Тема 2.3. Європейське феодальне право

Формування ранньофеодального права. Джерела: звичаї, варварські правди, церковне канонічне право, капітулярії та імунітетні грамоти королів. Основні риси ранньофеодального права. Право власності. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Кримінальне право. Судочинство. Становлення загального права (common law) і прецедентного права в Англії.

Розвиток європейського феодального права. Партикуляризм. Кутюми та їх збірники, королівські ордонанси у Франції. Земське, ленне і міське право, імператорські статути, Саксонське та інше дзеркала, Любекське і Магдебурзьке право в Німеччині. Рецепція римського права і його боротьба з канонічним церковним правом. Звід канонічного права 1500 року. Кодифікації джерел континентального права. Цивільний (1667 року), водний і лсовий (1669 року), карний (1670 року), комерційний (1672 року) і торговий (1673 року), морський (1681 року) кодекси у Франції. Карна конституція Карла V 1532 року („Кароліна”) в Німеччині. Кримінальні уложення в Баварії та Австрії, цивільний кодекс Баварії і Пруське земське уложення. Розвиток загального і прецедентного права в Англії, право справедливості. Королівське і парламентське законодавство та „Інституції законів Англії” Е. Кока.

Система європейського феодального права, її диференціація на континентальну та англійську острівну. Загальне і особливе в розвитку права власності і зобов’язальних відносин, шлюбно-сімейного і кримінального права, судочинства. Становлення і розвиток державного права.

Візантійське право. Кодекси Феодосія і Юстиніана. Еклога (вибрані закони) Л. Ісаврійського. Земельний, морський і військовий закони. „Василики” та „Шестикнижжя”. Особливі риси в розвитку візантійського права.

Тема 2.4. Формування мусульманських держав і права.

Іслам і община Мухаммеда як основа виникнення мусульманської державно-правової системи.

Арабський халіфат. Теократична монархія та її механізм. Адміністративно-територіальний устрій. Розпад на емірати та султанати, східний і західний халіфати. Монгольське завоювання східного халіфату в ХІІІ ст. і турецьке завоювання західного халіфату в ХVІ ст.

Сельджукський султанат – ранньофеодальна турецька держава ХІ – ХІІ ст.ст. Її розпад на емірати (бейлики) внаслідок монгольського завоювання в ХІІІ ст. Формування Османської турецької імперії в ХІV ст. та її розвиток у ХV – ХVІІІ ст.ст. Суспільний лад. Форма і механізм держави.

Мусульманське право, його релігійний характер і системна цілісність. Джерела: Коран, Сунна та їх розвиток юристами-факіхами в праві фікх. Школи (мазхаби) ханіфізму, маликізму, шафіїзму і ханбалізму та розробка ними іджми, фетви (рай), киясу, істіслаху (істіхсану). Урми і адати. Фірмани і кануни.

Інститути мусульманського права та їх основні риси. Право власності. Зобов’язальне право. Шлюбно-сімейне право. Кримінальне право. Судочинство.

Тема 2.5. Монгольська державно-правова система.

Протодержави і ранньофеодальні держави монгол. Їх об’єднання Темучіном в кін. ХІІ – на поч. ХІІІ ст. Реформи Темучіна (Чингіс-хана) в суспільному устрої монгол та формування військово-деспотичної держави. Звід законів Яса Чингіс-хана.

Монгольські завоювання ХІІІ ст. і формування Монгольської імперії. Форма і механізм імперської Монголії. Особливості права.

Розпад імперії та період феодальної роздробленості. Золота орда ХІІІ-ХV ст. і Кримсько-татарське ханство ХV- ХVІІІ ст. Особливості їх державно-правової організації.