Висновки до другого розділу

З метою виявлення рівня засвоєння мовлення дітей старшого дошкільного віку виділено критерії та показники. Граматичний критерій характеризується наявністю і активним застосуванням у мовленні слів різних частин мови і узагальнюючих слів. Звуковий критерій включає розуміння диференціації звуків, а також правильну вимову звуків рідної мови. Змістовний критерій визначається розумінням багатозначності слова, розумінням значення антонімів і синонімів та вживання їх у своєму мовленні, а також наявністю прямого і переносного значення слова.

На підставі виділених критеріїв і показників було охарактеризовано три рівня засвоєння мовлення старших дошкільників: високий, середній, низький.

Результати констатувального дослідження свідчать, що у дітей старшого дошкільного віку визначені такі засвоєння мовлення: високий - у 13,5% дошкільнят експериментальної і 14% дітей контрольної груп; середній - у 30,3 % респондентів експериментальної і 32,4 % дошкільнят контрольної груп; низький у 56,2 % дітей експериментальної і 53,6 % старших дошкільнят контрольної групи. Отже, результати констатувального експерименту засвідчили : низький рівень засвоєння мовлення старших дошкільників, який обмежує можливості дітей для підготовки до школи, а також проявляються в невмінні розгорнути сюжет, розкрити повністю відповідь, правильно поставити запитання співрозмовникові, оцінити свою відповідь і того, хто відповідає. У той же час була виявлена ​​зацікавленість і позитивне ставлення дітей до занять і дидактичних ігор. Все це ще раз переконало у необхідності проведення спеціальної роботи щодо збагачення словника, розвитку звукової та граматичної сторони мовлення старших дошкільників у підготовці до школи дітей.

Розроблена і впроваджена методика мовленнєвої підготовки дітей до школи на сучасному етапі. Перший етап роботи за запропонованою методикою - ознайомлювальний - проводили на заняттях з художньої літератури, розвитку мовлення, ознайомлення з оточуючим, в самостійній ігровій діяльності дітей протягом дня, під час свят і розваг.

Мета першого етапу - розвиток умінь і навичок дітей старшого дошкільного віку, за допомогою необхідної методики мовленнєвої підготовки дітей до школи. Реалізація педагогічних умов - створення наочно -пізнавального середовища з метою активізації словника старших дошкільників. Успішною реалізацією зазначеної умови сприяли такі методи: читання казок, віршів, показ міні-вистави, і прийоми: демонстрування правильної вимови; тренування в техніці мовлення; показ, пояснення артикуляції; пояснення, слухання народних казок-аудіозаписів; перегляд мультфільмів. І таких прийомів, як: повторення, питання-відповіді, включення слова в речення. У ході мовленнєвої діяльності проводили читання і розповідання народних казок, віршів , скоромовок , чистомовок , загадок; твори на виразність мовлення. Трудова діяльність передбачала підготовку (заучування текстів) і показ міні-вистав за текстом народної казки («Рукавичка»).

Метою другого етапу - основного - збагачення дітьми словникового запасу . Педагогічна умова - занурити дітей у мовленнєве середовище; ввести в наочно-дієві та мовленнєві способи розвитку мовлення в процесі занять і поза заняттями; включення в гру емоційно експресивних, наочно дієвих і мовленнєвих засобів - реалізовувалася за ігровим напрямком за допомогою режисерських, рольових ігор, образно-ігрових етюдів репродуктивного та імпровізаційного характеру. Використовувалися такі методи: імітаційний, ігровий , читання казок , проводилися бесіди, читання і вивчення скоромовок, прислів'їв , тлумачення значень слів. За трудовим напрямком - постановка за казкою, і прийоми: пояснення, словесний коментар.

Метою третього етапу - заключного - була активізація і якісне збагачення словника дітей, а також активне вживання лексичного, звукового, граматично правильного мовлення. На третьому етапі в межах мовленнєвого напрямку реалізовувалася така педагогічна умова, як активізація словника, граматично правильного мовлення за допомогою методів: пояснення значення , відповіді -запитання, використання мовленнєвих завдань (наприклад, включи слова в речення). У межах трудового напрямку за допомогою прийомів інсценування діти готували і брали участь в постанові уявлень.

Ефективність запропонованої методики підтверджується позитивними змінами, які відбулися в експериментальній групі. Кількість дітей старшого дошкільного віку, у яких виявлений високий рівень, збільшилися з 13,5 при констатації до 20,5 % при контрольному дослідженні. Істотно збільшилася і кількість респондентів з середнім рівнем засвоєння мовлення: з 30,3 % при констатувальному дослідженні до 48,8 % при контрольному . Щодо низького рівня, то кількість респондентів, в яких виявлено зазначені рівні, істотно знизилося, відповідно з 56,2 % до 30,7 %. Отже, як можна побачити в таблиці, з віком темпи позитивного перерозподілу дітей за рівнями засвоєння мовлення значно збільшується. У контрольній групі відбулися незначні позитивні зміни.

ВИСНОВКИ

Робота присвячена мовленнєвій підготовці дітей до школи на сучасному етапі. Нами була розроблена теоретично обгрунтована і апробована методика мовленнєвої підготовки дітей до школи на сучасному етапі.

Одним з декількох засобів збагачення словника старших дошкільників - це ігрова, театрально- ігрова діяльність, а також виконання цікавих завдань, які дозволять комплексно вирішувати різні мовленнєві завдання .

