2.3 Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи

На контрольному етапі проводили діагностичне дослідження мовленнєвої підготовки дітей старшого дошкільного віку та порівняльний аналіз результатів дослідницько-експериментальної роботи. Дітям пропонували виконати завдання за трьома критеріями: граматичний («Польові квіти», «Назви одним словом»), звуковий («Знайди небезпечне місце», «Знайди місце звуку в слові»), смисловий («Зачароване слово», «Назви правильно», «Відгадай загадку»).

Динаміка результатів виконання дітьми завдань за граматичним критерієм дивіться таблицю 2.6

Як свідчать дані, представлені в таблиці, в експериментальній групі відбулися позитивні зміни. Істотно зросла кількість дітей із середнім рівнем мовленнєвого розвитку, і зменшилася кількість дошкільнят, які були на низькому рівні. До навчання високий рівень виявлено в 9,7 % дітей, після цього у 31,8 % старших дошкільнят. На середньому рівні при констатувальному експерименті було виявлено 41,3 % дітей, при контрольному 48,7 % старших дошкільнят. На низькому рівні після навчання залишилося 19,5 % дошкільного віку (було 49 %)

Таблиця 2.6

Динаміка результатів виконання дітьми завдань за граматичним критерієм

Рівень	Експериментальна група		Контрольна група
	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент
Високий	9,7%	31,8%	15,1%	20,8%
Середній	41,3%	48,7%	35,3%	38,6%
Низький	49%	19,5%	49,6%	40,6%

У контрольній групі були так само деякі позитивні зміни. Але вони менше відчувалися, ніж в експериментальній групі. Динаміка результатів, здобутих дітьми старшого дошкільного віку була такою: кількість дітей з високим рівнем зросла з 15,1 % , при констатації до 20,8 % , з середнім 35,3 % під час констатувального експерименту до 38,6 % при контрольному дослідженні. Зменшилася кількість дітей, які прибували на низькому рівні відповідно 49,6 % при констатації , 40,6 % під час контрольного експерименту.

Проаналізуємо, як змінилися якісні результати виконання дітьми завдань граматичного критерію. Старшим дошкільнятам пропонували виконати такі завдання: «Польові квіти», «Назви одним словом».

Виконуючи завдання «Польові квіти» всі діти без помилок відповідали на питання і розфарбовували квіти.

Аналізуючи завдання «Назви одним словом» відзначимо, що всі діти брали активну участь у грі, кожна дитина самостійно називала узагальнююче слово. Так старші дошкільнята змогли продовжити гру самостійно без допомоги експериментатора. Наведемо деякі приклади слів запропоновані дітьми.

Маша : - Стіл, крісло, шафа - це ...

Олександр : - Меблі.

Павлік: - Персик, ананас, банан - це ...

Настя: - Фрукти.

Якщо на констатувальному етапі під час виконання цього завдання діти заплутувалися, відповідаючи, то на контрольному зрізі всі діти уважно слухали, і тільки потім відповідали. Аналізуючи результати цього завдання, звернемо увагу на те, що діти продемонстрували знання з тем: «Одяг», «Посуд», «Меблі», «Фрукти», «Овочі».

У таб. 2.7 дана динаміка результатів виконання дітьми завдань із звукового критерію. Старшим дошкільнятам пропонували виконати такі завдання: «Знайди небезпечне місце», «Знайди місце звуку в слові».

Проаналізуємо кількісні результати виконання дітьми завдання звукового критерію. Так, значно зросла кількість респондентів, які перебували на високому (з 6,6 % до 17,4 %) і середньому (з 7,1 % до 8,2 %) рівнях і зменшилася кількість дітей, у яких виявлено низький (з 51,2 % до 24,3 %) рівень.

Таблиця 2.7

Динаміка результатів виконання дітьми завдань по звуковому критерієм

Рівень	Експериментальна група		Контрольна група
	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент
Високий	6,6%	17,4%	7,1%	8,2%
Середній	43,2%	58,3%	46,3%	47%
Низький	51,2%	24,3%	47,6%	44,8%

У контрольних групах явних змін не виявилося. У старшому дошкільному віці несуттєво зросла кількість респондентів, які перебували на високому (з 7,1 % до 8,2 %), середньому (з 46,3 % до 47 %) рівнях і зменшилася кількість дітей на низькому рівні (з 47,6 % до 44,8 %).

Проаналізуємо якісні результати виконання дітьми старшого дошкільного віку завдань звукового критерію. Так, виконуючи завдання «Знайди небезпечне місце» старші дошкільнята активно брали участь і завжди відповідали правильно. Наведемо приклад виконання завдання: діти плескають, як тільки почують звук, якому не можна довіряти.

Експериментатор: - Сокира?

Саша Б.: - Плескає.

Експериментатор: - Ліс?

Катя Г.: - Не плескає.

Виконуючи наступне завдання «Знайди місце звуку в слові» майже всі старші дошкільнята виконали завдання правильно, а так само допомагали один одному якщо у кого-небудь не виходило дати правильну відповідь на запитання експериментатора.

