Висновки до першого розділу

Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу з мовленнєвої підготовки, можна зробити такий висновок, що мовлення - це інструмент розвитку вищих відділів психіки дитини. Навчаючи її рідного мовлення, дорослі сприяють розвитку інтелекту, готують грунт для успішного навчання в школі. Майбутні школярі повинні оволодіти певним лексичним запасом, який досягає 3-3,5 тис. слів, має чисту вимову, вміти зрозуміло висловлювати свої думки, зв'язно будувати розповідне мовлення.

Досліджуючи психолого-педагогічні основи мовленнєвої підготовки дитини до школи можна зробити висновок, що особливістю мовленнєвого розвитку є вдосконалення комунікативних форм і функцій мовленнєвої дійсності, формування її усвідомлення. Уміння аналітично ставитися до мовленнєвої дійсності, тобто вміння чути, помічати і виправляти мовленнєві помилки та неточності в мовленні однолітків і своєї власної, здійснювати словесний і звуковий аналіз мовлення. Оволодіти такими якостями - значить оволодіти вмінням вчитися. А це, насамперед, вміння слухати і розуміти те, що говорить дорослий; керуватися у своїй діяльності словесними вказівками; розуміння сенсу навчальних завдань, їх відмінності від практичних; точне і ретельне виконання завдань відповідно до вимог; вміння працювати в певному темпі.

Таким чином, в старшому дошкільному віці дитина досягає такого рівня освоєння мови, коли мова стає не тільки повноцінним засобом спілкування та пізнання, а й предметом свідомого вивчення.

Розглянувши сучасні вимоги до мовленнєвої підготовки дітей до школи, можна сказати, що забезпечення наступності дитячого садка і школи зобов'язує вихователів формувати систему розумових дій, широко використовувати прийом порівняння - основу розуміння і мислення. Зіставляти предмети і явища навколишнього світу, дитина опановує процесами аналізу і синтезу, спілкування, систематизації, вчиться самостійно робити висновки. Кінцевою метою має бути формування вміння самостійно використовувати розумові дії в нових умовах, нових ситуаціях.

Отже, підготовка дітей до школи не може бути повноцінною без належного рівня розвитку мовлення. Мовленнєва готовність до школи включає в себе слововимову і звуковимову, уміння вільно спілкуватися з однолітками і дорослими, наявність знань і уявлень про навколишнє.

Розділ іі експериментальна перевірка методики мовленнєвої підготовки дітей до школи

2.1 . Критерії і показники виявлення рівня мовленнєвоїї готовності дітей до школи

Діагностика проводилася на базі дошкільного навчального закладу № 5 м. Ялти. На різних етапах у діагностиці брали участь 31 старший дошкільник, з них 15 дітей експериментальної групи, 16 - контрольної.

На підставі аналізу програм навчання та виховання у дошкільному навчальному закладі з'ясовано, що смислова лінія мовленнєвого розвитку визначається мовленнєвою компетенцією, тобто наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, здатність адекватно використовувати лексеми, доцільно вживати образні вирази, прислів'я, приказки, фразеологічні звороти. Смислову лінію лексичної компетенції складають пасивний і активний словник в межах віку - синоніми, омоніми, антоніми; споріднені й багатозначні слова; основне і переносне значення слова; однокореневі слова; образні вирази, прислів'я, приказки, фразеологічні звороти [32, c . 48].

Кінцеві результати мовленнєвого розвитку дитини відображені в «Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні». У сфері «Я сам» кількісна та якісна характеристика словника досягає вікової норми. Вживають слова різного ступеня складності, багатозначні слова, фразеологічні звороти, елементи усної народної творчості, володіють прийомами словозміни і словотворення [59, c. 218].

Програма навчання і виховання дітей у дошкільному навчальному закладі «Я у світі» передбачає створення сприятливих умов для оволодіння дошкільником лексичним, граматичним, звуковим багатством мови (у межах вікових можливостей) через розвиток у них умінь розуміти і вживати слова для позначення назв, особливостей і дій, пов'язаних з сферами життєдіяльності: «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам», із змістовними лініями кожної з них [63, c . 145 ] .

Для виявлення рівня мовленнєвої готовності старших дошкільників виділили такі критерії: граматичний, звуковий і смисловий.

Граматичний критерій з показниками:

- Вживання в розмові слів різних частин мови;

- Вживання узагальнюючих слів.

Вибір зазначеного критерію обумовлений необхідністю перевірки словникового запасу старших дошкільників і засвоєння слів з пройденого матеріалу.

