- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістика. Методи криміналістики
- •2. Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
- •3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей
- •4. Поняття і завдання криміналістичної діагностики
- •5. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів
- •6. Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки
- •7. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •8. Поняття судової фотографії та відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні
- •9. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії
- •10. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій
- •11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
- •12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього та експертного дослідження
- •13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів
- •14. Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення. Шляхи використання в доказуванні по справі
- •15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки
- •16. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення
- •18. Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження
- •19. Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування
- •20. Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження
- •21. Поняття і завдання криміналістичного документознавства
- •22. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів)
- •24.Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця
- •25.Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення
- •26.Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення
- •27. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії
- •28. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження
- •29. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- •30. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом
- •31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
- •32. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики
- •34.Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів
- •35. Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації
- •36. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами
- •37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання
- •38. Сутність, мета і завдання огляду місця події
- •39. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми
- •40. Тактика проведення огляду місця події.
- •41. Тактика огляду трупа на місці його знаходження
- •42. Тактика слідчого огляду живої особи (освідування)
- •43.Огляд предметів і документів
- •44. Поняття і завдання обшуку, його види та учасники
- •45. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні і психологічні прийоми
- •46. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту
- •47. Психологічний процес формування показань
- •48. Поняття, значення і види допиту
- •49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування
- •50. Тактичні особливості допиту потерпілих
- •51. Тактичні особливості допиту свідків
- •52.Тактика допиту підозрюваного
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •53.Особливості тактики допиту неповнолітніх
- •54. Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.
- •55. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.
- •56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.
- •57. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •58. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.
- •59. Система судово-експертних установ України.
- •60. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •61. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •62.Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •63.Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •64.Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.
- •65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.
- •66.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.
- •68. Класифікація окремих методик розслідування.
- •69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •71 . Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •72. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •73. Криміналістична класифікація і характеристика вбивств.
- •74.Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства.
- •75. Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств.
- •76. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •77. Початковий етап розслідування вбивств в ситуації раптового зникнення певної особи.
- •78.Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •79.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.
- •80.Особливості розслідування замаскованих вбивств.
- •81. Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- •82.Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини.
- •83. Розслідування раніше нерозкритих вбивств.
- •84. Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів
- •85. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів
- •86.Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії
- •87. Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань
- •88. Судові експертизи у справах про насильницькі злочини
- •89. Криміналістична класифікація і характеристика крадіжок
- •90. Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок
- •91. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів
- •92.Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів
- •93.Криміналістична характеристика вимагання
- •94.Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи
- •95. Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства
- •96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства
- •97. Особливості розслідування шахрайства в сфері обігу житла
- •98, 99. Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері, у кредитній сфері.
- •100. Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері.
- •101. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва.
- •103. Особливості розслідування хабарництва.
- •104. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •106. Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань.
- •107. Способи ухилення від сплати податків.
- •1. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом відвертого ігнорування податкових зобов’язань:
- •2. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом ігнорування суб’єктом підприємницької діяльності обов’язку постановки на податковий облік:
- •108. Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій.
- •109. Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження.
- •110. Поняття контрабанди та способи її виконання.
- •111. Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди.
- •112. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •113. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії.
- •114. Криміналістична класифікація і характеристика дорожньо-транспортних подій. Обставини, що підлягають встановленню.
- •115. Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп.
- •117. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •118. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.
- •120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.
3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей
Вивчаючи об'єкт, представлений у натурі, дослідник сприймає його безпосередньо. У подібній ситуації знання про об'єкт формується на основі його огляду, виміру, зважування й застосування інших методів безпосереднього пізнання. Однак об'єкт може бути пізнане й тоді, коли його безпосереднє сприйняття з якої-небудь причини неможливо або недоцільно (наприклад, у силу того, що він знищений). У цьому випадку дослідник може звернутися до аналога об'єкта, що заміщає оригінал. Такого роду аналоги називаються моделями. Модель - це матеріальний або уявний (ідеальний) аналог, заступник об'єкта, що у цей момент суб'єктом пізнання безпосередньо не відчувається. Модель - це інший об'єкт, не той же самий, що оригінал. Це - інша система, що відбиває лише ту або іншу міру подібності з оригіналом. Дослідження об'єктів пізнання на їхніх моделях називається моделюванням. Вивчення моделі подає нову інформацію про оригінал, що іншим способом не може бути отримана, що й дозволяє в остаточному підсумку пізнати його. Криміналістична модель являє собою штучно створену систему, що відтворює з певним ступенем подібності замінний нею об'єкт, вивчення й перевірка якої дозволяє одержати нові знання про оригінал і використати їх для рішення пошукових, пізнавальних, розпізнавальних, ідентифікаційних, управлінських і інших завдань у карному процесі, а також у наукових криміналістичних дослідженнях. Своєрідність криміналістичних моделей визначається специфікою пошуково-пізнавальної діяльності в карному процесі (особливостями її правового статусу й регулювання, цілями, завданнями, засобами й умовами їхнього досягнення й інших обставин).
