- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістика. Методи криміналістики
- •2. Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
- •3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей
- •4. Поняття і завдання криміналістичної діагностики
- •5. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів
- •6. Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки
- •7. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •8. Поняття судової фотографії та відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні
- •9. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії
- •10. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій
- •11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
- •12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього та експертного дослідження
- •13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів
- •14. Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення. Шляхи використання в доказуванні по справі
- •15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки
- •16. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення
- •18. Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження
- •19. Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування
- •20. Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження
- •21. Поняття і завдання криміналістичного документознавства
- •22. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів)
- •24.Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця
- •25.Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення
- •26.Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення
- •27. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії
- •28. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження
- •29. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- •30. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом
- •31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
- •32. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики
- •34.Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів
- •35. Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації
- •36. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами
- •37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання
- •38. Сутність, мета і завдання огляду місця події
- •39. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми
- •40. Тактика проведення огляду місця події.
- •41. Тактика огляду трупа на місці його знаходження
- •42. Тактика слідчого огляду живої особи (освідування)
- •43.Огляд предметів і документів
- •44. Поняття і завдання обшуку, його види та учасники
- •45. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні і психологічні прийоми
- •46. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту
- •47. Психологічний процес формування показань
- •48. Поняття, значення і види допиту
- •49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування
- •50. Тактичні особливості допиту потерпілих
- •51. Тактичні особливості допиту свідків
- •52.Тактика допиту підозрюваного
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •53.Особливості тактики допиту неповнолітніх
- •54. Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.
- •55. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.
- •56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.
- •57. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •58. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.
- •59. Система судово-експертних установ України.
- •60. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •61. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •62.Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •63.Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •64.Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.
- •65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.
- •66.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.
- •68. Класифікація окремих методик розслідування.
- •69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •71 . Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •72. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •73. Криміналістична класифікація і характеристика вбивств.
- •74.Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства.
- •75. Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств.
- •76. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •77. Початковий етап розслідування вбивств в ситуації раптового зникнення певної особи.
- •78.Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •79.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.
- •80.Особливості розслідування замаскованих вбивств.
- •81. Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- •82.Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини.
- •83. Розслідування раніше нерозкритих вбивств.
- •84. Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів
- •85. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів
- •86.Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії
- •87. Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань
- •88. Судові експертизи у справах про насильницькі злочини
- •89. Криміналістична класифікація і характеристика крадіжок
- •90. Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок
- •91. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів
- •92.Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів
- •93.Криміналістична характеристика вимагання
- •94.Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи
- •95. Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства
- •96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства
- •97. Особливості розслідування шахрайства в сфері обігу житла
- •98, 99. Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері, у кредитній сфері.
- •100. Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері.
- •101. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва.
- •103. Особливості розслідування хабарництва.
- •104. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •106. Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань.
- •107. Способи ухилення від сплати податків.
- •1. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом відвертого ігнорування податкових зобов’язань:
- •2. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом ігнорування суб’єктом підприємницької діяльності обов’язку постановки на податковий облік:
- •108. Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій.
- •109. Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження.
- •110. Поняття контрабанди та способи її виконання.
- •111. Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди.
- •112. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •113. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії.
- •114. Криміналістична класифікація і характеристика дорожньо-транспортних подій. Обставини, що підлягають встановленню.
- •115. Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп.
- •117. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •118. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.
- •120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.
31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
Методом організації розслідування виступає планування дій осіб, які провадять це розслідування, а логічною основою планування слугує версія.
Версія - обгрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваної події або окремих фактів, що мають значення для цього розслідування та які пояснюють походження, зміст і зв'язки між цими обставинами і фактами.
За логічною природою версія або, як її ще узагальнено називають, криміналістична версія є різновидом гіпотези, яка, своєю чергою, буває: а) науковою; б) окремою; в) робочою (тимчасовою).
Наукова гіпотеза - припущення про закономірності розвитку природи, суспільства або мислення, тобто явищ, які мають загальний характер і слугують предметом наукового дослідження.
Окрема - таке припущення, що співвідноситься лише з певним одним або декількома фактами, явищами і пояснює тільки їх.
Робоча (тимчасова) гіпотеза, маючи стосунок, як і окрема, лише до одного чи декількох фактів, слугує лише їх умовним поясненням, яке має тимчасове значення і призначене для подальшого дослідження.
Версія - різновид окремої гіпотези. Вона пояснює суть, походження і зв'язки лише окремих фактів, вона має значення тільки для окремого випадку - щодо розслідуваної події чи певних її елементів (на відміну від робочої гіпотези, версія не має тимчасового характеру; будучи сконструйованою, вона претендує на істинність, тобто на постійність пояснення). Отже, версії замінюються не через свою тимчасовість, а тому, що вони після перевірки відпадають як неправильні, помилкові).
