7 Інші витрати

    К іншим витратам відносять загальностанціонні, оплата послуг сторонніх організацій, витрати на охорону праці та заходи по техніці безпеки, витрати на випробування та аналіз роботи обладнання, які виконують сторонні організації, вартість утрат палива на складах електростанцій в межах затверджених норм та другі витрати.

    Розмір  витрат, загальних для станції, залежить від потужності електричної станції та чисельності персоналу, але для приблизних розрахунків їх значення можна приймати рівним 20...30% від суми всіх витрат за винятком витрат на паливо

Иін = (0,2...0,3) (И – Ип)    .

5.  РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ  ТЕПЛОВОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАНЦІЇ

   

    Після вирішення питань вибору обладнання і компоновки головного корпусу ТЕС необхідно розрахувати економічні показники її експлуатації та порівняти їх з аналогічними показниками базового варіанту. Власне ці економічні показники дозволяють, в кінцевому разі, зробити висновки про доцільність і ефективність технологічних і конструктивних рішень, які включені в проект. Приблизна схема зведеної таблиці підрахованих економічних показників варіантів КЕС, які порівнюються, наведена в таблиці 42, для варіантів ТЕЦ (когенераційних електричних станцій) використовується таблиця 43.  При необхідності, згідно з індивідуальними особливостями проекту, зміст таблиць може бути змінено. Головним  показником, який визначає економічну (фінансову) ефективність проекту електростанції, є розрахункові витрати (питомі розрахункові витрати), інші показники табл. 42, 43  дозволяють більш детально проаналізувати отримані результати, визначити шляхи подальшого поліпшення проектних рішень. Власне кажучи такий аналіз і відповідні висновки є обов’язковими для кожного проекту. Так, зокрема, одним з важливих економічних показників роботи підприємства є собівартість продукції.

    Собівартість продукції енергетичного підприємства це відображені в грошовій формі витрат , які прямо чи побічно пов’язані з виготовленням і реалізацією одиниці продукції. Собівартість продукції – важливий економічний показник роботи підприємства, який характеризує рівень продуктивності праці, ступень використання виробничої потужності, економічність витрат матеріалів, палива, електроенергії, доцільність і ощадність використання грошових ресурсів.

    Для визначення собівартості виробленої електроенергії та теплоти підраховуються щорічні витрати виробництва на ТЕС – “И”. На конденсаційній електростанції (КЕС) всі витрати відносять на виробництво електроенергії. Тому річні витрати КЕС, віднесені до виробленої електроенергії за рік, є собівартість одиниці виробленої електроенергії - 1 кВтгодини :

с_е^бр = И / W^бр  ,

    де  с_е^бр – собівартість 1 кВтгод  виробленої електричної енергії (брутто), грн. ;

          И    - експлуатаційні витрати за рік, грн. ;

          W^бр – вироблена електроенергія за рік.

    Собівартість відпущеної електроенергії з шин станції визначається з урахуванням електроенергії,  використаної на власні потреби виробництва:

                                                         И

                                с_е^н = -----------------------    ,

                                          W^бр (1 – Кв.п_./100)

   де  с_е^н -  собівартість 1кВтгод відпущеної електроенергії (нетто), грн. ;

          Кв.п – коефіцієнт витрат електроенергії на власні потреби,  %.

    Величина коефіцієнта витрат електроенергії на власні потреби станції характеризує рівень досконалості обладнання, ефективності його експлуатації. В головному цей коефіцієнт залежить від типу приводу живильних насосів та початкових параметрів пари (табл. ). Для сучасних енергоблоків з електричним приводом живильних насосів цей коефіцієнт дорівнює приблизно 5...6%, для енергоблоків з турбоприводом – 3,5%.

