Поняття, предмет й ознаки корпоративного права

Корпоративне право — це система правил поведінки, що розроблені а організації, заснованої на об'єднанні осіб і капіталів, виражають волю її колективу і регулюють різні сторони діяльності даної організації. Інакше корпоративне право можна назвати внутріорганізаційним, внутріфірмовим правом. Будь-яка організація, що представляє собою автономне утворення, об'єднання осіб і капіталів для здійснення будь-якої соціально корисної діяльності, вправі формулювати для своїх членів визначені правила поведінки для того, щоб максимально ефективно організувати їхню роботу і досягти поставлених перед організацією цілей і задач Таке корпоративне право в широкому змісті.

Існує й інше, більш вузьке, розуміння корпоративного права У США, Канаді і деяких інших англомовних країнах воно прирівнюється до права акціонерного, тобто системі правил поведінки що регулюють відносини, що складаються усередині акціонерного товариства — підприємства статутний капітал якого розділений на акції.

Дійсно, у цих країнах у силу значної концентрації капіталу більш, ніж де-небудь, поширені великі корпорації (АТ) В епоху технологічної революції акціонерні товариства зайняли домінуюче положення в ряді підприємств різних видів через аж ніяк не чисельну перевагу, з ефективності їхньої діяльності Створення підприємств, заснованих на державній формі власності, завжди практикувалося на Заході у вкрай обмежених масштабах, а товариства традиційно відносилися до індивідуальної форми власності Та й на сьогоднішній день у країнах, про які мова йде, у державному секторі зайнято, по оцінках західних фахівців, усього лише до 10% загальної чисельності осіб найманої пращ

Чому ж державний сектор господарства не розгорнуть там широко? Справа в тім, що лише далеко не всі державні підприємства приносять прибуток Але ліквідувати цей сектор не можна Вш охоплю* оборонну промисловість, будівництво доріг, дамб, мостів, систем каналізації, збір сміття, поштові послуги, боротьбу зі злочинністю, публічні бібліотеки й ін. Крім того, вкрай важливої і потребуючий фінансового забезпечений є власне управлінська діяльність (збір податків, здійснення соціального захисту) Але і тут відбуваються зміни Деякі види діяльності, що традиційно вважалися прерогативою держави передаються приватним фірмам {бібліотеки, очищення міста від сміття, транспортні перевезення деякі види поштових послуг).

Товариства н країнах Заходу до 1965 р не визнавалися юридичними особами і не включалися в поняття «корпорації». Однак останнім часом все ясніше виявляє себе тенденція поступового визнання їх як юридичних осіб і включення в число корпорацій, але не де-юре, а де факто.

У європейських країнах, особливо в Німеччині і тим більше в Україні, держава завжди була могутньою організуючою силою Імовірно, не останню роль тут грає кліматичний фактор Північні країни Європейського континенту знаходяться в суворих природних умовах, у яких людині практично неможливо вижити поодинці Колективному виробництву, підтримуваному до того ж державою, завжди приділялося істотне місце в економіці цих країн Багатьма підприємствами держава саме володіло і керувало Та й у даний час частка державного сектора господарства є країнах континентальної Європи набагато більше, ніж у США, Канаді. Великобританії.

У радянській Україні державна власність виявилася практично єдиною і безальтернативною формою власності. В даний час завершується процес її роздержавлення і незважаючи на це, участь держави у виробництві в нас продовжує залишатися значним.

Серед організацій самостійно регулюючі свої внутріорганізаційні питання, можна зустріти всілякі: господарчі товариства, товариства, унітарні підприємства, кооперативи, наукові, навчальні установи. У найбільш детальному й об’ємному юридичному корпоративному регулюванні бідують акціонерні товариства, що поєднують багатьох і багатьох людей, причому на основі дуже значимих для них інтересів (фінансових). Проте вузьке розуміння корпоративного права як права акціонерного навряд чи прийнятно для України, як, втім, і для багатьох інших 9бґрунтовано країн

Цілком обґрунтовано існування акціонерного права в якості підотраслі підприємницького права Воно може бути представлене як система норм, що регулюють діяльність акціонерних товариств.

Акціонерне право є єдність складових:

1. норми, видавані самими акціонерними товариствами і регулюючі їх внутрішнє життя (акціонерні корпоративні норми),

2. норми, видані державними органами, які підпорядковують діяльністю акціонерних товариств (централізовані норми). У пм, що такі норми необхідні, приходиться все більше і більше переконуватися останнім часом, оскільки число обманутих вкладників у нашій країні постійно збільшується. Акціонерні товариства на відміну від інших видів корпорацій торкають інтереси значного кола людей. Тому держава у відповідності зі своїм призначенням зобов’язана відокремити щ інтереси вш зазіхань людей нечесних, а то і нечистоплотних. Установлюючи найбільш загальні і принципові правила, що стосуються акціонерних товариств.

3. норми, що містяться в організаційних (підприємницьких) договорах, тобто договорах, спрямованих на встановлення ділових зв’язків.

