Контрольні питання

1. Пояснити будову кутомірів конструкції 2УМ і 2УН.

2. Налагодження кутоміра 2УМ на вимірювання кутів від 0^о до 90°; від 90° до 180°

3. Налагодження кутоміра 2УН на вимірювання зовнішніх та внутрішніх кутів

4. Відлік значень на кутомірах.

Література

1. Боженко Л.І. Стандартизація , метрологія та кваліметрія у машинобудування: Навч. посібник. - Львів: Світ, 2003.–328с.

2. Кириченко Л.С., Мережко Н.В. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. – К.: КНТЕУ, 2001. – 445с.

3. Саранча Г.А. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якістю. Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 672с.

4. ДСТУ 2500-94 Єдина система допусків і посадок. Терміни та визначення. Позначення і загальні норми.

5. ДСТУ ISO 286-1-2002 Допуски і посадки за системою ISO. Частина 1. Основи допусків, відхилів та посадок.

6. ДСТУ ISO 286-2:2002 Допуски і посадки за системою ISO. Частина 2. Таблиці квалітетів стандартних допусків і граничних відхилів отворів і валів (укр.)

Лабораторна робота № 4

Вимірювання деталей мікрометричним інструментом

Мета роботи: ознайомитися з конструкцією мікрометричного інструмента: мікрометром, мікрометричним нутрометром, глибиноміром, придбати навики вимірювань.

Обладнання та інструменти: мікрометр гладкий (МК), нутромір мікрометричний (НМ), глибиномір мікрометричний (ГМ), набір деталей.

Хід роботи

1. Ознайомитися з конструкціями мікрометричного інструменту, правилами його регулювання та вимірювання.

2. Підготувати інструмент до роботи.

3. Зобразити ескізи деталей, дати розшифровку (цифрове позначення граничних відхилень) заданих до контролю розмірів.

4. Провести вимірювання деталей.

Пам’ятайте: влаштування мікрометра в штативі підвищує точність вимірювання майже у 2 рази.

Вимірювання одного й того ж розміру проводити не менше трьох разів, відводячи декілька разів рухому п’ятку на 1мм від деталі. Результати вимірювань заносяться в журнал спостережень.

Журнал спостережень

Таблиця4.1

Умовне позначення розміру

Граничні відхилення

Допуск, мкм.

Граничні розміри, мм.

Результати вимірювань, мм.

Середнє значення розміру, мм.

нижнє

верхнє

min

max

1

2

3

4

5

6

Зміст звіту

1. Мета роботи.

2.Обладнання та інструмент.

3. Ескізи деталей.

4. Приклад відліку розміру по мікрометру.

5. Журнал спостережень.

6. Висновки про придатності деталей.

Контрольні питання

1. Поняття про універсальні вимірювальні інструменти.

2. Мікрометричний інструмент, його види та призначення.

3. Будова та принцип дії мікрометричної голівки.

4. Проведення вимірювань мікрометрами, нутромірами та глибиномірами.

5. Порядок підготовки та регулювання інструмента до роботи.

Література

1. Боженко Л.І. Стандартизація , метрологія та кваліметрія у машинобудування: Навч. посібник. - Львів: Світ, 2003.–328с.

2. Кириченко Л.С., Мережко Н.В. Основи стандартизації, метрології та управління якістю. – К.: КНТЕУ, 2001. – 445с.

3. Саранча Г.А. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якістю. Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 672с.

4. ДСТУ 2500-94 Єдина система допусків і посадок. Терміни та визначення. Позначення і загальні норми.

5. ДСТУ ISO 286-1-2002 Допуски і посадки за системою ISO. Частина 1. Основи допусків, відхилів та посадок.

6. ДСТУ ISO 286-2:2002 Допуски і посадки за системою ISO. Частина 2. Таблиці квалітетів стандартних допусків і граничних відхилів отворів і валів (укр.)

Лабораторна робота № 5

Контроль валів за допомогою важільної скоби

Мета роботи: ознайомитися з конструкцій важільної скоби і навчитися використовувати прилад для контролю та вимірювання валів.

Обладнання та інструменти: Важільна скоба, набір плоскопаралельних мір, набір деталей.

Хід роботи

1.За ескізом деталі визначити граничні розміри та допуски на відхилення форми.

Журнал спостережень

Таблиця 5.1

Умовне позначення розміру	Позначення перерізу	Покази приладу δ,мм						Середнє значення розміру, мм	Відхилення форми, мм
		1	2	3	4	5	6		∆ов	∆пр
	1-1
	2-2…

2.Налагодити пристрій для контролю граничних відхилень, провести виміри.

• Визначити встановлювальний розмір L_в. Для цього потрібно визначити граничні розміри валу. Звичайно заL_вприймають номінальний розмір , однак при цьому слід перевірити , чи розміщуються граничні розміри в діапазон вимірювань приладу., якщо ні то за встановлювальний розмір краще прийняти максимальний розмір.

• Скласти блок кінцевих мір на прийнятий розмір.

• Встановити граничні відхилення. Для цього зняти кришку 6 й за допомогою спеціального ключа встановити стрілки на відповідні покази:

• найбільше складає d_max - L_в;

• найменше складає d_mіn - L_в.

• Вставити блок кінцевих мір між п’ятами . Для цього слід відкрутити ковпачок 7 та перемістити пересувну п’яту так щоб між п’ятами можливо розмістити блок мір з найменшим зазором. Потім переміщують пересувну п’яту ліворуч поки стрілка приладу не встановіться на нуль й фіксують п’яту.

3.Провести виміри. Під час вимірювань за допомогою кнопки 2 збільшують відстань між п’ятами , встановлюють між ними деталь й відпускають кнопку . За показами приладу визначають придатність деталі, а при необхідності дійсний розмір, відхилення форми .

Результати занести до таблиці.

4.Визначити дійсний діаметр валу.

Дійсний розмір визначається

d_e = L_в + δ,мм (5.1)

де δ – покази приладу( обов’язково зі урахуванням знаку),мм.

Відхилення форми :

∆= (δ_max - δ_min)/2, мм (5.2)

5.Зробити висновки про придатність деталі.