У межах дослідження було роз'яснено, що оволодіти всіма видами та проявами мовлення - значить оволодіти могутнім знаряддям розумового розвитку і культури. Навчаючи дошкільника рідної мови, дорослі сприяють розвитку інтелекту, готують грунт для успішного навчання в школі. Особливістю мовленнєвого розвитку є вдосконалення комунікативних форм і функцій мовленнєвої дійсності, формування її усвідомлення.

Усвідомлення дошкільниками мовлення, формування уявлень про слово, засвоєння його семантики, виділення мовленнєвих засобів виразності й образності мовлення сприяють засвоєнню рідної мови в дитячому садку і тим самим вирішують проблему підготовки дитини до школи в плані її мовленнєвого розвитку. До моменту вступу до школи у дітей має бути сформоване ставлення до мовлення як мовної дійсності, елементарне усвідомлення будови мовлення, зокрема усвідомлення її словесного складу, початкове уявлення про слово як мовної одиниці. Це має важливе значення для підготовки навчання грамоті, і для вивчення рідної мови в початковій школі. Розглянувши різноманітні форми і методи роботи з розвитку мовлення, задіяли їх на практиці, виявили найбільш ефективні. Подібна робота дає можливість дізнатися індивідуальні особливості майбутніх учнів і відповідно будувати роботу з початку навчального року.

До сучасних вимог мовленнєвої готовності дітей до школи можна віднести те, що дитина не може бути повноцінною без належного рівня розвитку. На підставі аналізу навчально-виховної програми в дошкільному навчальному закладі було з'ясовано, що смислова лінія мовленнєвого розвитку визначається мовленнєвою компетенцією, тобто наявністю певного запасу слів у межах вікового періоду, здатність адекватно використовувати лексеми, доцільно вживати образні вирази, прислів'я, приказки, фразеологічні звороти. Смислову лінію мовленнєвої компетенції становить пасивний і активний словник в межах даного віку - синоніми, омоніми, антоніми; споріднені й багатозначні слова; основне і переносне значення слова. Мовлення старших дошкільників, що вступають до школи, повинне бути правильною, грамотною, відповідати літературним нормам. Мовленнєва готовність дитини до школи включає декілька компонентів: правильне слово - і звуковимову, вміння вільно спілкуватися з однолітками і дорослими, наявність знань і уявлень про навколишнє.

Робота присвячена мовленнєвій підготовці дітей до школи на сучасному етапі. Нами була розроблена теоретично обгрунтована і апробована методика мовленнєвої підготовки дітей до школи на сучасному етапі.

З метою виявлення рівня засвоєння мовлення старших дошкільнят виділено ряд критеріїв і показників: критерії - граматичний, звуковий, смисловий. Граматичному критерію притаманні такі показники: наявність в розмові слів різних частин мови і узагальнюючих слів. Звуковому характерно - розуміння диференціації звуків і правильна вимова звуків рідної мови. А смисловому критерію у свою чергу характерно: розуміння прямого і переносного значення слова; багатозначності слова; значення антонімів і синонімів та вживання їх у мовленні.

На підставі виділених критеріїв і показників охарактеризовано три рівня засвоєння мовлення старшими дошкільнятами: високий, середній і низький.

Серед педагогічних умов мовленнєвої готовності дітей до школи такі: створення наочно-ігрового середовища з метою активізації словника старших дошкільників; включення в гру емоційно експресивних, наочно-дієвих і мовленнєвих засобів взаємодії в процесі театрально ігрової діяльності; комплексне рішення завдань засвоєння мовлення старших дошкільників.

У ході дослідження розроблена і експериментально перевірена методика мовленнєвої підготовки дітей до школи, до якої входять три взаємопов'язаних етапи: ознайомлювальний, основний і результативний. Метою першого етапу - ознайомлювального є розвиток умінь і навичок дітей старшого дошкільного віку , за допомогою необхідної методики мовленнєвої підготовки дітей до школи. Реалізацією педагогічного умов було таким - створити наочно-пізнавальне середовище.

Метою другого етапу - основного є збагачення словникового запасу. Педагогічною умовою цього етапу: занурити дітей у мовленнєве середовище; ввести в наочно-дієві та мовленнєві способи розвитку мовлення в процесі занять і поза ними; включення в гру емоційно експресивних , наочно-дієвих і мовних засобів.

Метою третього етапу - заключного - була активізація і якісне збагачення словника дітей, а також активне вживання лексично, звукового, граматично правильного мовлення.

Ефективність запропонованої методики підтверджується позитивними змінами, які відбулися в експериментальній групі. Кількість дітей старшого дошкільного віку, у яких виявлений високий рівень, збільшилися з 13,5 % при констатації до 20,5 % при контрольному дослідженні. Істотно збільшилася і кількість респондентів з середнім рівнем засвоєння мовлення: з 30,3 % при констатувальному дослідженні до 48,8 % при контрольному. Щодо низького рівня, то кількість респондентів, в яких виявлено відмічені рівні, істотно знизилося, відповідно з 56,2 % до 30,7 %. Отже, як можна побачити в таблиці, з віком темпи позитивного перерозподілу дітей за рівнями засвоєння мовлення значно збільшується. У контрольній групі відбулися незначні позитивні зміни.