Як всі інші моделі, криміналістичні моделі підрозділяються на: 1) матеріальні: 2) уявні (ідеальні). Відмінною рисою моделей першого із числа згаданих класів моделей є те, що вони відтворюють об'єкти в материально-фиксированном виді.
До їхнього числа відносяться спеціально створювані унікальні криміналістичні системи (конструкції, предмети й т.д.), а також відібрані для використання замість справжніх зразки-оригінали предметів, що випускаються в серійному варіанті, Виділяються дві групи моделей зазначеного плану. 1) просторово-подібні: 2) фізично-подібні.
Моделі першої групи (макети, муляжі, зліпки й т.д. ) відтворюють у натурі просторові властивості й відносини об'єктів (їхнє співвідношення з оригіналом характеризується геометричною подобою). У цю же групу входять так звані криміналістичні реконструкції - комплексні матеріальні відтворення або відтворення яких-небудь підсистем, сторін пізнаваних подій (місця події, окремих обставин, фрагментів вчиненого й т.д. ) по їхніх слідах.
Матеріальні моделі другої групи характеризуються не тільки й не стільки просторовими властивостями оригіналу. У них у першу чергу відображаються динаміка досліджуваних процесів і явища, властивості, що припускають однаковість, подібність фізичної природи, тотожність законів руху. Матеріальні моделі використаються для криміналістичного аналізу шуканих, пізнаваних об'єктів, побудови версій за результатами аналізу, розробки програм по перевірці версій. Вони також використаються при проведенні окремих слідчих дій (наприклад, шляхом пред'явлення для огляду допитуваному), тих або інших комплексів слідчих і інших дій. Найбільше часто й продуктивно в пошуково-пізнавальній діяльності використаються уявні моделі. І це легко пояснити, якщо врахувати, що всі подання щодо пізнаваних об'єктів з розряду подій минулого, а також подання про завдання, що підлягають рішенню, майбутніх діях, подальших кроках на шляху пізнання, про те, що і якому образі повинне бути зроблене, є тільки моделями. Дані моделі з'являються перед думкою з пошуково-пізнавальної діяльності як судження, образів, картин об'єктів, даючи їжу творчій уяві й цілеспрямованому прояву внутрішньої й зовнішньої активності.
Існують три види уявних моделей: 1) моделі предметів і подій минулого (наприклад, подій, які раніше сприймала яка-небудь людина, із приводу яких він дає показання під час його допиту); 2) моделі предметів і подій сьогодення (наприклад, подання слідчого про те, що може відбуватися в сусідньому кабінеті під час допиту, що виробляється його колегою по слідчій бригаді); 3) моделі предметів і подій майбутнього (наприклад, подання слідчого про те, що йому має бути зробити наступного дня ).
При побудові уявних моделей використаються різні по характері знання. По цій підставі виділяються моделі, що містять: 1) тільки позитивне (достовірне) знання: 2) тільки можливе знання; 3) і позитивне (про якісь ознаки об'єкта), і можливе (про інші ознаки) знання.
Моделі можуть будуватися щодо події, предмета в цілому або із приводу окремих сторін, частин, елементів об'єкта. Уявна модель, як і матеріальна, є системою, але состоящей не з материально-фиксированных, а з уявних компонентів. У пізнанні вона виконує функцію відбиття, інтерпретації фактів, наочного вираження подань, опосередкованого джерела інформації. Уявна модель може бути матеріалізована у вигляді схеми, малюнка, макета, формули, креслення, опису. Важливою особливістю уявної моделі, як форми мислення, є її властивість бути аналогом ще непізнаних обставин, схованих зв'язків, невиявлених відносин. Це не виходить, що зазначена модель не може відбивати вже встановлений факт, подія, обставина. Моделі, що містять достовірне, позитивне знання, займають важливе місце в структурі мислення суб'єктів пошуково-пізнавальної діяльності. Виступаючи як підсумок, результату пізнання в рамках закінченого циклу зазначеної діяльності, вони відіграють проміжну роль між заключним етапом і тими правовими рішеннями, які приймаються в цьому зв'язку й відбиваються в документах (про порушення кримінальної справи, про завершення провадження в справі й пред'явленні зібраних матеріалів для ознайомлення обвинувачуваному, потерпілому, про складання обвинувального висновку й направлення справи в суд для розгляду й т.д. ). У той же час моделі, що містять позитивне знання, побудовані на початковому й проміжному етапах пошуково-пізнавальної діяльності, виступають як засіб пізнання інших, невідомих на даний момент обставин, рішення інших її завдань. У цій же якості виступають і моделі, що містять тільки можливе знання, що є в перевірці (гіпотези, версії), а також комбіновані уявні моделі, у які включені можливе знання про одних ознаки об'єкта й позитивне знання про інші його сторони. Моделі, що будуються спочатку пізнання, звичайно містять розрізнені відомості, буяють масою пробілів. У міру їхньої перевірки вони коректуються, уточнюються, удосконалюються шляхом виключення одних елементів, переосмислення й переконструювання інших, включення раніше, що отсутствовали частин, зв'язків між компонентами. Джерелом нового знання моделі стають тому, що в них, як і в інтегративних системах, акумулюються й у комплексі погоджуються в якусь цілісність зібрані фактичні дані, власний практичні досвід суб'єкта пошуково-пізнавальної діяльності, узагальнені дані практики (колективний досвід). Практика показує, що чим повніше, содержательнее й точніше відбиває модель об'єкт, тим вище ефективність використання моделі. Це, звичайно, не означає, що моделі, що містять мінімум знань про ознаки оригіналу, приречені у всіх випадках на низький коефіцієнт корисної дії. Багато чого залежить не тільки від характеру, змісту, обсягу інформації, укладеного в моделі, але й від того, наскільки ефективно використається ця інформація суб'єктом моделювання.
