- •Магнітне поле
- •Магнітна індукція
- •Сила Лоренца
- •Закон Ампера
- •Закон Біо – Савара – Лапласа
- •Приклади найпростіших магнітних полів провідників із струмом
- •Закон повного струму для магнітного поля у вакуумі
- •Теорема Остроградського – Гаусса для магнітного поля у вакуумі
- •Робота переміщення провідника зі струмом у постійному магнітному полі
- •Рух заряджених частинок у постійному магнітному полі
- •Магнітне поле у речовині. Магнітні моменти атомів
- •Атом у магнітному полі
- •Діамагнетики і парамагнетики в магнітному полі
- •Закон повного струму для магнітного поля в середовищі
- •Феромагнетики
- •Електромагнітна індукція
- •Явище самоіндукції
- •Енергія магнітного поля у неферомагнітному ізотропному середовищі
- •Основи теорії Максвелла
- •Рівняння Максвелла в диференціальній формі
Явище самоіндукції
Самоіндукцією називають виникнення е.р.с. електромагнітної індукції в електричному ланцюгу внаслідок зміни в ньому електричного струму. Ця е.р.с. називається електрорушійною силою самоіндукції. Самоіндукція – окремий випадок електромагнітної індукції. Струм, що тече в провідному контурі, створює у просторі магнітне поле. Магнітний потік , що пронизує контур, прямо пропорційний струму:
. (5.97)
Індуктивністю (власною індуктивністю) замкненого контура називають скалярну величину , яка дорівнює відношенню магнітного потоку, що пронизує контур, до сили струму в контурі:
. (5.98)
Індуктивність контура, що перебуває у вакуумі, залежить тільки від його форми і розмірів.
Індуктивність соленоїда і тороїда:
, (5.99)
де n – кількість витків, що припадає на одиницю довжини (для тороїда – на одиницю довжини середньої лінії тороїда), − об’єм.
За одиницю індуктивності в СІ беруть генрі (Гн).
Е.р.с. самоіндукції контура:
ℰс, (5.100)
Якщо середовище не є феромагнітним і контур не деформується, індуктивність лишається незмінною при зміні сили струму зі спливанням часу. Тоді
ℰс, (5.101)
Явище самоіндукції подібне до явища інерції в механіці. Так, наявність інерції призводить до того, що під дією сили тіло не миттєво набуває певної швидкості, а поступово. Тіло не можна миттєво загальмувати, якою б великою не була гальмівна сила. Точно так само за рахунок самоіндукції при замиканні ланцюга струм не відразу набуває певного значення, а наростає поступово. Розмикаючи ланцюг, ми не знищуємо струм зразу. Внаслідок самоіндукції струм підтримується деякий час, незважаючи на наявність опору ланцюга. Індуктивність контура є мірою його інертності по відношенню до зміни сили струму.
У феромагнітному середовищі індуктивність контура змінюється. Однак у цьому випадку е.р.с. самоіндукції можна записати в аналогічній формі:
ℰс (5.102)
де − динамічна індуктивність контура, − потокозчеплення самоіндукції контура.
Явище самоіндукції можна спостерігати на простих дослідах. На рис. 5.35 показано схему паралельного вмикання двох однакових лампочок. Одна з них (Л2) безпосередньо підключена до джерела, а друга (Л1) − послідовно з котушкою індуктивністю . Опори резисторів. ЛампочкаЛ2 спалахує практично відразу після замикання ключа К, а лампочка Л1 − з помітним запізненням. Е.р.с. самоіндукції в ланцюгу цієї лампочки велика, і струм не зразу досягає свого максимального значення. Зростання струму відбувається тим швидше, чим більшим є відношення , тобто чим більшим єі меншим є(див. рис. 5.34).
Загасання струму відбувається тим швидше, чим більшим є відношення , тобто чим більшим єі меншим є(див. рис. 5.36).
Енергія магнітного поля у неферомагнітному ізотропному середовищі
При зростанні електричного струму в замкненому контурі виникає е.р.с. самоіндукції, яка протидіє збільшенню струму. Згідно з законом Ома для замкненого ланцюга:
(ℰ + ℰс),
де − е.р.с. джерела струму, с – е.р.с. самоіндукції, R – опір. При с. Тоді
ℰ.
Електричний струм за проміжок часу виконує роботу
ℰ. (5.107)
Перший доданок у правій частині рівняння (5.107) − − це робота, яка йде на виділення теплоти (згідно з законом Джоуля – Ленца). Другий доданок − − робота, зумовлена індукційними явищами.
Додаткова робота, що витрачається на збільшення струму від нуля до :
. (5.108)
Для того, щоб струм досяг кінцевої величини , джерело струму має виконати роботу проти сил вихрового поля. Ось ця робота й витрачається на збільшення енергії струму. Власна енергія струму в контурі з індуктивністю :
. (5.109)
Збільшення сили струму в провіднику спричиняє відповідне підсилення його магнітного поля, яке має енергію. Знайдена власна енергія струму в контурі являє собою енергію магнітного поля цього контура зі струмом.
Розгляньмо як приклад однорідне магнітне поле довгого соленоїда з неферомагнітним сердечником. Індуктивність соленоїда
,
де n – кількість витків, що припадає на одиницю довжини, − об’єм однорідного поля всередині соленоїда. Магнітна індукція поля соленоїда
.
Струм
.
Підставивши вирази для і для у формулу (5.109), дістанемо:
. (5.110)
Оскільки поле є однорідним, його енергія рівномірно розподілена по всьому об’єму, і об’ємна густина енергії (тобто енергія, що припадає на одиницю об’єму)
. (5.111)
Якщо магнітне поле не є однорідним, енергія малої ділянки поля об’ємом , в межах якої об’ємну густину можна вважати всюди однаковою, дорівнює:
. (5.112)
Енергія магнітного поля, локалізована в усьому полі:
. (5.113)
Інтегрування здійснюється по всьому об’єму поля.
З іншого боку, енергія контура
.
Отже, можна надати енергетичне визначення індуктивності: індуктивність контура чисельно дорівнює подвоєній енергії магнітного поля, що створюється струмом одиничної сили, який проходить по контуру.
Оскільки потокозчеплення самоіндукції , то
. (5.114)