Підсумки
Підсумовуючи, слід зазначити, що у сьогодні ми не маємо абсолютно правильної і підтвердженої усіма фактами теорії інфляційних процесів, по якій одній можна було б керуватися, оцінюючи інфляцію, її причини ,наслідки. Кожна з вище перерахованих теорій має ,як сильні, так і слабкі сторони. По-своєму розкривають поняття «інфляція» і доповнює одна одну.
Розділ іі. Причини інфляції 2.1 Причини інфляції
Перш за все, потрібно відзначити, що зростання цін може бути пов'язане із перевищенням попиту над пропозицією товарів. Однак таке зростання цін на якомусь окремому товарному ринку - це ще не інфляція. Інфляція - це підвищення загального рівня цін в країні, яке виникає у зв'язку з тривалим не рівноваги на більшості ринків на користь попиту. Іншими словами, інфляція - це дисбаланс між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Впливати на ріст цін можуть і конкретні економічні обставини. Наприклад, енергетична криза 70-х рр.. проявив себе не тільки у зростанні цін на нафту (у цей період ціна на нафту зросла майже в 20 разів), але і на інші товари і послуги.
Назвемо найважливіші з причин інфляційного зростання цін, пам'ятаючи про те, що інфляція пов'язана з цілим спектром диспропорцій. По-перше, це диспропорційність, або незбалансованість державних витрат і доходів, що виражається в дефіциті держбюджету). Якщо цей дефіцит фінансується за рахунок позик у Центральному емісійному банку країни, іншими словами, за рахунок активного використання "друкарського верстата", це призводить до зростання маси грошей в обігу. По-друге, інфляційне зростання цін може відбуватися, якщо фінансування інвестицій здійснюється аналогічними методами. Особливо інфляційно небезпечними є інвестиції, пов'язані з мілітаризацією економіки. Так, непродуктивне споживання національного доходу на військові цілі означає не тільки втрату суспільного багатства. Одночасно військові асигнування створюють додатковий платоспроможний попит, що веде до зростання грошової маси без відповідного товарного покриття. Зростання військових витрат є однією з головних причин хронічних дефіцитів державного бюджету і збільшення державного боргу в багатьох країнах, для покриття якого держава збільшує грошову массу (що частково можна спостерігати на території України). По-третє, загальне підвищення рівня цін пов'язується різними школами в сучасній економічній теорії і зі зміною структури ринку в XX столітті. Ця структура все менше нагадує умови досконалої конкуренції, коли на ринку діє велика кількість виробників, продукція характеризується однорідністю, перелив капіталу не утруднений. Сучасний ринок - це в значній мірі олігополістичний ринок. А олігополіст (недосконалий конкурент) має відомої ступенем влади над ціною. І якщо навіть олігополії не першими починають "гонку цін", вони зацікавлені в її підтримці і посиленні. Недосконалий конкурент, прагнучи підтримати високий рівень цін, зацікавлений у створенні дефіциту (скороченні виробництва і пропозиції товарів). Не бажаючи «зіпсувати» свій ринок зниженням цін, монополії і олігополії перешкоджають зростанню еластичності пропозиції товарів у зв'язку із зростанням цін. Обмеження припливу нових виробників в галузь олігополістів підтримує тривала невідповідність сукупного попиту і пропозиції. По-четверте, з зростанням «відкритості» економіки тієї чи іншої країни, все більшим втягуванням її в світогосподарські зв'язку збільшується небезпека «імпортованої» інфляції. Згаданий вище стрибок цін на енергоносії в 1973 р. («енергетична криза») викликав зростання цін на імпортовану нафту і - по технологічному ланцюжку - на інші товари. В умовах незмінного курсу валюти країна щоразу відчуває вплив «зовнішнього» підвищення цін на ввезені товари. Можливості боротися з «імпортованою» інфляцією досить обмежені. Можна, звичайно, девальвувати(офіційне зменшення золотого вмісту грошової одиниці чи зниження курсу національної валюти щодо золота, срібла, певної іноземної валюти) власну валюту і зробити імпорт тієї ж нафти дешевшим(що і спостерігається в Україні). Але ревальвація (підвищення курсу вартості національної валюти відносно іноземних чи міжнародних валют.Головна причина ревальвації— коли у державі спостерігається тривалий час активне сальдо платіжного балансу, що одночасно означає наявність дефіцитів у її партнерів) зробить одночасно і більш дорогим експорт вітчизняних товарів, а це означає зниження конкурентоспроможності на світовому ринку. По-п'яте, інфляція набуває самопідтримуючий характер в результаті так званих інфляційних очікувань. Багато вчених в країнах Заходу і в нашій країні особливо виділяють цей фактор, підкреслюючи, що подолання інфляційних очікувань населення і виробників - найважливіше завдання антиінфляційної політики.
За визначення чинників інфляції розрізняють монетарні та неліонетарні пояснення інфляції, що можуть перетинатися в економічній реальності .
Незважаючи на те, що інфляцію в різних країнах вчені розуміють по-різному, її слід розглядати як наслідок внутрішніх і зовнішніх причин.
Зовнішні причини такі:
– зростання цін на світових ринках;
– скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі;
– від'ємне значення зовнішньоторговельного балансу;
– посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків між державами, що супроводжується загостренням конкуренції на світових ринках капіталів.
Внутрішні причини такі:
– деформація економіки;
– монополія держави на грошову емісію;
– монопольне становище великих виробників та їх диктат цін на ринках;
– монополія профспілок на ринку праці та можливість їх впливу на рівень оплати праці;
– непомірно високі податки або процентні ставки за кредит;
– порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією.