МЕТОДИЧНІ  ВКАЗІВКИ

ДО  ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ  ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІЧНИХ  РІШЕНЬ

В КУРСОВИХ РОБОТАХ, КУРСОВИХ ТА ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ  ТЕС

(за  курсами  “Техніко-економічні основи проектування ТЕС та АЕС”

та “Техніко-економічні основи проектування”)

для студентів спеціальностей 7.090521 – Теплові електричні станції ,

7.090510 - Теплоенергетика

Одеса – ОНПУ – 2008

                                                                                                   Укладачі: Є.К.Олесевич,

                                                                                                                     к-т техн. наук, доцент

                                                                                                                     О.В.Соловйова ,

                                                                                                                      асистент

                

ЗМІСТ

[1] ВСТУП [2] ЦІЛЬ І ЗАДАЧІ КУРСОВОЇ РОБОТИ  (КУРСОВОГО ПРОЕКТУ  АБО ЕКОНОМІЧНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ) [3] ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ (ПРОЕКТ) [4] ОБСЯГ І ЗМІСТ РОБОТИ (ПРОЕКТУ) [5] ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ  І ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ (ПРОЕКТУ) [6] ПРОЕКТ І ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ [7] ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ  ВИБОРУ ОБЛАДНАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАНЦІЇ [8] РОЗРАХУНОК КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ В БУДІВНИЦТВО ТЕС [9] РОЗРАХУНОК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА НА ТЕС [9.1] Витрати на паливо [9.2] Амортизаційна складова [9.3] Плинні ремонти [9.4] Витрати на заробітну плату [9.5] Плата за воду [9.6] Збори за забруднення навколишнього середовища [9.7] Викиди в атмосферу   [9.8] Тверді частинки [9.9] Діоксід сірки SO2 [9.10] Оксиди азоту NOx [9.11] Сполуки ванадію при спалюванні мазуту [9.12] Інші витрати [10] РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ  ТЕПЛОВОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАНЦІЇ [11]  ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ РОБОТИ (ПРОЕКТА) [12] ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ [13] ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА [14] Додаток

ВСТУП

    Розвиток енергетики в значної мірі визначають темпи росту економіки держави і рішення важливих соціальних задач. Але сама енергетика має розвиватися спираючись на досягнення науки, на базі найсучаснішої техніки. В умовах перехідного періоду економіки до ринкових відносин, обмеженості запасів первинних енергоносіїв, необхідності забезпечення енергетичної незалежності країни розвиток енергетики має специфічний характер. При цьому головними задачами є: підтримка працездатності діючого енергетичного обладнання, економія первинних енергоресурсів, підвищення ефективності виробітку електричної енергії та теплоти, захист довколишнього середовища як локально в районі розміщення генеруючи потужностей, так і в глобальному всесвітньому масштабі.

    Можливі направлення вирішення цих задач:

•  ремонт, реконструкція, модернізація обладнання ТЕС, АЕС, місцевих котелень;

•  підвищення техніко-економічних показників діючих та енергопідприємств, які проектують;

•  децентралізація генеруючих потужностей;

•  створення приватних теплових електричних станцій та котелень малої і середньої потужності:

•  збільшення долі когенераційних станцій (ТЕЦ) і АЕС в виробництві електричної енергії.

Перераховані направлення розвитку енергетики потребують капітальних вкладень, ефективність яких має бути початково обґрунтована необхідними техніко-економічними розрахунками. Техніко-економічне обґрунтування ускладнюється зміною цінності грошей у часі, відсутністю випуску деякого енергетичного обладнання в Україні та відповідно його вартості, певними ускладненнями з перерахунками вартості закордонного обладнання в українську національну валюту. Тому майбутньому спеціалісту - енергетику вкрай необхідно вміти вирішувати технічні та техніко-економічні задачі проектування, будівництва, ефективної і надійної експлуатації енергетичного обладнання. Цьому має сприяти вивчення курсу “Техніко-економічні основи проектування ТЕС і АЕС”,  виконання економічної складової частини дипломного проекту, виконання курсової роботи або курсового проекту по дисципліні.

 ЦІЛЬ І ЗАДАЧІ КУРСОВОЇ РОБОТИ  (КУРСОВОГО ПРОЕКТУ  АБО ЕКОНОМІЧНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ)

    Курсова робота (проект) за дисциплінами “Техніко-економічні основи проектування ТЕС і АЕС”, “Техніко-економічні основи проектування” має на меті розвиток творчих навичок виконання техніко-економічних розрахунків при виборі оптимального варіанту типу енергетичного обладнання або оцінки економічної доцільності ремонту, реконструкції, модернізації.

    Задача роботи полягає в попередньому виборі варіантів головного обладнання ТЕС (АЕС, промислових або опалювальних котелень), подальшому розрахунку основних техніко-економічних показників їх будівництва та експлуатації на підставі визначення показників теплової економічності експлуатації обладнання, спрощеної розробки компоновки обладнання головного корпусу, оцінки капітальних вкладень та витрат на виробництво продукції.