Експериментатор: - Покажіть на своїх звукових лінієчках, де знаходиться звук «к» в слові «Коля»

Саша М.: - показав правильно

Маша Л. : - показала неправильно

Експериментатор: - Покажіть на своїх лінієчках, де знаходиться звук «ш» у слові «Саша»

Сережа Б.: - Показав правильно

Юля М.: - Показала правильно

За смиловим критерієм дошкільнятам запропонували виконати такі завдання: «Зачароване слово», «Назви правильно», «Відгадай загадку».

Перейдемо до порівняльного аналізу результатів виконання дітьми завдань за смисловим критерієм див. таб. 2.8).

Таблиця 2.8

Динаміка результатів виконання дітьми завдань з сміслового критерію

Рівень	Експериментальна група		Контрольна група
	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент
Високий	5,6%	25,3%	6, 1%	7,8%
Середній	41,2%	49,7%	42,3%	43,6%
Низький	53,2%	25%	51,6%	48,6%

Проаналізуємо кількісні результати виконань завдань дошкільнят експериментальної групи. У дітей відбулися помітні позитивні зміни. Так, суттєво зросла кількість респондентів, які перебували на високому (з 5,6% до 25,3 %), середньому (з 41,2 % до 49,7 %) і низькому (з 53,2 % до 25 %).

Діти контрольної групи, тут результати розділилися так: при констатувальному дослідженні високий рівень виявлено у 6,1 % старших дошкільнят, тоді при контрольному експерименті на цьому рівні піднялося до 7,8 % дітей. Середній рівень зріс з 42,3 % до 43,6 % на етапі контрольного експерименту. Трохи змінилася кількість дітей з низьким рівнем мовленнєвої готовності до школи: відповідно 51,6 % при констатувальному експерименті до 48,6 % на етапі контрольного експерименту.

Повернемося до якісного аналізу отриманих результатів. Аналізуючи результати завдання «Зачароване слово», можна відзначити, що діти називали предмети чітко і правильно без допомоги експериментатора.

Експериментатор: - Дзвінкий, гучний ...? Він буває, телефонний .

Сергій Б.: - Дзвінок, грім.

Експериментатор: - Черствий, чорний, білий , круглий ...?

Коля Г.: - Хліб .

Експериментатор: - Прозора, блакитна, повітряна ... ?

Настя. К: - Куля.

Відповіді старших дошкільнят відрізнялися різноманітністю, відчувався особливий досвід старших дошкільників (завдання «Назви правильно»), розуміння дітьми значення антонімів. Респонденти добре впізнавали слова за картинками.

Експериментатор : - Цей олівець довгий, а цей ...?

Саша П. : - Короткий.

Експериментатор: - Цей будинок високий, а цей ...?

Паша С. : - Низький.

Експериментатор: - Камінь важкий, а пух ...?

Еля М.: - Легкий.

Проаналізуємо завдання «Відгадай загадку», старші дошкільнята називали більше слів, ніж на констатувальному зрізі, переважно з переносним значенням, всі діти змогли пояснити кожне слово і його значення і дати правильну відповідь. Наведемо приклад:

Аріна П. : - Дощ - йде.

Маша С. : - Дощ - ллє.

Павлик Ж.: - Дощ - шумить.

Еля М.: - Праска - прасує .

Паша С. : - Праска - сушить .

На основі кількісних результатів , отриманих при виконанні завдань за трьома критеріями , позначили рівень мовленнєвої підготовки дітей до школи (див. табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Рівень засвоєння мовленнєвої підготовки старших дошкільнят до школи на етапі констатувального і контрольного зрізу.

Рівень	Експериментальна група		Контрольна група
	Констатувальний зріз	Контрольний зріз	Констатувальний зріз	Контрольнй зріз
Високий	13,5%	20,5%	14%	14,8%
Середній	30,3%	48,8%	32,4%	35,6%
Низький	56,2%	30,7%	53,6%	49,6%

Як видно з таблиці в експериментальних групах спостерігається значний підйом перерозподілу рівня мовленнєвої готовності старших дошкільників до школи , у яких виявлено: високий рівень , який збільшився з 13,5 % при констатації до 20,5 % при контрольному зрізі. Істотно зросла кількість респондентів з середнім рівнем розвитку мовлення: з 30,3 % при констатувальному зрізі до 48,8 % при контрольному. На низькому рівні кількість респондентів, у яких виявлено 56,2 % до 30,7 %.

У контрольній групі відбулися незначні позитивні зміни. Кількість дітей старшого дошкільного віку контрольної групи з високим рівнем збільшилася з 14 % при констатації до 14,8 % при контрольному дослідженні. А також зросла кількість дошкільнят, які перебували на середньому рівні: з 32,4 % до навчання до 35,6 % після нього. При контрольному дослідженні на низькому рівні перебувало 49,6 % старших дошкільнят (було - 53,6 %).