Практичне значення версії полягає в тому, що ними забезпечується планування розслідування, а перевірка версій забезпечує повноту і всебічність розслідування. Уявивши собі (щодо предмета кримінальної справи) всі можливі варіанти фактичного перебігу подій, зв'язки між фактами методом їх вилучення (або поступового аналізу), слідчий з'ясовує для себе і встановлює справжню картину події (не обов'язково тільки минулу, можливо й майбутню). Розробивши на основі наявної інформації, використовуючи свій досвід, набуті знання, типові описання тощо, відповідні припущення про характер і перебіг розслідуваної події, слідчий намічає способи відшукування фактів, які мають у природі існувати, за умови, що його те чи інше припущення правильне. Виявлення або невиявлення таких фактів буде орієнтиром, що вказуватиме на подальший напрям розслідування. У ході розроблення й перевірки версій, сконструйованих у тій чи іншій справі, вони поступово деталізуються.
Структура версії охоплює такі обов'язкові елементи:
а) основу, базис, тобто достовірні відомості, якими володіє компетентна особа, що буде конструювати версію;
б) логічне опрацювання інформації, обдумування (обмірковування) її;
в) припущення, тобто об'єктивне пояснення події, дії, явища, процесу, висунуті внаслідок усвідомлення інформації – власне конструювання версії;
г) мисленнєве дослідження версій, що полягає в умовному передбаченні всіх можливих наслідків;
д) практичну перевірку та оцінювання всіх сконструйованих версій.
Через складну внутрішню структуру версії необхідно класифікувати за різними критеріями.
> За обсягом понять або пояснюваних ними фактів версії поділяються на:
Загальні.
Окремі.
Загальні пояснюють подію в цілому, а також причиновий зв'язок між фактами, які входять до складу злочину.
Окремі стосуються наявності й характеру окремих фактів, які підлягають доказуванню (суб'єкт злочину, спосіб учинення злочину, форма, вид вини тощо).
Тобто, окремі версії конструюються для пояснення окремих обставин: мотиву, часу, місця, особи злочинця або потерпілого; знарядь злочину або предметів кримінального посягання, місця переховування викраденого, а також трупа і його частин; походження й механізму утворення окремих слідів тощо.
Під час розслідування конкретного злочину версії повинні утворювати систему. Системність версій полягає в тому, що для розкриття злочину конструюється не одна, а декілька загальних версій, всередині яких, своєю чергою, будується система окремих версій, яка охоплює всі елементи предмета доказування щодо цього злочину: крім цього, ні одна з окремих версій не повинна суперечити конкретній загальній.
> За розповсюдженістю.
Типові.
Нетипові, або конкретні (специфічні).
Типові - найбільш характерні для конкретної слідчої ситуації уявно-припустимі пояснення розслідуваної події чи окремих її елементів.
(Наприклад, під час розслідування крадіжки з магазину типовою загальною версією буде припущення про можливе інсценування матеріально відповідальною особою крадіжки, щоби приховати привласнення тощо; виявивши труп па полотні залізниці - версія про вбивство з подальшим інсценуванням нещасного випадку).
Типові версії зазвичай конструюються в умовах браку вихідних даних, частіше за все на перших етапах процесу розкриття злочину, вони дають лише наближене, найбільш характерне і загальне пояснення наявних даних.
У ході подальшої перевірки помилкові варіанти відкидаються, а та версія, шо підтверджується, деталізується й конкретизується, на її базі будуються специфічні (конкретні) версії.
Провідну ролі) у побудові типових версій відіграє теоретична база, згідно з якою існує залежність між типовими слідчими ситуаціями і типовими версіями, що перевіряються типовими слідчими діями та онеративно-розшуковими заходами.
> За сферою використання або суб'єктом конструювання:
Слідчі.
Оперативно-розшукові.
Судові.
Експертні.
Версії інших учасників кримінального процесу.
У слідчих версіях - суб'єктом конструювання виступає слідчий; до слідчих можуть також належати всі версії, що конструюються під час проведення слідства (підозрюваними, обвинуваченими, потерпілими тощо).
Оперативно-розшукові версії в основному перевіряються непроцесуальиим способом, а тому отримані дані (орієнтовного плану) ніяк не завжди трансформуються в докази.
Експертні версії, що конструюються для вирішення неюри-дичних питань, попри виняткове їх значення, часто відіграють в основному допоміжне (проміжне) значення - роль у ході і процесуального встановлення елементів предмета доказування.
Судові версії у більшості випадків мають перевірковий характер, який змінюється лише у випадках спростування або сумнівності висновків обвинувального документа.
Оперативно-розшукові версії можуть трансформуватись у слідчі та бути прийнятими до перевірки оперативним працівником; імовірний висновок експерта, що становить собою різновид експертної версії, може бути використаний слідчим як орієнтовна інформація і перевіряється ним під час виконання слідчих дій; суд, будуючи судові версії, вправі зобов'язати слідчого проводити їх перевірку.
