2 Основа економічного обгрунтування вибору обладнання електричної станції

    Порівняння економічної ефективності об’єкту, якій  проектується, з порівнювальним базовим варіантом виконується згідно [  ] по мінімуму приведених витрат

                                              З = ЕнК + И ,

де З – річні приведені витрати, грн. ;

   Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень, рік ^–1 ;

   К – капітальні вкладення в виробничі фонди, грн. ;

   И – витрати виробництва за рік, грн.

    В проектних розрахунках потужних енергетичних об’єктів (наприклад, ТЕС і АЕС великої потужності) використовується єдиний нормативний коефіцієнт економічної ефективності додаткових капітальних вкладень -  Ен. Для нової техніки він дорівнює 0,15 , для будівництва – 0,12. Треба зауважити, що цей коефіцієнт пов’язан із нормативним терміном окупності додаткових капітальних вкладень Тн :

Ен = 1 / Тн .                                                              (1)

    Наведені вище значення коефіцієнту відповідні терміну окупності в 6 років, який приймається в енергетиці для ТЕС великих потужностей. Для енергетичних об’єктів малої потужності, особливо в умовах використання приватного капіталу, термін окупності можна приймати нижче 6 років. В цьому разі коефіцієнт Ен необхідно розрахувати по (1 ).

    Вибір оптимального варіанту в порівнянні з базовим потребує дотримання таких умов співставлення:

1.  Варіанти мають бути технічно порівнянні та взаємозамінюємі.

2.  Варіанти мають бути економічно порівнянні: мають забезпечувати однаковий виробничий ефект. Наприклад, для теплової електростанції це означає відпуск споживачам рівної кількості електроенергії, для опалювальних котелень -  рівної кількості теплоти, при заданих графіках навантаження і однаковому ступеню надійності енергопостачання. При необхідності варіанти зрівнюються за корисною відпускою енергії (або при рівній потужністі) при необхідності з використанням додаткових заміщуючих потужностей.

3.  Умови використання кожного з варіантів має бути прийняти оптимальні. Зокрема, для енергетичного обладнання це означає максимальні значення ККД агрегатів.

4.  Різні терміни будівництва, монтажу і налагодження нової техніки, нерівномірність капіталовкладень по рокам ураховуються фактором часу. Привід до одного моменту часу (початку розрахункового року) одноразових і плинних витрат на створення і освоєння нової техніки здійснюється множенням (діленням) витрат і результатів відповідного року на коефіцієнт приведення, який розраховується за формулою

                                          

                                                     _t = (1 + Eн.п )^t ,

де   _t – коефіцієнт приведення;

      Eн.п – нормативний коефіцієнт приведення різночасових витрат, яким враховуються утрати від “заморожування” капіталовкладень в незавершене будівництво; приймається Ен.п = 0,08,  коли здійснюється вибір оптимального варіанту проектного рішення; а при обґрунтуванні ефективності нової техніки приймається Ен.п = 0,10;

      t – кількість років, які відділяють витрати і результати даного року від початку розрахункового року.

1.  Використання в розрахунках одиниць цін, тарифів, розцінок, однакових методів розрахунків тощо.

    При строках будівництва вище 1 року і постійних щорічних витратах виробництва замість капітальних вкладень приймають їх сумарну приведену величину. Капітальні вкладення можуть бути приведені до любого базового року, однаковому для всіх порівнювальних варіантів. Частіше за все, як базовий, приймається першій рік нормальної експлуатації об’єкту. Розрахунок приведених капітальних вкладень здійснюється за формулою:

                   Кпр = К₁(1 + Ен.п)^{Тс – 1} + К₂(1 + Ен.п)^{Тс – 2} + . . . + К_Тс (1 + Ен.п)⁰ ,

  або

                                                  Кпр = К_t (1 + Ен.п)^{Тс –t}    ,

   де   К_пр  - приведені капітальні вкладення, грн.;

          К₁, К₂, . . . , К_t – капітальні вкладення, відповідно  в перший, другий, . . . , t-ий рік

                                            будівництва, грн.;

           К_Тс  - капітальні вкладення в останній рік будівництва, грн.;

           Тс   - термін будівництва, роки.

    При будівництві та здачі об’єктів в експлуатацію по черзі  витрати, що здійснюються до початку розрахункового року, помножують на коефіцієнт приведення; витрати після розрахункового року ділять на цій коефіцієнт. За розрахунковий в цьому випадку приймається першій рік після здачі в експлуатацію першої черги об’єкту.

    В загальному випадку, коли капітальні вкладення, щорічні витрати виробництва і об’єм продукції змінюються по рокам розрахункового періоду Т, за межою котрого об’єкти, які розглядаються, не потребують капітальних вкладень, а щорічні витрати виробництва та об’єм продукції практично залишаються постійними для кожного з порівнювальних варіантів, рівняння для повних і питомих розрахункових витрат приймають вид:

              З_Тпр = Ен (Кt + Иt) (1+ Ен.п)^Т-t + Ин (1 +Ен.п)^Тпр-Т  ,

                                                  З_Тпр

             з_Тпр = ---------------------------------------------------------       ,

                        Ен Wt (1+ Ен.п)^Т-t + Wн(1 + Ен.п) ^Тпр-Т  

   где  З_Тпр  - приведені розрахункові витрати (до року Тпр), грн./рік;

           з_Тпр  - питомі приведені розрахункові витрати для ТЕС, для котрої продукція –

                      електроенергія W, одиниця величини з_Тпр – грн./(кВт год) ;

            Тпр - рік, до якого приводяться витрати;

            Кt, Иt – капіталовкладення і щорічні витрати виробництва в рік t, грн.;

            Т    - розрахунковий період, років;

            Wt – об’єм продукції в рік t, кВт год. ;

            Wн - об’єм виробництва продукції в рік нормальної експлуатації, кВт год. ;

            Ин – витрати виробництва в рік нормальної експлуатації, грн.

    Урахування ефекту  “заморожування” капіталовкладень обґрунтовує економічну доцільність скорочення строку будівництва теплових електричних станцій, іноді часом при деякому підвищенні капітальних вкладень. Певною ілюстрацією цього положення є приклад будівництва Ладиженської ТЕС потужністю 1800 МВт.