Корпоративне право крім внутрішньої діяльності акціонерних товариств регулює і внутріорганізаційні відносини, що складаються в інших корпораціях (інша справа, що потреба у виданні корпоративних норм в акціонерних товариств набагато вище. У малих корпораціях наприклад товариствах для врегулювання внутрішньої діяльності частіше використовуються індивідуально-конкретні розпорядження ) Це перше що їх розрізняє.

Друге. Акціонерне право складається не тільки з корпоративних акціонерних форм У нього включаються и акціонерні організаційно-договірні норми, а також акціонерні централізовані норми. Число останніх у перспективі буде усі зростати.

Корпоративне право характеризується наступними ознаками:

1. Корпоративне право складається з норм, тобто правил поведінки загальною характеру Нормативність — явище аж ніяк не сугубо правове, і означає воно по-перше, те, що норми корпоративні регулюють розповсюджені, типові, що часто зустрічаються в організаціях відносини і, по-друге що вони поширюються на всіх чи багатьох членів організації Наприклад правила про списання матеріальних цінностей що прийшли в непридатність, застосовуються всякий раз коли такі винішнкяься, і стосуються всіх працівників, що здійснюють цю процедуру.

2. Корпоративне право являє собою систему норм, кожна з який спеціалізується на регулюванні конкретної сторони діяльності організації. Можна видшти, принаймні чотири блоки корпоративних норм, фінансово-правові, адміністративно-правові трудові і цивільно-правові норми Останнім часом все активніше формується блок корпоративних норм, що регулюють інформаційні відносини на підприємстві, наприклад нормативні положення, що стосуються з<*&в^лвчвння конфіденційності інформації, комерційної таємниці и ін. Досить інтенсивно розвиваються корпоративні норми, зв'язані із соціальним забезпеченням працівників. Намітилися і контури блоку корпоративних норм процесуального характеру.

3. Корпоративні норми обов'язкові для учасників корпорації (засновників, акціонерів, найманих робітників) Це означає, що вони понинні виконуватися зазначеними особами незалежна від того подобаються вони їм чи м, схвалюють вони їхнє існування чи не схналююгь одним словом незалежно від суб>кімвного до них підіюсини Однак кількість працівники), що не схвалюють корпоративні норми, як правило, незначно, оскільки більшість цих норм приймається за участю осіб зобов'язаних потім їм підкорятися.

4. Корпоративні норми, як правило, знаходять письмове вираження формою їхнього закріплення звичайно служать корпоративні акти На підприємстві виділяться кілька рівнів корпоративних актів у залежності від їхньої юридичної чинності (акти загальних зборів акти рад директорів, правлінь, рад пщприсмсте акти керівників і ін.) Щоб запобігти протиріччям між ними, лийснккться чіткий розподіл компетенції між суб'єктами правотворчої діяльності тієї чи іншої корпорації.

5. Корпоративні норми видаються органами керування корпорації і виражають волю її колективу як визначеного автономного утворення Навіть тоді, юпи рішення приймаються не загальними зборами, а іншими органами керування, вони повинні бути погоджені чи принаймні не повинні суперечити рішенням загальних зборні, на якому врегулюються принципові питання життя корпорації і про розподіл прибутку, про робочий час і т п ) Ці принципові рішення задають тон всім іншим, прийнятим на підприємстві.

6. У випадку порушення корпоративних норм еони забезпечуються примусом. З боку кого9 Насамперед на порушника впливає сама організація, використовуючи санкції, передбачені в корпоративних актах При недостатності засобів цілком можливе звертання ча захистом до судових органів Так, наприклад, якщо оголошений розмір дивіденду, але суспільство за якимись причинами не виплачує його акціонеру, звертання в суд з вимогою стягнення дивідендів буде цілком доречним і виправданим. Підсумовуючи ознаки корпоративного права, можна дати наступне його визначення.

Корпоративне право — це система норм, встановлюваних органами керування корпорації, що виражають волю її членів, обов'язкових для учасників корпорації, які охороняються силою корпоративного примуса, а при його недостатності — силою державного примусу.

Корпоративне право не можна прямо зв’язувати з існуванням виробничих одиниць заснованих на спільному (колективному} пращ. Не всяке співтовариство людей, об'єднаних однією метою, створює корпоративні норми. Керування підприємствами, де застосовується праця деяких, може провадитися і на основі конкретних, а не нормативних розпоряджень, як, наприклад, у невеликому кооперативі і лише тоді, коли з'являється деяка - критична маса людей і виявляється, що керування нею на основі індивідуально конкретних розпоряджень недостатньо ефективно, виникає потребі в нормативних положеннях зафіксованих до того ж письмово.

Але не тільки масштаби організації видирають істотну роль у появі корпоративних норм Іноді вирішальне значення мас характер виконуваної діяльності чим вона складніше тим скоріше виникає необхідність у створенні корпоративних норм. Порівняєте, приміром, торгову діяльність і будівництво великого об'єкта, здійснюване за допомогою складної техніки.

Корпоративне право, як це ні дивно, прямо залежить від політичного режиму, що існує в тій чи іншій країні Чим більший рівень волі допускається є тій чи іншій державі, тим значніше масив корпоративного права, і навпаки, тоталітарна держава може звести нанівець корпоративне право і замінити його централізованими нормами, регулюючи «зверху - життя підприємств по всіх параметрах.