- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістика. Методи криміналістики
- •2. Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
- •3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей
- •4. Поняття і завдання криміналістичної діагностики
- •5. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів
- •6. Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки
- •7. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •8. Поняття судової фотографії та відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні
- •9. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії
- •10. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій
- •11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
- •12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього та експертного дослідження
- •13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів
- •14. Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення. Шляхи використання в доказуванні по справі
- •15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки
- •16. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення
- •18. Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження
- •19. Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування
- •20. Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження
- •21. Поняття і завдання криміналістичного документознавства
- •22. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів)
- •24.Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця
- •25.Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення
- •26.Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення
- •27. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії
- •28. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження
- •29. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- •30. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом
- •31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
- •32. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики
- •34.Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів
- •35. Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації
- •36. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами
- •37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання
- •38. Сутність, мета і завдання огляду місця події
- •39. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми
- •40. Тактика проведення огляду місця події.
- •41. Тактика огляду трупа на місці його знаходження
- •42. Тактика слідчого огляду живої особи (освідування)
- •43.Огляд предметів і документів
- •44. Поняття і завдання обшуку, його види та учасники
- •45. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні і психологічні прийоми
- •46. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту
- •47. Психологічний процес формування показань
- •48. Поняття, значення і види допиту
- •49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування
- •50. Тактичні особливості допиту потерпілих
- •51. Тактичні особливості допиту свідків
- •52.Тактика допиту підозрюваного
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •53.Особливості тактики допиту неповнолітніх
- •54. Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.
- •55. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.
- •56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.
- •57. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •58. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.
- •59. Система судово-експертних установ України.
- •60. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •61. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •62.Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •63.Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •64.Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.
- •65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.
- •66.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.
- •68. Класифікація окремих методик розслідування.
- •69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •71 . Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •72. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •73. Криміналістична класифікація і характеристика вбивств.
- •74.Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства.
- •75. Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств.
- •76. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •77. Початковий етап розслідування вбивств в ситуації раптового зникнення певної особи.
- •78.Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •79.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.
- •80.Особливості розслідування замаскованих вбивств.
- •81. Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- •82.Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини.
- •83. Розслідування раніше нерозкритих вбивств.
- •84. Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів
- •85. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів
- •86.Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії
- •87. Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань
- •88. Судові експертизи у справах про насильницькі злочини
- •89. Криміналістична класифікація і характеристика крадіжок
- •90. Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок
- •91. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів
- •92.Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів
- •93.Криміналістична характеристика вимагання
- •94.Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи
- •95. Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства
- •96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства
- •97. Особливості розслідування шахрайства в сфері обігу житла
- •98, 99. Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері, у кредитній сфері.
- •100. Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері.
- •101. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва.
- •103. Особливості розслідування хабарництва.
- •104. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •106. Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань.
- •107. Способи ухилення від сплати податків.
- •1. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом відвертого ігнорування податкових зобов’язань:
- •2. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом ігнорування суб’єктом підприємницької діяльності обов’язку постановки на податковий облік:
- •108. Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій.
- •109. Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження.
- •110. Поняття контрабанди та способи її виконання.
- •111. Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди.
- •112. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •113. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії.
- •114. Криміналістична класифікація і характеристика дорожньо-транспортних подій. Обставини, що підлягають встановленню.
- •115. Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп.
- •117. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •118. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.
- •120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.
4. Поняття і завдання криміналістичної діагностики
Слово «діагностика» - грецького походження і означає здатність до «розпізнавання», «розмежування», «визначення», «встановлення».
Діагностувати буквально означає: встановити схожість ситуації, що досліджується, з деякою типовою моделлю чи виявити щось конкретне, притаманне лише цій ситуації.
Термін «криміналістична діагностика» було запропоновано 1972 р. проф. В. О. Снетковим, який разом із Ю. Г. Коруховим і С. В. Дуброві ним розробили окрему теорію криміналістичної діагностики. *
Теорія криміналістичної діагностики - це система правил і понять, необхідних для здійснення процесу діагностичного пізнання у рамках провадження у кримінальній справі.
Криміналістична діагностика - процес дослідження властивостей і стану об'єкта (ситуації) з метою установлення змін, які відбулися в ньому, причини цих змін та їх зв'язок із учиненим злочином.
Іншими словами, кримінальна діагностика - це уявна реконструкція вчиненого злочину, у ході якої мають перевагу висновки «зворотного напряму»: від наслідку - до причини, від явища - до його суті, від відображення - до аналізу властивостей і стану відображення об'єкта.
У криміналістичних дослідженнях діагностика зазвичай передує ідентифікації.
Наприклад, за слідами ніг, ще до того як ідентифікують взуття, робитимуть висновок про напрям руху людини, про наближену швидкість руху, факт перенесення нею вантажу, про рух в умовах ночі тощо.
Наукове підґрунтя криміналістичної діагностики становлять:
• можливість пізнання події за її відображенням;
закономірність виникнення криміналістично значущої інформації;
положення (дані) науки криміналістики про типові моделі відображення механізму злочину (властивості особи, властивості предметів, про взаємодію об'єктів);
методи і методики криміналістичного діагностування питань, що розкривають зміст мети.
До криміналістичних діагностичних досліджень відносять:
визначення властивостей та стану об'єкта, їх відповідності заданим характеристикам (наприклад, із якого металу виготовлено предмет, чи справний замок тощо);
встановлення факту і причин початкового стану об'єкта або його невідповідності заданим характеристикам (це стосується дослідження обставин події), наприклад, з якого боку відбувався злам перешкоди; чи піддавалися документи частковим змінам тощо;
аналіз кримінальної ситуації: обставин місця, часу, механізму взаємодії суб'єктів, предметів, причинно-наслідкових зв'язків, механізму злочинної події (наприклад, установлення механізму виникнення й розвитку пожежі, причинно-наслідко-вого зв'язку між коротким замиканням і виникненням пожежі).
