- •2.Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській
- •3.Взаємовідносини держави та громадянського суспільства за різних політичних режимів
- •4.Виборча система сучасної України
- •5. Виборчі технології, зміст та сучасні форми
- •6. Види політичної стабільності.
- •8.Визначення тоталітарного режиму, його головні характеристики.
- •9.Генеза та еволюція поняття «геополітика»;
- •10.Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику
- •2.1. Проблеми, що виникають у сфері взаємодії природи і суспільства
- •2.2. Глобальні проблеми у сфері суспільних взаємовідносин
- •2.3. Глобальні проблеми розвитку людської цивілізації
- •12. Головні характеристики традиційних політичних систем
- •13.Громадянське суспільство: сутність та структурні елементи
- •14. Демократичні політичні режими.
- •15. Джерела легітимності влади
- •16. Засоби боротьби з тероризмом
- •17. Зміст системного підходу до вивчення політики
- •18. Зовнішньополітичні пріоритети україни
- •19. Інформаційне суспільство, загальна характеристика
- •20. Критерії загального виборчого права : історія і сутність. Голосування: пряме і непряме. Цензи
- •21. Легальність та легітимність політичної влади
- •22. Методи вирішення політичних конфліктів
- •23.Модернізація: поняття та теорії модернізації
- •24. Нації як суб’єкт політики
- •25. Обєднання громадян різновиди та методи впливу на владу
- •26. Ознаки політичної напруги та політичної кризи
- •27.Основні елементи політичної культури
- •28. Основні концепції походження держави
- •29. Основні методологічні підходи до вивчення політики.
- •34 Основні форми правління
- •35.Основні функції політики
- •38. Політична еліта та лідерство…
- •39. Політична етика
- •40. Політична ідеологія
- •41. Політична поведінка та фактори що її зумовлюють
- •36.Політична психологія
- •43. Політичний процес та його суб’єкти
- •44. Політичний режим поняття та значення.
- •46.Поняття пануючої еліти. Структура пануючої еліти.
- •47.Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів
- •48. Поняття стратегії та тактики
- •49. Поняття та ознаки партії.
- •50. Поняття та типи політичної участі
- •51. Предмет політології
- •52. Принципи правової держави
- •53.Причини та умови виникнення тероризму
- •54. Проблеми політично еліти в науці: внески у вивчення еліти Конфуція, Аристотеля, Платона, мАкіавелі
- •55.Ресурси політично влади; різновиди та типологія
- •56.Реформа, революція, переворот, трансформація
- •57. Рівні політичної культури
- •58. Рівні потреб за шкалою маслоу
- •59. Роль змі в політиці. Їх основні функції
- •60. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі
- •61. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика
- •62. Соціальне партнерство зміст та значення
- •63. Способи рекрутування в еліту.
- •64.Стилі лідерства
- •65 Структура політичної партії
- •66. Структура політичної влади
- •67.Структура та організація політичного процесу
- •68.Структурні компоненти політичної системи.
- •69.Субєкти політичної влади: соціальні, інституціональні та функціональні
- •70. Субєкти та об’єкти політики
- •71 .Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування
- •72. Сутність демократії цінності, інститути, процедури
- •73. Сутність політики основні теоретичні підходи
- •74. Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери
- •75. Сутність соціальної держави
- •77. Сутність та форми авторитаризму
- •78. Сутність, структура, рівні політичної свідомості
- •80. Теорії демократії( колективістські теорії, ліберальні та елітарні концепції, плюралістична теорія, ідентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії)
- •81.Теорії еліт( Моска, пАрето, Михельс).
- •82. Теорії конфліктів.
- •83.Теорії лідерства.
- •84.Теорії походження держави.
- •85. Тероризм як чинник політики
- •86. Типи виборчих систем у світові практиці. Переваги та недоліки кожної виборчоъ системи
- •87. Типи партійних систем.
- •88. Типи політичних культур.
- •89.Типологія партій. Перспективи розвитку партій різних типів.
- •90.Типологія політичних конфліктів
- •91 Типологія політичних систем
- •92.Форми демократії
- •93.Форми державного устрою
- •94. Форми тоталітарних режимів
- •1. Комуністичний тоталітаризм
- •2. Фашизм.
- •95. Функції політичних партій
- •96. Функції політичного лідера
- •97. Функції політичної влади
- •98. Функції політичної еліти
- •99. Характерні риси багатопартійності в україні.
