Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1037006_6560C_shpargalka_z_kriminalistiki.doc
Скачиваний:
100
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
2.85 Mб
Скачать

37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання

Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій. За його допомогою може бути одер­жана важлива інформація, здатна вплинути на ефективність розкриття злочину.

Огляд — це слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнят­ті об’єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обставин події, а також обставин, що мають значення у справі.

Огляд як слідча дія, поділяється на декілька видів: а) огляд місця події; б) огляд предметів та документів; в) огляд ділянок місцевості та приміщень, які не є місцем події; г) огляд трупа; ґ) огляд тіла живих осіб (освідування); д) огляд тварин; е) огляд транспортних засобів.

Одним із найскладніших видів огляду є огляд місця події, під яким розуміється приміщення або місцевість, де вчинено злочин або де є матеріальні сліди, пов’язані з подією злочину. Місце злочину і місце події — поняття, які не завжди збігаються: місце події — поняття більш широке, бо воно пов’язане з виявленням ознак, що стосуються події злочину; місце злочину — це місце безпосереднього вчинення зло­чинного наміру, що спричинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.).

Метою огляду є: а) виявлення слідів злочину та речових доказів;

б) з’ ясування обставин події; в) висунення версій про подію злочину і його учасників; г) одержання даних про осіб, які могли бачити вчинен­ня злочину, з метою організації оперативно-розшукових заходів і на­ступних слідчих дій.

38. Сутність, мета і завдання огляду місця події

Одним із різновидів слідчого огляду є огляд місця події.

Це - один із процесуальних способів безпосереднього ви­вчення слідчим чи іншою особою, у провадженні якої перебуває кримінальна справа відповідного фрагмента (частини, ділянки тощо) матеріального мікросередовища - місця події та прилег­лої до нього території.

Такий огляд може проводитися на будь-якій стадії розсліду­вання, але завжди повинен бути виконаний невідкладно,- негай­но, тільки-но виникла у слідчого потреба оглянути таке місце.

Тому цей найбільш складний і трудомісткий вид слідчого ог­ляду, що має важливе значення для розслідування злочинів, на­зивають невідкладною слідчою дією.

Отже, огляд місця події - це невідкладна слідча дія, що по­лягає в установленні, фіксації та дослідженні обстановки місця події, слідів злочину та злочинця, інших (фактичних) даних, на підставі яких у сукупності з рештою доказів можна робити вис­новок про механізм події та інші обставини розслідуваної події.

Необхідно розмежовувати два нетотожні поняття - місце по­дії та місце злочину.

Місце події - приміщення або ділянка місцевості, у межах яких виявлено сліди вчинення злочину (викрадене майно, труп, частини трупа, схована злочинцем зброя тощо), хоча сам злочин міг бути вчинений в іншому місці.

Місце злочину - приміщення або ділянка місцевості (терито­рії), де безпосередньо було вчинено злочин, хоча сліди цього злочину можуть бути виявлені і в інших місцях (одному чи де­кількох).

Інколи місце злочину і місце події можуть збігатися.

На початку розслідування слідчий ще не може знати точно, де було вчинено злочин, тобто чи є конкретне місце місцем зло­чину чи ні, а є тільки місцем події.

Однак у всіх випадках незалежно від того, в якому змісті чи контексті місце слідчого огляду розглядається, місце події -завжди середовище речей, слідів і відносин, унікальне сховище в комплексі надзвичайно різноманітної інформації.

Носіями цієї інформації можуть бути об'єкти (їх вигляд, стан, взаєморозташування тощо), які були тут до злочину і за­лишилися після нього.

Інформативно несучими є предмети і сліди, що з'явилися на місці події до злочину, хоча раніше їх там не було.

Настільки ж інформативним є відсутність певних елементів матеріального середовища, які мали би бути на цьому місці, як­би не сталося на ньому відповідної події.

Огляд місця події та його обстановки становить собою ви­вчення й фіксацію таких об'єктів (дослідження):

- рельєфу місцевості, природних і штучних меж місця події;

  • характеру та розташування приміщення, навколишніх бу­дов, шляхів підходу і відходу від нього, а також перепон на цих шляхах;

  • просторового розташування тамтешніх предметів, їх розмі­щення між собою та відстаней між ними;

  • розміщення предметів під кутом зору їх цивільного при­значення та положення під час звичного використання;

  • слідів злочину і злочинця;

  • відсутності необхідних за конкретної звичної обстановки предметів, речей, слідів тощо;

  • наявність предметів, речей, слідів, які за конкретної зако­номірної обстановки є чужорідними, незвичними, нетиповими, а сам факт виявлення їх за такої обстановки є незвичним.

Останні дві групи фактичних даних належать до категорії негативних обставин.

Негативні обставини - реальні явища у вигляді матеріаль­них відображень (хоча можуть проявлятись і як ідеальні відоб­раження у вигляді специфічних показань чи поведінки) певних супутніх злочинним діянням процесів, які своєю наявністю чи відсутністю на місці події, за своїм розміщенням, локалізацією або іншими суттєвими ознаками не відповідають установленим фактичним даним, суперечать механізмові розвитку події.

Завданнями огляду місця події можуть бути:

  1. вивчення й фіксація обстановки місця події з метою з'ясу­вання характеру і механізму події;

  2. виявлення і вилучення слідів злочину, які в подальшому можуть слугувати речовими доказами у справі;

  3. з'ясування ознак, що характеризують осіб, учасників учи­нення злочину (їхня кількість, наближений вік, фізичні дані, наявність у них певних звичок, навичок, психічних відхилень, а також обізнаності їх про життєвий устрій, розпорядок роботи п оте рі і і л о го то і по);

  4. фіксація особливостей, притаманних потерпілому чи ін­шим об'єктам посягання;

  5. встановлення обставин, що відображають об'єктивну сто­рону злочину: час і спосіб його вчинення, дії злочинця на місці події, наслідки злочину, наявність зв'язків між діями злочинця та його наслідками;

  6. виявлення ознак, що вказують на мотиви й цілі вчиненого злочину;

  7. з'ясування обставин, що сприяли вчиненню злочину.

Дослідженням (оглядом) місця події можуть бути зібрані да­ні, які па рівні припущення або категоричного висновку дають підстави вважати про таке:

  1. чи було вчинено злочин, чи ні, якщо так, то якого саме виду?

  2. чи є це місце місцем учинення злочину?

  3. час учинення досліджуваної події;

  4. що є об'єктом злочинного посягання (предметом злочину)?

  5. чи є жертви події, хто вони?

  6. мета, мотиви злочину;

  1. який механізм і спосіб учиненого, які дії вчинив злочи­нець, до яких наслідків вони призвели?

  2. відомості про злочинця (злочинців): їхні кількість, стать, вік, антропологічні дані, шляхи прибуття на місце події та від­ходу з нього; -

  3. чи є якийсь зв'язок між злочинцем і його жертвою, чи за­хищався потерпілий?

  1. як поводили себе на місці події злочинець і жертва? У якій послідовності діяв злочинець?

  2. які знаряддя, інструменти та інші засоби використовува­лись у ході вчинення злочину та приховання його наслідків (якщо таке мало місце)?

12) що викрадемо, знищено, пошкоджено?

  1. чи використовувався злочинцем транспорт для прибуття на місце події та ного залишення?

  2. які сліди на тілі, одязі, взутті та інших речах злочинця могли утворитися під час учинення ним злочину на огляданому місці?

  3. хто міг бути очевидцем учиненого або кому може бути ві­домо про обставини вчиненого, злочинця, потерпілого тощо?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]