Звуковий критерій з показниками:

- Розуміння диференціації звуків;

- Розуміння у вимові звуків рідної мови.

Змістовний критерій з показниками:

- Розуміння багатозначності слова;

- Розуміння дітьми значення антонімів і синонімів та вживання їх у своєму мовленні;

- Розуміння прямого і переносного значення слова.

Методику із запропонованими критеріями і показниками позначення рівня розвитку мовлення старших дошкільників зазначено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Методика позначення рівня розвитку мовлення старших дошкільників

Критерії	Показники	Методика
Граматичниц	уживання в розмові слів різних частин мови	Завдання: «Польові квіти»
	уживаннч узагальнюючих слів	Завдання: «Назви одним словом»
Звуковий	Розуміння диференціації звуків	Задвдання: «Знайди небезпечне місце»
	Розуміння вимови звуків рідної мови	Завданнч: «Знайди місце звуку в слові»
Смисловий	Розуміння багатозначності слова	Гра «Зачароване слово»
	Розуміння дітьми значення антонімів і синонімів і вживання їх у власному мовленні	Завдання «Назви правильно»
	Розуміння прямого й переносного значення слова	Завдання «Відгадай загадку»

На підставі визначених критеріїв і показників виділено й охарактеризовано різні засвоєння мовлення дітей старшого дошкільного віку: високий, середній, низький. У табл. 2.2 розглянуто рівень оцінювання.

Таблиця 2.2

Таблиця рівня оцінювання

Критерії	Бали	Рівень розвитку мовлення
Дитина вміє правильно висловлювати свої питання, будує свою відповідь відповідно до почутого, уживає форми ввічливого й м’якого ставлення. Складає розповіді–судження, розмірковує, пояснює; слідкує за логикою викладеного; розвинутий самоконтроль й самооцінка монологічного мовлення; правильно з’єднує слова; узгоджує прикметники, числівники з іменниками й займенниками,	3	Високий
Продовж. табл. 2.2
використовує слова основних лексичних категорій в відповідних формах відмінка, роду, числа чи часу; правильно вимовляють всі звуки рідної мови; уміє диференціюватиь звуки.
У дитини недостатньо правильне висловлювання своїх питань, побудова відповідей відповідно до почутого, нестійке вживаннч форм ввічливого ставлення, правильна будова діалогів; складає розповіді за допомогою вихователя; плохо слідкує за логікою викладеного; недостатньо розвинутий самоконтроль і самооцінка монологічного мовлення; нестійкість і недостатня правильність з’єднання слів при побудові висловлювань, утворення складних слів, не може правильно узгоджувати прикметники, числівники з іменниками й займенниками, уживати слова основних лексичних категорій в відповідних формах відмінка, роду; не чітко вимовляє й диференціює.	2	Середній
У дитини вади в правильності вісловлювання питань, побудова відповідей відповідно до почутого, не уміє уживати форми ввічливого ставлення, будувати діалоги; не уміє будувати розповіді; не развинуте монологічне мовлення; вади в правильності з’єднання слів; виникають труднощі при правильному узгодженні прикметників, числівників з іменниками і займенниками, уживання слова в основних лексичних категоріях; не правильна вимова звуків, відсутність їх диференціації.	1	Низький

До зазначених критеріїв і показників розроблено завдання діагностичного обстеження.

Для визначення рівня мовленнєвої готовності старших дошкільників до школи було запропоновано такі завдання: «Польові квіти», «Назви одним словом», «Знайди небезпечне місце», «Знайди місце звуку в слові», «Зачароване слово», «Назви правильно», «Відгадай загадку».

Охарактеризуємо зміст та особливості виконання старшими дошкільнятами експериментальних завдань в межах позначених критеріїв і показників

граматичний критерій

Показник : наявність і активне вживання у розмові слів різних частин мови

Завдання: « Польові квіти»

Мета: перевірити вміння дітей підбирати до запропонованих слів іменники і прикметники.

Матеріал: малюнки із зображенням квітів, картинки із зображенням квітів, кольорові олівці.

Процедура виконання: експериментатор дає кожній дитині малюнок із зображенням квітів. Після того показує картинку і задає питання: «Як називається ця квітка?», (Показує дзвіночок) «Який візьмеш олівець, щоб його розфарбувати?». «Яка ця квітка?» (Показує ромашку, кульбабу, гвоздику). Діти повинні дати відповідь і розфарбувати квітку.

Після цього експериментатор запитує дітей: «Які квіти ми з вами розфарбовували?», «Якими кольорами?». Діти відповідають на поставлені запитання.