Усі основні функції версій: пояснювальна, встановлювальна, неревіркова, найбільш повно притаманні слідчим версіям.
> За ступенем імовірності:
Малоймовірні.
Більш імовірні.
Такий поділ проводиться суб'єктом конструювання версій і залежить від результатів його оцінювання, його знань, навичок і вмінь. Однак, незалежно від ступеня ймовірності тієї чи іншої версії, їх треба перевіряти паралельно. Часом саме опрацювання малоймовірних версій і приводить до розкриття злочинів.
> За часом побудови (конструювання):
Початкові.
Подальші.
> За стосунком до предмета доказування:
Виправдувальні.
Обвинувачувальні.
Нейтральні.
Обвинувачувальпа версія - лише одне з імовірних пояснень учиненого злочинного акту, альтернативною якій є виправдувальна версія, що передбачає невинуватість (або меншу вину) конкретної особи.
Обидві версії вимагають рівноцінної об'єктивної перевірки.
Нейтральна щодо предмета обвинувачення версія є такою, що не містить припущення про обставини обвинувачення, а стосується інших обставин, наприклад, місця перебування свідків, предметів тощо.
> Похідним поділом від поділу за предметом обвинувачення є поділ за пріоритетністю припущення, взятого за основу.
Основні версії.
Контрверсії.
Основні завжди повинні мати перевіркові (заперечувальні), які, виступаючи контрприпущеннями, забезпечують уникнення однобічності, психологічної інерції та інших небажаних моментів розслідування.
> За спрямованістю:
Ретроспективні версії, що пояснюють минулі події, обставини тощо.
Перспективні (прогностичні) версії, які пояснюють події майбутнього, наприклад, поведінку злочинця, який переховується від слідства; появу слідів тощо.
Конструювання і перевірка версій - це результат логічного усвідомлення фактів, для чого використовуються усі форми логічного мислення: аналіз і синтез із застосуванням усіх відомих мисленнєвих операцій, таких як індукція, дедукція, аналогія, конкретизація, порівняння, узагальнення тощо.
Конструювання версій не утворює самостійного організаційного або процесуального етапу в розслідуванні злочину і починається від моменту отримання вихідної інформації.
Найбільш інтенсивна побудова версій має місце в період провадження початкових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, коли конструювання версій та їх перевірка відбуваються практично паралельно.
Побудова і перевірка версій може мати місце і в ході судового розгляду: за наявності сумнівів щодо висновків попереднього слідства, коли вони відкидаються, або коли розглядається справа, що не мала досудового слідства тощо.
Побудова і перевірка версій базуються на аналізі вихідної (початкової, наячзної на момент побудови) слідчої ситуації та криміналістичної характеристики злочину.
Цей аналіз дозволяє:
вирізнити фактичні підстави для всіх можливих загальних та окремих версій;
сконструювати ймовірні за цієї ситуації загальні та окремі версії;
- встановити ступінь фактичної обумовленості побудованих і взятих за основу загальних та окремих версій (шляхи, методи, засоби, прийоми).
Побудова версій має відповідати таким вимогам - правилам (що за суттю можуть розглядатись як вимоги, яким повинні відповідати сконструйовані версії):
версії повинні бути реальними, обґрунтованими фактами;
вони не повинні суперечити науковим даним;
версія повинна бути конкретною;
вона мусить бути логічно правильно побудованою і не суперечливою сама собі;
кожна версія повинна мати контрверсію, тобто протилежне пояснення факту;
у справі повинні бути побудовані всі можливі за наявної ситуації версії.
Суттєвою перешкодою творчому підходові до конструювання версій є вже згадувана психологічна інерція, під якою розуміють певну специфічну для окремого слідчого тощо схильність до певного конкретного методу або способу мислення.
Психологічна інерція веде до стереотипності мислення, до ігнорування всіх можливостей, окрім єдиної, якої від самого початку дотримується автор версій.
Під час конструювання версій треба пам'ятати про психологічну інерцію й переконувати себе в тому, що способів учинення злочинів і методів їх розкриття багато, і що немає двох абсолютно однакових злочинів.
Способи боротьби з психологічною інерцією можуть бути різними:
колективне обговорення перспектив розкриття й розслідування;
спільне конструювання версій за участі працівників дізнання (оперативного) та слідства;
- критичне оцінювання доказів;
- передання розслідування кримінальної справи іншому слідчому.
У жодному випадку психологічну інерцію неприпустимо ототожнювати з методом аналогії, на якому ґрунтуються методики розслідування різних видів злочинів.
За аналогії хід думок буде відбуватися таким чином: «... якщо той злочин було розкрито таким способом, тоді й цей може бути розкритий так само».
