Спрощена схема зведеного балансу трудових ресурсів України

Показники	Базовий період	Розрахунко­вий період
Розділ 1. Населення Розділ 2. Трудові ресурси – всього у тому числі: Працездатне населення працездатного віку. Особи старші працездатного віку. Особи, що не досягли працездатного віку. Розділ 3. Розподіл трудових ресурсів за видами зайнятості: Зайняті у різних сферах економічної діяльності. Ті, що навчаються з відривом від виробництва (у тому числі ті, що проходять професійну підготовку та підвищення кваліфікації). Незайняте працездатне населення – всього з них – безробітні Розділ 4. Розподіл трудових ресурсів за сферами та галузями економіки: 1. Зайняті у галузях сфери виробництва – всього у т. ч. за окремими галузями: промисловість; будівництво; сільське господарство; транспорт; інші сфери. 2. Зайняті у галузях сфери послуг – всього у т.ч. за галузями: охорона здоров’я; фізична культура; освіта; житлово-комунальне господарство; апарат органів державного управління; інші галузі.

10.3 Визначення надлишку (додаткової потреби) робочої сили в галузях національної економіки

Основою державного регулювання ринку праці є розрахунок потреби (надлишку) робочої сили. Відповідні розрахунки здійснюють за допомогою балансу робочої сили, який складається в галузевому та кваліфікаційному розрізах (таблиця 10.2).

Вихідним показником балансу є загальна потреба в робочій силі у розрахунковому році у відповідній галузі, яка залежить від обсягу виробництва продукції або послуг, від зміни продуктивності праці (для виробничої сфери) та від зміни норми обслуговування (у сфері послуг).

Загальна потреба в робочій силі у галузях промисловості визначається виходячи з виробітку одного працівника. Виробіток розраховується на одного працівника промислово-виробничого персоналу (ПВП), тому відношення обсягу виробництва до виробітку ПВП дає нам показник чисельності промислово-виробничого персоналу в промисловості.

Таблиця 10.2

Спрощена схема балансу ринку праці

Показники	Усього	У т.ч. за галузями
		Галузь 1	Галузь 2
1. Загальна потреба в робочій силі у розрахунковому році.
2. Наявність робочої сили на початок року.
3. Приріст (+) або зменшення (-) робочої сили
4. Вибуття робочої сили з наявного складу протягом розрахункового року з різних причин
5. Надлишок (-) або додаткова потреба (+) у робочій силі у розрахунковому році.
спрямування надлишку робочої сили: на пенсію, в інші галузі народного господарства, джерела покриття додаткової потреби у робочій силі.

Однак, загальна чисельність робочої сили в промисловості включає також непромисловий персонал, частка якого в загальній чисельності робочої сили коливається від 5 до 10%. При визначенні чисельності робочої сили їх слід додати до чисельності ПВП. Отже,

(10.3)

де – чисельність промислово-виробничого персоналу;

Q – обсяг виробництва продукції;

q – рівень продуктивності праці ПВП.

(10.4)

де – загальна чисельність робочої сили у промисловості;

–питома вага промислово-виробничого персоналу в загальній чисельності робочої сили у промисловості.

У сільському господарстві рівень продуктивності праці вимірюється показником – виробітком одного працівника, зайнятого у сільському господарстві. Тому відношення необхідного обсягу виробництва продукції до показника виробітки дає нам показник необхідної чисельності робочої сили у сільському господарстві.

Потреба в робочій силі у галузях сфери послуг (освіті, охороні здоров’я та інших) виходить з такої залежності:

Чисельність робочої сили = Чисельність населення (контингенту

обслуговування) × норму обслуговування населення (10.5)

Дана норма є соціально-економічним нормативом і встановлюється, як правило, в розрахунку на 10 тис. населення.

Приклад, якщо чисельність населення – 1 млн. осіб, а норма обслуговування – 20 лікарів на 10 тис. населення, то потреба у лікарях складе:

Таким чином методика розрахунку надлишку (додаткової потреби) робочої сили має такі стадії:

- визначення загальної потреби в робочій силі;

- розрахунок приросту (+), або зменшення робочої сили (-) шляхом віднімання від загальної потреби у робочій силі її наявності на початок року;

- розрахунок надлишку або додаткової потреби у робочій силі у розрахунковому році як добуток приросту (зменшення) робочої сили і її вибуття з наявного складу протягом розрахункового року.

Після проведення відповідних розрахунків приймається обґрунтоване рішення щодо покриття додаткової потреби у робочій силі або ліквідації надлишку. Для цього аналізуються всі можливі варіанти.