- •2.Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській
- •3.Взаємовідносини держави та громадянського суспільства за різних політичних режимів
- •4.Виборча система сучасної України
- •5. Виборчі технології, зміст та сучасні форми
- •6. Види політичної стабільності.
- •8.Визначення тоталітарного режиму, його головні характеристики.
- •9.Генеза та еволюція поняття «геополітика»;
- •10.Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику
- •2.1. Проблеми, що виникають у сфері взаємодії природи і суспільства
- •2.2. Глобальні проблеми у сфері суспільних взаємовідносин
- •2.3. Глобальні проблеми розвитку людської цивілізації
- •12. Головні характеристики традиційних політичних систем
- •13.Громадянське суспільство: сутність та структурні елементи
- •14. Демократичні політичні режими.
- •15. Джерела легітимності влади
- •16. Засоби боротьби з тероризмом
- •17. Зміст системного підходу до вивчення політики
- •18. Зовнішньополітичні пріоритети україни
- •19. Інформаційне суспільство, загальна характеристика
- •20. Критерії загального виборчого права : історія і сутність. Голосування: пряме і непряме. Цензи
- •21. Легальність та легітимність політичної влади
- •22. Методи вирішення політичних конфліктів
- •23.Модернізація: поняття та теорії модернізації
- •24. Нації як суб’єкт політики
- •25. Обєднання громадян різновиди та методи впливу на владу
- •26. Ознаки політичної напруги та політичної кризи
- •27.Основні елементи політичної культури
- •28. Основні концепції походження держави
- •29. Основні методологічні підходи до вивчення політики.
- •34 Основні форми правління
- •35.Основні функції політики
- •38. Політична еліта та лідерство…
- •39. Політична етика
- •40. Політична ідеологія
- •41. Політична поведінка та фактори що її зумовлюють
- •36.Політична психологія
- •43. Політичний процес та його суб’єкти
- •44. Політичний режим поняття та значення.
- •46.Поняття пануючої еліти. Структура пануючої еліти.
- •47.Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів
- •48. Поняття стратегії та тактики
- •49. Поняття та ознаки партії.
- •50. Поняття та типи політичної участі
- •51. Предмет політології
- •52. Принципи правової держави
- •53.Причини та умови виникнення тероризму
- •54. Проблеми політично еліти в науці: внески у вивчення еліти Конфуція, Аристотеля, Платона, мАкіавелі
- •55.Ресурси політично влади; різновиди та типологія
- •56.Реформа, революція, переворот, трансформація
- •57. Рівні політичної культури
- •58. Рівні потреб за шкалою маслоу
- •59. Роль змі в політиці. Їх основні функції
- •60. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі
- •61. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика
- •62. Соціальне партнерство зміст та значення
- •63. Способи рекрутування в еліту.
- •64.Стилі лідерства
- •65 Структура політичної партії
- •66. Структура політичної влади
- •67.Структура та організація політичного процесу
- •68.Структурні компоненти політичної системи.
- •69.Субєкти політичної влади: соціальні, інституціональні та функціональні
- •70. Субєкти та об’єкти політики
- •71 .Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування
- •72. Сутність демократії цінності, інститути, процедури
- •73. Сутність політики основні теоретичні підходи
- •74. Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери
- •75. Сутність соціальної держави
- •77. Сутність та форми авторитаризму
- •78. Сутність, структура, рівні політичної свідомості
- •80. Теорії демократії( колективістські теорії, ліберальні та елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії)
- •81.Теорії еліт( Моска, пАрето, Михельс).
- •82. Теорії конфліктів.
- •83.Теорії лідерства.
- •84.Теорії походження держави.
- •85. Тероризм як чинник політики
- •86. Типи виборчих систем у світові практиці. Переваги та недоліки кожної виборчоъ системи
- •87. Типи партійних систем.
- •88. Типи політичних культур.
- •89.Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •90.Типологія політичних конфліктів
- •91 Типологія політичних систем
- •92.Форми демократії
- •93.Форми державного устрою
- •94. Форми тоталітарних режимів
- •1. Комуністичний тоталітаризм
- •2. Фашизм.
- •95. Функції політичних партій
- •96. Функції політичного лідера
- •97. Функції політичної влади
- •98. Функції політичної еліти
- •99. Характерні риси багатопартійності в україні.
56.Реформа, революція, переворот, трансформація
У цій галузі політичних досліджень основна увага зосереджується на тому, як відбувається процес трансформації політичних режимів. У транзитології виділяють декілька типів політичної трансформації: реформа, революція, переворот і перехід. Якщо революція – це насильницька зміна існуючих інститутів, то перехід – це такий тип політичної трансформації, для якого характерна зміна інститутів без порушення правових норм. Реформа і переворот також не задовольняють цих вимог. Держа́вний переворо́т (заколот) — насильницька та неконституційна зміна влади в державі, збройний виступ ворожих сил проти державної влади, організований у результаті таємної змови. Державний заколот, як правило являє собою зміну правлячих еліт або верхніх ешелонів влади в країні. Такого роду зміна влади здійснюється невеликою групою людей, частіше всього військовими і не має підтримки більшості населення. Державний заколот може здійснюватися під керівництвом однієї або декількох політичних партій, нездатних отримати владу іншим, демократичним шляхом (тобто через вибори). Прикладом державного заколоту є т. з. Жовтнева Революція 1917 р. в Росії.
Перехід розглядають як тривалий процес, що складається з кількох етапів[25]. Зміни починаються з лібералізації старого режиму, для якого характерна спроба влади зберегти залишки легітимности шляхом допущення населення та опозиції до політичної конкуренції. Наступний етап характеризується поглибленням вимог демократичної опозиції і намаганням влади стримувати демократичний рух шляхом загравання, погроз, поступок, переговорів та компромісів з опозицією.
Якщо до влади приходить демократична опозиція, то є підстави говорити про початок вирішального, третього етапу суспільних перетворень, для якого характерні зміни у політичній, економічній, правовій та инших підсистемах суспільства.
Поступальність та невідворотність реформ дає можливість перейти до останнього, четвертого етапу трансформацій, що має закінчитися закріпленням демократичних інститутів, формуванням політичної культури громадянського типу і ринкової економіки. Рух від консолідованого авторитаризму до консолідованої демократії може тривати від 9-10-ти до 30-ти і більше років [26]. Така тривалість переходу пояснюється цілим рядом чинників, що в одних країнах можуть пришвидшувати, а в инших затримувати процеси змін.
«Політична революція – це суспільний рух і переворот, що ставлять за мету повалення старого режиму шляхом насильницького завоювання політичної влади і здійснення докорінних змін політичного життя суспільства» [12].
«Политическая революция – насильственный способ принципиального, качественного изменения политической системы общества в результате прихода к власти новых социально-политических сил и коренного изменения курса социально-политического развития страны в их интересах» [13].
«Революція є швидкою фундаментальною і насильницькою внутрішньою зміною пануючих цінностей і міфів суспільства, його політичних інститутів, соціальної структури, керівництва, а також політичної діяльності уряду» [14].
Зрозуміло, що запропоновані тут визначення не охоплюють всіх ознак революції, проте, вказують на такі характерні риси:
1) насильницький характер;
2) глибока, фундаментальна зміна існуючого ладу та соціальної структури суспільства;
3) радикальна зміна політичних інститутів та всієї політичної системи.