Ми бачимо, що результати контрольного експерименту свідчать про суттєве підвищення рівня мовленнєвої готовності дітей до школи. Дошкільнята були здатні в розгорнутому вигляді виконувати всі завдання, також виявляли зацікавленість і позитивне ставлення до них.

В цілому результати експериментального дослідження підтверджуються успіхами і досягненнями дітей , що дає можливість говорити про ефективність запропонованої методики мовленнєвої підготовки дітей до школи.

Для перевірки достовірності отриманих результатів була виконана статистична обробка, яка допомогла позначити коефіцієнт засвоєння мовлення, яка відображена в табл. 2.10. Коефіцієнт засвоєння мовлення обчислювався з даних контрольного дослідження, яке позначається як відношення загальної суми балів до максимально можливої ​​суми балів в групі. Всього завдань було 7, кожне з них оцінювалося максимально трьома балами (див. таблицю 2.2). Але ми позначили середній бал за трьома критеріями - 9 балів. Таким чином, в експериментальній старшій групі 15 осіб ( 135 балів), у контрольній групі 16 осіб (144). Після підрахунку загальної суми балів, які здобули діти, з'ясувався коефіцієнт засвоєння мовлення старших дошкільників.

У ході експериментальної роботи була зафіксована така можливість : чим вищий рівень засвоєння мовлення, тим більше виявляє себе дитина в мовленнєвій готовності до школи. Розвиток рухів при створенні ними образів під час імітаційно-ігрових рухів, творчих і цікавих завдань, активна участь в переказах і описових розповідей, а також у створенні сюжетів, за якими потім показували вистави, суттєво вплинуло на збагачення словника, звукову культуру та граматичну сторону мови старших дошкільників.

Таблиця 2.10

Коефіцієнт засвоєння мовлення дітьми старшого дошкільного віку в мовленнєвій готовності до школи .

Критерії	Експериментальна група					Контрольна група
	Макс. можл. суми балів	Одержана сума балів		Кр.		Макс. можл. суми балів	Одержана сума балів		Кр.
		Констант.	Контрол.	Констант. Констант.	контрол		Констант.	Контрол.	констант	Контрол.
Граматичн.	45	20	25	0,37	0,57	48	20	28	0,38	0,43
Звуковий	45	15	22	0,34	0,49	48	15	24	0,30	0,37
Смсловий	45	12	16	0,34	0,52	48	18	26	0,36	0,39
Умовний	135	47	63	0,35	0,53	144	53	78	0,35	0,40

Щоб виявити якість засвоєння методики мовленнєвої готовності дітей до школи необхідно простежити темпи зростання кількості дітей, у яких високі і середні рівні (див. табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Динаміка зростання кількості старших дошкільників з високим і середнім рівнями засвоєння мови вчасно експерименту

Групи	Критерії		Абсолютна кількість	Відноснв кількість, %	Різниця абсолютна	Темпи росту
Експериментальна група	Граматичний	конс.	12	3,4814815	3,57	16,18%
		контр.	15	6,0555556
	Звуковий	конс.	10	3	2,63	18,52%
		контр.	13	5,6296296
	Смисловий	конс.	11	3,0925926	3,80	12,31%
		контр.	14	6,8888889
	Заг.рівень	конс.	9	2,1666667	3,87	12,70%
		контр.	12	6,037037
Контрольна група	Граматичний	конс.	16	3,3333333	6,76	20,27%
		контр.	12	4,0900901
	Звуковий	Конс.	13	2,027027	0,90	3,33%
		контр.	15	2,9279279
	Смисловий	конс.	10	3,981982	3,15	9,86%
		контр.	9	3,1351351
	Заг. рівень	конс.	15	3,6306306	5,86	19,12%

Таблиця свідчить , що в експериментальній групі темп росту значно вищий, ніж у контрольній. Кількість старших дошкільників з високим і середнім рівнем засвоєння мовлення змінився так: загальний рівень експериментальної групи 29 % на констатувальному зрізі і 62 на контрольному етапі експерименту, в контрольній групі також відбулися зміни, але зростання незначнебуло - 30 %, контрольний зріз показав - 36 % дітей старшого дошкільного віку, які досягли високого та середнього рівнів.

Аналізуючи наведену таблицю, відзначимо, що поліпшується стан засвоєння мовлення у дітей старшого дошкільного віку за кожним критерієм, збільшується середній бал у групі, а разом з цим зростає і коефіцієнт засвоєння мовлення. Крім того ми бачимо, що експериментальні групи мають значно високі темпи зростання: за граматичним критерієм в експериментальній групі темп росту становить 54,05 % , в ​​контрольній - 13,6 %, за звуковим критерієм в експериментальній групі 44,12 %, за смисловим критерієм темпи зростання такий: 52,94 % ЕГ), 8,33 % (КГ).

Таким чином, можна стверджувати, що між дослідженим станом засвоєнням мовлення тісний функціональний зв'язок. Можна говорити про якість впровадження розробленої методики мовленнєвої підготовки дітей до школи на сучасному етапі.