Одним із способів побудови (конструювання) нових версій є метол інверсії, яким означає пояснення досліджуваного факту з діамстральио протилежної позиції.
Цей метод вимагає свідомого переборення психологічної інерції, повної свободи й незалежності від попередніх поглядів.
Так, отримавши повідомлення про вчинену крадіжку з магазину, метод інверсії передбачає версію про можливе інсценування крадіжки, якщо мала місце пожежа - версію про підпал, є явка з повинною - версію про самообмову, за заяви про зникнення дружини - про можливе вбивство.
Для конструювання версій може бути використано і метод емпатії, що полягає в ототожненні особи однієї людини з особою іншої.
За цього методу треба поставити себе на місце іншої людини, ототожнити себе з нею, ввійти в її образ, змусити себе мислити як вона, її категоріями.
Так можуть бути зрозумілі мотиви, знайдені пояснення вчинків людини.
Метод емпатії широко застосовується слідчими під час проведения таких слідчих дій, як обшук і допит.
Важливе місце в мислениєвій діяльності слідчого в побудові версій посідає інтуїція - практично не прослідковуваний процес дискурсивного мислення, початковий етап процесу пізнання.
Правомірність існування інтуїції пояснюється її матеріалістичним тлумаченням як реально існуючого способу мислення.
Такі способи пізнання як здогади, раптово виниклі ідеї, залишаються непросдідкованими тільки в ході їх створення, але вони є логічно закономірними.
Щодо цього слідча інтуїція як здатність раптового і швидкого вирішення складних мисленнєвих задач (завдань) має свою природну основу.
Джерелом слідчої інтуїції передовсім є значний досвід розслідування злочинів та знання, що дозволяють правильно і швидко вирішувати мислеинєві задачі, пов'язані з розслідуваною подією.
Для забезігечепия успіху розслідування важливо не тільки правильно намітити всі можливі для певного випадку версії, а й розробити правильну тактику перевірки кожної з них.
Перевірка версій являє собою зміст усього процесу розслідування і розкладається на два етапи:
1. Аналіз версій.
2. Практична перевірка версій, а також перевірка отриманих із цієї перевірки наслідків.
Другий етап охоплює чотири стадії:
1) прорахування всіх можливих наслідків із перевірки версії;
2) визначення слідчих дій і встановлення їхньої черговості з метою перевірки наслідків;
3) виконання запланованих слідчих дій;
4) оцінювання отриманих фактичних даних і висновок про істинність або неправильність версії.
Логічним завершенням цього процесу буде утвердження єдиної версії як єдино можливого пояснення розслідуваної події.
Перевірка версій означає, отже, що після конструювання версій та визначення питань, що підлягають з'ясуванню, слідчий намічає, які, де, як він буде відшукувати докази, що підтвердять або спростують ту чи іншу версію.
Планування шляхів перевірки версій, як планування взагалі, носить творчий характер, який є несумісний із нав'язуванням слідчому наперед визначених схем, котрі він зобов'язаний автоматично виконати.
Процес пізнання невідомого, яким є розслідування, завжди є творчим, атому шаблон, пошуки «універсальної відмички» неухильно приведуть до невдачі (поразки).
Отже, перевірка версій - це діяльність, спрямована па встановлення фактичних обставин, які підтверджують або спростовують припущення, що утворювало зміст версії.
Перевірка, як і побудова версій, повинна також відповідати певним вимогам - правилам:
із версій повинні бути отримані всі наслідки;
наслідки повинні бути логічно обумовлені між собою;
результати перевірки окремих версій використовуються як підстави для конструювання загальних версій;
послідовність перевірки визначається практичними умовами розслідування;
перевірка версії може бути здійснена як слідчим, так і оперативним способом.
Під час конструювання і перевірки версій слідчому можуть загрожувати дві проблеми: по-перше, захопившись однією версією, він може і торувати необхідність побудови й перевірки інших, а як наслідок розслідування буде необ'єктивним та однобічним.
По-друге, слідчий може захопитися розробленням і перевірянням нереальних версій і цим утруднити пізнання справжніх обставин справи, невиправдано утривалити строки розслідування, заповнити слідство зайвим матеріалом, що не стосується до справи.
Щоб не порушувати меж версій (тобто не виходити за межі та не звужувати їх), необхідно під час конструювання використовувати всі без винятку наявні матеріали, а не тільки ті, які відповідають найбільш імовірній, на думку слідчого, версії.
Деякі особливості мають розроблення й перевіряння версій залежно від того, на прямих чи побічних доказах вони ґрунтуються.
У справах, що базуються на прямих доказах, версій буває менше, якщо достовірність прямого доказу установлено, тоді інші версії, крім версії, що будується на підставі цього доказу, немає потреби конструювати.
Коли ж у справі панують побічні докази - не уникнути багатьох версій, бо така вже природа побічних доказів, які можуть тлумачитися по-різному.