    На теплоелектроцентралях (ТЕЦ), інакше - на когенераційних електростанціях, загальні витрати на виробництво двох видів енергії (електричної та теплової) поділяються між ними і розраховуються окремо:  виробнича собівартість відпущеної 1 кВтгод електроенергії та собівартість відпущеного 1 ГДж теплоти.

    На теплоелектроцентралях для визначення собівартості 1 кВтгод електричної енергії та 1 ГДж теплоти всі витрати розподіляють по фазам виробництва (по цехам), а по кожній фазі – по видам продукції.

    В     розрахунках виділяють три групи цехів:

    1 група – цеха паливно-транспортний, котлотурбінний, хімічний, теплової автоматики і контрольно-вимірювальних приладів;

    2 група – турбінний і електричний;

    3 група –  загальностанційні витрати  Из.

    Розподіл витрат по цехам ТЕЦ в відсотках приблизно можна виконати згідно з даними наведеної нижче таблиці:

Стаття витрат	Групи цехів
	1	11	111
Ип	100	-	-
Иа	50	45	5
Из.п	35	35	30
Ип.в	50	45	5
Иін	-	-	100
	И1	И11	Из

    Витрати цехів розподіляють між видами продукції ТЕЦ таким чином:

•  витрати першої групи цехів розподіляються між електричною енергією і теплотою пропорційно витратам палива на вироблення кожного виду продукції:

                                                     В_т

                                     И₁^т = И₁ ------      ,

                                                     В_тец 

де И₁^т  - витрати 1 групи цехів, які відносять на виробництво теплоти, грн.;

   И₁  - витрати першої групи цехів, грн.;

   Вт  - витрата палива, яку відносять на виробництво теплоти, т;

   Втец – загальна витрата палива на ТЕЦ, т.

И₁^е = И₁ – И₁^т        ,

де  И₁^е  - витрати першої групи цехів, які відносять на виробництво електричної енергії, грн.;

    Витрати другої групи цехів відносять на виробництво електричної енергії:

И₁₁^е = И₁₁    .

    Загальні станціонні витрати ТЕЦ розподіляють між виробництвом електричної енергії і теплоти пропорційно розподілу суми витрат цехів. На теплоту із загальних витрат відносять

                                                              И₁^т

                                             И_з^т = ------------ Из     ,

                                                          И₁ + И₁₁  

    де  И_з^т   - загальностанціонні витрати, які відносять на виробництво теплоти, грн. ;

          Из   - загальностанціонні витрати на ТЕЦ, грн.

    На електричну енергію із загальностанціонних витрат відносять

И_з^е = И_з - И_з^т  .

    Далі визначають загальні витрати на виробництво теплоти И^т та електричної енергії И^е :

                                             И^т = И₁^т +И_з^т    ,

                                             И^е = И₁^е + И₁₁ + И_з^е   .

    Розраховується собівартість виробництва на ТЕЦ одиниці електричної енергії та одиниці теплоти :

с^q = И^т / Q_від   ,

с^е = И^е / W_від  ,

   де  с^q      - собівартість 1ГДж теплоти, грн. ;

         с^е      - собівартість 1 кВт·год електричної енергії, грн.;

        W_від  - електрична енергія відпущена споживачу, кВт·год ;

        Q_від   - теплота відпущена споживачу, ГДж .

1.   ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ РОБОТИ (ПРОЕКТА)

    Рекомендована послідовність роботи над курсовою роботою (проектом) слідуюча:

•  ознайомлення студента із завданням, вибір необхідних матеріалів для розробки і розрахунку теплової схеми і вибору головного обладнання;

•  розробка та розрахунок (тільки для проекту) теплової схеми ТЕС (блока);

•  вибір допоміжного обладнання головного корпусу;

•  розробка компоновочних рішень головного корпусу;

•  виконання графічної частини проекту;

•  оформлення пояснювальної записки;

•  затвердження керівником розрахункової та графічної частин роботи.

     Захист складається з короткої доповіді студента по основним положенням роботи та відповідей на запитання членів комісії.