Завдання «Назви одним словом»

Мета: перевірити вміння дітей підбирати узагальнююче слово

Процедура виконання: експериментатор запитує у дітей, як назвати одним словом: «Лисиця, заєць, ведмідь, вовк ?», «Ліжко, стілець, диван , крісло?», «Сир, ковбаса, хліб, масло?», «Шапка, спідниця, майка?», «Сосна, ялина, верба, клен, береза​​?». Після чого експериментатор видозмінює завдання, подаючи узагальнююче слово і пропонуючи дітям назвати конкретні предмети, що відносяться до узагальнюючих слів. «До слова транспорт відносяться такі слова як ... (поїзд, трамвай, автобус, тролейбус)», « До домашніх тварин відносяться ... (кішка, собака, папуга, хом'ячок)».

Проаналізуємо результати виконання дітьми експериментальних завдань за граматичним критерієм. Дітям запропонували виконати два завдання: « Польові квіти» , «Назви одним словом». У табл. 2.3 дано кількісні результати виконання дітьми завдань з зазначеним вище критеріям.

Таблиця 2.3

Результати виконання дітьми завдань за граматичним критерієм

Рівень	Експериментальна група	Контрольна група
Високий	9,7%	11,1%
Середній	41,3%	43,3%
Низький	58,7%	45,6%

Як засвідчує таблиця, у переважної більшості старших дошкільників виявлений задовільний і низький показники засвоєння граматики. Високий рівень виявлений у 9,7 % дітей експериментальної і 11,1 % старших дошкільнят контрольної груп; середній - у 41,3 % старших дошкільнят експериментальної та 43,3 % дітей контрольної груп; низький - у 58,7 % дітей експериментальної і 45 , 6 % дітей старшого дошкільного віку контрольної груп.

Виконуючи завдання «Польові квіти», майже всі діти спочатку безпомилково відповідали на запитання. Деякі діти підбирали прикметник слово.

Експериментатор: - Як називається ця квітка?

Маша Л. : - Дзвіночок.

Експеріментатор : - Який візьмеш олівець?

Маша Л. : - Синій.

Експериментатор : - Яка квітка намальована?

Олександр П. : - Кульбаба.

Експериментатор: - Яким олівцем розфарбуєш кульбабу?

Олександр П. : - Жовтим.

Звернемося до аналізу якісних результатів виконання завдань за мотиваційним критерієм. Аналізуючи результати виконання дітьми завдання «Назви одним словом», відзначимо, що майже всі старші дошкільнята відповідали правильно. Виникли труднощі, коли видозмінили гру, даючи дітям спочатку узагальнююче слово і пропонуючи їм назвати конкретні предмети, що відносяться до цього слова. Але діти із задоволенням брали участь у завданні і допомагали один одному.

Експериментатор: - Лисиця, заєць, ведмідь, вовк.

Маша Ш : - Звірі.

Експериментатор: - Ліжко, стілець, диван, крісло.

Руслан Б. : - Меблі.

Експериментатор: - Сир , ковбаса, хліб, масло.

Саша М.: - Їжа.

Експериментатор: - Шапка, спідниця, майка.

Настя К.: - Одяг

Експериментатор: - Сосна, ялина, верба, клен, береза.

Олександра П. : - Дерева.

Далі виконали завдання тільки деякі старші дошкільнята.

Експериментатор: - Транспорт.

Анна С. : - Автобус, тролейбус, потяг.

Експериментатор: - Домашні тварини.

Марія Ш.: - Кішка, рибки, собака, папуга.

Експериментатор: - Фрукти.

Наташа С. : - Яблуко, абрикос, вишня, персик.

Експеріментатор : - Овочі.

Ленура О. : - Морква, перець, помідор, баклажан.

Як свідчить кількісний і якісний аналіз виконання завдань за граматичним критерієм результати були досить низькими.

Показник: розуміння диференціації звуків і правильної їх вимови.

звуковий критерій

Завдання: «Знайди небезпечне місце»

Мета: перевірити розуміння диференціації звуків і правильної вимови звуків рідної мови.

Процедура виконання: експериментатор вимовляє слова, а діти плескають, як тільки почули звук, якому не можна довіряти. А якому (яким) звуку (звукові) не можна довіряти? Як його знайти? (Треба визначити, чи є в слові ненаголошений голосний звук). Якщо є, то є і «небезпечне місце». Якщо два ненаголошених голосних, то є два «небезпечних місця».

Завдання: « Знайди місце звуку в слові»

Мета: визначити рівень оволодіння дітьми звуковим аналізом, тренувати дітей у звуковому аналізі слова.