    Якісне та своєчасне виконання роботи (проекту) можливо тільки при умові добрих знань по дисциплінам: “Котельні установки”, “Парові та газові турбіни”, “Теплові електричні станції”.

 ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ (ПРОЕКТ)

    Об’єкт проектування – теплова електрична станція, промислова або опалювальна котельня (окремий енергоблок, апарати або механізми тепломеханічного обладнання). Темою техніко-економічних розробок може стати модернізація, реконструкція окремих вузлів або елементів обладнання станції, котельні. Бажано, щоб тема була пов’язана з темою НДРС студента.

         Керівник проекту включає в початкові дані до проекту:

•  значення електричної і теплової потужностей об’єкту, який проектується;

•  тип і потужність турбіни, тип і парове або теплове навантаження котла, якщо вони не обираються студентом за умовами завдання;

•  початкові параметри робочого тіла;

•  паливо;

•  тип системи технічного водопостачання, температуру охолоджуючої води;

•  спосіб поповнення утрат пари і конденсату.

   При необхідності в завдання включають додаткові дані.

   Керівник має вказати також базовий варіант енергоблоку з котрим порівнюється варіант, який розробляється.

    Обов’язково необхідно втілювати в проекти  сучасні методи енергозбереження.

    Ціни і тарифи необхідно постійно корегувати, враховуючи зміни грошової одиниці в часі.

 ОБСЯГ І ЗМІСТ РОБОТИ (ПРОЕКТУ)

    Склад курсової роботи (проекту): розрахунково-пояснювальна записка та графічна частина.

    Згідно з початковими даними до проекту перелік етапів роботи приблизно такий:

•  попереднє техніко-економічне обґрунтування вибору типу, потужності енергоблоку, головного обладнання, параметрів пари і конденсату, інших необхідних показників на підставі порівняння з базовим варіантом;

•  розробка та розрахунок принципової теплової схеми енергоблоку з метою визначення показників теплової економічності і, головне, – питомих і годинних витрат умовного і натурального палива енергоблоком (ця частина має бути включена тільки до складу проекту);

•  вибір та стислий опис головного обладнання;

•  нормативний вибір допоміжного обладнання;

•  розробка ескізу і опис компоновки головного корпусу електростанції (ця частина має бути включена тільки до складу проекту);

•  розрахунок приведених річних витрат по обох порівнювальним варіантам.

    На компоновочних кресленнях графічної частини проекту наводяться поперечний розтин та план ячейки енергоблоку, або креслення розміщення окремих елементів тепломеханічного обладнання: котла, турбіни, тощо.

 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ  І ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ (ПРОЕКТУ)

    Оформлення розрахунково-пояснювальної записки має відповідати вимогам Державного стандарту України ДСТУ 3008-95.

    Розрахунки виконуються тільки в системі одиниць СІ.

    На схемах і кресленнях позначки тепломеханічного обладнання, трубопроводів, арматури, електричних машин приймаються по стандартам ЄСКД і МВН.

1.  ПРОЕКТ І ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ

    Укладення грошей в будь-яку справу завжди переслідує конкретну мету. Досягнення цієї мети є результатом виконання ряду дій, котрі в світової практиці прийнято об’єднувати загальним терміном “проект”. Таким чином проект це комплекс взаємопов’язаних заходів будь якого характеру, які спрямовані на досягнення цілі за прийнятий термін часу і при встановленому бюджеті. Зокрема таким вимогам відповідають проекти теплових і атомних електростанцій, котелень, проекти модернізації, реконструкції енергетичних об’єктів.

    Доцільність проекту оцінюється на стадії його формування. Для цього виконується так званий проектний аналіз, котрий зображає собою методику системної оцінки позитивних якостей та недоліків інвестиційних проектів. Головна ціль аналізу – оцінка підвищення суспільного або приватного добробуту.

    Повний проектний аналіз передбачає оцінку проекту з таких позицій: технічної, економічної, фінансової, екологічної, соціальної.

    Для порівняльного аналізу всі позитивні якості та недоліки проектів перекладаються в одиниці вартості – грошові одиниці.

    Технічний аналіз – виявлення можливості здійснення проекту з використанням сучасних освоєних або перспективних реальних технологій та конструкцій обладнання.

    Економічний аналіз – оцінка економічної доцільності виконання проекту с точки зору суспільства в цілому (макроекономічний аналіз).

    Фінансовий аналіз – оцінка доцільності реалізації проекту з позицій приватного інвестора – максимізація приватного прибутку.

    Екологічний аналіз – виявлення джерел негативного впливу прийнятих в проекті рішень на людину та довкілля, порівняння кількісних показників впливу з допустимими нормативними та грошова оцінка збитків, які  очікуються (з урахуванням вкладень в необхідні природоохоронні заходи та їх експлуатацію).

