6.1. Завдання для самостійної роботи для студентів іі курсу денної форми навчання, ііі курсу вечірньої форми навчання, іі курсу заочної форми навчання, ііі курсу заочної форми навчання № 2

Місце конституційного права в системі права, його роль у професійній підготовці юриста й роз­ташування в освітньо-професійній програмі вищої школи за професій­ним спрямуванням «0304. Право» обумовлює необхідність впрова­дження з цієї навчальної дисципліни сучасних досягнень вузівської педагогіки, нових навчально-організаційних форм і методів навчання з пріоритетним використанням методів активного навчання, до яких відносяться:

ПР – практикуми, орієнтовані на вирішення проблемних ситуа­цій, організацію дискусій і підготовки експертних висновків на основі чинного законодавства;

ІІМ – імітаційно-ігрове моделювання ситуацій в галузі державно-правового будівництва;

ОНП – організаційно- та нормативно-правове проектування;

РР – розігрування ролей;

ДІ – ділові ігри;

ОДГ – організаційно-діяльнісні гра;

ЕО – експрес-опитувания студентів;

ПК – програмований (машинний і безмашинний) контроль знань, умінь, навичок студентів;

КРД – контрольні роботи з використанням діапозитивів (викла­дач демонструє діапозитив, що містить питання і 3-5 варіантів відпо­відей, студент заповнює контрольну картку, позначаючи номери пра­вильних відповідей);

ТЗ – тестові завдання.

Під час підготовки до вище перерахованих видів занять студенти вивчають мате­ріали з усього комплексу теоретичних питань плану і завдань з теми. На заняттях викладач розподіляє час на питання, практикуми та інші види робіт, визначає, які питання підлягають обговоренню і в якій фор­мі, які завдання слід виконувати на заняттях і в процесі самостійної навчальної роботи студентів. Викладач може використовувати прийо­ми контролю «виживання» знань, вдаючись до ЕО, КРД, ПК, ТЗ за вивченими темами.

Загальна частина

Тема 1. Вступ до сучасного українського конституціоналізму

Завдання до теми:

ЕО:

1. Назвати складові системи сучасного конституціоналізму.

2. Перелічити основні теоретичні напрями в сучасному конституціоналізмі.

3. Назвати основні історичні етапи становлення і розвитку сучасного конституціоналізму.

4. Назвати спеціальні (власні) категорії конституціоналізму.

5. Назвати ознаки (характеристики) публічної влади.

ПР:

1. Використовуючи монографічну і публіцистичну літературу, підготувати огляд існуючих дефініцій "конституціоналізму". На основі їх порівняльного аналізу аргументувати свою позицію на підтримку (або заперечення) однієї (на вибір) з представлених дефініцій.

2. Аргументувати проблематику вітчизняного конституціоналізму на сучасному етапі розвитку Української держави і суспільства.

ВТЗ:

1. Складовими змісту сучасного українського конституціоналізму є: Конституція і конституційне законодавство;____________________________

ТЗ:

1. Конституціоналізм – це:

а) заборона обіймати посади і брати участь у виборах для осіб, що обіймали посади за колишнього політичного режиму;

б) певна теорія і практика управління публічними справами, що передбачає обмеження державної та іншої публічної влади на основі й відповідно до конституції з метою гарантування демо­кратичного устрою;

в) затвердження проекту правового акта, виданого главою дер­жави, посадовцем виконавчої влади — головою уряду або міні­стром.

2. Визначити передумови формування системи конституціоналізму:

а) визнання та захист суб'єктивних публічних прав людини і гро­мадянина;

б) правоприпиняючі факти у конституційних правовідносинах;

в) організація публічної влади;

г) захист приватної власності;

д) обмеження (самообмеження) державної влади на користь гро­мадянського суспільства.

3.Визначити складові системи конституціоналізму:

а) Верховна Рада України;

б) прокуратура України;

в) права і свободи людини і громадянина;

г) конституційний лад;

д) законність актів і дій посадових осіб;

е) конституційність актів і дій суб'єктів конституційного права; є) конституційні правовідносини;

ж) конституційна правосвідомість.

4. Конституціоналізм:

а) обмежено Конституцією України, якою нормативно визначе­ний;

б) охоплює не лише конституцію, а й практику, методи і форми її реалізації;

в) не визначений Конституцією України, є тотожним за змістом її першому розділу.