Матеріал: звукова лінійка, фішки, що позначають голосні, приголосні м'які і тверді.

Процедура виконання: експериментатор просить респондентів взяти в руки звукові лінієчки. Пояснює, що з їх допомогою можна позначити місце звуку в слові. Початок - ліворуч, біля зеленої смужки. Якщо звук знаходиться на початку слова, ми закриваємо чорним кружечком перше віконце. А якщо звук знаходиться в середині слова, то яке віконечко ви закриєте? (Середнє). А якщо звук знаходиться в кінці слова? (Останнє віконце). Експериментатор пропонує дітям показати на звуковій лінієчці звук «к» в слові « Коля», звук «ш» у слові «Саша», звук «р» у слові «парус», покажіть місце звуку «р» у слові «прапор».

У табл. 2.4 подано результати виконання дітьми завдань за звуковим критерієм.

 

Таблиця 2.4

Результати виконання дітьми завдань за звуковим критерієм

Рівень	Експериментальна група	Контрольна група
Високий	6,6%	7, 1%
Середній	43,2%	46,3%
Низький	51,2%	47,6%

Визначимося щодо кількісних результатів, отриманих дітьми старшого дошкільного віку. У 6,6 % старших дошкільнят експериментальної та 7,1 % дітей контрольної груп зафіксовано високий рівень правильності вимови звуків за результатами виконання завдань звукового критерію; у 43,2 % дітей експериментальної і 46,3 % старших дошкільнят контрольної груп - середній рівень; у 50,2 % старших дошкільнят експериментальної та 47,6 % дітей контрольної груп - низький рівень.

Розглянемо якісні результати виконання старшими дошкільнятами завдання звукового критерію. У межах зазначеного критерію дітям запропонували виконати такі завдання «Знайди небезпечне місце», «Знайди місце звуку в слові».

Аналізуючи завдання «Знайди небезпечне місце», відзначимо, що діти не завжди відповідали правильно, але після того, як експериментатор задавав навідні запитання діти виправлялися.

Експериментатор: - Сокира?

Саша Б.: - Плескає.

Експериментатор: - Ліс?

Катя Г.: - Не плескає.

Експериментатор: - Окуляри ...?

Настя К.: - Плескає.

Експериментатор: - Лимон.

Наташа П. : - Плескає.

Аналізуючи завдання «Знайди місце звуку в слові», відзначимо, що діти були активні, допомагали один одному, якщо у кого-небудь не виходило дати правильну відповідь на запитання експериментатора.

Експериментатор: - Покажіть на своїх звукових лінієчках, де знаходиться звук «к» в слові «Коля»

Саша М.: - показав правильно

Маша Л. : - показала неправильно

Експериментатор: - Покажіть на своїй лінієчці, де знаходитися звук «ш» у слові «Саша»

Сережа Б.: - Показав правильно

Юля М.: - Показала правильно

Експериментатор: - Покажіть на лінієчці, де знаходитися звук «р» у слові «парус»

Паша С.: - Показав правильно

Наташа П.: - Показав неправильно

Експеріментатор : - Покажіть на лінієчці, де знаходиться звук «р» в слові «прапор»

Діма А.: - Показав неправильно

Вітя К.: - Показав неправильно

Перейдемо до аналізу результатів виконання дітьми завдання за смисловим критерієм.

Змістовний критерій

Показник: розуміння значення слова.

Гра «Зачароване слово»

Мета: перевірити розуміння дітьми значення слів.

Матеріал: м'яч.

Процедура виконання: експериментатор називає дві ознаки і кидає м'яч, діти по черзі ловлять його і називають предмет, що має цю ознаку. «Дзвінкий, гучний - ... (дзвінок)», «Черствий, чорний - ... (хліб)», «Прозора, блакитна - ... (кулька), «Пухнастий, зелений - ... (килим)».

Завдання «Назви правильно»

Мета: вміння підбирати антоніми, привчати до виразності мовлення.

Матеріал: картинки.

Процедура виконання: експериментатор показує респондентам картинки із зображенням великого і маленького олівця, високого і низького будинку. Потім питає «Цей олівець довгий, а цей ...? », «Цей будинок високий, а цей ...?», «Камінь важкий, а пух ...?», «Ріка широка, а струмок ...?». Для уточнення змісту слів протилежного значення експериментатор запитує: «Що буває широким, а що буває вузьким?», «Що буває довгим, а що буває коротким?», «Що буває високим, а що низьким?», «Що буває важким, а що легким?».

Завдання: «Відгадай загадку»

Мета : розуміння прямого і переносного значення слова.