    Соціальний аналіз – вплив проекту на розвиток соціальної сфери; деякі її складові: вирішення проблеми зайнятості населення і зниження безробіття, забезпечення житлових умов, і побутового обслуговування населення, створення нових закладів охорони здоров’я та по наданню медичних послуг, закладів дошкільного виховання та середньої освіти, закладів культури і відпочинку, розвиток інфраструктури населених пунктів (транспортні магістралі, системи зв’ язку, електро- і газопостачання, системи водопостачання і опалення) і так далі.

    В подальшому розглядаються положення тільки фінансового аналізу, як найбільш важливого для потенційного інвестора.

    Визначення економічної ефективності капітальних вкладень в енергетичні об’єкти виходить із таких принципових положень [1]:

•  основними критеріями ефективності капіталовкладень є показники засновані на оцінці прибутку та рентабельності, які відповідають загальноприйнятим в країнах з ринковою економікою;

•  норматив ефективності дорівнює нормі дисконтування (приведення різночасових економічних показників к початку розрахункового періоду, інакше к року, котрий є попереднім початку реалізації проекту); норма дисконтування приймається з урахуванням конкретних умов і для великих об’єктів, частіше, дорівнює відсотковій ставці Національного банку України по довгостроковим вкладам;

•  розміри капітальних вкладень і річних витрат виробництва визначають, як правило, по діючим цінам, тарифам і нормативам, але в розрахунках на довгострокову перспективу по прогнозним оцінкам, які враховують тенденцію змін вартості обладнання, будівельно-монтажних робіт, палива;

•  розрахунковий період для потужних ТЕС і АЕС приймається, як правило, рівним строку будівництва плюс 15 років, що приблизно відповідає гарантійному строку  експлуатації головного обладнання (100000 годин) з урахуванням його фізичного і морального зносу;

•  амортизаційні відрахування на реновацію визначаються з урахуванням їх дисконтування за формулою складних відсотків;

•  при виконанні розрахунків, як правило, необхідно враховувати інфляцію, а також невизначеність початкової інформації і пов’язаний з нею риск.

КРИТЕРІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ

    В найбільш загальному виді критерієм економічної доцільності здійснення проекту є економічний ефект:

Е = Р – В,

    де  Е – економічний ефект,

          Р – результати,

          В – витрати.     

    Результат – дисконтована, тобто приведена до початку розрахункового періоду,  сума надходжень за реалізовану продукцію та других доходів за весь розрахунковий період (в подальшому, в цілому – доходи).

    Витрати – дисконтована сума всіх одноразових і щорічних витрат за розрахунковий період.

    На засаді поняття економічного ефекту побудована низка критеріїв  економічної ефективності капітальних вкладень, котрі можуть бути поділені на чотири групи:

    прибуток (П) – ефект в абсолютних величинах (перевищення доходів над витратами в грошовому виразі:

    рентабельність (R) – ефект в відносних одиницях (відношення прибутку до витрат), який відображує частку витрат, яка повертається щорічно у вигляді прибутку, або доходів;

    період повернення капіталу (Т) – час, за який інвестицій повертаються за рахунок прибутку і можуть бути використані як нові вкладення (розширене відтворення);

    приведені затрати (З) .

    Частіше порівнюються два або більше проектів. Але, навіть при розгляді одного проекту порівнюються два варіанти: “з проектом” і без “проекту”.

    Часові межі проекту – його тривалість (часовий горизонт) це період часу, як правило, в роках, за який проект буде здійснено і він дасть прибуток. Часовий горизонт може бути прийнятий як тривалість фізичного або морального зносу придбаних чи збудованих основних фондів. Для великих потужних електростанцій це дорівнює 30 – 40 рокам, для електричної лампочки – 2 роки.

    В межах часового горизонту цінність грошей змінюється, що необхідно враховувати. коли установлюється життєвий строк проекту. Рух потоку коштів (Cash Flow) включає три ключових моменти:

     - витрати,

- зиски,

- розподіл в часі витрат і зисків.

Приклад прогнозу руху потоку коштів

Складові потоку	Рік
	0	1	2	3	4	5
Капітальні	(1000)	0	0	0	0	0
Експлуатаційні	0	0	0	(200)	0	0
Економія	0	500	500	300	500	500
Потік коштів	(1000)	500	500	100	500	500
Кумулятивний потік коштів *)	(1000)	(500)	0	100	600	1100

   ^*) Кумулятивний потік коштів розраховується як сума річних потоків по переднім рокам.

    Одним із методів оцінки економічної доцільності здійснення проекту є розрахунок повернення грошей. Строк повернення грошей – строк окупності Т_ок :

Т_ок = К / S ,

 де К – загальна вартість проекту;

      S – вигоди від проекту (зиск) .

    Метод використовується частіше за інших завдяки простоті та доступності. Недолік методу – ігнорування  “часової вартості грошей” і те, що не враховується зиск після строку повернення коштів. Наведені недоліки виключені в інших методах розрахунків.