5. Виборчі технології, зміст та сучасні форми
У сучасній політології поняття «виборча технологія» порівняно нове і, як правило, пов'язане з організацією і проведенням демократичних виборів. Виборчі технології покликані забезпечити найважливішу область взаємодії громадянського суспільства і держави — передачу владних повноважень представникам суспільства за допомогою процедури виборів. У результаті цілеспрямованої політичної діяльності досягається результат: для держави — забезпечення правових норм при організації й проведенні виборчої кампанії, для суспільства — найповніша реалізація, соціальні функції виборів, для кандидатів — здійснення в рівній боротьбі з політичними конкурентами свого права представляти жителів свого округу в державних органах. При цьому виборчі технології не можуть не враховувати об'єктивних умов проведення виборів: правового поля, практики виборчих кампаній, національно-політичних традицій, організаційних і матеріальних можливостей держави. Тож під технологією виборчої кампанії розуміють сукупність прийомів, методів та засобів впливу на виборця, які засновані на певних наукових розробках, з метою досягнення політичного успіху певною політичною силою на виборах. Суспільство за всю свою історію винайшло лише три засоби впливу на людину: примус, маніпуляція і співробітництво. Як правило, у виборчих технологіях застосовуються всі три чинники впливу. Однак у суспільствах з розвиненою демократією провідну роль відіграє третій, найгуманніший, спосіб. Але й у найдемократичніших суспільствах не відмовляються (і не відмовляться) від маніпуляції населенням. Отже, виборчі технології—це сукупність політико-організаційних, пропагандистських та інших дій з метою приведення до влади певного політика, групи політиків, політичної організації чи їх об'єднання.
Серед основних технологій, що використовуються на виборах треба виділити базові політико-психологічні передвиборчі і виборчі технології.
1. Технологія ставки на партію чи блок – зміст впливу на електорат ґрунтується на формуванні у нього образу партії як єдиної політичної сили, яка здатна консолідувати суспільство, зробити вагомий внесок у розбудову держави, подолання кризових явищ і створення ефективної економіки або ефективного управління державою.
2. Технологія ставки на лідера партії – в центрі діяльності команди кандидата ставиться особистість лідера, яка має «притягувати» голоси виборців. Для цього організовуються й проводяться заходи, які мають за мету ввести окрему особистість – лідера партії чи блоку – у політичний простір, сформувати у свідомості електорату необхідний його образ. Наймовірніше це має бути образ сильної, вольової, інтелектуально розвиненої людини, висококваліфікованого фахівця, обачливого й підготовленого політика, здатного реалізувати ідеї і сподівання людей, повести за собою маси, забезпечити правопорядок.
4. Технологія поєднання ставки на лідерів і партію – ця технологія певним чином об’єднує три попередні технології. У ході її реалізації «розкручуються» і окремі лідери, і партія як активний, організований і підготовлений суб’єкт політичної діяльності, як політична сила, яка здатна взяти на себе відповідальність за майбутнє держави.
5. Технологія провідної ідеї та ідеалу – в центр усієї виборчої кампанії ставиться така ідея, такий ідеал, які здатні, як кажуть, проникнути у серця й душі електорату, запалити маси й повести їх на нові звершення.
6. Технологія міфізації і символу – для досягнення бажаних результатів технологи дуже часто вдаються до створення у свідомості електорату міфів про певного кандидата. Символом може стати будь-яке слово, ім’я, зображення, але лише тоді, якщо вони мають специфічне додаткове значення до свого звичайного змісту. Міф часто перетворює політика на народного «героя», «дивотворця», «всемогутнього керівника». З часом він перестає сприйматися як звичайна людина, але тут головне, щоб кандидат злився із міфів.
7. Технологія ставки на програму партії чи окремого кандидата – в центрі виборчої кампанії є програма партії. Слід зауважити, що в Україні використання цієї технології є досить складним, бо програма ще жодного разу не була головним чинником перемоги на виборах.
9. Технологія ставки на проблеми передбачає розгортання передвиборних і виборчих кампаній на основі акцентування уваги на головних проблемах, які перешкоджають руху в майбутнє, гальмують демократичні та економічні процеси, національний чи регіональний розвиток, можуть призвести до втрати незалежності, спричиняють погіршення здоров’я й дієздатності людей. Такими проблемами можуть бути: екологія, наркоманія, мовне питання, злочинність, безробіття, вавілля чиновників, бідність.
10. Технологія опозиційності – доцільно поєднані підходи, принципи, форми, алгоритми, моделі, методи і способи, об’єднані установками критики існуючої влади, блокування її активних дій, ініціатив, підходів, обвинувачення в неспроможності ефективно управляти суспільством. А також протиставлення їй своїх шляхів і програми дій. ЇЇ використовують як окремі політики, так і партії. А Владу завжди є за що критикувати й звинувачувати, особливо в перехідний період. До того ж, у суспільстві завжди є політичне, соціальне, економічне, а значить і психологічне підґрунтя до сприймання опозиційності як боротьби за права громадян.
11. Комбінована технологія – поєднує різні технології та підходи, конфігурація яких змінюється в залежності від особливостей кампанії, а також індивідуальних смаків самого менеджера. [3]