Матеріал: м'яч.

Процедура виконання: експериментатор пропонує дітям загадку: «Не йде, не скаче, а пливе і скаче. Шумить він в полі і в саду, а в будинок не потрапить. І нікуди я не йду, поки він іде» (дощ), «Гладить все, до чого торкається, а доторкнешся - кусається» (праска). Далі дошкільнята підбирають до слова «дощ» дієслово, таким чином, щоб вони були вжиті в переносному значенні, тобто діти відповідають на питання: «Що робить дощ?», « Що робить праска?».

Експериментатор кидає м'яч, дитина ловить і відповідає на запитання, потім всі діти відповідають, у якому значенні розуміють це слово. Наприклад: дощ - ллє, капає, шумить, йде, плаче; праска - прасує, відпарює, сушить .

У табл. 2.5 подані результати виконання дітьми завдань за смисловим критерієм.

Таблиця 2.5

Виконання дітьми завдань за смисловим критерієм

Рівень	Експериментальна група	Контрольна група
Високий	5,6%	6, 1%
Середній	41,2%	45,3%
Низький	53,2%	48,6%

Визначимося щодо кількісних результатів, отриманих дітьми старшого дошкільного віку. У 5,6 % старших дошкільнят експериментальної та 6,1 % дітей контрольної груп зафіксовано високий рівень засвоєння лексики за результатами виконання завдань смислового критерію; у 41,2 % дітей експериментальної і 45,3 % старших дошкільнят контрольної груп - середній рівень; у 53,2 % старших дошкільнят експериментальної та 48,6 % дітей контрольної груп - низький рівень.

Розглянемо якісні результати виконання старшими дошкільнятами завдання смислового критерію. У межах зазначеного критерію дітям запропонували виконати завдання «Зачароване слово».

Аналізуючи завдання «Зачароване слово», можна відзначити, що дітям було складно називати предмети, але після того, як експериментатор давав навідні запитання більшість старших дошкільнят змогли виконати завдання.

Експериментатор: - Дзвінкий, гучний ...? Він буває, телефонний.

Сережа Б.: - Дзвінок , грім.

Експериментатор: - Черствий, чорний ...?

Коля Г.: - Хліб.

Експериментатор: - Прозора, блакитна ...?

Настя. К: - Кулька.

Експериментатор: - Яскраве, жовте ...? Воно вмикається, коли на вулиці темно.

Зекіє Н.: - Світло.

Експериментатор: - Пухнастий, зелений ...?

Маша Л. : - Килим.

Виконуючи завдання «Назви правильно», відзначимо, що діти розуміли значення антонімів. Респондентам було важко впізнати слова за картинками. За допомогою навідних питань експериментатора старші дошкільники виправлявся і говорили відповідь правильно.

Експериментатор : - Цей олівець довгий, а цей ...?

Саша П. : - Короткий.

Експериментатор: - Цей будинок високий, а цей ...?

Паша С. : - Низький.

Експериментатор: - Камінь важкий, а пух ...?

Еля М.: - Легкий.

Експериментатор: - Річка широка, а струмок ...?

Настя П. : - Вузький.

Для уточнення змісту слів протилежного значення експериментатор запитує: - Що буває широким, а що буває вузьким?

Експериментатор: - Що буває довгим, а що буває коротким?

Таня Р.: - Волосся.

Експериментатор: - Що буває високим, а що низьким?

Павло К.: - Дерева.

Експериментатор: - Що буває важким?

Саша М.: - Камінь

Експериментатор: - Що буває легким?

Аня С. : - Перо

На підставі кількісних результатів, отриманих при виконанні завдань за трьома критеріями, визначали рівень розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку (див. табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Рівень розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку

Рівень	Експериментальна група	Контрольна група
Высокий	7,1%	7,6%
Средний	42,3%	44,2%
Низкий	50, 6%	48,2%

У старших дошкільників визначено такі рівні засвоєння мовлення: високий у 7,1 % старших дошкільнят експериментальної та 7,6 % дітей контрольної груп; середній - у 42,3 % дітей експериментальної і 44,2 % старших дошкільнят контрольної груп; низький - у 50,6 % дітей експериментальної і 48,2 % старших дошкільнят контрольної груп.

Отже, результати констатувального експерименту засвідчили: низький рівень засвоєння мовлення старших дошкільників. Водночас виявлена ​​зацікавленість і позитивне ставлення дітей до виконання завдань. Усе це ще раз підкреслює у необхідності проведення спеціальної роботи щодо мовленнєвої підготовки дітей до школи.