Методика навчання молодших школярів відображувати форму різноманітних об’єктів дійсності на площині та в об’ємі

Розмаїття предметного середовища (посуд, будівлі) та природних форм (рослинний і тваринний світ, людина) завжди є джерелом натхнення і творчих сил художника, який прагне віднайти подібність форм в навколишньому світі.

У будь-якій створеній природою чи руками людини формі можна побачити геометричну основу. Предмети простої форми у своїй основі мають одну геометричну фігуру, а предмети складної форми – декілька геометричних фігур.

За зовнішніми обрисами предмета художник має побачити його конструкцію, а потім у малюнку побудувати форму предмета у вигляді спрощених геометричних тіл, фігур чи площин, ускладнюючи її до повного реалістичного зображення. Крім конструкції та загальної форми предметів, ми бачимо і передаємо в рисунку контур (обрис) предмета, його зовнішні межі. Контур предметів у рисунку повинен відповідати їх будові й загальній формі.

Форма об’єкта передає його характерні особливості, завдяки чому ми можемо його впізнати. Кожен зображуваний предмет має свою будову – конструкцію. На малюнку форма предметів передається лінією і світлотінню. Найскладнішими природними формами можна вважати тіла тварин, голову і постать людини.

Зображувати складну форму починають із визначення її будови. Потім – визначають розміри частин і співвідношення між ними. Потім обирають спосіб зображення (наприклад декоративний, реалістичний). У початкових класах форму об’єктів здебільшого зображують силуетом, без відтворення об’ємності. Найскладнішими для учнів початкової школи об’єктами для зображення є людина і тварина.

Зміст декоративної діяльності молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

Твори декоративно-ужиткового мистецтвавідображають художні традиції нації, світорозуміння, світосприйняття і художній досвід народу зберігають його історичну пам’ять. Речі, що оточують людину, мають бути не лише зручними, практичними, але й красивими. Завданням декоративно-ужиткового мистецтва є створення художніх виробів, які мають практичне призначення у побуті і відрізняються декоративною образністю (посуд, меблі, тканини, одяг, іграшки, прикраси).

Твір декоративно-ужиткового мистецтва характеризує передусім відповідність певним художнім традиціям. Всі основні художні засоби мови образотворчого мистецтва набувають в ньому нового значення і своєрідної специфіки. Виразність лінії, силуету, ритму, кольору, пропорцій, форми, простору у кожному із видів декоративно-ужиткового мистецтва багато у чому залежить від матеріалів (дерева, текстилю, металу, кераміки, скла, паперу, кістки, шкіри, каменю) і технології їх обробки. Декоративністьу декоративно-ужитковому мистецтві є головним засобом вираження краси.

Декоративна діяльність полягає у створенні та художньому оздобленні об’єктів предметно-побутового середовища одягу, посуду, меблів, інших предметів ужитку).

В учнів початкових класів на уроках образотворчого мистецтва формують уявлення про такі види декоративно-ужиткового мистецтва як розпис, писанкарство, лялькарство, кераміка, вишивка, килимарство. Школярі знайомляться із високохудожніми зразками традиційного мистецтва, осередками народної художньої творчості, художніми особливостями творів, творчістю народних майстрів. У процесі декоративної діяльності учні знайомляться із принципами створення предметів побуту (таріль, свищик, іграшка) та опановують прийоми їх оздоблення. Одним із найпоширеніших способів оздоблення речей є їх орнаментація. Навчаючись складати орнамент школярі знайомляться із поняттям стилізація (перетворення реального образу у декоративний), симетрія, ритм, пластика; з’ясовують особливості мови кольору у декоративних творах.

Декоративна діяльність на уроках образотворчого мистецтва ґрунтується на вивченні регіональних художніх традицій. На Полтавщині це опішнянська кераміка, решетилівське килимарство, полтавська вишивка, полтавський розпис.