшується розмір ока, маса очного яблука, заломлююча сила ока. Також поступово розвивається така важлива функція ока, як гострота зору.
Гострота зору. Гострота зору - основна функція зору людини. Це здатність ока сприймати предмети навколишнього світу, їх розміри, форму, положення в просторі. Гострота зору підвищується в дітей з віком. У 3-5 років гострота зору стає такою ж, як у дорослих.
Зміна гостроти зору з віком
(за Є. Ковалевським)
|
Вік дитини |
Гострота зору (в одиницях) |
|
1 тиждень |
0,004-0,02 |
|
1 місяць |
0,008-0,03 |
|
3 місяці |
0,05-0,1 |
|
6 місяців |
0,1-0,3 |
|
1 рік |
0,3-0,6 |
|
2 роки |
0,4-0,7 |
|
Зроки |
0,6-1,0 |
|
4 роки |
0,7-1,0 |
|
5 років |
0,8-1,0 |
|
7 років |
0,9-1,0 |
90
Розділ III. Фізіологічні особливості розвитку дітей дошкільного віку
91