Як і матеріальні, уявні моделі можуть класифікуватися по різних підставах: 1) по видах моделируемых об'єктів (моделі подій і моделі предметів); 2) по ступені абстрактності (моделі конкретних, єдиних у своєму роді об'єктів і типові узагальнені моделі певних груп населення, фактів, подій і т.п. ); 3) по обсязі відбиття об'єкта (моделі об'єкта в цілому й моделі яких-небудь його частин, сторін, ознак); 4) по меті використання (моделі пошукові, ілюстративні, дидактичні, ідентифікаційні й т.п. ); 5) по сфері побудови й використання (моделі наукові, моделі практичні). Моделі групуються також по суб'єктах криміналістичного моделювання (моделі слідчого, експерта й т.п. ), стосовно видів і етапів пошуково-пізнавальної діяльності (моделі попередньої перевірки, моделі попереднього розслідування, моделі первісного етапу розслідування й т.п. ), по криміналістичних ситуаціях, категоріям кримінальних справ (наприклад, уявні моделі по справах про вбивства, уявні моделі по справах про вбивства, зроблених в умовах неочевидності). Названі види, групи й різновиди моделей можуть бути піддані внутрішньому угрупованню. Так, моделі, що будуються на практиці, підрозділяються на слідчі, оперативно-розшукові, експертні, судові.
Таким чином, у процесі класифікації криміналістичних моделей як підстави їхні розподіли використаються всілякі істотні ознаки двох систем: 1) самих моделей; 2) діяльності, пов'язаної з побудовою, вивченням і використанням моделей (моделюванням). Метод моделювання ставиться до числа загальних, універсальних методів пізнання, продуктивно реалізованих у різних галузях науки й практики, включаючи криміналістичні наукові дослідження, а також практику органів дізнання, попереднього наслідку, експертних установ і судових органів. Під криміналістичним моделюванням розуміється процес побудови, вивчення й використання моделей пізнаваних і об'єктів, що пізнають, у карному процесі.
Моделювання здійснюється в ході попередньої перевірки, попереднього розслідування, судового слідства, в інших сферах карно-процесуальної діяльності. Криміналістичне моделювання сприяє:
- розпізнаванню (криміналістичній діагностиці) ознак злочинів, визначенню видової приналежності вчиненого, наявності в ньому ознак конкретного складу злочину, правильної кримінально-правової кваліфікації діяння:
- отграничению злочинів від інших суспільно небезпечних діянь;
- виявленню й установленню подій, досліджуваних у карному процесі (виявленню й викриттю осіб, що зникли з місця події після зробленого ними правопорушення; установленню особистості невпізнаних трупів; виявленню потерпілих і свідків, місцезнаходження яких невідомо);
- розшуку викраденого майна, предметів, використаних при здійсненні суспільно небезпечних діянь;
- установленню подій, які передували, супроводжували суспільно небезпечному діянню, пішли слідом за ним;
- установленню цілей, мотивів, обстановки, механізму злочинного й іншого видів поводження різних осіб, утворених при цьому слідів;
- установленню походження й зв'язку між фактами, їх тимчасової й просторової характеристик, усуненню протиріч між фактами;
- визначенню напрямку пошуково-пізнавальної діяльності, загальних і часток тактичних, організаційних, управлінських завдань, засобів, шляхів і методів їхніх рішень.
Об'єктами криміналістичного моделювання можуть бути всілякі обставини. Вони підрозділяються на дві групи: 1) пізнавані об'єкти; 2) об'єкти, що виступають як засоби пізнання.