Комітет верховної ради україни

З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ

НАУК УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СЛУХАНЬ

НА ТЕМУ:

“ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ”

21 БЕРЕЗНЯ 2007 РОКУ

ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ:

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА

ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ

(узагальнення судової практики)

КИЇВ - 2007

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ

ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ:

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ

КИЇВ - 2007

Захист прав інтелектуальної власності: законодавче регулювання та правозастосування /Автори-упорядники: Андрощук Г.О., канд. екон. наук, Орлюк О.П., д-р. юрид. наук/

Видання містить науково-теоретичний аналіз стану законодавчого регулювання та правозастосовної практики реалізації механізмів захисту прав інтелектуальної власності, а також узагальнену судову практику щодо розгляду справ з порушення прав інтелектуальної власності, підготовлену Державною судовою адміністрацією України, Верховним судом України та Вищим господарським судом України.

До видання включене узагальнення практики застосування судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності (статті 51², 164⁹ КпАП) та оглядові листи Вищого господарського суду України, в яких розглядаються деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності.

Для науковців та освітян, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, судових та правоохоронних органів, юристів-практиків, аспірантів та студентів, усіх, хто цікавиться питаннями правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності.

© Андрощук Г.О., Орлюк О.П., 2007

© НДІ інтелектуальної власності

Академії правових наук України, 2007

Зміст

Передмова ………………………………………………………………..............................	7
Захист прав інтелектуальної власності: теоретичні засади та законодавче регулювання (Андрощук Г.О., Орлюк О.П.)………………………………………...........	9
Інформація щодо розгляду місцевими загальними судами справ у сфері інтелектуальної власності …………………………………………………........................	31
Узагальнення практики застосування судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності (статті 512, 1649 КпАП) ……………………………………………….................................	33
Довідка про результати розгляду господарськими судами України в 2004–2006 роках справ зі спорів, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності …………………………………………..................	71
Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти авторського права і суміжних прав (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України). Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 06.05.2005 № 01-8/784……………………	75
Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на промисловий зразок та прав на раціоналізаторську пропозицію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України). Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 17.04.2006 № 01-8/844………………........	99
Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист права власності на комерційне найменування (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України). Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 17.04.2006 № 01-8/845………………………………………………....	113
Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти авторського права і суміжних прав (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України). Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 17.04.2006 № 01-8/846…………………………………………............	119
Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торговельні марки) (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України). Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 17.04.2006 № 01-8/847………………………………………................	146
Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торговельні марки) (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України). Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 22.01.2007 № 01-8/24 …………………………….......................................	185
Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти авторського права і суміжних прав (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України). Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 22.01.2007 № 01-8/25……………………………………………………..	209

Передмова

У наш час роль і значення інтелектуальної власності інтенсивно зростають, вона давно вже стала найбільш цінним капіталом людства. В усьому світі інтелектуальна власність є об'єктом цивільного обороту. У міру істотного зростання значення інтелек­туальної діяльності, особливо її результатів для соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства, попит на неї також інтенсивно зростає. Вона часто стає об'єктом неправомірних дій, зловживання, недозволеного використання, тому потребує надійної й ефективної правової охорони.

Посилення правової охорони інтелектуальної власності необхід­не ще й тому, що інтелектуальна діяльність, як показує досвід країн з розвиненою економікою, здебільшого буде визначати стратегію і тактику соціально-економічного розвитку країни. Визначальне, пріоритетне місце буде посідати не виробництво, а саме наука, культура і техніка. Поняття "культура" слід розуміти в його широкому значенні – це освіта, культура поведінки, науково-технічний рі­вень виробництва, література, мистецтво та багато інших складо­вих, що визначають рівень цивілізації того чи іншого суспільства.

Рівень культури визначає світогляд, світовідчуття, моральні заса­ди та інші людські цінності як суспільства в цілому, так і кожного окремого індивіда. Тобто саме культура в широкому значенні цьо­го поняття зумовлює, формує духовний світ суспільства і кожної окремої людини.

Важливою віхою у становленні права інтелектуальної влас­ності стало підписання 14 липня 1967 р. у Стокгольмі Кон­венції, якою засновувалась Всесвітня організація інтелектуаль­ної власності. Відповідно до ст. 2 цієї Конвенції уже на міжнародному рівні був введений термін "інтелектуальна власність" та було дано його визначення – це права щодо конкретних результатів творчої діяль­ності у виробничій, науковій та художній сферах.

У цій же Конвенції було закріплено, що інтелектуальна власність містить права, які стосуються: 1) літературних, художніх та наукових творів; 2) виступів виконавців, фонограм та програм ефірного мовлення; 3) винаходів у всіх сферах людської діяльності; 4) наукових відкриттів; 5) промислових зразків; 6) корисних моделей; 7) товарних знаків, знаків обслуговування і торгових назв та позначень, найменування місця походження; 8) припинення недобросовісної конкуренції, а також всіх інших результатів інтелектуальної діяльності у промисловій, науковій, літературній та художній областях.

Цивільний кодекс України (далі – ЦК України), який набув чинності з 1 січня 2004 року, вперше в національному законодавстві надав формальне визначення права інтелектуальної власності як права особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншими законами України (ст. 418 ЦК України).

Однак прийняття книги ІV Цивільного кодексу України не ставило на меті підміну спеціального законодавства у сфері інтелектуальної власності. Це пояснювалося рядом причин. Зокрема тим, що предмет цивільного права не дозволяє охопити весь комплекс відносин, що вимагають регулювання і фактично врегульовані. Абсолютно зрозуміло, що крім цивільних існують відносини організаційні та процесуальні, господарсько-правові, адміністративно-правові, кримінально-правові. Правова природа права інтелектуальної власності не збігається з природою права власності, і цивілістичні підходи до регулювання речових прав не можуть беззастережно застосовуватися до регулювання майнових прав інтелектуальної власності.

Слід враховувати і той фактор, що законодавство у сфері інтелектуальної власності не є усталеним (стабільним) однорідним нормативно-правовим масивом, а навпаки, постійно перебуває у процесі змін, пов'язаних, у тому числі, з процесами гармонізації норм національного законодавства з нормами міжнародного права.

У виданні вперше дається науково-практичний аналіз стану законодавчого регулювання та узагальнено практику застосування судами законодавства у сфері інтелектуальної власності.

Полохало В.І. – голова підкомітету з питань

інтелектуальної власності

Комітету Верховної Ради України

з питань науки і освіти