- •Магнітне поле
- •Магнітна індукція
- •Сила Лоренца
- •Закон Ампера
- •Закон Біо – Савара – Лапласа
- •Приклади найпростіших магнітних полів провідників із струмом
- •Закон повного струму для магнітного поля у вакуумі
- •Теорема Остроградського – Гаусса для магнітного поля у вакуумі
- •Робота переміщення провідника зі струмом у постійному магнітному полі
- •Рух заряджених частинок у постійному магнітному полі
- •Магнітне поле у речовині. Магнітні моменти атомів
- •Атом у магнітному полі
- •Діамагнетики і парамагнетики в магнітному полі
- •Закон повного струму для магнітного поля в середовищі
- •Феромагнетики
- •Електромагнітна індукція
- •Явище самоіндукції
- •Енергія магнітного поля у неферомагнітному ізотропному середовищі
- •Основи теорії Максвелла
- •Рівняння Максвелла в диференціальній формі
Закон повного струму для магнітного поля в середовищі
У магнетизмі розрізняють два типи струмів: макроструми і мікроструми. Під макрострумами розуміють електричні струми провідності, а також конвекційні струми, зв’язані з рухом заряджених макроскопічних тіл. Мікрострумами, або молекулярними струмами, називають струми, обумовлені рухом електронів у атомах, іонах і молекулах.
У речовині на магнітне поле макрострумів (його часто називають зовнішнім) накладається додаткове магнітне поле мікрострумів (його, відповідно, називають внутрішнім).
Магнітна індукція вислідного поля у речовині
, (5.82)
де − магнітна індукція зовнішнього поля, − магнітна індукція внутрішнього поля.
Закон повного струму:
, (5.83)
де і − алгебраїчні суми відповідно макро- і мікрострумів, охоплених замкненим контуром L.
Величину можна визначити, ґрунтуючись на тому, що молекула з магнітним моментом еквівалентна замкненому „витку” молекулярного струму:
,
де − площа „витка” (рис. 5.24).
У разі парамагнетика: − власний магнітний момент молекули. У разі діамагнетика – наведений магнітний момент. Внесок в дають тільки ті молекулярні струми, „витки” яких „нанизані” на контур L.
Розгляньмо магнітне поле в діамагнітній речовині. Наведені магнітні моменти молекул протилежні за напрямом вектору. Нехай− кут між вектороммалого елементазамкненого контураі вектором. На цей елемент„нанизані” молекулярні струми всіхмолекул, що містяться в об’ємі скісного циліндра (рис. 5.25) з твірноюі основою площі. Нормаль до основи утворює кут з твірною циліндра:
,
де − концентрація молекул. Отже, малому елементу контуравідповідає охоплений цим контуром мікрострум
де − намагніченість. Інтегруючи це рівняння вздовж усього замкненого контура L, дістанемо:
. (5.84)
Для парамагнітного середовища розрахунок складніший, оскільки безладний тепловий рух атомів перешкоджає впорядкованій орієнтації магнітних моментів молекул. Однак можна довести, що і в цьому випадку для справджується вираз (5.84).
Поділимо обидві частини рівняння (5.83) на і підставимо в нього вираз у формі (5.84):
.
Оскільки в обох інтегралах інтегрування проводиться по одному і тому самому замкненому контуру L, то це рівняння можна записати у формі:
. (5.85)
Вектор
(5.86)
називають напруженістю магнітного поля. Тому (5.85) можна записати у формі:
. (5.87)
Рівняння (5.87) є математичним виразом закону повного струму для магнітного поля в середовищі:
Циркуляція вектора напруженості магнітного поля вздовж довільного замкненого контура дорівнює вислідному макроструму через поверхню, натягнуту на цей контур.
Для ізотропного середовища зв’язок між векторами магнітної індукції та намагніченості має вигляд:
.
Тому
,
або
, (5.88)
де
(5.89)
− відносна магнітна проникність середовища, − магнітна сприйнятливість середовища.
Для діамагнетиків і. Для парамагнетиківі. Відносна магнітна проникність цих речовин не залежить від напруженості магнітного поля, в якому вони розташовані, і дуже мало відрізняється від одиниці, всього на величину порядку 10-5 – 10-6.
З (5.86), (5.88) і (5.89) випливає, що намагніченість магнетика пропорційна напруженості магнітного поля:
(5.90)