Завдання криміналістичної діагностики полягають у вивченні:
• внутрішніх властивостей і стану об'єкта;
зовнішніх властивостей та умов обстановки (місця, часу, функціонування) об'єкта;
властивостей і умов механізму та розвитку процесів взаємодії об'єктів між собою.
Завдання кримінального діагностування можуть бути: прості та складні (складені); прямі та зворотні.
Прості діагностичні завдання полягають у дослідженні (вивченні) окремо взятого об'єкта.
Складні - утворені множиною діагностованих об'єктів і процесів у їх взаємодії:
встановлення механізму події в його динаміці;
визначення можливості (неможливості) вчинення певних дій за певних умов;
встановлення відповідності (невідповідності) діянь (дій) спеціальними правилами;
визначення умов (обстановки); часу (періоду) або хронологічної послідовності дії (події);
встановлення місця події (діянь), їх локалізації, меж, позиції учасників, їх розташування;
з'ясування інших схожих умов;
з'ясування причипно-наслідкових зв'язків між діяннями та їхніми наслідками (результатом).
Прямі діагностичні завдання - рух від причини до наслідку (результату).
Це зазвичай прості діагностичні завдання типу:
який склад конкретного об'єкта або його структура;
за якої температури може мати місце самозагорання конкретної речовини.
Прямі складні завдання типу: яким був механізм певного процесу за конкретних умов або яким може бути механізм.
Для вирішення таких завдань створено спеціальні діагностичні методики.
Одним із основних методів, що використовуються під час діагностичних досліджень, є аналогія, бо для криміналістичних ситуацій характерні повторюваність події, дії, наявність типових випадків, подій, що має наслідком виникнення таких, що повторюються, типових слідів.
Реально існуючі відхилення залежать від варіаційності тих чи інших факторів, що впливають на саму ситуацію та механізм відображення.
Відомості про атипові ситуації використовуються згодом під час вирішення зворотніх діагностичних досліджень.
Зворотні діагностичні завдання - рух дослідження від наслідку (результату) до причин.
Більшість складних завдань діагностичних досліджень -саме зворотні.
Основним методом тут виступає моделювання: уявне, фізичне, математичне. Скажімо, пряме завдання - встановити склад і марку металу, з якого виготовлено відламок ножа, а зворотнє - це за відламком визначити ніж (тобто встановити біографію виробу), технологію його виготовлення або причину поломки тощо.
Об'єктами криміналістичного діагностування є:
Діагностовані (ті, що підлягають діагностуванню або шукані) - стан, властивість об'єкта, механізм події, ситуація (наприклад, з якого боку було вибите вікно, ззовні чи зсередини).
Діагностуючі (ті, за допомоги яких відбувається діагностика) - ознаки, що відображають у матеріальному вигляді та характеризують стан, властивості об'єкта, механізм події (наприклад, наявність під вікном шматків битого скла й відсутність таких фрагментів усередині кімнати - свідчення того, що вікно було розбите зсередини приміщення).
Суб'єкти діагностики - це особи, які вирішують діагностичні завдання під час розкриття й розслідування злочину, вирішення кримінальної справи у суді, а також у ході проведення профілактичних заходів: експерт, слідчий, суддя, спеціаліст, подеколи інші учасники процесу.
Слідчий і суддя здійснюють діагностування як у процесуальній, так і в непроцесуальній формі у ході провадження у справі: під час огляду місця події для з'ясування механізму вчинення злочину; під час конструювання та перевірки слідчих і судових версій тощо.
Експерт - завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також у непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
Криміналістичну діагностику можна поділяти на відповідні види за відповідними класифікаційними рубриками.
За суб'єктами діагностування:
експертна;
судово-слідча;
оперативио-розшукова;
діагностика свідками, потерпілими тощо.
За вирішуваними завданнями:
проста і складна;
пряма і зворотня;
змішана.
За формою здійснення:
процесуальна;
позапроцесуальна.
За метою проведення:
діагностування властивостей і стану об'єкта дослідження;
діагностування факту і причин динаміки змін об'єкта;
діагностування кримінальної ситуації.
За змістом і характером експертного дослідження:
діагностичне дослідження властивостей і стану об'єкта під час його безпосереднього вивчення;
діагностичне дослідження властивостей і стану об'єкта за його відображеннями;
діагностичне дослідження механізмів, процесів і дій за безпосередніми результатами (наслідками), конкретними об'єктами, відображеннями.
Криміналістичні дослідження можна характеризувати і за іншими рубриками.
Кількість етапів діагностичного дослідження залежить від складності вирішуваного завдання.
Формулювання завдання діагностичного дослідження.
Вирішення простого діагностичного завдання.
Для цього вивчають ознаки об'єкта, за якими визначають його властивості, стан (наприклад, установлюють хімічний склад мікрочастинок вибухової речовини з місця події).
Якщо ставиться тільки це завдання, то дослідження завершується. Якщо ж просте завдання є тільки початком вирішення складного, його переводять до наступного етапу.
3. Побудова типової моделі.
На підставі результатів вирішення простого завдання будують (реконструюють) типову модель процесу, способу дій, події, явища (наприклад, на підставі структурного складу вибухової речовини та аналізу походжень моделюють умови вибуху).
4. Встановлення наслідків із побудованої моделі та порівняння цих установлених (гіпотетичних) наслідків із відображеннями па елементах уречевленої обстановки, виявлення специфічних особливостей.
5. Формулювання або побудова висновку.
За позитивного результату порівняння встановлюється механізм події, процесу, дії (наприклад, установлення механізму вибуху), а за негативного результату - повернення до першого або другого етапу.